ЗМІСТ
ВСТУП
Актуальність. У сучасному світі,
значення і роль туризму відіграє важливу
роль не тільки для задоволення особистісних
запитів, пізнання і саморозвитку, але
і для розвитку економіки держави, а також
взаємозбагачення соціальних зв'язків
між країнами в цілому. Чому розвиток індустрії
туризму займає важливе місце в економіці
більшості країн світу? Туризм є однією
з найдохідніших та найдинамічніших галузей,
що розвиваються, збільшується значення
сфери послуг, завдяки чому, розвиток туріндустрії
дає можливість розширити ринок робочих
місць, і підняти й зміцнити економічну
і соціальну сферу країни.
Об'єкт дослідження: готельний
бізнес, як основа індустрії туризму.
Предмет дослідження: розвиток
готельного господарства в Україні.
Аналіз останніх досліджень
і публікацій. Питаннями, пов'язаними з
функціонуванням готелів і аналізом їх
діяльності займаються такі вчені, як
Яковлєв Г.А, Балашова Е.А, Шматків А.С.,
Медик А.С, Інграм Х, Шмакова Л.В. Серед
фахівців, практично пов'язаних з готелями,
можна назвати Кохненко В., Любіцева О.,
Роглєв Х., Ревенко В. та інших.
Мета: виділити низку проблем
у сфері готельного бізнесу, дослідити
розвиток функціонування готельної бази
в країни та запропонувати вирішення цих
проблем впроваджуючи інноваційну діяльність
щодо українського ринку.
Поставлені задачі. Досягнення поставленої
мети дослідження зумовило необхідність
постановки та розв'язання наступних задач:
- Дослідити еволюція розвитку готельного
господарства;
- виконати аналіз сучасного
стану готельного господарства
України;
- обґрунтувати стратегічні підходи
щодо напрямків удосконалення готельного
господарства України;
- зробити висновки.
Методом дослідження даної
роботи теоретичний та методологичний
аналіз досліджень.
1. Теоретичні основи
готельного господарства. Основні поняття
та класифікації
Туристські послуги, зокрема
й у рамках готельного обслуговування,
віднесені до соціально-культурних послуг.
Вони будуються на принципах сучасної
гостинності, що підвищує їхню роль у розвитку
вітчизняного туризму, а також ставить
певні завдання в системі підготовки кадрів
для туристсько-готельного сервісу.
Туризм – одна з найбільш
сталих складових світової економіки,
яка за останні десятиріччя має стабільні
(в середньому 5 % на рік) темпи зростання
і не зазнає коливань попиту-пропозиції,
тому вважається одним із перспективних
напрямів соціально-економічного розвитку.
На сучасному етапі туризм став частиною
стилю життя більш ніж третини людства,
а участь у туристичному процесі можна розглядати
як складову якості життя.
Однією із найважливіших складових туристичної
індустрії, яка визначає її реальний потенціал,
є готельне господарство. Незважаючи на
те, що сфера послуг набуває дедалі більшого
розвитку в нашій країні, розвиток і функціонування
готельного господарства ускладнюється
цілою низкою проблем. Застаріла матеріальна
база та недосконалі методи управління
не дають змоги багатьом готелям України
не те що працювати на повну потужність,
а й просто функціонувати. Відповідно,
постійно зростає рівень складності завдань,
які не-обхідно вирішувати для ефективного
управління суб'єктами підприємництва.
Правову базу розвитку туризму
країни, у тому числі, і в'їзного, закладено Законом
України "Про туризм". Він є основоположним законодавчим
актом, що визначає загальні правові, організаційні,
виховні та соціально-економічні засади
реалізації державної політики в галузі
туризму, всебічно регламентує туристичну
діяльність в Україні, створює умови для
стимулювання ділової активності суб'єктів
туристичного підприємництва, забезпечує
оптимальний рівень державного регулювання
процесу розвитку вітчизняного туризму.
Законом України "Про туризм",
а також розширення міжнародного співробітництва
та утвердження України на світовому туристичному
ринку проголошуються одними з основних
пріоритетних напрямів державної політики
у цій сфері [6]. Закон декларує наміри щодо
створення сприятливих для розвитку туризму
умов шляхом спрощення та гармонізації
податкового, валютного, митного, прикордонного
та інших видів регулювання, приведення
законодавчої бази розвитку туризму у
відповідність міжнародним стандартам.
Хоча Закон України "Про туризм" відповідає
стандартам правового регулювання туризму
в Європі, ряд експертів відмічає, що в
ньому відсутні процедури і механізми
його застосування у підзаконних нормативно-правових
актах, розробки потребують норми щодо
фінансових гарантій діяльності туроператорів
і турагентів, статусу індивідуальних
засобів розміщення, ліцензійних умов
діяльності тощо. Водночас Закон регулює
туристичну діяльність загалом, не враховуючи
особливостей окремих її сфер (зокрема
і в'їзного туризму). Є нагальна потреба
розробки законів щодо розвитку окремих
видів туризму, серед яких особливо актуальними
є в'їзний та сільський.
Готельне господарство — частина соціальної
інфраструктури регіону, яка створює сприятливі
умови для руху, облаштування населення.
