Особливості міжнародної торгівлі послугами і динаміка її розвитку

Міністерство культури України

Київський національний університет  культури і мистецтв

Інститут готельно-ресторанного і туристичного бізнесу

Кафедра міжнародного туризму

 

 

 

 

                                           Семінарське заняття 2

                                      з курсу «Міжнародний туризм»

на тему: «Особливості міжнародної торгівлі послугами і динаміка її розвитку»

 

 

 

Виконала: студентка 5 курсу  групи Т 49с

                            Дуляницька Вікторія

 

 

 

 

Київ 2013

 

План

Вступ

1.Сутність міжнародної  торгівлі послугами

2.Сектор транспортних  послуг у міжнародній торгівлі

3.Міжнародна торгівля туристичними послугами

4.Інші комерційні послуги

5.Методи регулювання міжнародної  торгівлі послугами

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Під впливом процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації у сучасному світовому господарстві,відбувається активний розвиток сфери послуг у біль-шості країн світу. Як показує практика, вона є однією з найважливіших і дедалі значніших складових світової економіки. Так, у розвинутих країнах світу частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70 %, у ній зайнято приблизно 65 % працездатного населення планети (у США — до 75 %). Протягом останніх трьох десятиріч обсяги світового експорту послуг збільшилися у понад 20 разів і продовжують зростати. За статистикою  ЮНКТАД( Конференція ООН з торгівлі і розвитку), частка комерційних послуг у світовій торгівлі в 1980 році становила — 16,2 %, у 2006 році —18,4 %, а, за оцінками  фахівців, до 2015 р. здатна досягти 25—30 %. В умовах динамізації конкурентного середовища сфера послуг інтенсивно розвивається та стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, зростання добробуту населення. Особливо актуальним є дослідження цих проблем для України, що пояснюється тим, що нині сфера послуг у країні не набула адекватного розвитку — її частка у ВВП та у структурі зайнятості становить близько 50 %. Відносно обмеженою є частка України і в міжнародній торгівлі послугами, тоді як основними статтями експорту є продукція переважно з низько- та середньотехнологічним ступенем переробки. Водночас у країні є потенціал для розвитку сфери послуг. Так,розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного поступу інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, туризму, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на Інтернеті і можуть відіграти роль «локомотиву  розвитку», тобто простимулювати розвиток усієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використовувати вигідне геоекономічне розташування країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.

 

Сутність міжнародної  торгівлі послугами

Послуги надзвичайно різноманітні й охоплюють широке поле діяльності — від торгівлі і транспорту до фінансування, страхування та посередництва.

Термін «послуги» існує  з часів античної Греції,але й  досі існують різні думки з  приводу визначення сутності цього поняття. У «Великому економічному словнику» сфера послуг трактується, як «система галузей народного господарства, продукти, споживча вартість яких виражається в наданні зручностей». Їй властиві такі особливості, як «високий динамізм,територіальна сегментація і локальний характер, висока швидкість обороту капіталу, вища норма прибутку і відносно коротші строки окупності інвестицій в порівнянні з багатьма «товарними» секторами виробництва», а ключовими категоріями є поняття «послуга» і «торгівля послугами». На відміну від Адама Сміта, який вважав працю виробника послуг непродуктивною та такою, що не створює (не збільшує) багатство, а лише його перерозподіляє, Карл Маркс у роботі «Капітал» показав, що праця з виробництва може бути продуктивною, тобто може створювати і збільшувати національне багатство. Характеризуючи послуги, Маркс писав: «Цей вираз означає взагалі не що інше, як ту особливу споживчу вартість, яку надає ця праця, так само як інша праця; але особлива споживча вартість цієї праці дістала ту специфічну назву «послуга» тому, що праця надає послуги не в речовому вигляді, а у вигляді діяльності...» Маркс зазначав, що особлива споживча вартість, яку «надає» праця, знаходить своє вираження в предметах споживання особливого роду, в результаті чого «в кожен момент серед числа предметів споживання, разом з предметами споживання у вигляді товарів, є певна кількість предметів споживання у  вигляді послуг. Отже, загальна сума споживання завжди є більшою від тієї, якою вона була б за відсутності придатних для споживання послуг». Варто навести визначення поняття «послуга» інших видатних науковців, зокрема економісти Макконел та Брю в своїй книзі дали таке трактування: «Послуга — те, що є невідчутним (невидимим) і в обмін на що споживач, фірма чи уряд готові надати щось цінне». Американський учений Ф. Котлер визначає послугу як будь-який захід або вигоду, які одна сторона може запропонувати іншій і які в основному невідчутні і не приводять до заволодіння чим-небудь. При цьому, виробництво послуг може бути, а може і не бути пов’язане з товаром у його матеріальному вигляді. Дослідження характеру послуг та їх ролі в економічній системі можна знайти й у вітчизняній економічній  літературі. Зокрема вчені-економісти А. П. Рум’янцев та Ю. О. Коваленко дають таке визначення: «Послуга — це вид діяльності, робіт, у процесі виконання яких не створюється новий матеріально-уречевлений продукт, який раніше не існував, але змінюється якість вже створеного продукту. Крім того, послугу можна визначити як вид діяльності, який задовольняє певну людську потребу, може мати або не мати матеріальну форму, тісно пов’язаний з виробництвом товарів або повністю самостійно оформлений». Вчений В. В. Котилко називає послугу не інакше, як корисну дію, корисний ефект споживчої вартості товару або безпосередньо праці, яка створюється в процесі доцільної діяльності, спрямовану на задоволення певних потреб людей. Отже, існує велика кількість визначень терміна «послуги», що ускладнює дослідження даної проблематики (відсутнє єдине загальноприйняте поняття). Водночас окреслити загальні якісні ознаки послуги для можливості використання в практичних цілях, зокрема для прийняття конкретних соціально-економічних рішень, цілком реально. Так, послугам властиві такі специфічні риси, як невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості випадків нездатність до збереження.

