Виробничий травматизм і профзахворювання. Порядок розслідування нещасних випадків та професійних захворювань в митній службі

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

Модульна контрольна робота

з дисципліни «Охорона праці  в галузі»

на тему «Виробничий травматизм і профзахворювання. Порядок розслідування  нещасних випадків та професійних захворювань  в митній службі»

 

 

 

Перевірив:

викл. кафедри товарознавства та митної експертизи Довга Н.В.

Виконав:

курсант гр. ЕФ08-1 (М)

Соболь К.В.

 

 

 

Дніпропетровськ

2013

План

 

 

1. Виробничий травматизм і профзахворювання…………………………3
2. Порядок розслідування нещасних випадків та професійних захворювань в митній службі………………………………………………….10

Список використаних джерел…………………………………………………21

 

1. Виробничий травматизм і профзахворювання

 

На підприємствах під  час експлуатації обладнання та виконання  технологічних процесів працівники можуть перебувати в небезпечних  зонах. Небезпечним виробничим чинником називають такий виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов призводить до травми чи різкого  погіршення здоров’я.

Виробничі фактори (рухомі машини й механізми, рухомі частини виробничого  устаткування та ін.) можуть спричинити травми. Під виробничою травмою розуміють  порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого  виробничого завдання або громадського доручення.

Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників  травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, променеві, комбіновані. 
Механічні травми (уражені частини тіла, переломи, рани тощо) можуть бути заподіяні рушійними частинами виробничого устаткування та оброблюваними предметами, інструментом, переміщуваним вантажем. Вони можуть виникнути при падінні працівника (якщо приміщення захаращено устаткуванням, зіпсовані переносні драбини). 
Теплові травми (опіки, обмороження, теплові удари) викликані переважно прямим доторканням до поверхні виробничого устаткування, впливом полум’я, гарячих предметів; раптовою дією розплавленого металу, гарячої рідини, гарячої пари чи газу. Обмороження є наслідком дії низьких температур повітря, устаткування чи предметів. 
Хімічні травми являють собою хімічні опіки, гостре отруєння концентрованими кислотами, лужними розчинами та ін. Їх працівник може отримати при транспортуванні та переливі кислот, лугів, виготовленні розчинів, ремонті та чищенні апаратури. 
Електричні травми пов’язані з проникненням струму через організм людини. Причини електричних травм на виробництві різноманітні: обриви дроту, доторкання до неізольованих дротів чи предметів під напругою.

Променеві травми пов’язані  з впливом випромінювання. 
Комбіновані травми можуть бути заподіяні кількома видами впливу (наприклад, механічна дія й ураження струмом та ін.).

Відповідно до «Схеми розподілу  виробничих травм за ступенем серйозності  ушкоджень» і «Схеми розподілу гострих  профотруєнь за ступенем їх серйозності» травми поділяються на легкі, тяжкі  й смертельні. Крім того, травми можуть бути груповими, якщо травмовано двох і більш працівників. Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.

Унаслідок довготривалої  або багатократної дії шкідливих  речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового  процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок  професійної діяльності виключно або  переважно під впливом шкідливих  речовин і певних видів робіт  та інших факторів, пов’язаних з  роботою.

До професійних захворювань  належать захворювання, викликані дією: хімічних факторів — гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки, трахеїт, бронхіт, пневмоніт, анемія тощо; іонізуючих випромінювань — гостра променева  хвороба, гострі променеві ураження; фізичних перевантажень та перенапруження органів і систем — радикуліт, міофасцит і ін.; промислових аерозолів  — пневмокопіози, силікоз, хронічний  бронхіт тощо.

Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли захворілий працівник, змушений був  уперше пройти курс лікування або  втратив здатність працювати. Протягом трьох днів після встановлення зв’язку  захворювання з умовами праці  про це повідомляється обласному (міському) профпатологу, районній санепідемстанції, що курирує підприємство, де працював хворий, та адміністрації підприємства (надсилається екстренне повідомлення про вперше виявлене професійне захворювання) для розслідування причин розвитку захворювання і запобігання виникненню його в інших працівників.

У системі профілактики виробничого  травматизму й професійних захворювань  має, бути аналіз причин, що їх зумовлюють та особливий контроль і нагляд за травмо небезпечними ділянками робіт, та параметрами виробничого середовища.

У виробничій сфері рівень травматизму і професійних захворювань  взаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також  науково обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця.

Статистика свідчить про  те, що більшість виробничих травм  в межах держави скоюється  через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання  робіт.

В процесі розслідування  й аналізу нещасних випадків встановлено, що переважна більшість (до 80%) їх трапляється  не з технічних чи технологічних  причин, а через неправильну організацію  праці та дію людського чинника.

Щоб достовірно визначити причини, які зумовлюють виробничий травматизм і захворювання професійного характеру необхідно проаналізувати взаємозв’язок людини з елементами конкретного виробничого середовища. (рис. 1)

Рис. 1. Схема взаємодії людини з елементами виробничого середовища.

У виробничому середовищі людина вступає в контактні виробничі  відносини через засоби і предмети праці між якими існує прямий і зворотній зв'язок.

