Кваліфікаційні вимоги бортпровідника

Розклад по тривогах визначає спеціальні, тобто, не передбачені Статутом, обов'язку всіх членів екіпажа судна й місце їхнього збору по тривогах. Цей розклад вивішується до виходу судна в рейс на видному місці. Кожний член екіпажа обов'язково повинен з ним ознайомитися. Це необхідно для того, щоб при змінах у складі екіпажа в розклад можна було б внести необхідні виправлення.

Дії особового  складу за розкладом. Командний склад судна відповідно до діючих наставлянь, інструкціями, наказами й іншими документами забезпечує виконання на судні протипожежних заходів, заходів щодо забезпечення плавучості, водонепроникності в приміщеннях судна й на робочих місцях по завідуваннях.

Командний склад  судна керує діями вахт, партій і груп по тривогах у повній відповідності  з розкладом по тривогах.

Повторне ознайомлення членів екіпажа з розкладом по тривогах і з розкладом по завідуванню робить боцман судна. Він же знайомить знову прибулих з розташуванням приміщень судна, відкритими частинами палуб, надбудов і рубань, розташуванням аварійного й пожежного майна й устаткування, з наявними рятувальними засобами колективного й індивідуального користування й навчає обігу з ними. При цьому кожний член екіпажа відповідає за збереженність і справність рятувального жилета, що зберігається в його каюті.

Кожний член екіпажа зобов'язаний:

• суворо дотримувати пожежного режиму й правила забезпечення водонепроникності відсіків і приміщень судна, виконувати всі заходи щодо забезпечення живучості судна, передбачені положеннями, посадовими інструкціями й наказами (розпорядженнями по судну);
•  чітко знати свої обов'язки при тривогах та сигнали тривог;
•  у всіх випадках виявлення ушкодження корпуса, надходження води, пожежі (якщо з'явився дим, запах гару й т.д. ) та інших небезпек, які можуть загрожувати цілості судна, людям або вантажу, негайно, будь-яким способом, сповістити про це вахтовому помічникові, а самому, не чекаючи оголошення тривоги й прибуття інших членів екіпажа, прийняти всі можливі заходи для усунення (ліквідації) виявленої небезпеки, використовуючи всі наявні в даному районі засоби;
•  по всіх тривогах, крім шлюпкової й "Людин за бортом", кожний член екіпажа повинен з рятувальним жилетом, але не надягаючи його, негайно вийти до місця збору для подальших дій за розкладом.

Якщо оголошується шлюпкова тривога, то весь екіпаж (а  по тривозі "Людин за бортом" - тільки ті, хто розписаний по шлюпках по цій тривозі) негайно надягає рятувальні жилети й виходить на місце збору для подальших дій за розкладом, відповідно до вказівок командирів аварійних партій, вахтового помічника й вахтового механіка.

Кожний член екіпажа, що помітив людину за бортом, повинен скинути у воду рятувальне коло (у темний час доби - зі світним буєм), одночасно сповістити про це на місток: "Людина за бортом по правому (лівому) борті" і стежити за ним (людиною), не втрачаючи його з виду; при необхідності показувати на нього рукою, визначаючи напрямок рятувальної шлюпки.

Кожний член екіпажа, що перебуває на вахті, після  оголошення загальсуднової тривоги  займає своє місце за розкладом по тривогах тільки після передачі своїх обов'язків заміняючому на вахту за цим розкладом.

 

3. Охорона навколишнього середовища

 

Охорона природи, раціональне використання її ресурсів- одна з актуальних проблем сучасності, від правильного рішення якої багато залежить успішний розвиток економіки, добробуту теперішнього та майбутнього покоління.

Особливої  турботи та уваги вимагає збереження чистоти річок, озер та морів.

Основи водного законодавства, водні кодекси союзних республік та інші нормативні акти, визначають необхідні умови для здійснення планового й комплексного використання вод з найбільшим народногосподарським  ефектом, їхню  охорону від забруднення, засорення та виснаження.

Нормативними  актами визначений порядок порушення й розгляду клопотань про надання водних об'єктів у відособлене користування, порядок визнання водних об'єктів пам'ятниками природи.

Проблема охорони  біосфери, у тому числі морського  середовища, придбала в цей час  глобальний характер.

