Рекреаційний потенціал Рахівського району та його використання

За композиційною побудовою  до Струківської церкви наближається Петропавлівська (Плитоватська) церква в Ясінях. У плані вона має форму  просторового хреста з дещо видовженими по вздовжній осі раменами. Квадрат центрального об`єму утворений перетином двох прямокутних неоднакової довжини зрубів. Як і в Струківській церкві центральний об`єм Петропавлівської в половині своєї висоти переходить у восьмерик і завершується наметовим дахом із маківкою.

Церква датується XVIII століттям, деякі літературні джерела датують  її початком XIX століття і називають  конкретну дату – 1835 рік. Згідно з  місцевою традицією церкву перевезли  з с. Яблуниці (див. додаток 2).

До рідкісних на території  району належить Успенська церква в  с. Діловому – тридільна однозрубна будова при умовно рівновеликих трьох камерах із гранчастим (шестигранним) вівтарним зрубом і невеличкою квадратною вежею над зрубом бабинця. У різних варіантах такі церкви зустрічаються тільки в західній частині Карпат – на Бойківщині, та на території Словаччини (див. додаток 1).

Найстаріша споруда Рахова - римо-католицький костел св. Яна Непомука (1822-1826 рр. спорудження,). Сама католицька парафія в цьому куточку Карпат з'явилася в 1810 р. завдяки старанням єпископа

П. Клобушитського. А ще раніше, у 1782 р., колоністи-переселенці з  Верхньої Австрії заснували в  Рахові римо-католицьку спільноту - і  ходили молитися до греко-католицької  каплчики, яку переобладнали у  міні-храм [13, с. 93].

Цікавими архітектурними спорудами є дві дерев`яні церкви в Середньому Водяному. В селі височать два пагорби, увінчані темними силуетами  церков із високими оригінальними вежами. Одна церква називається Миколай Верхній, а друга – Миколай Нижній. По всій вірогідності, вони побудовані однією артіллю в середині XVII ст., але в другу будівлю, храм Миколая Нижнього майстри внесли деякі зміни.

Церкви в Середньому Водяному зберегли багато рис суворої архітектури XIII-XV ст. оборонного типу. В них немає  ніяких прикрас на зрубі і на косяках дверей. Віконця маленькі і скоріше схожі на бійниці. Над бабинцем здіймається висока вежа з відкритою галереєю та пірамідальним завершенням. Широке опасання створює глибоку тінь і ніби притискає вниз основний зруб, тому дах крутої форми здається ще вище. Все це придає церквам суворий, мужній вигляд, який ріднить їх з обороннім романським зодчеством. Їх силуети на фоні навколишнього пейзажа, невисоких пагорбів, вкритих лісом здаються витесаними з сірого карпатського граніту [16, с. 132] (див. додаток 10).

"Знаймо - хто смо". Рахівські  гуцули шанують свою ідентичність. Принаймні у вигляді пам'ятника. 4 липня 2010 р (див. додаток 5).

Бронзовий гуцул в бронзовому кептарі і з бронзовим топірцем в руках стоїть на фоні п'ятиповерхівки  у центрі Рахова, неподалік мосту  і меморіалу солдатам, загиблим в Другій світовій війні. Вдало поставили цей пам'ятник-нагадування про бойовий, нескоренний гуцульський дух! Рахів - місто по закарпатським міркам чимале (17 тисяч жителів як-не-як), але чи не більша частина з цих 17 тисяч живе десь у горах, у численних присілках, якими приросло місто. Висоток тут немає, лише кілька стандартних п'ятиповерхівок в центрі. І якраз біля однієї з них і стоїть скульптура Юрія Гав'юка, встановлена на кошти місцевих підприжмців, мера Рахова і товариства «Гуцульщина» [19, с. 76].

А тим, хто хоче відчути колорит справжньої Гуцульщини, радимо відвідати проводи на полонину, які відбуваються у першу неділю червня і супроводжуються народним святкуванням, а наприкінці літа - Гуцульський фестиваль бринзи, який проводиться поблизу Рахова на горі Буркут. На свято збираються на лише жителі Рахівщини, а й дуже багато гостей з України та цілого світу. Тут не лише можна побачити процес виготовлення овечої бринзі, а й скуштувати її.

 

 

2.2 Географічний  центр Європи

 

Історія свідчить, що в 1885-1887 роках у Верхньотисянській улоговині (Закарпаття тоді перебувало в складі Австро-Угорщини) проводилося вивчення місцевості з метою будівництва залізниці «Рахів-Сигет». У процесі виміру інженери з'ясували, що в десь у цій місцевості може перебувати географічний центр Європи. Для точного встановлення сюди було запрошено вчених з Відня, вони після ретельної перевірки й визначили місцезнаходження центра Європи.

