Отруєння тварин рослинами,що містять алкалоїди групи атропіну

Національний  університет біоресурсів і природокористування  України

Навчально- науковий інститут ветеринарної медицини та якості і  безпеки продукції тваринництва

 

Факультет                                                                                  Кафедра 

ветеринарної                                                                          фармакології

медицини                                                                                і токсикології

 

 

Курсова робота з  токсикології на тему:

«Отруєння тварин рослинами,що містять алкалоїди  групи атропіну»

 

 

 

                                                                 Виконала:

                                                                  студентка 2 групи 4 –го курсу

                                            

             

                                              Київ-2013

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про алкалоїди.  Їх характеристика і групи.

2. Характеристика рослин, що містять  алкалоїди групи атропіну.

3. Фармакологічні властивості рослин.

4. Умови, що сприяють отруєнню.

5. Патогенез.

6.Клінічні симптоми отруєння тварин.

7. Паталого-анатомічна картина.

8. Діагностика.

9. Лікування.

10. Профілактикаотруєнь.

11. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів тваринництва.

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Харчові отруєння завдають значної шкоди тваринництву, а саме, спричинюють захворюваність і загибель великої кількості тварин. Це призводить до  втрати продуктивності і зниження  працездатності тварин  після перенесеного  захворювання.

   Харчові отруєння   сільськогосподарських  тварин  можуть бути причиною  отруєння людей, які споживають  в їжу м`ясо  чи інші продукти  від таких тварин.Найбільша частина отруйних речовин надходить у тваринний організм з кормом, рідше – з водою, зовсім рідко – з вдихуваним повітрям або через шкіру, рани .

Отруйними називаються рослини, що містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини або  тварини, викликають отруєння. Отруєння може призвести до тяжкого захворювання і навіть до смерті. Для самої  рослини отруйні речовини мають  велике значення. Вони захищають рослину  від тварин, які могли б з'їсти його стебла, листя, коріння та насіння.

До отруйних рослин відноситься  близько 10 тис. видів, що складає приблизно 2% від загального числа видів  рослин світу.Їх можна зустріти в лісах хвойних і листяних, сухих і вологих, на болотах і багнистих місцях, по берегах річок, на луках і полях і як сміттєві поблизу жител.

    Отруйними речовинами, що містяться в рослинах є азотисті сполуки (алкалоїди), з'єднання цукрів зі спиртами, кислотами та іншими речовинами (глікозиди), рослинні мила (сапоніни), гіркі речовини, токсини, смоли, вуглеводні і ін.У деяких рослин отруйні кора і плоди, а листя і квітки зовсім нешкідливі (крушина), в інших отруйні квіти (гречка), у третіх - тільки плоди (полови), а у деяких видів отруйно вся рослина, крім плодів (сумах). Є рослини цілком отруйні (вороняче око). У міру розвитку рослини кількість отруйних речовин у ньому змінюється.

  Різнівидитвариннеоднаковосприйнятливі до різних отрут. Так, атропін, щоміститься в беладона, наприклад, сильно діє на людей, небезпечнийвін для кішок, собак і птахів, але слабо діє на коней, свиней і кіз, а для кроликівзовсімнешкідливий. Птахи гинуть відплодіванісу, кмину і кропу, а людинавикористовуєїх в їжу. Почаститакеявищепояснюєтьсяфізіологічнимиособливостямилюдини і різнихвидівтварин, і перш за все особливостямибудовитравнихорганів і нервовоїсистеми, тому щоотруйніречовини у більшостівипадківпотрапляють в організм разом з їжею і в першу чергудіють на нервовіклітини.

Рослинніотрути в малих дозах  часто використовуються як ліки. Отруйнірослиниподіляються  на кількагруп, залежновід того, на щовонивпливають.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО АЛКАЛОЇДИ.

ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА І  ГРУПИ.

  Алкалоїди(від гр.alkalі–луг) – це азотовмісні органічні сполуки переважно рослинного походження, що мають лужні властивості.Погано розчиняються у воді, але добре в органічних розчинниках (спирті та хлороформі). Більшість алкалоїдів володіє складною будовою.Лікувальні та отруйні властивості екстрактів багатьох рослин були відоміще в глибоку давнину. Вони є продуктами обміну речовин в рослинах. Найбільш багаті алкалоїдами дводольні рослини, а серед них сімейства макових,складноцвітих, лютикових, пасльонових і маренових.[1]