У процесі реалізації своїх прав на використання природного середовища всі держави повинні дотримуватися загальноприйнятих принципів та норм сучасного міжнародного права. Все більш важливе значення серед них здобуває принцип раціонального природокористування, що знайшов вираження й конкретизацію більш ніж в 250 природоохоронних міжнародних договорах, численних рекомендаціях і резолюціях, прийнятих міжнародними організаціями по охороні природи, і. нарешті, у Декларації про навколишнє середовище людини від 16 червня 1972 р. (Стокгольм 5-16 липня 1972 р.).

Конкретним  вираженням цього принципу загального міжнародного права стосовно до сфери використання морського середовища служить принцип охорони морських живих ресурсів, у силу якого держави повинні дотримуватися від будь-яких дій, здатних завдати непоправної шкоди морським тваринам, флорі й фауні, а здійснюючи промисел, зобов'язані вживати необхідних заходів по підтримці відтворення ресурсів на максимально можливому стійкому рівні при неодмінному збереженні рівноваги всіх видів тварин і рослин для забезпечення різноманітних потреб людства.

Звичайно виділяють  дві основні групи міжнародних правопорушень, пов'язаних з використанням морського природного середовища й ресурсів: нераціональне використання живих морських ресурсів, забруднення морського  середовища перебування морських живих організмів (континентальне  забруднення й забруднення з суден). При цьому мається на увазі забруднення в правовому змісті, визначення якого затвердилося в органах і організаціях ООН: "Забруднення морського середовища означає принесення людиною прямо або побічно речовин або енергії в морське середовище, що приводить до таких пагубних наслідків, як заподіяння шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людини, порушення діяльності на морі, включаючи рибальство й інші законні види використання моря, зниження якості використовуваної морської води й зон відпочинку". При сучасному рівні розвитку продуктивних сил використання ресурсів біосфери, у тому числі й морському середовищі, скриває у собі небезпека заподіяння величезного збитку як інтересам окремих користувачів, так і самим природним об'єктам і, отже, майбутнім поколінням людства. Правомірна діяльність по експлуатації Світового океану здійснюється із застосуванням технічних засобів, що представляють собою, як правило, підвищену небезпеку для навколишнього середовища. Вже зараз важкі наслідки спричиняють нещасні випадки з такими новими джерелами підвищеної небезпеки, як великовантажні танкери, морські бурові платформи, підводні нафтопроводи.

Головними організаційно-технічними заходами з охорони навколишнього середовища є:

•  устаткування всіх судів транспортного флоту й по можливості судів портофлота цистернами- накопичувачами льяльных вод і системами їхньої здачі на плавсборник, а також замкнутими фановими системами;
•  оснащення всіх САДІВ флоту засобами збору й нагромадження сміття сміттєнакопичувальними пристроями;
•  устаткування морських суден сепараторами льяльных вод машинного відділення з гарантованим ступенем очищення до 100 мг/т, використовуваних при недоліку місткості цистерн накопичувачів льяльных вод;
•  підключення стоків із суднових лазаретів, амбулаторій і т.п., до замкнутих фанових систем;
•  оснащення фекальними насосами та ежекторами судів, на яких здача господарсько-фекальних стоків зі збірної цистерни виробляється самопливом;
• досвідчене впровадження сміттєнакопичувальних пристроїв для збору різного сміття в поліетиленові мішки;
•  оснащення всіх судів мусоронакопительными пристроями, поліетиленовими мішками або комплектом контейнерів для збору сміття в рейсі;
•  вивчення командним складом судів, судновими екіпажами Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення моря із судів, а також постанов, інструкцій, правил і інших технічних матеріалів, що роз'ясняють положення конвенції, обов'язки й відповідальність суднового персоналу.

 

 

 

 

4. Сервісні знаки для пасажирських суден

 

Одним з найважливіших аспектів діяльності пасажирської служби є забезпечення передачі інформації для пасажирів. У суднових умовах використовуються різні засоби інформації.

Передача різних оголошень, останніх звісток і програм  радіостанцій, інформація про судно, про надавані послуги, правила протипожежної безпеки й поводження під час штормової погоди, про визначні пам'ятки портів заходу, про порядок висаджування пасажирів і проходження митних та імміграційних формальностей. Інформація дирекції круїзу здійснюється засобами віщання через систему внутрішньої трансляції.

