Особливості міжнародної торгівлі послугами і динаміка її розвитку

Сектор транспортних послуг у міжнародній торгівлі

Транспорт  — винятково  важлива галузь світового господарства. Середньорічні темпи приросту обсягу перевезень вантажів на світовому ринку транспортних послуг в останні десять років становили 2,5 %, тобто збільшилися приблизно в 9 разів, тоді як обсяг валового світового продукту зростав у середньому лише на 1—2 %. Процеси економічної інтеграції, що відбуваються у сучасному світі, збільшення обсягів міжнародної торгівлі та бурхливий розвиток туризму сприяють подальшому прогресу транспортної галузі. Значення транспорту для сучасного світового господарства важко переоцінити. Він являє собою необхідний елемент виробничих процесів і закономірно називається «кровоносною системою» економіки. Термін «транспортна система», або «транспортні послуги» охоплює всі види вантажного транспорту — як загального, так і спеціального призначення, усі види транспортних засобів, які здійснюють перевезення людей, а також увесь спектр супутніх і допоміжних операцій. У кожній країні транспортна система має свою національну специфіку, однак узяті разом, вони створюють світову транспортну систему, яка характеризується: нерівномірністю розвитку секторів; великою капіталоємністю своїх об'єктів і в багатьох випадках тривалими термінами окупності інвестицій; надто чутливими показниками фінансової ефективності до загальної економічної кон'юнктури; високим ступенем підприємницького ризику; великою залежністю від інших видів послуг (наприклад, туризму, лізингу, інформаційних комунікацій) тощо. Міжнародні транспортні перевезення можуть здійснюватися такими видами транспорту: морським, річковим, залізничним, автомобільним, трубопровідним,авіаційним. Кожному з них притаманні характерні тільки йому специфічні особливості. У цей час велика частина вантажних і пасажирських потоків здійснюється в таких напрямах: Європа — Азія, Азія  — Америка, Європа  — Африка. При цьому, першому напряму, який охоплює найпротяжніший простір, останнім часом надається пріоритетне значення. Головне місце на ринку транспортних послуг посідають морські перевезення, на які припадає 80 % усього обсягу вантажообігу в світовій торгівлі. Обсяг міжнародних морських перевезень щорічно зростає. Провідним регіоном у світовій торгівлі транспортними послугами є Європа. В експорті транспортних послуг переважають економічно розвинуті країни. Варто також зазначити, що серед провідних експортерів транспортних послуг чимало морських держав (Нідерланди, Данія, Греція, Сінгапур тощо), що можна пояснити важливістю морських перевезень для світової торгівлі насамперед сировинної продукції (частка якої в світовій торгівлі останнім, починаючи з 2005 року, зросла). Провідними імпортерами транспортних послуг є країни ЄС, США та Японія, на які припадає 53,5 % світового імпорту. В імпорті поступово зростає роль Китаю та Індії, економіки яких динамічно розвиваються та внаслідок цього вимагають потужного транспортного забезпечення. Взагалі ж, за останні кілька десятків років спостерігається сприятлива динаміка зростання основних показників світової транспортної системи. Так, питома вага світового вантажообігу на  тонну виробленої продукції збільшилася майже на 1/3, а душовий вантажообіг та кілометрична рухливість населення у 3,5—4 рази. Аналіз змін, що виникають і прогнозуються на міжнародних ринках транспортних послуг, дозволяє зробити висновок про те, що найближчим часом потрібно чекати зростання вантажних і пасажирських перевезень, підвищення їх економічної ефективності. Вдосконалення матеріально-технічної бази і використання нових інформаційно-комунікаційних технологій, у свою чергу, також значно вплинуть на його економічні показники, підвищать якість обслуговування і безпеку руху. Зрозуміло, що характер і темпи змін будуть різними в різних варіантах загально економічного розвитку окремих регіонів та країн. Сам же світовий транспортний ринок буде, в основному, визначатися взаємодією і подальшим розвитком трьох сучасних головних центрів: Північна Америка на чолі з США; ЄС і Азіатсько-Тихоокеанський регіон з Японією, Південною Кореєю, Китаєм і рядом інших країн. Так, у США вантажообіг усіх видів транспорту в порівнянні з 1995 р. найвірогідніше збільшиться до 2015 р. приблизно в 1,4 разу, у Німеччині і Японії — відповідно в 1,16 і 1,4 разу. Необхідно також зазначити, що в розвитку міжнародної транспортної системи виразно визначилися такі тенденції: зниження тарифів на всі без винятку види перевезень;збільшення обсягів вантажо- і пасажирообігу; посилення взаємозамінності різних видів транспорту; розвиток змішаних (інтермодальних) сполучень; поява і повсюдне використання контейнерних перевезень; підвищення ефективності логістичних систем за рахунок використання новітніх технологій; стійка роль утручання держави в торгівлю послугами транспорту. Світова транспортна інфраструктура, що являє собою систему глобального масштабу,впливає величезною мірою на збільшення обсягів світової торгівлі та сприяє процесам подальшої інтернаціоналізації і глобалізації міжнародних економічних відносин.