    В 1887 році був  установлений двометровий геодезичний  знак, виготовлений з високоякісного  бетону. Знак має форму зрізаної  чотиригранної піраміди. На прямокутному постаменті висічено латинською мовою:

Locus Perennis Dilicentissime cum libella librationis quae est in Austria et Hungaria confecta cum mensura gradum meridionalium et paralleloumierum Europeum (див. додаток 8).

    У перекладі  академіка Н.Тарасова на знаку  висічене наступне:

    «Постійне точне, вічне місце. Дуже точно, зі спеціальним апаратом, що виготовлений в Австрії та Угорщині, зі шкалою меридіанів і паралелей, установлений тут Центр Європи 1887».

    Цей знак пережив  дві світових війни й дійшов  до нашого часу у своєму  первинному виді, але оскільки  він виглядає дуже скромно,  його було вирішено доповнити  ще одним знаком.

Щоб про «центрове» положення  міста не забували, в 2005 році в місті  провели музичний фестиваль «Європа-Центр», який планується зробити традиційним.

Розробку проекту доручили архітекторові-художникові С.С.Козураку.

27 травня 1977 р. біля старого  знака була побудована стелла  висотою 7,2 м. Паралельні лінії  стелли символізують чотири сторони  світу. Порожнеча між розбіжностями  ліній створює враження цілісної  єдності й центральності. Вісь, що проходить посередині підсилює  центр композиції. На висоті 6м установлено кулю, що символізує планету Земля й несе технічне навантаження - з'єднує пластини роблячи стеллу стійкіше (див. додаток 7).

    Відійшовши на  кілька метрів можна побачити  чудовий композиційний ансамбль: скромний двометровий обеліск  - свідок минулого, семиметрова стелла - наша сучасниця, а поруч струнка  сорокометрова ялиця - зелена  красуня наших Карпат.

    Існує багато  думок, щодо географічного центра  Європи, думки, що він саме на  Рахівщині дотримуються академік  Н.Тарасов, доктор географічних  наук Т.Бакут, також саме це розташування відзначається в «Атласі сучасної й древньої географії світу» (1929р.в.).

    Координати географічного центра Європи: 47 56' північні широти й 24 11' східної довготи [19,с.64].

 

 

 

 

2.3 Туристично-оздоровча база Рахівсьокого району

 

Рахівський район цілком справедливо вважається центром  туризму в Карпатах.

Ця місцевість володіє  справжнім екологічним феноменом  та надзвичайно потужним туристично-рекреаційним потенціалом. Це найбільш високогірна  частина Карпат на теренах України.

Основними лікувально-оздоровчими  властивостями природних ресурсів району є велика кількість мінеральних  вод, що приймаються і як питна  вода, й як лікувальні ванни. Основні бальнеологічні ресурси складають вуглекислі мінеральні води різних типів 9-ти основних родовищ мінеральних вод - Рахівське, Кобилецько-Полянське, Гірсько-Тисянське, Попитник, Говерлянське, Білинське, Богданське, Косівське, Кваснівецьке, в їх числі визначено 149 водопроявів (38 свердловин та 104 джерела). Рахівщина володіє значними запасами мінеральної води.

Вуглекислі води, в основному представлені мінеральними водами двох груп: перша - гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, в газовому складі переважає велика кількість вуглекислоти з домішками сірководню, характерним також є аномально високий вміст миш’яку, брому, амонію, практично всі миш'яковисті води є і залізистими; друга - вуглекислі маломінералізовані гідрокарбонатні натрієво- кальцієві, магнієві мінеральні води (нарзани), більша частина з яких - залізисті.

Не менш важливим оздоровчим фактором, який позитивно впливає  на організм людини - це природа і екологічно чисте довкілля Рахівського району; поступове фізичне навантаження, яке людина отримує в туристичних прогулянках, походах.

Також важливими є морально-естетичні  і психологічні фактори, які позитивно  впливають на організм при візуальному  контакті людини з природою, з неповторними гірськими пейзажами. Майже всі  рекреаційні зони, урочища, долини, скелі, озера, полонини, мінеральні джерела  віднесені до природо-охоронних  об’єктів і підлягають охороні.

М’який клімат та контрастно-виражені пори року, чисте гірське повітря, неповторні пейзажі, значна кількість  цілющих мінеральних вод здавна привалювали мандрівників, любителів  активного відпочинку.

Завдяки природно-кліматичним  факторам, зручному географічному розташуванню та системі шляхового сполучення Рахівщина перетворюється в потужну  туристично-рекреаційну зону. Тут  створено умови, сприятливі для літнього і зимового відпочинку та оздоровлення. Завдяки наявності гірськолижних  трас і підйомників добре розвинуті  зимові види спорту.

