Соціальні пільги. Соціальне обслуговування

Лекція 10. Соціальні  пільги. Соціальне обслуговування.

План

1. Поняття, ознаки, класифікація та віди соціальних пільг.
2. Поняття, форми та види соціального обслуговування.

 

Ключові слова: соціальні пільги, ознаки соціальних пільг, соціальне обслуговування, поняття, ознаки, класифікація.

 

1. Поняття, ознаки, класифікація та віди соціальних пільг.

 

Основними ознаками соціальних пільг вважаються такі:

— вони спрямовуються на більш повне задоволення інтересів суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяльності. Метою встановлення пільг є соціальний захист, покращення становища

окремих категорій громадян;

— є своєрідним відхиленням від єдиних положень нормативного характеру та способом юридичної диференціації прав громадян, елементом їх спеціального правового статусу. Так, для певних категорій громадян встановлені правила, які полегшують вступ до навчальних закладів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо;

— є правомірними винятками з правила про необхідність виконання особою обов'язків, передбачених законодавством;

— закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.

Соціальними є  пільги, що надаються для життєзабезпечення  громадян у зв'язку із зниженням  рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму або втратою (зниженням) працездатності. Ці пільги належать до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам соціальних пільг є: 1) настання соціального ризику за обставин, передбачених у законодавстві; 2) наявність у особи особливих заслуг перед державою, що пов'язані із такими публічними подіями державного чи міжнародного значення, як військові дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

Отже, соціальна пільга —  це законодавче звільнення (повне  чи часткове) особи від виконання  нею свого обов'язку або ми дання  їй додаткових прав при настанні соціального  ризику чи за наявності в такої  особи значних заслуг перед державою, що пов'язані з певними публічними подіями.

Соціальні пільги є додатковим видом соціального  забезпечення; вони надаються незалежно  від того, отримує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. Їх роль полягає у забезпечення додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заробітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Соціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Збереження соціальних пільг  є обов'язком держави. Вона повинна  забезпечити громадянам доходи не нижче  від базового державного соціального  стандарту — прожиткового мінімуму. Якщо сукупний дохід громадян перевищує  вартісну величину прожиткового мінімуму, держава звільняється від такого обов'язку.

До недоліків сучасної державної системи соціальних пільг  можна віднести: відсутність системного нормативно-правового акту, яким би комплексно визначались підстави, суб'єкти, види та механізм надання соціальних пільг; недосконалість механізму надання  пільг, оскільки реально ними можуть скористатися не всі, хто має на них  право (наприклад, правом безоплатного проїзду міським транспортом  користуються лише пенсіонери, які  проживають у місті; натомість сільські жителі таку пільгу практично використати  не можуть); відсутність спеціальної  системи моніторингу доходів  сімей, а тому важко визначити  тих осіб, яким забезпечення є найбільш необхідним; підприємства та організації, на які покладається обов'язок надання  пільг, не мають єдиної методики обчислення фактичної вартості окремих видів  пільг та методики обліку наданих  пільг. Відсутня також статистична  звітність щодо фактичної вартості пільг та стану їх фінансування.

Класифікація  соціальних пільг

Усі соціальні пільги, що передбачені чинним законодавством, поділяються на окремі види.

Диференціація соціальних пільг  у законодавстві здійснюється за суб'єктами, яким вони надаються. Передбачено  надання пільг: ветеранам війни; ветеранам праці; особам, які мають  особливі заслуги перед державою; багатодітним сім'ям; особам, які постраждали  від Чорнобильської катастрофи; дітям  –сиротам; реабілітованим особам, пенсіонерам, інвалідам, дітям-інвалідам тощо.

За терміном надання соціальні  пільги можна класифікувати на: постійні, що надаються впродовж тривалого  часу; тимчасові, які надаються на певний обумовлений період. Окремо виділяють так звані надзвичайні  пільги. Вони надаються у зв'язку з певними обставинами.

