Складові частини професійної діяльності екскурсовода

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Января 2014 в 16:20, реферат

Краткое описание

Актуальність теми дослідження. Світове співтовариство визнало туризм ефективним способом індивідуального й колективному поліпшенню, важливою частиною якого є послуга сугубо інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітительською, духовною й освітньою функціями.
Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни разом із глибинним національним і духовним джерелами й традиціями українського народу дають підстави затверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духовного росту в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових відчуттів і почуттів.

Содержание

1. Екскурсознавство як наука
1.1 Поняття й сутність екскурсії
1.2 Методика організації екскурсії
2. Професійна майстерність екскурсовода
2.1 Екскурсовод – професія
2.2 Особистість екскурсовода.
2.3 Екскурсійна майстерність
2.4 Уміння й навички екскурсовода
2.5 Мова екскурсовода
2.6 Внемовні засоби спілкування
2.7 Основні вимоги до професії екскурсовода

Висновки

Використана література

Прикрепленные файлы: 1 файл

Реферат« Організація екскурсійних послугі.docx

— 77.01 Кб (Скачать документ)

Міністерство освіти і  науки України

Київський університет туризму, економіки  і права

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з предмету:      « Організація екскурсійних послуг»

на тему:      «Складові частини професійної діяльності екскурсовода»

 

 

 

 

 

 

                                                                             Виконала :студентка групи 41-Тз

Танигіна  А.А

Перевірив викладач:

Літовка С.Г.

                                                                                           ___________________

Київ  – 2013

ПЛАН

 

1. Екскурсознавство  як наука

1.1 Поняття й сутність  екскурсії

1.2           Методика організації екскурсії

2. Професійна  майстерність екскурсовода

2.1 Екскурсовод – професія

2.2 Особистість екскурсовода.

2.3 Екскурсійна майстерність

2.4 Уміння й навички  екскурсовода

2.5 Мова екскурсовода

2.6 Внемовні засоби спілкування

2.7 Основні вимоги до  професії екскурсовода

 

Висновки

 

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

 

          Актуальність теми дослідження. Світове співтовариство визнало туризм ефективним способом індивідуального й колективному поліпшенню, важливою частиною якого є послуга сугубо інтелектуального характеру – екскурсія з її просвітительською, духовною й освітньою функціями.

           Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни разом із глибинним національним і духовним джерелами й традиціями українського народу дають підстави затверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духовного росту в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових відчуттів і почуттів.

           Глобальний етичний Кодекс туриста, прийнятий ВТО на порозі нового тисячоріччя, акцентуючи на необхідності широкого доступу населення до культурних і релігійних пам'яток, визнає, що засобу, які одержують із видавництва об'єктів і пам'яток культури, треба хоча-би частково використовувати для підтримки, охорони й реставрації цієї спадщини.

 Прийнятий у червні 2000 р. Верховною  Радою Закон України «Про охорону  культурної спадщини» прямо стосується  туризму. Адже тепер відновлюється  стародавня історія Бєлгорода  – Дністровського, котра нараховує  вже 2500 років, Любеча, Дубна й  Корца, Новгорода – Сіверського  й Кам'янець – Подільського, Херсона  й Керчі, Ольвії й Острога,  гетьманських столиць – Батурина, Чигирина, глухова й десятка інших  міст.

 З метою створення загальної  загальдержавної мережі маршрутів  і турів різного напрямку тривалості, найповнішого задоволення потреб  різних категорій вітчизняних  і іноземних туристів і екскурсантів, розвитку туристичної діяльності  в Україні розроблений інноваційний  туристський продукт – Національну  систему туристсько-екскурсионних  маршрутів «Намисто Славутича». Вона охоплює всі області України  й Автономну Республіку Крим. [№22, стр. 114]

        Велике значення в цьому процесі займають екскурсії. Екскурсія являє собою процес пізнання предметів і явищ миру, у якому ми живемо. Керівником цього процесу є кваліфікований фахівець – екскурсовод, що володіє професійною майстерністю. Екскурсоводи відрізняються друг від друга як фахівці певних галузей знань і в той же час всі вони однакові в таких питаннях, як знання методики ведення екскурсій, педагогічної майстерності й уміння керувати групою в процесі пізнання.

        Професійна майстерність екскурсовода – це особливий вид мистецтва, що побудований на активному використанні й умілому сполученні показу й розповіді; участі в процесі сприйняття взаємодії таких компонентів, як екскурсовод, екскурсант і екскурсійні об'єкти; застосуванні методичних прийомів ведення екскурсії; володінні специфічними вміннями й навичками, властивої даної професії. Цій майстерності вчаться в більше досвідчених фахівців, у самих себе в ході практичної діяльності.

       Майстерність екскурсовода невід'ємна від володіння основними положеннями екскурсійної теорії й методики і їхнє постійне використання.

 Таким чином, викладене вище  спричиняється актуальність теми  дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є сам екскурсовод.