Туристично-рекреаційна  галузь - один із пріоритетних напрямів розвитку економіки в районі. На даний час реалізується 4 етап Програми розвитку в області перспективних  туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005-2010 роки та 2 етап Комплексної Програми розвитку туризму та рекреації у Рахівському  районі на 2003-2010 роки, основним завданням  яких є створення комплексного, якісного і високоліквідного туристичного продукту.

Туристично-рекреаційна  галузь району розгалужена мережею  туристичних об'єктів різного  профілю, а саме: 1 санаторій, 2 лікувально-оздоровчі  комплекси, 1 туристично-оздоровчий комплекс, 1 туристична база, 2 мотелі, 2 бази відпочинку та 40 готелів та міні – готелів, 1 кемпінг. Крім них, в районі функціонують туристичне агентство «НиМС тур», інформаційний центр «Гуцульська  світлиця», агентство агро-екотуризму. В цілому туристично-рекреаційна галузь району сьогодні нараховує 53 об'єкти, із яких 49 надають туристичні послуги [12, с. 75].

Протягом 2006 року туристичними закладами району прийнято близько 25 тис. туристів, яким надано послуги  на суму 4293,2 тис.грн. До бюджетів всіх рівнів надійшло коштів - 787,1 тис.грн., з яких 468,91 тис.грн. перераховано до місцевого  бюджету.

         Відпочиваючих на території Рахівщини  приваблюють:

1) полонина «Драгобрат»  - єдина і унікальна місцевість на Україні, де сніговий покров тримається із жовтня до травня (5-7 місяців на рік) розташована на висоті 1200-1400 метрів над рівнем моря. Дана територія найбільш придатна для розвитку зимових видів відпочинку та спорту;

2) найвища гірська вершина  України г. Говерла та всі  інші 5 гірських вершин нашої країни, висота яких перевищує 2 тис.  м. над рівнем моря;

3) географічний Центр  Європи, десятки різних мінеральних  джерел, мікроклімат зони листяних  і шпилькових лісів, доброзичливе  відношення до гостей місцевого  населення, багатонаціональні культурні  надбання населення, різні свята,  дні населених пунктів, пам'ятки  дерев'яної архітектури, гірські озера, витоки річок Біла і Чорна Тиси, неповторні гірські пейзажі дозволяють розвивати на території району різні напрями відпочинку та оздоровлення цілорічно.

Гостей готові прийняти більше 58 суб'єктів підприємницької діяльності. Це оздоровчі, лікувально-оздоровчі комплекси, турбази, готельно-ресторанні заклади, готелі, придорожні мотелі, міні-готелі, санаторій, спортивні бази, притулки в горах тощо.

Із 317 туристично-рекреаційних закладів Закарпаття на території району знаходиться - 58, або майже кожен 6-й в області.

В останні роки активно  розвивається сільський (зелений, агро) туризм. В приватних оселях громадян Рахівщини можна одночасно прийняти більше 500 осіб. По питаннях розвитку сільського туризму в 2008-2010 роках проведено 5 семінарів за участі вітчизняних  фахівців та тренерів із Польщі, Греції, Румунії. На території району знаходиться 22 гірськолижні витяги із 65 на Закарпатті або кожен 3-й в області.

Снігові схили для катання  підготовлюють 6 снігоущільнювачів. В  м. Рахів по вул. Вербник знаходиться  філіал ПП "Полтава-скі", яке є  єдиним в Україні, що займається поставками, монтажем, техобслуговуванням гірськолижних  витягів якірного типу, буксировочних, гондольних та крісельних доріг, реалізовує снігові пушки, снігоущільнювачі тощо.

На даний час в районі, ДП "Закарпаттястандартметрологія" при участі райдержадміністрації, проводить  сертифікацію готельних та туристичних  послуг.

Із 7 природних чудес Закарпаття 2 знаходяться на території Рахівського  району: Центр Європи та гора Говерла.

Можливості туристично-рекреаційної галузі району рекламувались під  час виставок-ярмарок та етнофестивалів - VIII Міжнародної виставки «Тур'євроцентр - Закарпаття 2009», етнофестивалів «Гуцульська бринза», «Лазещинська ріпа», «Берлибашський банош», виставці сільського туризму в м. Києві, тощо. Можливості відпочинку та оздоровлення постійно рекламуються в мережі Інтернет.

Продовжується спорудження  об’єктів туристично-рекреаційного  призначення, особливо у високогірній частині. Сьогодні в районі діють  понад 20 таких об’єктів, серед яких – приватні міні-готелі, бази відпочинку і туристично-оздоровлювальні комплекси, садиби селян, які приймають гостей за програмою сільського зеленого туризму. Розроблені і діють пішохідні, лижні, водні, велосипедні, кінні та автомобільні турмаршрути. На базі наявних мінеральних  вод (на території району розвідано  близько 80 їх джерел) є можливість розвивати  бази санаторно-курортного лікування.