Міжнародна торгівля туристичними послугами

Туризм є не тільки одним з найважливіших економічних, політичних  та соціальних явищ ХХІ століття, а й одним з найбільш динамічних секторів економіки. Протягом останніх кількох десятків років для світової індустрії туризму були характерні темпи зростання, що перевищували вдвічі темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Динамічний розвиток індустрії туризму оцінюється фахівцями досить оптимістично. Очікується, що сектор туризму зростатиме і в майбутньому завдяки збільшенню чисельності населення, підвищенню рівня життя людей, вдосконаленню та розширенню транспортних систем, збільшенню вільного часу, що є в розпорядженні людей, розвитку електронної торгівлі і телекомунікаційних технологій, а також завдяки іншим чинникам. Цій сфері притаманні високі темпи розвитку. Так, якщо у 1950 р. туристичні подорожі здійснили 25 млн. осіб, то за півстоліття їх кількість збільшилася у 30 разів. У майбутньому, навіть в умовах час від часу виникаючих політичних, економічних і екологічних криз, очікується подальше динамічне зростання світового туризму. Згідно з прогнозами до 2020 р. в інших країнах побуває 1,5 мільярда людей. За прогнозами фахівців, десятка країн — лідерів виїзного туризму у 2020 році матиме такий вигляд:

1.Німеччина

2.Японія

3.США

4.Китай

5.Велика Британія

6.Франція

7.Нідерланди

8.Канада

9.Росія

10.Італія

Поряд із показниками кількості прибуттів туристів широко використовуються дані про надходження коштів від міжнародного туризму. Надходження статистика ВТО розуміє як «прибутки країн від споживчих витрат туристів (тобто плата за товари і послуги), що здійснюються ними під час перебування на території якоїсь держави. Слід враховувати і те, що міжнародний туризм є важливим джерелом валютних надходжень до скарбниці будь-якої держави. Так, для 83 % країн світу туризм є одним з п’яти основних джерел доходів, а для 38 % країн  — головним. Також впливає він і на загальний рівень зайнятості населення. Нині на індустрію туризму припадає близько 10 % зайнятих в усьому світі. Слід відмітити, що нині спостерігається досить швидкий, але надто нерівномірний розвиток світового туризму. Здебільшого світові туристичні потоки формуються і здійснюються між високорозвинутими країнами. Туризм між країнами, що розвиваються, розвинутий слабо. У середньому близько 2/3 міжнародних туристичних подорожей припадає на розвинуті країни і близько 1/3 — на країни, що розвиваються. За статистичною методикою ВТО, держави — члени ВТО поділені відповідно до географічних ознак на шість регіонів: Азіатсько-Тихоокеанський, Америка,Африка, Близький Схід, Південна Азія і Європа. За термінологією ВТО, країнами-постачальниками туристів є високорозвинуті країни: США, Канада, Німеччина, Швеція, Велика Британія, Японія. Країни, що в основному приймають туристів, — Італія, Іспанія, Франція,Португалія, Швейцарія, Австралія, Мексика. Для багатьох країн міжнародний туризм став вельми прибутковою галуззю економіки, а доходи від нього — важливою складовою національних бюджетів. Подорожі та туризм стимулюють розвиток інвестиційних проектів з розбудови транспортної та готельно-туристичної інфраструктури (зокрема, аеропортів, шляхів, морських портів, реставрацію історичних пам’яток, музеїв, розвиток природних охоронних зон), що підвищує і якість життя корінного населення, і обслуговування туристів. Туризм є однією з небагатьох галузей світового господарства, де постійно зростає кількість робочих місць, що у 1,5 разу перевищує цей середньогалузевий показник в інших сферах економічної діяльності. За кількістю зайнятих тут лідирують  Китай, Індія, США, Індонезія, Японія, Бразилія, Росія, Німеччина, Іспанія і Франція. Очікується, що зайнятість у зазначених сферах світового господарства до 2014 р. сягне 8,6 % працездатного населення Землі.

До 2020 р. кількість туристичних поїздок, за оцінками фахівців СОТ, може зрости порівняно з нинішнім періодом утричі. Слід відзначити деякі аспекти та тенденції розвитку міжнародної торгівлі туристичними послугами. Туризм, будучи сектором, який охоплює широкий спектр видів економічної діяльності, вважається однією з найбільших індустрій у світі, випереджаючи за деякими показниками інші великі галузі економіки. Розширенню туризму сприяють економічні, політичні, екологічні, соціально-демографічні, НТП й інші чинники. Останнім часом, неабияк впливають на структуру і напрям світових туристських потоків ТНК. Очікується,що протягом наступних 20 років масштаби міжнародного туризму збільшаться у три рази. Серйозні порушення природного балансу негативно позначаються на сфері туризму. Стійка економіка, навпаки, служить надійним гарантом стабільного його розвитку. Ставки транспортних тарифів, політика оподаткування і ціноутворення, фінансова нестабільність, митні формальності, політична нестабільність і тероризм також значно впливають на індустрію туризму. Особливу увагу потрібно приділяти статистиці туризму як на міжнародному, так і на національному рівні. На сучасному етапі необхідно прогнозувати, а за можливості планувати та враховувати тенденції розвитку туризму на десятиліття уперед. У прогнозі розвитку туризму на найближчі 5 років, що був опублікований Єврокомісією, були відзначені такі основні тенденції розвитку світового туризму. Європейські країни стикнуться з жорсткою конкуренцією за доходи від туризму, що викликано перерозподілом туристичних потоків. Це вимагатиме від європейської туристичної індустрії подальшого підвищення якості туристичних послуг та створення нових привабливих видів туристичного продукту. Змінюватиметься тривалість туристичних подорожей у бік більшої кількості, проте менш тривалих поїздок зі зниженням витрат на одну поїздку. Формуватиметься тенденція зростання витрат на споживання якіснішого туристичного продукту. Зросте відносна вага міжконтинентальних подорожей з Європи в Азію, Америку, Австралію, країни Океанії тощо. Інтеграція європейського туризму в світовий туристичний ринок та ефективний маркетинг сприятимуть зниженню негативного впливу сезонного фактору. В загальній структурі туристичних подорожей найбільш високими темпами будуть зростати подорожі з  використанням швидкісних видів транспорту  — авіації,швидкісного залізничного сполучення тощо. Також зберігається тенденція зменшення числа туристів в організованих туристичних групах та збільшення відносної ваги сімейного туризму. Зростатиме попит на гнучкі індивідуальні, сімейні туристичні програми. Розвиток інформаційних технологій сприятиме підвищенню відносної ваги індивідуального бронювання і формування турів та скорочення строків бронювання. Найбільш значна туристична рухливість буде відмічена в двох вікових групах: серед літніх людей та молоді. Найвищими темпами буде розвиватися пізнавальний туризм та туризм з активним відпочинком. Одним з основних мотивів після безпеки подорожі стане екологічний фактор. У книзі «Туризм і відпочинок 2000  — маршрутами туризму» відомий європейський експерт у галузі туризму Х. В. Опашовськи сформулював такі тенденції розвитку міжнародного туризму: індивідуалізація відпочинку; відпочинок та туристичні подорожі в зонах природних ландшафтів, що не зазнали впливу людини, та екологічно чистих регіонів; збалансування співвідношення між потребою у відпочинку та прагненням до активної відпустки; підвищення запитів та елітарності відпочинку й подорожей; підвищення комфортабельності відпочинку та          подорожей і наближення рівня комфорту до звичного домашнього затишку; збереження популярності «сонячного» відпочинку з гарантованою погодою, можливістю купання та високим рівнем сервісу в країнах, що не потребують додаткової адаптації; скорочення тривалості відпустки та використання для цілей відпочинку вихідних днів; подорожі зі швидкою переміною місць,вражень та швидка зміна оточення; зростання частки відпусток «на колесах»; відносної ваги клубних подорожей; збільшення частки «миттєвих» подорожей, що прогнозуються «в останню хвилину» тощо. Якщо туризм кінця минулого століття був відображенням переважно транспортних технологій, то тисячоліття, що настало, визначається чинниками, основними з яких будуть новітні телекомунікаційній технології та електронна торгівля. А це, в свою чергу, приведе до включення в міжнародний туризм нових країн і регіонів світу, а також сприятиме збільшенню його масштабів та диверсифікації набору туристичних послуг.