За ступенем персоніфікації соціальні пільги поділяють на одноособові (наприклад, пільга щодо оплати медикаментів, забезпечення санаторно-курортним  лікуванням) та сімейні (пільга на оплату житлово-комунальних послуг). З огляду на періодичність виплати виділяють  одноразові (забезпечення спецавтотранспортом) та щомісячні (оплата житла) пільги.

За змістом всі соціальні  пільги можна поділити на:

1) житлово-комунальні (звільнення або зменшення плати за житло та (або) комунальні послуги; першочергове або позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов; надання бюджетних кредитів та позик на індивідуальне житлове будівництво);

2) медико-реабілітаційні (безоплатне або пільгове придбання ліків, безоплатне або пільгове санаторно-курортне лікування та виплата компенсації за невикористане право на пільгове санаторно-курортне лікування);

3) транспортні (право безкоштовного проїзду громадян усіма видами пасажирського міського (комунального) та приміського транспорту);

4) соціально-побутові (безкоштовне  або пільгове встановлення телефонів;  безкоштовне або пільгове користування  телефоном; безоплатне або пільгове  забезпечення автомобілем; позачергове  влаштування до закладів соціального  захисту, а також на обслуговування  службами соціального захисту  вдома; надання безпроцентної  позики для організації підприємницької  діяльності, фермерського господарства  тощо);

5) соціально-трудові (позаконкурсне  зарахування до вищих навчальних  закладів при одержанні позитивних  оцінок; позачергове працевлаштування  за спеціальністю; переважне право  на залишення на роботі при  скороченні чисельності або штату  працівників та на працевлаштування  у випадку ліквідації підприємства; підвищений розмір виплати допомоги  в разі тимчасової непрацездатності; використання щорічної відпустки  у зручний для працівника час  тощо).

Звільнення або  зменшення плати за житло та комунальні послуги

При наданні пільг щодо оплати за житло враховується площа  будинку (квартири) в межах норми: 21 кв. м опалювальної площі на кожну  особу, яка постійно проживає у житловому  приміщенні і має право на зниження оплати, та додатково 10,5 кв. м на сім'ю.

Повністю від оплати за житло та комунальні послуги, а також  від плати за користування позавідомчою охоронною сигналізацією житла  звільняються особи, які мають особливі заслуги перед державою, а також  члени їхніх сімей, що спільно  проживають з ними. Зазначена пільга зберігається за дружиною (чоловіком), батьками померлих Героїв Радянського  Союзу; повних кавалерів ордена Слави; нагороджених 4 і більше медалями "За відвагу"; Героїв Соціалістичної праці  та повних кавалерів ордена Трудової Слави, незалежно від часу їх смерті.

Правом на зниження плати  за користування житлом чи комунальними послугами користуються: 1) інваліди війни — у розмірі 100% вартості оплати за користування житлом чи комунальними послугами; 2) учасники бойових дій  та особи, що прирівняні до них, — 75%; 3) учасники війни та особи, на яких поширюється  чинність Закону "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту", — 50%; сім'ї інвалідів війни, учасників  бойових дій та осіб, що прирівнюються  до них, — 75%; сім'ї учасників війни  та осіб, на яких поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту", у складі яких є лише непрацездатні  особи, надається відповідна знижка (100%, 75%, 50%) за користування газом для  опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі  — 42 кв. м на кожну особу, яка має  право на знижку, та 21 кв. м на сім'ю.

Оплата за житло та комунальні послуги знижується на 50% також: 1) реабілітованим громадянам; 2) громадянам, віднесеним до 1 та 2 категорії постраждалих від  Чорнобильської катастрофи; 3) дружині (чоловікові) померлих громадян (віднесених до категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи); 4) дружині (чоловікові) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до 3 категорії, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; 5) опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян, віднесених до 1, 2, 3 категорії постраждалих від  Чорнобильської катастрофи); 6) дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Громадяни, що належать до 3 і 4 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, мають право на відшкодування 50% вартості палива, придбаного в межах  установлених норм, якщо вони проживають у будинках, що не мають центрального опалення, на час постійного проживання або постійної роботи (навчання) в зоні посиленого радіоекологічного  контролю.