Без розвинутого готельного господарства
неможливий розвиток туризму, ділових
стосунків, вдосконалення виробничих
відносин. Досвід інших країн свідчить,
що готельне господарство відіграє значну
позитивну роль в забезпеченні населення
відповідними послугами. У цій галузі
задіяна значна кількість населення, існує
прагнення до покрашення роботи в умовах
постійно існуючої ринкової конкуренції,
забезпечуючи рентабельну їх роботу [5].
Гостинність – це комплекс
послуг, якому притаманні певні споживчі
властивості: мистецтво створення позитивного
образу місцевості, привабливості підприємств.
Готель - це щось більше, ніж просто місце
для ночівлі, він багато в чому визначає
спосіб життя - на той час, поки триває
подорож, доки гість проживає у готельному
номері.
Індустрія гостинності - це індустрія,
що працює на благо людей. Це – потужний
механізм, що активно функціонує та розвивається,
вимагаючи при цьому максимальної підтримки
з боку держави та більших інвестицій.
Індустрія гостинності є найважливішим
елементом соціальної сфери. Вона відіграє
важливу роль у підвищенні ефективності
громадського виробництва, та відповідно,
росту життєвого рівня населення.
Гостинність як науковий термін визначає
систему заходів та порядок їх здійснення
з метою задоволення найрізноманітніших
побутових, господарських і культурних
запитів гостей туристських підприємств,
їх запобігливого обслуговування, надання
низки послуг.
Термін "гостинність" введений в
1982 р. на конференції національних асоціацій
готелів і ресторанів ЄЕС [11].
Готельні мережі — об'єднані
готельні підприємства, які перебувають
вєдиному підпорядкуванні, з єдиною системою
стандартів: матеріально-технічних, технологічних,
поведінкових і обслуговуючих. На 2012 р. на ринок України
вийшли всесвітньо відомі готельні мережі:
Sheraton, Hilton, Ibis, Reikartz, Ramada Worldwide, Radisson, Inter-Continental,
Hyatt International, Marriott International, Accor Group, Magic Life,
Rixos, Kempinski Hotels&Resorts, Fairmont Raffles Hotels International,
Continent Hotels & Resort, Park Inn, Orbis, Rival Hotels, Comfort
Green Hotels Holiday Inn.
Обслуговування туристів,
інших груп населення здійснюють готелі
різного типу, мотелі, заклади лікування
(санаторії, пансіонати з лікуванням, санатори-профілакторії)
та відпочинку (будинки, бази відпочинку,
пансіонати, туристичні бази), спеціалізовані
установи (кемпінги, молодіжні табори
відпочинку та центри, транспортні засоби
розміщення).
У сфері в'їзного та внутрішнього
туризму готельний сервіс містить у собі
цілий комплекс послуг для туристів і
є ключовим чинником, що визначає перспективи
розвитку туризму в Україні, конкурентоспроможного
у світовій системі туристського бізнесу.
Готельне господарство займає
ключове місце в міжнародному туризмі.
Туристські потоки безпосередньо залежать
від розміру цього сектора індустрії туризму
та якості пропонованих приміщень. Сектор
готельних послуг є на сьогоднішній день
найбільш динамічно розвиваються сектором
економіки України.
В Україні класифiкацiя готелiв є основою
для їх сертифiкацiї.
Сертифiкацiя - це дiяльнiсть з пiдтвердження
вiдповiдностi якостi товару чи послуг взiрцю
(або стандарту). З сiчня 1997 року дiють державнi
стандарти в галузi туризму, готельного
i ресторанного господарства. Базою є мiждержавнi
стандарти СНД: "ГОСТ 28681.4-95 класификация
гостиниц".
4 жовтня 1999 року - правила сертифiкацiї
були затвердженi Мін’юстом - введена
обов’язкова сертифiкацiя.
Сертифiкацiю проводить незалежний аудиторський
орган акредитований держстандартом УкрСЕПРО.
Сучасна стратегія надання готельних
послуг дає змогу розширити їхній асортимент
і є засобом як виживання, так і пошук нових
шляхів [12].
За підрахунками Всесвітньої
Туристичної Організації, у 2001 р. за кількістю
прибуття іноземних туристів Україна
займала 22-ге місце у світі (5,8 млн осіб,
що стано-вить близько 1% від світових туристичних
прибуттів). За прогнозними розрахунками
щодо розвитку в’їзного туризму в Україні
на 2020 р. – 15,0 млн осіб. Як і для багатьох
європейських країн, де найбільш потужними
є туристичні потоки між сусідніми держава-ми,
так і для України на перспективу сукупна
частка туристичного обміну з країнами
СНД коливатиметься в межах 50% від загальних
обсягів турпотоків.
Рис. 1. Динаміка туристичних
потоків в Україні за 2006–2011 рр.
З наведеної вище таблиці ми
бачимо, що до 2011 р. виїзний туризм перевищував
показники в’їзного туризму, визначаючи
пріоритетність першого. У 2011 р. спостерігається
різке збільшення в’їзного туристичного
потоку за рахунок країн Європи – 5,3 млн
осіб, країн СНД – 15,4 млн осіб та інших
країн – 458,1 тис. осіб.