Так як звичайно в однійгрупі рослин містяться  алкалоїди, близькі за заструктурою, то класифікація алкалоїдів проводиться, як правило, за групою рослин, у яких вони є. Наприклад, алкалоїди болиголова, алкалоїди пасльонових, алкалоїди кока, алкалоїди опію іт.д. В даний час виділено і охарактеризовано вже більше 2000алкалоїдів з них тільки 50 міститься у тварин.У ході еволюції вищі рослини виробили так звану метаболічну екскрецію, що робить можливим накопичення вторинних сполук у продукує їх організмі, але поза метаболічних активних центрів - звичайно в вакуолях і клітинної стінки. Алкалоїди виявлені у тварин, не завжди синтезуються самим організмом; іноді їх походження пов'язано з характером їжі. У більшості випадків алкалоїди знаходяться в рослині у вигляді солейорганічних і неорганічних кислот. Локалізуються переважно впевних частинах (органах) рослин.Довгий час біологічніфункціїалкалоїдівврослинномуорганізмібулинез`ясовані. Найчастіше їх вважали кінцевими продуктами обміну речовин, або іншимиекстрактами. Проте було доведено, що алкалоїди активно залучаються дообмінні процеси. [2]

Під впливом атропіну відбувається сильне розширення зіниць. Мідріатичний ефект залежить від розслаблення волокон кругового м'яза райдужної  оболонки, яка іннервується парасимпатичними волокнами. Одночасно з розширенням  зіниці у зв'язку з порушенням відтоку рідини з камер можливе підвищення внутрішньоочного тиску. Застосовують атропін при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, пілороспазмі, холециститі, жовчнокам'яній хворобі, при спазмах кишечнику і сечових шляхів, бронхіальній астмі, для зменшення секреції слинних, шлункових і бронхіальних залоз, при брадикардії, що розвилася в результаті підвищення тонусу блукаючого нерва. При болях, пов'язаних зі спазмами гладкої мускулатури, атропін часто вводять разом з анальгезуючими засобами .[4]

Скополамін — складний ефір аміноспирту  скопіну і тропової кислоти. Добре  абсорбується у травному каналі, легко  проникає в усі тканини, зокрема  у нервову. Після прийому всередину  максимальна концентрація скополаміну  в плазмі крові створюється впродовж 1 год. Метаболізується у печінці, виділяється з сечею як у незміненому  вигляді (4 —5 %), так і у формі  метаболітів.Порівняно з атропіном, периферична М-холіноблокуюча дія скополаміну активніша, але менш тривала. Його протиблювотний і антикінетозний ефекти тісно пов'язані з пригніченням присінкового апарату і блювотного центру, а також зі зменшенням секреторної і рухової активності травного каналу.[3]

Платифілін — алкалоїд жовтозілля широколистого, діє подібно до атропіну. Добре абсорбується у травному каналі. Крім спазмолітичноїмає прямуміолітичну, папавериноподібнудію; активніше за атропін блокує , Н-холінорецепториавтономних вузлів, проте слабше за атропін впливає на функцію секреторних органів, серця. Застосовують переважно як спазмолітик у випадках кишкової, печінкової і ниркової кольки. Після закапування в око 1 — 2 % розчину платифіліну гідротартрату через 15 — 20 хв виникає розширення зіниці, що триває 9 — 12 год.

Можливо, алкалоїдитакожзахищаютьрослинивідпоїданнятваринами.

Алкалоїди поділяють на 6 груп :

• піридинові (нікотин);
• хінолінова (хінін, стрихнін);
• ізохініловая (папаверин, кураре);
• фенантреновая (морфін, кодеїн);
• тропіновая (атропін) ;
• пуринових (кофеїн);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИН, ЩО МІСТЯТЬ АЛКАЛОЇДИ ГРУПИ АТРОПІНУ.

Атропін(тропіновая група) −незважаючи на винятково високутоксичність, широко застосовується в медицині, зокрема в очній практиці,тому що має здатність розширювати зіницю.[9]

До рослин, що містять алкалоїди  групи атропіну відносять рослини  сімейства пасльонових -(Solanaceae):

• Беладонна(Красавка)- Atropabelladonna
• Блекота чорна - Нyoscyamus niger
• Дурман звичайний - Datura stramonium.
• Скополіякарніолійська-Scopoliаcarniolica.

Хімічний склад. Всі органи рослини містять тропанові алкалоїди, але більш всього вони (до 0,9 %) в кореневищах з корінням. Найважливішими з них є гіосциамін, що перетворюється на атропін

При зборі лікарських рослин необхідно  бути уважним та обережним. Тим, хто збирає лікарську сировину важливо знати як виглядають отруйні рослини, ареал їх проживання, вміти відрізняти їх від схожих видів і вміти надати першу долікарську допомогу при отруєнні.

