Повышение надежности колесных пар электровозов ВЛ80

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Января 2014 в 11:41, дипломная работа

Краткое описание

Експлуатація навантажених спряжених і тертьових вузлів рухомого складу супроводжується контактно-втомним пошкодженням поверхонь, що проявляються у вигляді дрібних або великих ділянок винесення матеріалу, а в граничних випадках утворенням тріщин і руйнуванням. Руйнування і пластична деформація сполучених деталей або пар тертя перш за все пов'язані з явищами, що відбуваються на поверхні розділу.

Прикрепленные файлы: 1 файл

ДП_КП_ВЛ80.docx

— 1.49 Мб (Скачать документ)

Вступ

 

Експлуатація навантажених спряжених і тертьових вузлів рухомого складу супроводжується контактно-втомним пошкодженням поверхонь, що проявляються у вигляді дрібних або великих ділянок винесення матеріалу, а в граничних випадках утворенням тріщин і руйнуванням. Руйнування і пластична деформація сполучених деталей або пар тертя перш за все пов'язані з явищами, що відбуваються на поверхні розділу. Якщо виключити дефекти лиття та термообробки, руйнування виробу при експлуатації починається з мікротріщин, які виникають біля границь розділу. У більшості випадків поверхневі шари матеріалу деталі визначають її поведінку і експлуатаційні властивості. В цілому закономірності контактної взаємодії, пов'язані з сумісністю матеріалів і триботехнічними аспектами досить відомі. Вони є основою для підвищення експлуатаційних показників якості ремонту зношених деталей.

У конструктивному відношенні існує три шляхи підвищення надійності колісних пар:

- застосування сталей нових марок, що володіють підвищеними механічними властивостями;

- пошук оптимальних лінійних розмірів колеса і осі, при яких силовий режим в умовах експлуатації був би прийнятним для обраних матеріалів;

- подальше вдосконалення технології виготовлення колісних пар.

Щоб знизити інтенсивність  зносу гребенів колісних пар локомотивів  і рейок, необхідні нові підходи  до вирішення завдання. Одним з  таких напрямів має стати розробка комплексу заходів, що дозволяють, виходячи з конкретних умов експлуатації, знайти і усунути причини зносу колеса, підвищити надійність роботи бандажів.

Проблемою зносу колісних пар прямо чи опосередковано займалися  багато вчених і практики у нас  і за кордоном. На основі натурних спостережень робилися висновки про вплив тих чи інших факторів на інтенсивність зносу, на основі теоретичних розробок будувалися моделі явища. У той же час, зусилля багатьох авторів, спрямованих на вирішення приватних питань цього явища, не завжди призводять до очікуваного результату. Успіху можна досягти тільки при комплексному підході до вирішення проблеми. Крім того, вплив на міцність з'єднання "бандаж - обід" колісних пар локомотивів робить також відмінність кліматичних умов нашої країни і вантажонапруженості окремих ділянок, що вимагає індивідуального підходу в кожному конкретному випадку.

Зниження інтенсивності  зносу гребенів колісних пар рухомого складу і рейок ведеться "напівстихійно", і не принесло поки відчутних результатів. Тільки постійне, систематичне спостереження  за зносом бандажів колісних пар в  експлуатації допоможе виявити основні  причини та зменшити їх вплив на знос. Інші шляхи вирішення проблеми часто призводять до подальшого збільшення зносу "викидання грошей на вітер».

Залишаючи осторонь фізико-хімічні  проблеми поверхні твердого тіла, даний дипломний проект присвячено технологічним можливостям управління механічними, фізичними, хімічними і структурними властивостями ділянок сполучення навантажених деталей шляхом поверхневого зміцнення і нанесення зміцнюючих захисних покриттів

[1, 2].