Інші комерційні послуги

До складу інших комерційних послуг, згідно з класифікацією СОТ входять: комунікаційні послуги, будівельні та інжинірингові послуги, страхові послуги,фінансові послуги, комп’ютерні та інформаційні послуги, роялті та ліцензійні виплати, персональні культурні та рекреаційні послуги, інші ділові послуги. До інших ділових послуг належать професійні послуги (юридичні, бухгалтерські, інженерні, медичні тощо), послуги у сфері розробок, послуги, пов’язані з орендою та нерухомістю, з підприємницькою діяльністю (консультаційні, рекламні тощо). Серед 15 провідних експортерів інших комерційних послуг — 9 експортерів з Європи, 3 країни та Гонконг (окрема митна територія Китаю) — з Азії та 2 — з Північної Америки. Якщо проаналізувати динаміку показників провідних експортерів інших комерційних послуг, то звертає на себе увагу велика частка США — 15,4 % від світового експорту %). Спостерігається зниження частки таких країн, як Велика Британія, Японія, Франція, Гонконг, Китай. Тенденцію до зростання власних часток у світовому експорті інших комерційних послуг демонструють такі країни, як Індія, Китай, Німеччина, Італія, Іспанія, Ірландія. Провідним імпортером інших комерційних послуг є США (обсяг імпорту дорівнює 136,7 млрд дол., частка 11,4 %), другою серед імпортерів є Німеччина. Спостерігається зменшення ваги в світовому імпорті інших комерційних послуг Канади, Південної Кореї і Японії та зростання частки деяких європейських імпортерів (Ірландії, Італії, Франції, Іспанії), а також країн азіатського регіону — Китаю та Індії. Зростання імпорту інших комерційних послуг можна пояснити бурхливим розвитком економік цих країн та потребою у висококваліфікованих професійних послугах. Особливо зріс імпорт фінансових послуг, ділових професійних послуг тощо.

