Туриський ринок як сфера єкономічних відносин

 

Загальна схема дослідження  виглядає таким чином: на першому  етапі добираються чинники, визначаються їх факторні групи, факторні ознаки та параметри як кількісні так і  якісні; на другому етапі чинники розподіляються на ті, що впливають переважно на розвиток внутрішнього ринку і ті, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність; на третьому етапі зазначені чинники, розподілені за параметризованими факторними ознаками, розподіляються відповідно до характеру впливу на стимулюючі, стабілізуючі та лімітуючі.

 

Особливе місце серед  чинників належить туристсько-географічному  положенню. Цей чинник можна розглядати як комплексний, оскільки, з одного боку, він є лімітуючим, бо географічне  положення країни - величина стала, а з іншого, його можна розглядати як стимулюючий, бо туристсько-географічне положення залежить від рівня розвитку національної транспортної мережі, її інтеграції в світову транспортну мережу, від науково-технічного рівня розвитку транспорту та інших складових інфраструктури.

 

Туристсько-географічне  положення певною мірою сполучається з транспортно-географічним, але  на відміну від останнього, яке  визначається за обсягами діяльності та напрямками руху всіх видів транспорту і транспортних перевезень, туристсько-географічне положення визначає рівень "зв'язності" даної країни з іншими країнами регіонального та світового туристичного ринку і  оцінюється саме за обсягами пасажирської роботи на лінійних та чартерних рейсах, інтенсивністю та зручністю пересувань. «Основним показником, який можна використати для оцінки туристсько-географічного положення, може бути інтенсивність безпересадочного руху»[13, 21]. Туристсько-географічне положення може бути оцінено за допомогою методів теорії графів та графоаналітичних показників, до того ж побудований граф може бути метризованим, що дозволить ввести кількісні параметри в подальший аналіз. Таким чином, туристсько-географічне положення дозволяє оцінити рівень зв'язності даного національного ринку з іншими, комплексно відбиваючи умови зовнішнього ринку.

 

Здійснення міжнародних  туристичних операцій передбачає певні  відносини між туристами - споживачами  туристичних послуг і туристичними фірмами - їх виробниками і реалізаторами, а також відносини останніх з  різними організаціями (банками, транспортними і страховими компаніями і т.п.), що забезпечують виконання цього виду міжнародних послуг.

 

Договірні відносини  туриста і туристичної фірми  складаються як

 

відносини покупця (замовника) і продавця (виконавця). При цьому потрібно

 

підкреслити особливий  характер “продукт", що придбається  у туристичної

 

фірми. Вступаючи з  нею в договірні відносини, турист розраховує отримати в

 

кінцевому результаті необхідний йому набір послуг. Фірма ж надає  йому, як

 

правило, ще не самі послуги, а права (гарантії) отримання в певний час, в

 

певному місці послуг, безпосередньо здійснюваних іншими фірмами, що не

 

мають прямих договірних відносин з даним туристом, але  що знаходяться у

 

договірних відносинах з направляючою туристичною фірмою. Турист придбає також і гарантії надання певних видів послуг і самої направляючою фірмою.

 

Сукупність цих прав відображається в путівці, яка є  кінцевим “продуктом" діяльності туристичної  фірми і відповідно предметом  її реалізації.

 

Туроператорська діяльність - це діяльність по формуванню, просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана на основі ліцензії юридичною

 

особою або індивідуальним підприємцем (туроператором).

 

Турагентська діяльність - діяльність по просуванню і реалізації

 

туристичного продукту, здійснювана на основі ліцензії юридичним особа або

 

індивідуальним підприємцем (турагентом).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Додатки

Таблиця 1. Країни з найвищими  показниками грошових надходжень із міжнародного туризму (у млн. дол. США).