 

 

 

 

1 Збір статистичних даних по роботі депо. Аналіз роботи та пошкоджень колісних пар локомотивів

 

1.1  Обробка і аналіз статистичної інформації про якісні і кількісні показники роботи депо

 

По приписному парку депо (за станом на 2009-2011рр.) збиралися такі статистичні дані з технічної  документації підприємства:

    • кількість локомотивів (секцій) по серіях, скільки з них знаходяться в роботі (за видами робіт), в резерві (за видами резерву) або в запасі (за видами запасу) та їх відповідні відсотки;
    • обсяги вантажепотоків  (до спаду перевезень та зараз);
    • середні швидкості руху по дільницях,  наявність браків поїзної роботи (з указуванням пошкоджень ТРС та їх причин);
    • види технічних обслуговувань (ТО) та поточних ремонтів (ПР) починаючи з ТО-3, що виконуються в депо (включаючи ТО-4) по серіях ТРС; місця виконання ПР-2, ПР-З(П), капітально відновлювальні ремонти (КВР), капітальні ремонти (КР-1), (КР-2), обсяги ремонтів в депо (починаючи з ПР-1);
    • довжини ремонтних стійл (по видах ТО, ПР), наявність канав та крупного обладнання (кранів, домкратів для ПР-3, скатоопускних канав, верстатів для обточування на ТО-4, поточних ліній тощо), кількість пунктів технічного огляду локомотивів (ПТОЛ);
    • стан безпеки руху та техніки безпеки, умов експлуатації ТРС;
    • відсутність або наявність в депо екологічної документації (томи граничнодопустимих викидів від стаціонарних джерел, відомостей про інвентаризацію ТРС приписного парку депо) та хто її веде;
    • витрати на всі види ТО, ПР, непланові (НР) та інші види ремонтів (КВР, КР), а також витрати на воду, електроенергію, паливно-мастильні матеріали тощо (в т.ч. в динаміці по роках).

 

Наказом № 928/Н від 30.12.2008 р. "Про реорганізацію відокремленого підрозділу "Локомотивне депо Стрий" начальника ДТГО "Львівська залізниця" на базі відокремленого підрозділу "Локомотивне  депо Стрий" створено оборотне депо Стрий та підпорядковано його до складу ДП "Локомотивне депо Львів". Основні  показники роботи депо наведені в  таблиці 1.1

 

Таблиця 1.1 - Простій на ремонті

 

2009

2010

2011

Пр-1

43,2

33,1

38,3

То-3

28,1

11,9

12,3

%

3,55

3,23

2,28


 

Таблиця 1.2 - Показники роботи депо за 3 поки

№ п/п

Показник

2009

2010

2011

1

2

3

4

5

1

Обсяг роботи, млн.. т. км/брутто

2320,6

1855,6

2160,00

2

Лінійний пробіг тис. KM.

5034,2

3034,2

5747,6

3

Середньодобовий пробіг,

1550,0

1225,00

1541,0

4

Середня технічна швидкість  км/год

     

 

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

 

Вантажний рух

36,5

35,9

37,1

 

Пас. рух

35,9

41,2

42,4

5

Середня дільнична швидкість  км/год

     
 

Вантажний рух

25,2

26,1

27,3

 

Пас. рух

35,7

36,5

37,0

6

Середня вага поїзда

     

6.1

Вантажний рух

1499,2

1172,2

1482,2

6.2

Пасажирський рух

676

634

423,6

7

Собівартість одиниці  ремонту

     
 

To-2

     
 

M62

255

350

486

 

2M62

315

556

600

 

2М62У

355

569

676

 

ЧМЭЗ

140

198

267

 

ЧМЭЗТ

156

215

297

 

ДР1А

338

425

643

 

To-3

     
 

M62

270

305

486

 

2M62

10502

10705

15754

 

2М62У

8938

9835

16984

 

ЧМЭЗ

3044

5552

5758

 

ЧМЭЗТ

3257

5239

6189


 

Продовження таблиці 1.2

1

2

3

4

5

 

Прі

     
 

M62

12927

1586

25854

 

2M62

27309

3896

54618

 

2М62У

28784

40156

57529

 

ЧМЭ 3

10932

11365

21864

 

ЧМЭЗТ

18779

15679

22535


 

На підставі цих даних  побудовані залежності показників роботи депо по роках (рисунок 1.1-1.11)

Як видно з рисунку 1.1 за роки спостережень тенденція зменшення  А у 2009 році змінилась на ріст у 2010 році. До цього привів ріст величини пробігу (рисунок 1.2).