До  друкованих засобів інформації на пасажирських судах відносяться:

•  щоденна програма, що надається бортпровідниками в пасажирські каюти щовечора протягом рейсу. Це перелік інформаційних повідомлень про обслуговування пасажирів, заходах і подіях на судні;
•  рекламний буклет або брошура з короткою характеристикою судна, описом пасажирських приміщень і планом судна;
•  довідник на російській і іноземній мовах по наданню суднових послуг з необхідною інформацією для пасажирів про протипожежну безпеку, користування рятувальними засобами, каютним устаткуванням. Видається засобами розмножувальної техніки на судні.

Наглядна інформація, на відміну від інформації засобами віщання й друкованої інформації, призначена для постійного або тривалого користування. До наочної інформації ставляться покажчики місцезнаходження суднових приміщень, плани судна, рекламні вітрини торговельних крапок, вивіски, плакати, афіші й оголошення, карта маршруту судна, схема евакуації пасажирів і місцезнаходження рятувальних шлюпок, що відповідають ДСТ і міжнародним стандартам .

 

 

Знаки-символи наданих послуг:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Основні права та обов’язки єкіпажу судна.

 

    Служба  па судах морського флоту - почесний і відповідальний обов'язок  громадянина України, що посвятили  себе цієї діяльності. Робота  на судні жадає від кожного  члена екіпажа високої свідомої  дисципліни, відмінного знання 

 

 

 

 

своєї спеціальності, комуністичного відношення до праці, високої свідомості громадського обов'язку, взаємоповага , готовності негайно прийти па виторг товаришеві. Служба на море вимагає великої фізичної й моральної напруги.

 

 

 

 

 

 

Кожний член екіпажу повинен зберігати своє судно, підтримувати його в гарному технічному стані й суворо дотримувати всіх вимог безпеки праці й збереження довіреного майна й вантажів.

Кожний член екіпажу судна зобов'язаний постійно пам'ятати, що він є громадянином України; він повинен високо нести звання, честь та гідність українського моряка; бути завжди готовим до захисту своєї великої Батьківщини.

Документом, що регламентує організацію служби на судах морського флоту й визначального основних прав та обов'язків осіб судового екіпажа, розпорядок праці й відпочинку на морському судні є "Статут служби на судах Міністерства морського флоту", що затверджується й вводиться в дію наказом    міністра морського флоту за узгодженням з Центральним комітетом профспілки робітників морського й річкового флоту.

Знання й точне дотримання вимог Статуту служби при знаходженні на судні, а також під час виконання службових обов'язків на березі є найважливішим обов'язком кожного члена екіпажа. Вимоги Статуту служби поширюються також на осіб, що перебувають на судні тимчасово та роботи, які виконуються пов'язані з експлуатацією судна.

Порушення вимог  Статуту служби несе за собою покарання в дисциплінарному порядку, а при завданні матеріальних збитків - матеріальну відповідальність, передбачену законами України.

Статутом служби передбачаються посадові обов'язки осіб судового екіпажа. Обов'язки на посадах, не зазначеним в Статуті служби, викладаються в особливих посадових інструкціях.

В Статуті приводиться перелік документів, що визначають порядок прийому на роботу, звільнення, призначення на посади й переміщення по службі осіб судового екіпажу, їхнього права й обов'язки, а також організацію праці, умови поселення на судні й т.д.

Праця екіпажа  на судні організується капітаном  судна відповідно до  діючого  трудового законодавства й "Положенням про режим праці й відпочинку плаваючого складу судів морського флоту України".

Командний і рядовий склад. Екіпаж судна згідно "Кодексу торговельного мореплавання України" та Статуту служби складається з капітана, осіб командного складу й суднової команди.

Командний склад  судна: всі помічники капітана, всі механіки, у тому числі рефрижераторний механік, а також змінний механік і механік по системах, усе електромеханіки, начальник радіостанції, электрорадионавигатор, судновий лікар, фельдшер, радіотехнік, боцман, з директором суднового ресторану й адміністратор.

До старшого командного складу відносяться: капітан, перший помічник капітана, старший помічник капітана, старший (головний) механік.