Засоби праці через  управління ними людиною впливають  на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в  просторі. Наприклад, машиніст розробляє  екскаватором грунт, вантажить його на машини чим змінює його положення  у просторі. Однак і засоби праці  одночасно впливають на людину, так  машиніст при розробці слабких грунтів  може отримати травму через перекидання  екскаватора і т. ін.

Отже у виробничій сфері  в процесі взаємодії виробничих елементів на організм людини діють, як засоби так і предмети праці, а  від так організаційні і технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологічної  та трудової дисципліни.

Дослідженням причин виробничого  травматизму і професійних захворювань  встановлено таку їх класифікацію:

• Організаційні причини
• Технічні причини
• Психофізіологічні причини

До організаційних причин належить: неправильна організація  праці або робочого місця, відсутність  інструктажів або неякісне їх проведення, порушення технологічного режиму або  трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці на робочих  місцях, неузгодженість у діях, відсутність  ПВР (проектів виробництва робіт), а  також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів  захисту, спецодягу і т. ін..

До технічних причин належить: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам  безпеки, недосконалість конструкцій  машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків  і т. ін..

До психофізіологічних причин належить: невідповідність умов праці  анатомо-фізіологічним і психологічним  характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий  ступінь ризику, вживання алкоголю, втома і т. ін..

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого  травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого виробничі нещасні  випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, або багатопричиннй характер.

Усі зазначені причини  виробничого травматизму та іншого негативного впливу мають бути системою організаційних і технічних засобів, що запобігають діям шкідливих та небезпечних виробничих чинників на організм людини.

Під організаційними заходами розуміють правильну одеанізацію  праці та робочих місць, дотримання відповідного режиму праці та відпочинку, проведення якісного навчання та інструктажів. Сюди слід віднести: постійний нагляд і контроль за дотриманням вимог  законодавчих актів, огородження об’єктів, небезпечних зон, облаштування проходів і проїздів, забезпечення системи  освітлення та санітарно-побутового обслуговування працюючих і т. ін..

Під технічними заходами розуміють  належне використання існуючих спеціальних  колективних та індивідуальних засобів  працюючих, виконання відповідних  інженерних розрахунків, що забезпечують безпечне виконання робіт при  використанні електричного струму фізичних, біологічних або інших потужностей, що певною мірою можуть спричиняти виникнення небезпечних або шкідливих  обставин у виробничій сфері.

Встановлення причин виробничого  травматизму і професійних захворювань  має запобіжну мету, а також  міру визначення відповідальності посадових  осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності”  одним із завдань страхування  від нещасного випадку є проведення профілактичних заходів, спрямованих  на усунення шкідливих і небезпечних  виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці.

Фонд соціального страхування  від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю  працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:

1) надає страхувальникам  необхідні консультації, сприяє  у створенні ними та реалізації  ефективної системи управління  охороною праці;

2) бере участь:

- у розробленні центральними  органами виконавчої влади державних  цільових та галузевих програм  поліпшення стану безпеки, умов  праці і виробничого середовища  та їх реалізації;

- у навчанні, підвищенні  рівня знань працівників, які  вирішують питання охорони праці;

- в організації розроблення  та виробництва засобів індивідуального  захисту працівників;

- у здійсненні наукових  досліджень у сфері охорони  та медицини праці;

3) перевіряє стан профілактичної  роботи та охорони праці на  підприємствах, бере участь у  розслідуванні нещасних випадків  на виробництві, а також професійних  захворювань;

4) веде пропаганду безпечних  та нешкідливих умов праці,  організовує створення тематичних  кінофільмів, радіо- і телепередач,  видає та розповсюджує нормативні  акти, підручники, журнали, іншу спеціальну  літературу, плакати, пам'ятки тощо  з питань соціального страхування  від нещасного випадку та охорони  праці. З метою виконання цих  функцій Фонд соціального страхування  від нещасних випадків створює  своє видавництво з відповідною  поліграфічною базою;

5) бере участь у розробленні  законодавчих та інших нормативних  актів про охорону праці;

6) вивчає та поширює  позитивний досвід створення  безпечних та нешкідливих умов  виробництва;

7) виконує інші профілактичні  роботи.

Впродовж 9 місяців 2012 року на підприємствах області зафіксовано 150 нещасних випадків, в яких було травмовано 153 особи, з них 24 загинули; 1 особа  одержала професійне захворювання.

На вищезазначені випадки  було складено 117 актів по формі Н-1, з них 9 зі смертельним наслідком. В результаті 3 групових випадків отримали травми різного ступеня важкості 6 осіб, з них 1- загинула.

Рівень травмованих осіб, на які складено акти по формі Н-1, порівняно з 2011 роком, залишився  незмінним (117 осіб), показник смертельно травмованих зменшився на 2 особи (з 11 до 9).

Найбільша кількість нещасних випадків зареєстрована в м. Хмельницькому - 49 або 41,9% від загальної кількості, Полонському районі - 16 або 13,7%, Старокостянтинівському районі - 6 (5,1%); м.Кам’янець-Подільському, Шепетівському і Чемеровецькому районах  - по 5 (4,3%); Волочиському та Ізяславському районах - по 4 (3,4%).