Розвиток туризму в ближному сході

ЧИЛІ

Республіка Чилі - держава  на південному заході Південної Америки, яка займає довгу смугу землі  між Андами і Тихим океаном. Територія  країни витягнута вздовж узбережжя  океану на 4 300 км. Її площа перевищує 756 тис. км2, а загальна кількість  населення складає 16,6 млн осіб. Столиця  Чилі - місто Сантьяго. Через значну протяжність, потужні океанічні течії і складний рельєф Чилі відрізняється винятковою погодно-кліматичною різноманітністю. Різні ділянки території країни перебувають у зонах впливу тропічного, субтропічного, помірного і полярного типів клімату. Протилежність кліматичних умов унаочнюють кліматичні діаграми південного міста Чилі Пунта-Аренас і міста "вічної весни" Аріка, розташованого на межі пустелі Атакама, поблизу кордону з Перу. Унікальними є і туристичні ресурси цієї країни. Природа зле "пожартувала" над чилійцями: одне із найбільш протяжних узбереж не достатньо використовується для організації масового пляжно-купального відпочинку. Причина - потужні холодні течії біля берегів Чилі. Через їх вплив температура прибережних вод лише на півночі піднімається вище +23оС, досягаючи у центральних регіонах максимальної позначки +17-18оС, а в південних - +4-6оС.Цю "помилку" природи чилійці компенсують інтенсивним використанням гірських систем. Країна перетворилася на визнаний осередок гірськолижного відпочинку. Вальє-Невадо, Портільо, Ло-Вальдес і ще кільканадцять сучасних гірськолижних центрів приваблюють тисячі шанувальників активного відпочинку. Окрім якісних трас, сервісу і засобів розміщення, гірськолижні курорти Чилі мають ще одну перевагу. Вони розташовані у південній півкулі, що дозволяє туристам із Північної Америки та Європи відпочивати протягом червня-жовтня - традиційного лижного міжсезоння. На півночі розкинулася пустеля Атакама, місячні пейзажі якої надихають творців фантастичних фільмів і надовго запам'ятовуються туристам. Незабутні враження лишають гейзери в пустелі та міста-привиди - індустріальні сліди виробництва селітри, кинуті зараз напризволяще. На острові Пасхи у Тихому океані вражають своєю величчю багатовікові загадкові кам'яні ідоли Рапа-Нуї. Сам острів, який географічно і культурно тяжіє до Полінезії, а не до Південної Америки, є дивним і загадковим. На крайньому півдні з'являються тисячі островів, фіордів, а велетенські айсберги свідчать про близькість Антарктиди. Місцевою визначною пам'яткою є архіпелаг Вогняна Земля, розташований на крайньому півдні країни. Туристів приваблюють національні парки (Торрес-дель-Пейн, Кеулат, Пумалін та ін.), де вони мають змогу знайомитися із суворою природною красою краю. Серед великих міст найбільший інтерес для туристів мають Сантьяго, Вальпараїсо, Пуерто-Монт. Столиця приваблює численними архітектурними пам'ятками (палацовий комплекс Ла-Монеда, сакральні споруди, приміщення Центрального ринку, архітектурний ансамбль Площі Зброї), музеями (Музей чилійського мистецтва доколумбової епохи, Музей сучасного мистецтва, Національний музей мистецтв, будинок-музей Пабло Неруди), театрами, найсучаснішим на континенті Планетарієм, казино, магазинами, ресторанами, фунікулерами і парками із ігровими майданчиками. Головними туристичними атракціями Вальпараїсо є численні фунікулери, кожен з яких має своє ім'я, припортова зона, музеї, площа Сотомайор. До Пуерто-Монт, найбільш "німецького" міста з ідеально рівними і чистими вулицями в обрамленні будинків із гостроверхими дахами вкритими червоною черепицею, туристи їдуть заради неповторних ландшафтів на околицях міста: міріади озер в оточенні хвойних лісів, льодовикові форми рельєфу і стіна Анд залишають незабутні враження.

