Особливості надання додаткових послуг в готелях ділового призначення

- проведення вибіркових  випробувань  результату послуги шляхом соціологічного (або експертного) оцінювання;  аналізу  результатів соціологічних  досліджень  за методиками соціологічного опитування із  залученням,  у  разі  потреби,  акредитованої   випробувальної (соціологічної) лабораторії або аналізу інформації органів захисту прав споживачів, претензій і скарг споживачів послуг.

Оцінювання процесу надання послуг передбачає перевірку:

- номенклатури заявлених послуг;

- наявності матеріально-технічної бази, потрібної для надання послуг, та її стану (відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів);

- відповідності санітарно-гігієнічного  та санітарно-технічного стану приміщень обов'язковим вимогам нормативних документів;

- наявності нормативної документації;

- виконання умов нормативних та організаційно-методичних документів, що встановлюють вимоги до послуг та процесу  їх надання;

- наявності кваліфікованого персоналу, знання ним інструкцій та правил обслуговування згідно зі сферою діяльності.

Схема з оцінюванням процесу надання послуг рекомендується для готелів, які не відповідають вимогам найнижчої категорії -* (одна зірка), та для інших місць короткотермінового проживання. Термін  дії  сертифіката відповідності, виданий за схемою, що передбачає  оцінювання процесу надання послуг, не може бути більше одного року. Атестація підприємства виконується з урахуванням специфіки готельних послуг,  що  не  мають  ознак,  притаманних виробничим  процесам,  і матеріального результату, який піддається кількісному вимірюванню. Під  час  проведення обов'язкової сертифікації за цією схемою заявник  заповнює  декларацію  про  свою  відповідність вимогам до  категорії (зірки), на яку претендує, згідно з вимогами ГОСТ 28681.4.

Декларацію підписує заявник та скріплює підпис печаткою. За позитивних результатів аналізу декларації ОС ГП проводить перевірку на відповідність вимогам безпеки, перевірку відповідності номенклатури і якості готельних послуг установленому нормативними документами переліку вимог до готелів певної категорії (зірки), та іншої інформації, поданої в декларації. Сертифікат  відповідності,  виданий  за схемою, що передбачає атестацію підприємства, має термін дії до трьох років. Сертифікація системи якості проводиться органами, що акредитовані  в Системі на право проведення цих робіт. Порядок проведення сертифікації  встановлюється органом  із  сертифікації систем якості з урахуванням вимог нормативних документів Системи [1, с. 118]. Сертифікація системи якості проводиться за ініціативою заявника з метою підтвердження відповідності системи забезпечення якості  готельних послуг вимогам ДСТУ ISO 9002 з урахуванням вимог ДСТУ  ISO  9004-2,  а  також і того, що підприємство може постійно надавати  готельні  послуги, які відповідають обов'язковим вимогам нормативних  документів  щодо  безпеки та вимогам певної категорії (зірки). У разі проведення сертифікації системи якості заявник згідно з  рішенням ОС ГП направляє заявку до органу з сертифікації систем якості.

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

2.1.  Концепція готелю ділового призначення

 

Готелі ділового призначення обслуговують осіб, що перебу­вають у ділових поїздках і відрядженнях. Підприємства цієї гру­пи найбільш відомі як готелі для конгресового обслуговування - симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т. д. До цієї групи вхо­дить інсентив-туризм: заохочувальні поїздки для персоналу фірм (10—15 % від загальної кількості ділових поїздок).

 

Початок розвитку концепції «готелів  ділового призначення» було покладено в США відкриттям у 1908 р. Елсвортом Статлером готелю «Буффало Статлер», призначеного для обслугову­вання бізнесменів і комерсантів. Зараз ця концепція є однією з провідних на ринку готельних послуг, що пояснюється особливо­стями сформованого попиту на готельне розміщення:

 

- понад 50 % поїздок - ділові;

 

- на поїздки з метою відпочинку і лікування припадає близь­ко 40 %;

 

- поїздки з іншою метою (пошуки роботи, відвідування дру­зів і т. д.) - близько 10 %.

 

Важливість ділових клієнтів для готельних підприємств зумо­влена таким:

 

1.Ділові люди - учасники конференцій, симпозіумів, фору­мів і т. д., як правило, мають великий статок, у зв'язку з чим вони не тільки оплачують своє проживання, а й активно користуються додатковими послугами: пральнями, перукарнею, масажними ка­бінетами, басейном, спортивними комплексами, казино, прока­том автомобілів і т. д. Крім того, ділові люди часто розміщуються в готелях із членами своїх родин, які не пов'язані з діловою про­грамою, але активно беруть участь у розважальній. Усе це в під­сумку значно підвищує доходи готелів.