Методи регулювання  міжнародної торгівлі послугами

Розвиток світової торгівлі послугами тривалий час стримувався  багатьма обмеженнями, відсутністю  універсальних інструментів і принципів, що успішно застосовуються в торгівлі товарами та упродовж уже півстоліття  регулюються Генеральною угодою з тарифів та торгівлі (ГАТТ).

На національному рівні  існує багато методів регулювання  зовнішньої торгівлі послугами. Це: введення кількісних обмежень на певні види послуг, що імпортуються; встановлення обов'язкових розцінок і тарифів; впровадження дискримінаційних стосовно експортуючих країн податків; встановлення спеціальних правил в'їзду в країну або заснування фірми з іноземним капіталом; введення системи ліцензування діяльності з надання послуг.

На міжнародному рівні  поширення дістали такі методи регулювання  міжнародної торгівлі послугами: двосторонні  і багатосторонні угоди та угоди  в межах спеціалізованих міждержавних організацій. Двосторонні як галузеві (з транспорту, зв'язку тощо), так  і комплексні торговельно-економічні угоди регулюють контрактні аспекти  торгівлі послугами між двома  країнами, що уклали угоду. Багатосторонні угоди в основному в межах  інтеграційних угруповань мають  аналогічну спрямованість, створюючи  регулятивний механізм торгівлі послугами  між групою країн. Глобальніший характер має регулювання торгівлі послугами  в межах міжнародних організацій.

Наприклад, у сфері міжнародних  авіаційних та морських перевезень багато країн керуються документами  Організації міжнародної цивільної  авіації (ІКАО) та Міжнародної морської організації (ЇМО). Всього міжнародною торгівлею послугами в тому або іншому ступені займаються понад 40 міжнародних організацій.

Водночас розвиток світової торгівлі послугами потребує глобального  регулювання, віднайдення компромісу між комерційними інтересами виробників послуг і цілями економічного розвитку імпортуючих країн, між індустріальне розвинутими країнами та країнами, що розвиваються. З цією метою в 1986 р. в ході Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів ГАТТ було створено Комітет з торгівлі послугами та шість робочих груп з проблем лібералізації міжнародної діяльності в сфері транспорту, зв'язку, будівництва, туризму, інжинірингу та надання фінансових послуг. У 1987 р. були розроблені принципи та правила, що мають регулювати торгівлю послугами між країнами, а в 1990 р. міністрам торгівлі країн–учасниць Уругвайського раунду було представлено проект Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС). У грудні 1993 р. Уругвайський раунд ГАТТ завершив свою роботу, а Генеральна угода про торгівлю послугами стала складовою Маракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі.

Висновки

Таким чином, сучасний розвиток світового ринку послуг пов'язаний з посиленням процесів глобалізації та інтеграції у світовій економіці. В цих умовах міжнародна торгівля послугами розвивається більш динамічно, ніж торгівля товарами у цілому. У структурі міжнародної торгівлі послугами високим динамізмом відзначається  розвиток транспортних та туристичних  послуг. Водночас, зростає кількість  видів послуг, що належать до категорії "інші комерційні послуги". Серед них лідерами є інформаційні та комп'ютерні послуги, послуги в сфері НДДКР, консалтинг, фінансові і страхові послуги, послуги з лізингу, інжиніринг, реклама, бізнес-послуги і послуги культурно-розважального профілю.

Частка України в міжнародній  торгівлі послугами є незначною, В експорті послуг найбільшою є лише частка транспортних послуг, яка становить  близько 1%. Тому для розширення участі нашої держави в міжнародному обміні послугами необхідним є укрупнення економічних суб'єктів у банківському, страховому, будівельному, туристичному секторах із наступним стимулюванням  їх експансії на регіональні ринки  країн СНД, ЄС, азіатських країн. Для  розширення присутності на ринку  наукоємних видів послуг і технологій потрібно забезпечити більш масштабне  втягнення в міжгалузевий поділ  праці, участь у міжнародних кластерних альянсах, які спеціалізуються на виробництві наукоємних технологій, товарів і послуг.