• Беладонна(Красавка)-Atropabelladonna

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 1-2 м. із сімейства пасльонових,зустрічається в Криму ,Карпатах. Стебла товсті, соковиті. Листя почергове, але попарно зближене, причому завжди одині значно більші за інших, черешкові,широколанцетні. Квітки поодинокі, виходять з пазух верхнього листя, дзвоникоподібні, брудно-фіолетового кольору. Плід - блискуча чорна ягода  з множиною насіння в синьо-фіолетовому соку. Періодцвітіння з червня до глибокої осені. Плоди дозрівають з липня до кінця вегетації.[9]

Використовують усі частини рослини, що містять алкалоїди:

• корені до 1,3%,
• листя до 1,2%,
• стебла до 0,65%,
• квітки до 0,6%,
• зрілі плоди до 0,7%.
• Блекота чорна - hyoscyamus niger

Сімействопасльонові. Дворічнатрав'янистарослинависотою 30-100 см, з неприємним запахом. Коріньгіллястий, стрижньовий, м'який, інодімайжегубчастий з потовщеноюкореневоюшийкою. Стеблопрямостояче, порожнистеусередині, густо покритем'якими клейкими волосками. Листякрупнепродовгувате. Квіткисередньоївеличини, майжесидячі, брудно-жовтогокольоруз темно-фіолетовими жилками.Період цвітіння в червні - липні, насіння дозріває в серпні – вересні.[10]

Лікарська сировина. Використовують листя і облиствені стебла (траву). Розеткове листя на першому році життя збирає двічі за літо - в липні - серпні, коли в них більше всього знаходиться алкалоїдів, стеблове листя на другий рік культури - напочатку цвітіння, а верхівки стебел і гілок - в кінці цвітіння. Не можна брати листя, уражене

 

борошнистою росою, також вологі, бурі. Зібране листя і траву негайно поміщають в сушарки при температурі 30-40 °С. Можна сушити на горищах під залізним дахом при хорошій вентиляції, розклавши сировину тонким шаром на картоні, папері або полотні, періодично перевертаючи. Листя блекоти упаковує в мішки і зберігає 2 року в добре провітрюваному приміщенні під замком (список А).

Нарівні з блекотою чорною також  можна зустріти  блекоту чеську-однорічна рослина 5—25 см заввишки, з тонким коренем, без розетки листків. Стебло нерозгалужене. Віночок блідо-жовтий з фіолетовими жилками. Зустрічається часто по всійтериторіїУкраїни.[10]

 

 

• Дурман звичайний - Daturastramonium.

Однорічна трав`яниста рослина, добре росте на піддобрених азотом грунті,пустирях, на полях, на узбіччях доріг, на території тваринницьких ферм, в садках і огородах. Отруйна рослина. Всі частини рослини,особливо насіння і листя, містять до 0,7% алкалоїдів  атропіну.[11]

 

 

Стебло - пряме, висотою 30-120 см, вилчасторозгалужене, неопушене. Листки - почергові, яйцевидні, виїмчасто- зубчасті, загострені, на черешках довжиною 5-10 см. Квітки - на коротких ніжках, поодинокі в розгалуженнях стебла. Чашечка трубчаста, п`ятигранна. Віночок лійковидний, білий, у два рази довший за чашечку, до 10 см завдовжки. Корінь - стрижневий.

Сходить - з квітня по жовтень. Період цвітіння - з червня до пізньої осені. Плодоносить - в серпні –вересні. Плід - коробочка. Форма - яйцевидна прямостояча багатонасінна, покрита шипами що розкривається чотирма стулками. Форма насіння - округле, неправильнонирковидне, стиснуте, з крупно виїмчастою поверхнею. Колір - чорний або чорно-бурий. Розмір - насінини 3-3,5, ширина 2,5-3, товщина 1,5-2 мм. Маса 1000 насінин - 5-6 г.

• Скополіякарніолійська-Scopoliаcarniolica. (включаючи скополію кавказьку).

Багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових. Має повзуче кореневище до 12 см завдовжки і 3 см завтовшки. Стебло прямостояче,

20—50 см заввишки, вгорі вилчасто розгалужене.

Листки чергові; нижні — лускуваті, безколірні, решта — еліпсовидні, звужені при основі в крилатий черешок, цілі краї або злегка вищерблені, голі, темно-зелені, 12—18 см завдовжки і 4—9 см завширшки. Квітки правильні, двостатеві, 1—2,5 см завдовжки, одиничні, повислі на ніжках, що виходять з листкових пазух; віночок зрослопелюстковий, трубчасто-дзвониковидний, з 5 короткими круглястими лопатями, зовні бурий, лакований, усередині оливково-зелений, тьмяний. Плід — куляста, двогніздакоробочка.Цвіте у травні — червні.Зустрічається в західних районах України (Закарпаття, Східні Карпати)