Представники іноземного
капіталу в цілому оцінюють український
ринок готельного бізнесу як складний,
але перспективний для інвесторів і більше
уваги приділяють можливості реалізації
проектів в регіонах країни.
Швидка інтеграція України
в світову готельну індустрію пов’язана
виходом на національний ринок міжнародних
готельних мереж. Головним фактором, який
привертає в Україну закордонні компанії,
які займаються готельним бізнесом, залишається
низький рівень насищення ринку та високий
попит на готельні послуги.
Вихід закордонних готельних
операторів на український ринок проходить
у більшості випадків по західній схемі.
Вона передбачає, що оператор не займається
безпосередньо побудовою готелю, а укладає
контракт строком на двадцять років з
компанією-девелопером і здійснює управління
об’єктом. Основними перевагами такого
співробітництва для українського девелопера
є використання всесвітньо відомого бренда,
який символізує високий рівень якості
для кінцевого споживача та потенційних
інвесторів. В Вигода оператора при співробітництві
з українською компанією є в використанні
її знаній специфіки місцевого ринку.
Це дозволяє реалізувати проект у більш
коротші строки з меншими затратами та
ризиками [3].
- Історія розвитку
готельної індустрії в Україні
Перші заклади гостинності
на території України виникають у ХІІ-ХШ
ст., у період економічного та політичного
розвитку Київської Русі. Вигідне географічне
положення Київської Русі на перехресті
торгових шляхів, культурні та релігійні
зв'язки з країнами Середземномор'я, Балтики,
Західної Європи зумовлюють розбудову
міст та появу спеціалізованих закладів
розміщення.
Суттєвим фактором формування
інфраструктури гостинності на Русі були
риси слов'янського темпераменту, особлива
увага до гостей, створення для них комфортних
умов при розміщенні, забезпечення їх
їжею.
Серед перших закладів гостинності
у Київській Русі були постоялі двори.
Гостинні двори були небагаточисельними,
проте виділялися значними розмірами,
ізольованістю та самобутністю, особливо
щодо розселення іноземців за національною
ознакою. Ззовні гостинні двори часто
огороджувались оборонними стінами, баштами,
з декількома в'їзними воротами.
Суспільні процеси Середньовіччя,
характерні для Європи, не могли не позначитись
на території України, що характеризувалась
подібними релігійними тенденціями. Центри
паломництва, насамперед Києво-Печерська
та Почаївська лаври, вплинули на розвиток
сфери гостинності. Паломникам в Україні
приділялась особлива увага - вони користувались
значною повагою, було за честь прийняти
прочан на ночівлю та нагодувати. Біля
великих центрів паломництва - монастирів
та храмів завжди можна було знайти притулок
у звичайному або спеціалізованому житловому
приміщенні - церковному гостинному дворі.
В період XVIII ст., після остаточного
приєднання України до Російської імперії,
починається будівництво поштового тракту
від Москви до Києва з поштовими дворами
та станціями, що одночасно виконували
функції закладів розміщення.
Помітний розвиток готельної
сфери в Україні починається лише в другій
половині XIX ст. і пов'язується насамперед
з Києвом та іншими великими містами.
Поштовхом розбудови готелів
було відкриття у 1889 р. регулярного залізничного
сполучення, що зумовлює збільшення кількості
подорожуючих, які прибували у Київ. До
відкриття залізниці у Києві помітно виділявся
"Зелений готель", побудований у 1803-1805
рр., що належав Печерській Лаврі і був
найбільш відомим у 50-х роках XIX ст. (сьогодні
житловий будинок на вул. Московській,
30).
До 1880 р. у Києві нараховувалось
15 готелів. Більшість закладів розміщення
окрім харчування надавала послуги з доставки
пасажирів та багажу кінними екіпажами
і готельними омнібусами. Упродовж наступних
20-и років у центральній частині міста,
головним чином в районі Хрещатика та
прилеглих вулиць, було побудовано 64 нових
готелі, найбільше за всю історію міста.
Заклади розміщення Києва початку
XX ст. згідно розташування і категорії
клієнтів, які обслуговувались, умовно
можна поділити на чотири категорії: фешенебельні,
готелі середнього класу, готелі розміщені
поруч з вокзалом і мебльовані кімнати,
"подвір'я", постоялі двори.
Фешенебельні готелі розташовувались
у центрі міста і пропонували у свій час
послуги світового рівня: розкішні ресторани
з європейською кухнею, на десерт подавались
екзотичні фрукти. Готелі мали своїх представників
на вокзалі та власні омнібуси, у кожному
номері був телефон, центральне парове
опалення, ванна, електричне освітлення
та інші необхідні зручності цього часу.
Обслуговування у готелях забезпечував
спеціально підготовлений персонал, у
підборі якого до уваги приймалась культура
мовлення, володіння принаймні російською
та французькою мовами. Серед розкішних
готелів початку XX ст. виділялись "Європейський",
найстаріший у Києві та з найкращим рестораном
у місті, "Гранд-Отель", "Конти-ненталь",
"Отель-Савой".