Пільги при оплаті за користування житлом та комунальними послугами іншим  категоріям громадян (наприклад, інвалідам  загального захворювання) законодавством не передбачені, але органи місцевого  самоврядування можуть надавати додаткові  пільги малозабезпеченим верствам населення  за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Право на безоплатне або пільгове придбання ліків

Відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 "Про впорядкування  безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами  лікарів у разі амбулаторного  лікування окремих груп населення  та запевними категоріями захворювань" таким правом наділені:

1) особи, яким передбачено  безоплатний відпуск лікарських  засобів згідно із Законом  "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту"; 2) особи, які мають особливі  трудові заслуги перед державою  відповідно до Закону України  від 16 грудня 1993 р. "Про основні  засади соціального захисту ветеранів  праці та інших громадян похилого  віку в Україні"; 3) особи, яким  передбачено безоплатний відпуск  лікарських засобів згідно із  Законом "Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи";  пенсіонери із числа колгоспників, робітників, службовців, які одержують  пенсію за віком, у зв'язку  з інвалідністю та в разі  втрати годувальника у мінімальних  розмірах (за винятком осіб, які  одержують пенсію на дітей  у разі втрати годувальника); 5) діти віком до 3 років; 6) діти-інваліди  до 18 років; 7) діти віком до 18 років,  які перенесли у 1988 р. хімічну  інтоксикаційну алопецію у м.  Чернівцях; 8) дівчата-підлітки і  жінки з протипоказаннями вагітності, а також жінки, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім названих категорій  осіб у спеціальному додатку 2 до постанови  Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1303 визначено перелік  захворювань, у разі амбулаторного  лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно. До них  належать: онкологічні захворювання, гематологічні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), ревматизм, пухирчатка, туберкульоз, дизентерія, дитячий церебральний параліч, бронхіальна  астма та деякі інші захворювання.

Лікарські засоби за наявності  у особи вказаних захворювань  відпускаються безоплатно лише в  разі амбулаторного лікування основного  захворювання, за яким надано пільги.

Особи, що є хворими на СНІД, та ВІЛ-інфіковані незалежно від  основного захворювання мають право  на безоплатне відпускання лікарських засобів за наявності у них  будь-яких інших захворювань.

Законодавством передбачено  також пільговий (з оплатою 50% їхньої вартості) продаж лікарських засобів. Зокрема, при амбулаторному лікуванні  на умовах пільгового продажу відпускаються  лікарські засоби за рецептами лікарів: 1) інвалідам І та II групи унаслідок  трудового каліцтва, професійного або  загального захворювання; 2) інвалідам  з дитинства І та II групи; 3) дітям  віком від 3 до 6 років; 4) особам, реабілітованим відповідно до Закону України від 17 квітня 1991 р. "Про реабілітацію жертв  політичних репресій на Україні", які  стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; 5) особам, нагородженим знаком "Почесний донор України" та "Почесний донор СРСР" відповідно до Закону України від 23 червня 1995 р. "Про донорство крові та її компонентів".

Безкоштовно або на пільгових  умовах хворим відпускаються лікарські  засоби вітчизняного та іноземного виробництва  згідно з переліком лікарських засобів  вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади  й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1071.

Дітям-інвалідам віком  до 18 років лікарські засоби відпускають  за рецептами лікарів незалежно  від місця проживання цих дітей, але в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Витрати, пов'язані з оплатою вартості лікарських засобів, покладено на органи охорони здоров'я за місцем, де ці ліки фактично відпускаються.

 

 

1. Поняття, форми та види соціального обслуговування.

 

Соціальне обслуговування розглядається як система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку  і послуги, що надають соціальні  служби окремим особам чи групам населення  для подолання або пом'якшення  життєвих труднощів, підтримки їх соціального  статусу та повноцінної життєдіяльності (див. Закон України від 19 червня 2003 р. "Про соціальні послуги").