Невідчутність — на відміну від матеріальних товарів послуги не можна спробувати на смак, на дотик,їх не побачиш і не почуєш до моменту їх безпосереднього надання. Це внеможливлює порівняння й оцінку послуги до її отримання. Порівнювати можна тільки вигоди очікувані й отримані.

Невіддільність послуги  від її джерела очевидна, тоді як товар у матеріальному вигляді існує незалежно від присутності або відсутності його джерел. На відміну від товарів послуги не можна виробити про запас і зберігати. З цього погляду виробництво і споживання послуг тісно взаємопов’язані і не можуть бути розірвані.

Непостійність якості послуг коливається в широких межах залежно від їх постачальників, а також від часу і місця надання. Існує кілька причин цієї мінливості: послуги, як правило, споживаються в момент свого виробництва, що обмежує можливість контролювати їх якість; їх не можна зробити заздалегідь на випадок підвищеного попиту; за низької якості обслуговування послуга далеко не завжди може бути повторювана.

Нездатність до збереження. На відміну від звичайного товару послуга взагалі не підлягає зберіганню чи складуванню. Виникає проблема досягнення рівноваги між попитом та пропозицією.

Незважаючи на наведені вище характеристики, іноді існують і винятки: так, деякі послуги можуть набувати уречевлених форм (наприклад, комп’ютерна програма на дискеті), видимі (зачіска), піддаються зберіганню (послуги телефонного автовідповідача), не завжди вимагають прямої взаємодії продавця і покупця (видача грошей за допомогою дебіторської картки). Взагалі ж, ринок послуг дуже різноманітний, а сфера їх застосування розширяється з кожним роком. Одна з тенденцій, що характеризують торгівлю послугами, полягає в тому, що нові технології доповнюють або витісняють інші способи їх надання. Економічна глобалізація, а також розвиток регіональних інтеграційних процесів дедалі більшою мірою стирають кордони між «внутрішніми» та «зарубіжними» послугами, стираються межі і в торгівлі ними. У ході Уругвайського раунду було концептуально визначено, що може бути названо не просто торгівлею,а міжнародною торгівлею послугами. В опублікованому у 1999 р. дослідженні, підготовленому Міжнародним торговим центром ЮНКТАД-СОТ, мовиться, що послуга стає предметом міжнародної торгівлі в тому разі, якщо виробник послуги і покупець її — це фізичні або юридичні особи — резиденти різних країн незалежно від місця здійснення операції між ними. До речі, ГАТС не дає визначення послуги як категорії  — надто неоднорідними є види економічної діяльності, що охоплює цей термін, і лише зазначає, що послуги можуть надаватись одним з чотирьох способів постачання (транскордонне постачання, споживання за кордоном, комерційна присутність і переміщення фізичних осіб). Термін «міжнародна торгівля послугами» охоплює міжнародний обмін багатьма видами послуг, кожній з яких притаманні свої особливості. Відповідно до угоди про торгівлю послугами (ГАТС), до послуг, що надаються каналами міжнародної торгівлі, належать: комерційні послуги (професійні, управлінські, комп’ютерні  і їм подібні), послуги у сфері НДДКР, продажу і оренди нерухомості, послуги з лізингу та оренди машин і обладнання без операторів, консультативні, послуги зв’язку (поштові, кур’єрські, телекомунікаційні тощо), послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги, послуги дистриб’юторів, послуги у сфері освіти, з охорони довкілля, фінансові послуги, послуги з організації відпочинку, культурних та спортивних заходів, ті, що пов’язані з туризмом, транспортні та ін. Міжнародна торгівля послугами має низку специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами:

- на відміну від товарів послуги надаються (виробляються) та споживаються в основному одночасно і не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами (це потребує більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуги);

— міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов’язана з торгівлею товарами; ці сектори один на одного стимулююче впливають (аналіз ринків, маркетингове консультування, транспортування, реклама, передпродажне і післяпродажне обслуговування);

— сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, більше того, транспорт і зв’язок, фінансові та страхові послуги в багатьох країнах традиційно перебувають у повній або частковій власності держави та суворо контролюється нею,внаслідок цього в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар’єрів, ніж у торгівлі товарами (хоча останнім часом завдяки ГАТС спостерігається значна      лібералізація торгівлі такими послугами);