 

2.Орієнтація на обслуговування ділових людей дозволяє готе­лям щонайточніше проводити попереднє бронювання місць, про­гнозувати завантаження матеріальної бази.

 

3.Створюються прекрасні можливості для повторних приїз­дів. Будучи пов'язаними з діловим заходом, люди безпосередньо одержують інформацію про готель, пропоновані в ньому послуги, їх якість тощо. У випадку задоволення вони обов'язково поді­ляться інформацією і порекомендують цей готель своїм друзям і знайомим, а також самі неодмінно скористаються його послугами ще раз.

 

4. Обслуговування ділових людей дозволяє готелям збільшити завантаження в період міжсезоння і т. д.

 

Для обслуговування ділових людей повинні бути створені відповідні умови, у зв'язку з чим до готелів ділового призначення пред'являються такі вимоги:

 

- місце розташування поблизу адміністративних, громадсь­ких та інших центрів ділового життя;

 

- перевага в номерному фонді одномісних номерів;

 

- обов'язкова організація в номері, поряд із зоною відпочин­ку і сну, робочої зони;

 

- наявність у номерному фонді номерів-апартаментів, необ­хідних для обслуговування у випадках розміщення ділових лю­дей із членами своїх родин;

 

- наявність спеціальних приміщень для проведення ділових заходів: конференц-залів (бажано різної місткості), переговорних кімнат, приміщень для експозиції і т. д.;

 

- наявність спеціального технічного устаткування: для син­хронного перекладу, різноманітних видів зв'язку й оргтехніки;

 

- наявність служб фінансового забезпечення: відділень бан­ків, пунктів обміну валюти і т. д.;

 

- забезпечення можливості надання високоякісного харчу­вання: наявність ресторанів європейської і національної кухні, кафе і барів вищих категорій, а також доставка харчування в но­мери;

 

- устаткування стоянок і гаражів для транспортних засобів і

 

т. д.

 

У міру розвитку технічного прогресу зростають вимоги клієн­тів до послуг, пропонованих готелями ділового призначення. У сучасних умовах ділова людина при виборі готелю звертає увагу на те, щоб у робочій зоні готельного номера поруч з письмовим столом знаходилася електрична розетка і модемна розетка для підключення до Інтернету й електронної пошти. Телефон, уста­новлений у номері, повинен бути обладнаний кнопкою електро­нного виклику і мати багато функцій, що дозволить гостю одер­жувати повідомлення, які прийшли на телефон під час його відсутності в номері.

 

2.2. Додаткові послуги в готелях ділового призначення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ У ГОТЕЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ

3.1. Удосконалення організації та надання готельних послуг в

готелях

В рамках організації готельного господарства важливим є постійне коректування видів та обсягів надаваних послуг відповідно до кон’юнктурних вимог готельного бізнесу та чинного законодавства. Законом України “Про туризм”, готелі зобов’язано проходити обов’язкову сертифікацію готельних послуг. Сертифікація повинна розглядатися як така, що є внутрішньою справою кожного готелю, тому, на нашу думку, вона повинна бути добровільною. Проведення сертифікації готельних послуг на підтвердження рівня послуг — це один з маркетингових заходів, який працює у напрямку підвищення конкурентноздатності готелю в очах потенційних клієнтів, але вдосконалення конкурентних позицій можна досягти і завдяки іншим засобам стимулювання, вдосконаленням пропозиції послуг. Крім того, проведення сертифікації пов’язане із значними фінансовими (3700-5400 грн.) та часовими (15-22 робочих днів) витратами, а компенсація витрат на сертифікацію за рахунок споживачів готельних послуг скорочує число клієнтів готелів . Впровадження 6 бланків суворої звітності та 7 бланків первинного обігу в документообігу готельних підприємств (згідно Наказу Державного комітету будівництва та Державного комітету туризму від 30.12.97 р. №63/53 “Про затвердження форм бланків суворої звітності та первинного обліку в готелях України” з наступними змінами і доповненнями та Наказу Держкомтуризму від 16.04.99 р. №17 “Про організацію виробництва бланків суворої звітності”) пов’язане з такими негативними моментами:

·        значною вартістю бланків зумовлює вилучення частини обігових коштів готелів на виготовлення бланків (ціна комплекту бланків 4,5-7 грн. на клієнта);

·        зменшенням обсягів надання готельних послуг за рахунок тих клієнтів, які не бажають розголошувати певну інформацію про себе;

·        це водночас створює можливості корупції (14-17% клієнтів забезпечуються готельними місцями без реєстрації);

·        ускладненням документообігу та системи обліку;

·        дублюванням інформації в бланках суворої звітності, що передбачає нераціональні затрати часу і ресурсів (аналогічними є форми №1-г та №2-г, однак перша призначена для заповнення громадянами України, а друга – іноземцями та особами без громадянства;

·        інформація у журнальних формах №5-г та №6-г дублює ту, що міститься в формах №1-г та №2-г);

·        як наслідок з вищевказаного, має місце скорочення надходжень до бюджету.