Вдалось стабілізувати середньодобовий  пробіг (рисунок 1.3), дещо виросла швидкість  руху поїздів (рисунок 1.4, 1.5).

Майже не змінилась динаміка ваги поїзда (рисунок 1.6). Разом з  цим при скороченні простою на ТО, ПР-1 (рисунок 1.7, 1.8), це супроводжувалось ростом витрат на ТО-3, ПР-1 по всіх серіях локомотивів (рисунок 1.9, 1.10). саме за рахунок  цього вдалось знизити αдеп.

Але можливості поліпшення використання ТРС  в депо не вичерпані. Тому далі наведені заходи, направлені на удосконалення організації ремонту  одних з найважливіших вузлів ТРС – колісних пар.

Рисунок 1.1 –  Динаміка обсягів  перевезень

Рисунок 1.2 – Динаміка пробігів локомотивів

 

Рисунок 1.3 – Динаміка середньодобового пробігу

Рисунок 1.4 – Динаміка технічної  швидкості

Рисунок 1.5 – Динаміка дільничної швидкості

 

Рисунок 1.6 – Динаміка середньої  ваги

Рисунок 1.7 – Простій на ПР-1

Рисунок 1.8 – простій на ТО-3

 

Рисунок 1.9 – Динаміка собівартості ремонту ПР-1

Рисунок 1.10 – Динаміка собівартості ремонту ТО-3

Рисунок 1.11 – Динаміка деповського  проценту несправних локомотивів

1.2 Аналіз причин зносу колісних пар

 

Одним з чинників, що впливають  на інтенсивний зніс гребенів бандажів електровозів, є перекіс колісних пар відносно рами візка. Раніше в  депо перевіряли соосність колісних пар локомотивів. Це було документально  зафіксовано в правилах ремонту  рухомого складу. Зараз подібна перевірка  не проводиться, а новими правилами  ремонту параметр перекосу колісної пари відносно рами візки не нормується. Тому виникла ідея перевірити вплив  перекосу колісних пар на знос гребенів.

В процесі робіт застосовували  декілька способів виміру перекосу колісних пар у візку. Під ним умовилися  розуміти відхилення осі колісної пари від перпендикуляра до рейки. Перекіс  може бути вказуватись в градусах і міліметрах. В останньому випадку  перекіс - це відстань від плями торкання колеса колісної пари до точки перетину рейки й перпендикуляра до неї, опущеному  з точки торкання іншого колеса тієї ж колісної пари.

На електровозах заміряли наступні параметри, що контролюються: зазор між буксою й буксовою напрямною, товщину наличника напрямної  букси, товщину гребеня. Величину, що знаходимо визначали як різницю  суми зазорів між буксою й буксовою напрямною і товщини наличника  напрямної букси. Схема замірів  за допомогою вимірювального щупа й  штангенциркуля показана на рисунку 1.12.

Перекіс розраховується за формулою:

П = (П1 + П2 – Л1 - Л2) lцк/lрам,   (1.1)

де lцк - відстань між центрами кругів катання лівого і правого коліс, отриманого як сума відстані між внутрішніми гранями колісною пари (1440 мм) і двох відстаней між внутрішньою гранню колісною пари та центром круга катання (70 мм);

     lрам – відстань між зовнішніми поверхнями буксових боковин рами (2240 мм).

Для визначення максимального  перекосу до розрахованого додають  суму зазорів між наличниками  букс та їх напрямних, які збільшують перекіс.

Максимальній перекіс  визначають по формулі

 

Пmax = [Σвсіх зазорів + (П2 - Л2) + (Л4 – П4)] lцк/2lрам,    (1.2)

 

Перекіс заміряли за допомогою  спеціального шаблону, що застосовується в депо для визначення осьового розбігу  колісної пари (для знаходження максимального  перекосу додатково використовують щуп).

На рівні верхньої частини  брускової боковини рами заміряють  відстань від внутрішньої грані  колеса до внутрішньої поверхні рами. Цю операцію виконують для правої й лівої частин колеса на кожній стороні колісної пари. Тангенс кута перекосу колісної пари

Информация о работе Повышение надежности колесных пар электровозов ВЛ80