— не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін (це стосується насамперед побутових і комунальних послуг).В статистиці платіжних балансів світова торгівля послугами фактично зводиться до двох способів надання послуг  — транскордонного та споживання за кордоном. Однак реальний обсяг усієї світової торгівлі послугами набагато більший. Міжнародна статистика не враховує повністю торгівлю послугами між іноземними та національними юридичними і фізичними особами в межах національної території. У даний час розробляється сучасніша методологія обліку обміну послугами, що охоплює всі способи надання послуг. Світова торгівля послугами є одним з секторів світового господарства, що найшвидше зростають. За оцінками фахівців, міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7—8  років порівняно з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів.

На початку нового тисячоліття сфера послуг набуває розвитку в усіх регіонах світу. Це стосується також країн, що розвиваються, й найменш розвинутих країн. Їх роль у міжнародній торгівлі послугами зростає як з погляду експорту, так і імпорту. У міжнародній торгівлі послугами важливу роль відіграють країни Тріади. Європа є провідним регіоном у світовій торгівлі послугами, на який припадає близько половини світового експорту та імпорту послуг. Друге та третє місця, відповідно, посідають такі регіони як Азія та Північна Америка. Частка ж інших країв становить близько 10 %.

На десятку країн світу  припадає понад половини обсягів світового експорту та імпорту комерційних послуг. Основні позиції в рейтингу належать високо розвинутим країнам (насамперед, США, Великій Британії, Німеччині, Японії, Франції), але в десятці представлено і країни, що розвиваються,  — Китай та Індію. Частка та роль цих країн в експорті послуг на міжнародні ринки щорічно зростає. Позиції Російської Федерації та України в експорті послуг  — 25 та 42 місце, відповідно, а в імпорті — 18 та 47.

Спеціалізація країни на тому чи іншому виді послуг безпосередньо пов'язана з рівнем її економічного розвитку. У високорозвинутих країнах частка послуг збільшується внаслідок зростання продуктивності праці та скорочення зайнятості в промисловості, сільському господарстві, будівництві, а також за рахунок пропозиції нових послуг. Для цих країн притаманним є експорт фінансових, інформаційних і ділових послуг. Для країн, що розвиваються, основними видами експорту послуг є транспортні, туристичні та фінансові (офшорні). Їх сукупна питома вага не перевищує 6 % за чітко вираженої переважаючої частки держав Азії. Крупними експортерами послуг з групи держав, що розвиваються, є Китай з питомою вагою 3,3 %; Індія  —2,7%; Гонконг (окрема митна територія Китаю)  —2,6 %; Сінгапур  — 2,1 %; Південна Корея — 1,8 %;Тайвань (Китай) — 1,0 % та Туреччина — 0,9 %. Для країн, що розвиваються, характерною є наявність від’ємного сальдо у зовнішній торгівлі послугами; проте, це не виключає того, що деякі з них є великими експортерами послуг. Так, наприклад, Південна Корея спеціалізується на інженерно-консультаційних та будівельних послугах, Мексика  — на туристичних, Сінгапур є великим фінансовим центром. Значна кількість невеликих острівних держав основну частину експортних доходів отримує за рахунок туризму. Необхідно зазначити, що в цілому країни Центральної та Східної Європи та СНД володіють потенційними резервами для розвитку потужного сектора послуг, передусім туризму, сухопутного транспортну, судноплавства та ін., але  їх широкому експорту заважають недостатня матеріально-технічна база та створення нових основних фондів у цих сферах. Індустрія послуг країн СНД перебуває в стадії розвитку. Цей стан потребує зваженого підходу до стратегії розвитку, регулювання та особливо лібералізації сфери послуг. У цих країнах цілковита «відкритість» економіки може стати руйнівним чинником, якщо не супроводжуватиметься системою     обґрунтованого протекціонізму, а торговельні відносини не базуватимуться на узгодженні та координації економічної політики.

Структура торгівлі послугами  поділяється на три основні групи: транспортні послуги; туристичні послуги; інші комерційні послуги. Приблизно 1/4 міжнародної торгівлі послугами припадає на транспортні послуги, ще 1/4 — на туризм. Останнім часом, швидко росте значення інших комерційних послуг, а саме інформаційно- телекомунікаційних, електронної торгівлі тощо. У товарній структурі світової торгівлі послугами в останні 20 років частка транспортних послуг збільшилася у два рази, обсяги міжнародного туризму майже у 4 рази, інші послуги — у понад 4,5 раза. Це пов'язано як з раціоналізацією перевезень і розміщенням виробництва в країнах споживання, так і з появою нових видів послуг на світовому ринку. Сталою тенденцією на сьогодні є збільшення частки туристичних послуг,але найбільш динамічно розвивається міжнародна          торгівля діловими послугами, зокрема управлінськими, професійними, банківськими, страховими,аудиторськими послугами, що становлять до чверті всієї торгівлі послугами.