Єдиний документ, який має право на існування як документ суворої звітності, причому у модифікованому вигляді, — це рахунок (форма №4-г). Існування інших бланків суворої звітності вважаємо за доцільне відмінити. Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу та Держкомтуризму України від 10.09.96 р. №77/44, містять ряд обмежень в наданні готельних послуг, які стримують розвиток готелів [4, с. 97]:

·        обмеження максимального терміну проживання в готелі 45 добами;

·        обов’язковість пред’явлення паспорту (відсутність паспорта в людини є однією з причин звернення потенційного клієнта до послуг приватного сектору, на чому втрачає як готель, так і бюджет через скорочення податкових надходжень від надання готельних послуг);

·        жорстка регламентація порядку та оплати бронювання номерів та порядку оформлення проживання в готелі.

Вважаємо, що суб’єкти готельного бізнесу повинні мати більше самостійності у здійсненні підприємницької діяльності, а встановлення порядку поселення та здійснення бронювання має бути прерогативою кожного готелю. Індустрія туризму є однією з не багатьох галузей економіки, в яку можна за короткий час залучити іноземний капітал. Термін будівництва туристичних об’єктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу — 3-5 років. Але в даний час важко розраховувати на великий приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних інвесторів стримує економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій. Як можливі шляхи розв’язання проблеми низького рівня капіталовкладень в розвиток готельного господарства пропонуємо наступні:

·        звільнення новостворюваних готелів від сплати готельного збору протягом 3 років з початку експлуатації, запровадження пільгових ставок сплати податку на прибуток на цей період;

·        при будівництві надання переваги невеликим туристичними об’єктам — 40-50 місць — вони швидше реагують на вимоги клієнтів та економічно рентабельніші;

створення спільних підприємств .

Враховуючи клас та рівень доходів середньостатистичного клієнта готелю та з метою отримання конкурентних переваг на готельному ринку менеджерам та маркетологам готелю важливо провести сегментацію ринку готельних послуг та визначити найбільш привабливий для розвитку сегмент, а також використовуючи участь готелю в міжнародних готельних організаціях – запозичувати досвід управління готельним господарством та введення нових для українського готельного ринку додаткових готельних послуг.

 

3.2. Використання новітніх методик організації готельних послуг

Розвиток індустрії дозвілля на сучасному етапі впливає на структурні зрушення в економіці країн, які мають значні природно-рекреаційні і історико-культурні ресурси. Для їх освоєння активно використовують як вітчизняні так і іноземні інвестиції в галузі, що обслуговують індустрію дозвілля якою є готельне господарство. В економіці розвинутих країн індустрія дозвілля сьогодні характеризується виключно високою наукоємкістю, тому реальністю стають підприємства готельного господарства, де обслуговування частково автоматизоване з використанням інформаційних систем і технологій. Якщо розглядати основні вимоги до готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз України у всіх категоріях підприємств обов’язково передбачаються такі заклади дозвілля, як відеосалони, ігрові автомати, кінотеатри або кіноплощадки, ігрові площадки для дітей, площадки для ігор. Згідно Угоди про проведення узгодженої політики в області стандартизації, метрології та сертифікації держав учасниць СНД, у березні 1996 р. Держстандарт України видав наказ про введення на всій території з 1 січня 1997 р. міждержавних стандартів у сфері надання послуг населенню, в тому числі у підприємствах готельного господарства. Міжнародним стандартом класифікації підприємств готельного господарства визнаний російський державний стандарт, до якого залучилась і Україна. Проте матеріально-технічна база, підприємств готельного господарства в Росії і Україні є не однаковою [11, с. 2].

В російський готельний ринок прийшов іноземний капітал світових готельних корпорацій: «Марко Поло», «Пульман», «Хілтон», «Шератон» та інші, що дозволило підвищити комфортність матеріально-технічної бази готельних господарств, яка наближається до європейських і світових стандартів. В Україні тільки в останні два роки намітилась тенденція збільшення кількості підприємств готельного господарства але в основному за рахунок приватного сектору. Якщо розглядати доходи від експлуатації готельних господарств і інших місць розміщення, то в Україні за станом на 01.01.2003 року вони в порівняні з 1995 роком збільшились більше як в 4 рази, на нашу думку за рахунок цінової політики.