Предмет дослідження – професійна майстерність екскурсовода.

Ціль роботи – систематизація знань  по дослідженню ролі екскурсовода в  екскурсійній сфері.

 Для своєї курсової роботи  я вибрала цю тему саме тому, що екскурсознавство являється  невід’ємною частиною моєї майбутньої  професії, для того щоб детально  розібратися в обов'язках екскурсовода, довідатися професійні вимоги  до цієї професії.

 

1. Екскурсознавство  як наука

1.1 Поняття й сутність  екскурсії

 

         Поняття «сутність» означає сукупність сторін і зв'язків, які властиві речі, узятих і розглянутих у їхній природній взаємозалежності. Екскурсія, наприклад, являє собою наочний процес пізнання навколишнього нас миру. Особливість цього процесу полягає в тому, що він пов'язаний із заздалегідь підібраними об'єктами, які вивчають на місці їхнього розташування. Будь-яка оглядова або тематична екскурсія – це цілеспрямований, запрограмований процес сприйняття навколишньої нас дійсності, побудований на злитті зорових і значеннєвих вражень.

        Організатори екскурсій і екскурсоводи мають чітке подання про те, що і як повинен побачити, почути й відчути учасник екскурсії, до яких висновків він повинен прийти в ході заходу.

 Екскурсія – це результат  двох найважливіших процесів: її  підготовки й проведення. Вони  зв'язані між собою, взаємообумовлені. Неможливо забезпечити висока  якість проведення екскурсії  при непродуманій підготовці.

        У роботі по підготовці нової екскурсії можна виділити два основні напрямки:

 – розробка нової теми  екскурсії (нової взагалі або  нової тільки для даної екскурсійної установи);

– підготовка екскурсовода, що починає  або вже працюючого, до проведення нової для нього, але вже раніше розробленої й екскурсії, які  проводиться в даній установі.

 Перший напрямок – процес  створення нової для екскурсійної  установи екскурсії. Підготовка  нової екскурсії доручає творчій  групі. У її склад включається  від 3 до 7 чоловік, а в окремих  випадках і більше, залежно від  складності теми. У більшості  своєї це працюючі в установі  екскурсоводи. Часто як консультанти  запрошуються фахівці різних  областей – науковці музеїв, викладачі  вузів і середніх шкіл і  т.д. 

 Звичайно кожному з учасників  творчої групи доручає розробка  одного з розділів, однієї з  підтем екскурсії або одного  або декількох питань підтеми.  З метою контролю за роботою  вибирається керівник творчої  групи. 

         Підготовка нової екскурсії проходить три основні ступені:

 • Попередня робота –  підбор матеріалів для майбутньої  екскурсії, їхнє вивчення (тобто  процес нагромадження знань по  даній темі, визначення мети й  завдань екскурсії). Одночасно із  цим відбувається відбір об'єктів,  на які буде побудована екскурсія. 

 • Безпосередня розробка  самої екскурсії включає: складання  екскурсійного маршруту; обробку  фактичного матеріалу; роботу  над змістом екскурсії, її основною  частиною, що складається з декількох  основних питань; написання контрольного  тексту; роботу над методикою  проведення екскурсії; вибір найбільш  ефективних методичних прийомів  показу й розповіді під час  проведення екскурсії; підготовку  методичної розробки нової екскурсії;  написання екскурсоводами індивідуальних  текстів. 

 • Завершальний ступінь –  прийом (захист) екскурсії на маршруті. Твердження нової екскурсії керівником  екскурсійної установи, допуск екскурсоводів,  які захистили свою тему, до  роботи на маршруті.

           Дуже важливо, щоб екскурсія була досить цікава. Але не менш істотно, щоб вона не була перевантажена потоком непотрібної туристам інформації, щоб спосіб подачі матеріалу не був стомлюючої, а сприяв би сприйняттю її тією або іншою категорією екскурсантів. У зв'язку із цим тематика екскурсії неодмінно повинна бути зорієнтована на певну категорію екскурсантів (дорослих або дітей, молодь, міських або сільських жителів, працівників гуманітарних професій, іноземців і т.д.).

           Такий облік називається диференційованим підходом до екскурсійного обслуговування. Він повинен ураховувати не тільки інтереси, але й цілих споживачів. Якщо екскурсія надається, наприклад, у рамках фольклорного тура, то основний упор у розповіді й показі необхідно робити на історію, пам'ятники, національні особливості регіону. Якщо ж екскурсія входить у програму ділового тура, то потрібно приділяти увагу показу різних ділових і суспільних центрів і т. п. При організації екскурсійного обслуговування в рамках курортного відпочинку привабливі екскурсійні прогулянки зі спостереженням природних ландшафтів, пам'ятників, об'єктів.