2.4 Карибський  басейн

КУБА

Острівна Республіка Куба - одна із небагатьох соціалістичних країн  світу. Країна розташована на великих  островах Куба і Хувентуд та ще 1 600 дрібних  острівках і коралових рифах, що належать до групи Великих Антильських  островів. Її площа складає майже 111 тис. км2, населення - 11,5 млн осіб, столиця - місто Гавана.Геотуристичне положення  країни має як негативні, так і  позитивні риси. До позитивних належать такі: 1) розташування у зоні дії комфортних погодно-кліматичних умов, які дозволяють цілорічно розвивати масовий  пляжно-купальний відпочинок (це підтверджує  кліматична діаграма Гавани і графік зміни щомісячної пересічної температури  води на пляжах столиці, яка не опускається  нижче +24оС на рисунках 2. 48 і 2. 49); 2) тепле  морське узбережжя з великою  кількістю зручних пляжів; 3) давні  традиції гостинності; 4) розташування у безпосередній близькості до ємного північноамериканського споживчого туристичного ринку; 5) багаті суспільні туристичні ресурси. Головною негативною рисою  є напруженість стосунків із США, що заважає налагодити повноцінний  туристичний потік. До революційних подій на "Острові Свободи" саме американці були головними споживачами  кубинського туристичного продукту. Незважаючи на політичні колізії, до Куби щороку приїздить понад 2 млн  туристів із різних країн світу.Окрім  моря, сонця і пляжів, Куба багата на інші природні туристичні ресурси: карстові печери, найцікавіші з яких розташовані в провінції Пінар-дель-Ріо  поблизу міста Матансас, мінеральні джерела і лікувальні грязі (о. Сан-Дієго-де-Лос-Банос, курортні райони Ольгін та Ельгеа), озера (Лагуна-дель-Тесоро), коралові рифи, біотичні ресурси, найбільш цікаві з яких представлені на території численних національних парків і заповідників, наприклад, Сапата, Бахіа-де-Наранхо, Баконао, Сьєра-Маестра та інші. На основі використання багатих природних ресурсів на Кубі сформувалася мережа курортних зон і центрів світового значення. Найбільшими із них є Варадеро (вважається одним із найкращих курортів Західної півкулі), Кубанакан, Сороа, Санта-Марія, Бібіхагуа і багато інших.Шанувальники культурно-історичних атракцій знайдуть у містах на Кубі велику кількість цікавих об'єктів. Насамперед, Гавана, яка знана серед туристів бульваром Прадо, набережною Малекон, фортецями, фортами, палацами, театрами, музеями (Антропологічний і Національний музеї, Музей Гавани, Музей старовинної зброї тощо), меморіалами "Гранма" і Хосе Марті, ботанічним садом, зоопарком, оглядовими майданчиками, сучасними хмародряпами і церквами. Незмінною увагою гостей столиці користується будинок-музей Ернеста Хемінгуея у садибі "Віхія".Специфічною туристичною атракцією на Кубі стала американська військова база Гвантанамо. Спостерігати за життям на базі туристам пропонується з пагорба, на вершині якого знаходиться ресторан. Пригодою є власне поїздка: тисяча кілометрів із Гавани потягом або автобусом, а потім кількагодинне сходження ґрунтовою дорогою до ресторану. Разом зі стравами та напоями офіціанти пропонують бінокль: перед очима допитливих (і довірливих) туристів з'являються дахи казарм, огорожа з рядами колючого дроту, а далеко – берег, до якого колись давно пристали каравели Колумба під час його останнього плавання до Америки.

"Кубинською Венецією" називають місто Матансас. Окрім  численних мостів через річки  Юмурі і Сан-Хуан, місто відоме  палацом-музеєм Хунко, замком  Сан-Северино, численними  історичними  будівлями. Місто Ольгін цікаве  собором Сан-Ісідоро, Музеєм природничих  наук, пагорбом Лома-де-ла-Крус, на  який ведуть 458 сходинок. В околицях  міста знаходяться унікальні  археологічні зони Чорро-де-Маїта  і Банес.

