Вплив маститів на фізико-хімічні показники молока

В) Проба Уайтсайда. Для постановки проби використовують 4%-ний розчин NаОН, який змішують з молоком у співвідношенні 1:5. При наявності запального процесу вимені утворюється густа тягуча маса з пластівцями.

Г) Індикаторний метод. Він заснований на зміні кольору індикатора при тих чи інших значеннях рН молока. Найбільш чутливим до змін рН молока визнано бромтимоловий синій, бромкрезоловий багряний та феноловий червоний.

В даний час дослідження корів  на мастит здійснюють за допомогою  поверхнево-активних речовин – димастину, мастидину, маститодіагносту, універсалу.

Для проведення досліджень частіше  використовують 5%-ний розчин димастину та 2%-ний розчин мастидину.

Дослідження проводять за наступною  методикою: в пробірку або в луночку  молочно-контрольної пластинки вносять 1 мл досліджуваного молока та додають  до нього за допомогою клювика-автомата 1 мл препарату. Суміш на пластинці перемішують скляною паличкою протягом 30 секунд.

Реакцію враховують за ступенем утворення  желеподібного згустку,  який утворюється  при збільшенні кількості лейкоцитів:

- негативна реакція – однорідна рідина (-);

- сумнівна реакція – сліди утворення желе ( );

- позитивна реакція - утворюється згусток, який частково чи повністю викидається з луночки молочно-контрольної пластинки паличкою при перемішуванні (+).

Димастин та мастидин можна заміняти мастипробом (Загаєвський І.С. та інші, 1984).

1.3 Зміни якості та  безпеки молока та економічні збитки, що наносять мастити

В арсеналі ветеринарної служби багатьох країн вже існують різноманітні засоби та методи боротьби з маститами  корів. Однак хвороба все ще залишається  однією з перешкод на шляху збільшення кількості молока високої якості та все ще є причиною високих втрат в економіці господарств всього світу .

За даними Всесвітньої організації  ветеринарної охорони здоров’я, мастити  наносять значно більше збитків, ніж  інші хвороби корів. Економічний збиток при маститі складають: затрати на лікування та проведення профілактичних заходів, зниження молочної продуктивності, передчасна вибраковка корів в результаті атрофії та індурації четвертей вимені, погіршення біологічних, технологічних та поживних якостей молока, збільшення захворюваності телят внаслідок випоювання телятами молозива чи молока від хворих маститом тварин. Важливе значення також має епідеміологічний фактор, так як патогенні збудники викликають захворювання людей, особливо дітей (І.С. Загаєвський, О.Н. Якубчак, 1988).

За даними англійських вчених хвора  маститом корова за лактаційний період недодає 430 кг молока. Втрати від маститу  в цій країні становлять біля 300 млн. фунтів стерлінгів. Щорічно втрати від маститу у Франції складають 5 млн. франків, а в ФРН – 550 млн. марок (В.М. Карташова, 1991).

На території СНД молочна  продуктивність корів, які перехворіли  маститом, знижується на 15-20%. Економічний  збиток за рік сягає близько 1,5 млрд. карбованців (В.М. Карташова, 1991).

Запалення молочної залози призводить до руйнування альвеол, що виробляють молоко. Внаслідок цього знижується молочна продуктивність корів у період хвороби та після одужання. Встановлено, що продуктивність часток вим’я корів у період захворювання знижувалось в середньому при клінічній формі маститу на 79% і субклінічній на 40% .

Навіть при найефективніших  методах лікування функція уражених часток вим’я після маститу повністю не відновлюється .

Внаслідок ураження частки вим’я  загальний надій молока від корови за лактацію при клінічних маститах зменшується в середньому на 18% і при субклінічній формі – на 8% .

Значну кількість корів (до 30% і  більше), особливо молодих, передчасно вибраковують внаслідок агалактії, гіпогалактії та атрофії часток вимені. Утримувати таких тварин у господарстві не рентабельно. Вибракування хворих маститами корів також негативно впливає на племінну роботу .

У молоці корів, хворих маститом, значно зменшується кількість сухих  речовин, вміст молочного жиру, казеїну, лактози, солей кальцію, калію, фосфору, магнію, вітамінів, знижується титр лізоциму. Одночасно збільшується вміст водорозчинних фракції білку (альбуміну, глобуліну), хлору, натрію, ферментів (каталази, редуктази, фосфотази), соматичних клітин і мікроорганізмів (І.Ф. Коган, А.П. Горинов, 1990).

Зменшення кількості важливих компонентів (лактози, казеїну, молочного жиру) призводить до зниження смакових і поживних якостей  молока, а зменшення кількості  мінеральних речовин, вітамінів  і антибактеріальних засобів  робить його біологічно неповноцінним  продуктом .

Дослідами встановлено, що молоко з  домішками 5-10% молока від хворих на мастит корів, непридатне на молочні продукти .

При захворюванні тварин витрачаються кошти на медикаменти, заробітну  плату ветпрацівників і обслуговуючого персоналу .

Отже, на комплексах і фермах по виробництву молока захворювання тварин маститами може стати фактором, що загрожує рентабельності господарства, є питання збереження нормального стану вим’я тварин і одержання молока високої санітарної якості набуває важливого державного значення .

 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреєв Г.М., Баранцев І.Д., Воробйов Е.О ”Довідник ветеринарного фельдшера”.- Ленінград в.о. “Агропромвидав”- 1988р. – 207 с.
2. Асильбеков Б., Мизрабеков Ж.Б., Молдагулов М.А. “Діагностика, лікування і профілактика маститів у корів в молочних комплексах”. Алма-Ата вид. Кайнар, 1986р. – 112с.
3. Балкова А.А., Карташова В.М. “Контроль за станом вим’я нетелів” // Ветеринарія №7, 1985р.
4. Беляїв В.І. ”Профілактика маститу шляхом відбору стійких корів”. М.: Агропомвидав // Ветеринарія №12, 1990р. – 575с.
5. Бриль В.С., Пошкурлат І.Г., Бурчик В.А. “Гігієна молока і профілактика маститів у корів” // К.: “Урожай”, 1984р. – 368с.
6. Буданцев А.І., Кондирьов Л.В., Діагностика, профілактика і лікування мастита у корів. − Кишинів: Молд. НІІНТІ, 1989. − 271 с.
7. Васильєв В.Г. Діагностика прихованого маститу // Ветеринарія. − 1993. − № 1. − 22 с.
8. Вергалов А.І., Мєдвєдєв С.П., Конопальцев І.Г., Слободяник В.І., Париков В.А. Біосан при маститі у корів // Ветеринарія − 1994. − № 12. − С. 15-16.
9. Гасанов Н.Г. Роль агалактійного стрептокока в етіології маститів у корів. // Реферативний журнал Ветеринарія. − № 7. − М., 1985. − С. 41.
10. Голіков А.Н., Миронов Н.А. Вплив рівня вакууму на виникнення маститу // Ветеринарія. − № 3, 1986. − С. 43.
11. Гончаров В.П., Карпов В.А., Якимчук І.А. Профілактика і лікування маститів у корів. − М.: Россільгопвидав, 1987. − 480 с.
12. Дворніченко А.Е., Бортикаєв А.О. Міри боротьби з маститами у корів. − Алма-Ата: Каз. НІІНТІ, 1989. − 780 с.