 

         У процесі підготовки нової екскурсії можна виділити ряд основних етапів, які розташовуються в певному порядку. Розглянемо їх у тій послідовності, що зложилася в практиці роботи екскурсійної установи. Уперше поняття «етапи підготовки екскурсії» було уведено в побут в 1976 р. Тоді ж було названо п'ятнадцять етапів:

1. Визначення мети й завдань  екскурсії. 

2. Вибір теми.

3. Відбір літератури й складання  бібліографії.

4. Визначення джерел екскурсійного  матеріалу. Знайомство з експозиціями  й фондами музеїв по темі.

5. Відбір і вивчення екскурсійних  об'єктів. 

6. Складання маршруту екскурсії. 

7. Об'їзд або обхід маршруту.

8. Підготовка контрольного тексту  екскурсії. 

9. Комплектування «портфеля екскурсовода». 

10. Визначення методичних прийомів  проведення екскурсії. 

11. Визначення техніки ведення  екскурсії. 

12. Складання методичної розробки.

13. Складання індивідуальних текстів. 

14. Прийом (здача) екскурсії. 

15. Твердження екскурсії. 

 

          Визначення мети й завдань екскурсії. Робота над будь-якою новою екскурсією починається із чіткого визначення її мети. Це допомагає авторам екскурсії більш організовано вести роботу надалі. Ціль екскурсії – це те, заради чого показуються екскурсантам пам'ятники історії й культури й інші об'єкти. Розповідь екскурсовода підлегла тієї ж кінцевої мети. Назвемо кілька мет: виховання патріотизму, любові й поваги до Батьківщини, корисній-суспільно-корисній роботі, до інших народів; естетичне виховання, а також розширення кругозору, одержання додаткових знань у різних галузях науки й культури й т.д. Завдання екскурсії – досягти цілей шляхом розкриття її теми.

          Вибір теми. Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого створення певної тематики екскурсій. Кожна екскурсія повинна мати свою чітко певну тему.

          Тема є стрижнем, що поєднує всі об'єкти й підтеми екскурсії в єдине ціле. Відбір об'єктів при створенні екскурсії учасники творчої групи ведуть, постійно звіряючи свої матеріали з темою. Проте повинне було відібрати об'єкт по темі, необхідно знайти конкретний матеріал, на якому ця тема буде розкрита з найбільшою повнотою й переконливістю. Угруповання тим лежить в основі існуючої класифікації екскурсій.

          Відбір літератури й складання бібліографії. У ході розробки нової екскурсії складається список книг, брошур, статей, опублікованих у газетах і журналах, які розкривають тему. Призначення списку – визначити зразкові границі майбутньої роботи з вивчення літературних джерел, надати допомога екскурсоводам у використанні необхідного фактичного й теоретичного матеріалу при підготовці тексту

          Перелік літератури розмножується в декількох екземплярах для зручності в роботі групи й тих екскурсоводів, які в майбутньому будуть готуватися до проведення екскурсій по даній темі.

 У переліку називаються автор,  назва, рік видання, а також  глави, розділи, сторінки. При  великій кількості літературних  джерел список може бути роздільний  на дві частини: «Основна література»  і «Додаткова література». 

          Визначення інших джерел екскурсійного матеріалу. Крім публікацій у пресі, можуть бути використані інші джерела. Автори екскурсії становлять їхній перелік, у який входять державні архіви, музеї, хронікально-документальні і науково-популярні кінофільми, де втримуються матеріали по темі екскурсії.

         Як джерело можуть бути використані спогади учасників і очевидців історичних подій. Проте при використанні мемуарних матеріалів щоб уникнути неточностей і тенденційності потрібно проявляти обережність. Для розповіді повинні бути відібрані тільки достовірні, ретельно перевірені факти й відомості. Значну допомогу в пошуки й систематизації матеріалу екскурсій можуть надати комп'ютерні енциклопедії, зокрема нацистські бази даних на лазерних дисках (CD-ROM).

         Відбір і вивчення екскурсійних об'єктів. Показ об'єктів, як уже підкреслювалося, є частиною, що займає видне положення в екскурсії. Правильний відбір об'єктів, їхня кількість, послідовність показу роблять вплив на якість екскурсії.

 Тепер на державному обліку  перебуває понад 150 тис. пам'ятники  історії, археології й культури, а в музеях країни зберігається  близько 40 млн. експонатів.

 

 Об'єктами можуть бути:

 – пам'ятні місця, пов'язані  з історичними подіями в житті  нашого народу, розвитком суспільства  й держави; 

 – будинки й спорудження,  меморіальні пам'ятники, пов'язані  з життям і діяльністю видатних  особистостей, добутку архітектури  й містобудування, житловий і  суспільний будинки, будинки промислових  підприємств, інженерні спорудження  (міцності, мости, вежі), мавзолеї, будинку  культурного призначення й інші  спорудження; 

 – природні об'єкти – лісу, гаю, парки, ріки, озера, ставки, заповідники й заповідники, а  також окремі дерева, реліктові  рослини й ін.;

Информация о работе Складові частини професійної діяльності екскурсовода