АРУБА

Аруба - окрема адміністративна  одиниця Нідерландів із внутрішнім самоуправлінням, один із найбільш престижних туристичних осередків світу, площею 180 км2 і населенням близько 103 тис. осіб, який розташований у центрі Карибського  моря за 30 км від узбережжя Венесуели. Адміністративний центр - місто Ораньєстад. Острів Аруба належить до групи Малих Антильських островів. Він має напрочуд красиву природу, дивне, як для тропіків, сухе повітря і практично ідеальну погоду продовж усього року. Пересічна денна температура повітря змінюється у межах +29-32оС, нічна - +24-27оС, а температура прибережних вод не опускається нижче +25оС. Ще однією природною "дивиною" Аруби є постійно прохолодний пісок на пляжах, який не припікає ніг навіть у найбільш спекотні години. На цьому дива, щоправда вже соціальні, не закінчуються: на острові практично відсутня злочинність і увесь він - суцільна безмитна зона торгівлі.

БЕРМУДИ

Бермудські острови - архіпелаг, який складається більше ніж із 300 островів, острівків і скель. Лише на 20 із них постійно живуть люди. Найбільшими  островами є Бермуда, Сент-Джорджес, Сент-Дейвідс, Сомерсет, Боаз і Айрленд. Бермудські острови лежать у західній частині Атлантичного океану, неподалік  від східного узбережжя США. Загальна площа архіпелагу невелика - 53,3 км2, але до неї варто ще додати майже 360 км2 коралових рифів, які оточують Бермуди і створюють природну неповторність цього куточка Землі.Бермуди - визнаний центр сувенірної продукції. Вироби місцевих майстрів виділяються своєю неповторністю і унікальністю. Тематично вони пов'язані із океаном, місцевими легендами про кораблі-привиди, найбільш відомими морськими катастрофами.

Головним "китом", на якому  тримається все господарство Бермудів, є туризм. Туристів приваблюють сюди чудові пляжі з унікальним рожевим  кораловим піском і неймовірний  підводний світ, знайомству з яким сприяє надзвичайна прозорість і  чистота води. Вчені довели, що прозорість води біля берегів архіпелагу найвища  в Західній Атлантиці. Перебуваючи  під водою, можна бачити на віддаль 60-90 м. Бермуди вважаються одним із найбільш безпечних і екологічно чистих місць на планеті. Головний туристичний ресурс архіпелагу - його підводний світ. Вважається, що кращого місця для дайвінгу та рибалки, ніж Бермуди, не знайти. А ще туристам запропонують оглянути місця 18 історичних морських катастроф, кілька десятків штучних аварій та коралові рифи.

Увазі відвідувачів архіпелагу пропонуються унікальні експозиції Інституту підводних досліджень, Морського музею з вражаючим  велетенським акваріумом, Музею природознавства. Щире захоплення викликають мешканці місцевого зоопарку.

Справжня насолода чекає  на тих, хто знається на гольфі. Бермуди  мають найвищу у світі щільність  полів для гольфу - 10 на квадратний кілометр.

Розділ 3. Розвиток туризму в Американському туристичному регіоні

3.1Туристичні ресурси  в Американському регіоні.

Для розуміння особливостей протікання туристичних процесів у  планетарному масштабі та потреб статистичного  аналізу світ розділений на великі частини - туристичні регіони світу - зі спільними рисами природного, культурного, історичного, політичного характеру  і подібними тенденціями розвитку, насамперед, міжнародного туризму.Згідно підходів, запропонованих Світовою Туристичною  Організацією, традиційно виділяють  п'ять туристичних регіонів, у  межах яких виокремлено окремі субрегіони (райони): Американський, у складі Північної, Центральної, Південної Америки  та Карибського басейну, Європейський (Південна, Західна, Північна та Центральна і Східна Європа), Африканський (Північна, Західна, Центральна, Східна та Південна Африка), Азійсько-Тихоокеанський, у  складі Північно-Східної, Південної, Південно-Східної  Азії та Океанії, куди також належать Австралія та Нова Зеландія. Окремим  регіоном світового туризму є  Близькосхідний, до якого належать країни арабського світу, компактно  розташовані у Північній Африці та на Близькому Сході (див. додаток В).Слід мати на увазі, що згідно даного регіонального поділу до складу Південноєвропейського субрегіону включені Туреччина, Кіпр та Ізраїль, до Північної Європи - Велика Британія та Ірландія, а до Центральної і Східної Європи також належать Росія, Казахстан, республіки Закавказзя і Середньої Азії.