 

Країни 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003

 

США 73,400 71,325 74,801 82,400 71,893 66,547 65,054

 

Іспанія 26,700 29,839 32,497 31,454 32,873 33,609 41,708

 

Франція 28,000 29,931 31,507 30,754 29,978 32,329 36,347

 

Iталія 29,700 29,866 28,359 27,500 25,796 26,915 31,286

 

Німеччина 16,700 17,911 17,225 18,479 18,422 19,158 22,829

 

Велико-

Британія 20,000 20,985 20,221 19,374 16,276 17,591 19,511

 

Китай 12,100 12,602 14,099 16,224 17,792 20,385 17,406

 

Aвстрія 11,100 11,276 11,035 9,931 10,118 11,237 14,068

 

Tуреччина 8,100 7,809 5,203 7,636 10,067 11,901 13,203

 

Греція 5,200 6,188 8,783 9,221 9,447 9,741 10,629

 

Таблиця 1. Рейтинг країн  по показниках туристського сервісу

 

|Країна |Прийнято |Прибутки |Витрати |Питомі |Питомі |Підсумкови|

 

| |туристів | | |прибутки |витрати  |й показник|

 

Австралія 27 15 14 2 3 9

 

Австрія 6 6 8 22 17 8

 

Багами 29 28 29 12 22 29

 

Бельгія 22 16 11 5 4 7

 

Бермуди 35 33 32 6 20 31

 

Бразилія 30 29 23 3 12 20

 

Великоб- 8 5 3 15 7 2

 

ританія

 

Угорщина 5 31 25 35 31 32

 

Венесуела 36 35 20 10 20 30

 

Німеччина 7 7 2 20 5 3

 

Гонконг 16 11 20 13 20 17

 

Греція 11 2 19 33 24 26

 

Індія 28 25 20 11 20 23

 

Ірландія 24 27 18 24 16 25

 

Іспанія 3 4 13 27 23 14

 

Італія 4 3 4 19 14 4

 

Канада 9 9 6 31 13 12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Закон України "Про туризм" від 15.09.1995 р. №325/95-ВР //Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1995. - №31. - ст.241.

 

2. Азар В.И. Экономика  и организация туризма. – М.: Экономика, 1993.

 

3. Балабанов И.Т., Балабанов  А.И. Экономика туризма. – М., 2000.

 

4. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства / Пер. с англ. - М.: Аспект Пресс, 1995.

 

5. Дехтяр В. Д. Туризм  в Україні: стан і перспективи  розвитку // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. - К., 2005. - С.55-57.

 

6. Волошин Н.И. Правовое регулирование туристской деятельности. - М.: Финансы и статистика, 1997.

 

7. Кифяк В.Ф. Організація  туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2003. - 300 с.

 

8. Гуляев В.Г. Организация  туристической деятельности. - М., 1996. - 312 с.

 

9. Мельник Н. П. Туризм  і готельне господарство України  // Вдосконалення технології виробництва  і обслуговування в громадському  харчуванні та готельному господарстві. -К., 1995. -С.87-89.

 

10. Исмаев Д.К. Основы  стратегии планирования и маркетинга  в иностранном туризме. - М.: ТОО «Луч», 1993.

 

11. Інтернет ресурси: http://slavyanka.com/cruises/sredizem.php.

 

12. Квартальнов В.А.  Иностранный туризм. – М.: Финансы  и статистика, 1999.

 

13. Косолапов А.В. Туристское  страноведение. - Владивосток: ДВГАЭУ, 2002.

 

14. Організація туризму  в Україні: Конспект лекцій/ Київ.держ.торг.-екон. ун-т; [Уклад.:О.О.Любіцева та ун.; Ред.С.В.Яценко].- К., 1995.- 25с.:іл.

 

15. Марусяк А.В. Экономические  функции туризма на современном  этапе // Економика Украины. - 2002. - №3-4. - С. 16 – 17.

 

16. Менеджмент гостиничного  и ресторанного обслуживания / Сост. Ю. Н. Борисова, Н. И. Гаранин,  Ю. В. Забаев, А.И. Сеселкин. - М.: РМАТ, 1997.

 

17. Менеджмент туризма:  Учеб. для студентов / Авт.-сост. И.  В. Зорин. - М.: РМАТ,

998.

 

18. Основы менеджмента туризма / Науч. ред. В. А. Квартальнов. - М.: РМАТ, 1996

 

19. Табио Фернандо Альварес  Комментарий к социалистической  Конституции Республики Куба. - М.: Прогресс, 1986.

 

20. «Фидель, герой или  диктатор» Клаудия Фуриати 2001г.