Європейський регіон є  безперечним світовим лідером за обсягами акумуляції туристичних потоків. У його межах здійснюється майже 55 % світових туристичних поїздок. У 2008 р. 6 із 10 найбільш відвідуваних туристами  країн світу, знаходилися у межах  Європейського туристичного регіону. Серед них на 7-ій позиції розташовувалася  Україна, яка за кількістю туристичних  прибуттів пропустила перед себе визнаних світових туристичних грандів: Францію, США, Іспанію, Китай, Італію та Велику Британію.

На другій і третій позиції  з помітним відставанням від Європи йдуть Азійсько-Тихоокеанський та Американський  туристичні регіони, на які, відповідно, припадає майже 20 і 16 % від загальної  кількості міжнародних туристичних  прибуттів. У межах Африканського  та Близькосхідного туристичних  регіонах разом акумулюється 10 % від  усього обсягу міжнародних туристичних  прибуттів.

Американський регіон посідає  третє місце у світі за кількістю  міжнародних туристичних прибуттів. У межах регіону домінує Північна Америка - майже 70 % туристів приїздить  до США, Мексики та Канади. Усі основні  потоки в цьому регіоні починаються  і закінчуються в США. Між США  та Мексикою сформувався найбільш потужний світовий міждержавний туристичний  потік - близько 20 млн американців  щороку відвідують південного сусіда. Протягом останніх років кількість  прибулих туристів до США стабілізувалася  на рівні 55-58 млн осіб. Туристів приваблюють  унікальні природні об'єкти, національні  і тематичні парки, міста з  хмарочосами, музеї із багатими колекціями художніх творів та інші атракції. Канада та Мексика щороку приймають близько 17 і 22 млн туристів відповідно.

У межах Карибського басейну  розташована переважна більшість "країн-готелів" світу, які існують  за рахунок міжнародного туризму. Головним видом ресурсу, який став основою  розвитку туризму в районі є узбережжя  теплих морів.

Центральна і Південна Америка нині позиціонуються як райони з потужними природними ресурсами, насамперед лісовими, флоро-фауністичними  і ландшафтними, які сприяють інтенсивному використанню екотуристичних технологій. Екологічний туризм в обох районах  перетворився на реальну альтернативу сільському господарству і лісозаготівлі. До країн, які реалізують грандіозні екотуристичні проекти належать Бразилія, Перу, Венесуела, Беліз, Гватемала.

Латинська Америка у цілому багата на культурно-історичні ресурси. Особливий інтерес у туристів викликають пам'ятки доколумбових часів  на території Перу, Мексики та інших  країн регіону.

                                                    Висновки:

Північноамериканський район  виділяється надзвичайно високим  рівнем розвитку внутрішнього туризму. У США щороку здійснюється близько 1 млрд подорожей; щоденно у цій  країні туристи витрачають більше $ 1,5 млн.; протягом 1995-2000 років половина дорослих американців взяла участь у туристичних поїздках, а кожен  п'ятий американець здійснив освітню  подорож. Подорожі та активний відпочинок стали невід'ємним елементом культури американців, що відбилося і на виробництві - індустрія туризму стала найбільшим експортером послуг і галуззю, де зосереджена найбільша кількість  підприємців.Сполучені Штати Америки  є світовим політичним і економічним  лідером. За загальним обсягом внутрішнього валового продукту зі США може зрівнятися лише Європейський Союз. Китай, який займає 2 місце у світі за обсягом ВВП, поступається США майже у 2 рази.