Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2013 в 15:08, реферат
Проблема створення безпечних та нешкідливих умов праці в Україні існувала завжди, про що свідчить статистика нещасних випадків: ще майже 20 років тому на виробництві травмувалось понад 150 тисяч працівників, з них гинуло майже 5 тисяч. Але при цьому справжній стан охорони праці та рівень виробничого травматизму на той час замовчувалися. Саме з цих причин багато важливих невідкладних наукових і виробничих завдань з питань охорони праці зовсім не вирішувалось.
Вступ…………………………………………………………………3
Розділ 1. Організація навчання з питань охорони
праці на підприємстві……………………………………5
Навчання та інструктажі, перевірка знань
працівників з питань охорони праці як важливий
чинник профілактики травматизму та
професійної захворюваності…………………………5
Організація проведення періодичного
навчання з питань охорони праці……………………10
Розділ 2. Нагляд та контроль за станом охорони праці
профілактичний захід для попередження аварій,
травматизму і профзахворювань……………………….14
Висновки…………………………………………………………….17
Список використаних джерел та літератури…………………
Виходячи з цього ефективне методичне навчання засноване на шести ключових принципах. При цьому працівники вчаться швидше та легше, якщо будуть ефективно застосовувати всі шість принципів, тобто викладач має не просто читати лекції, а створити умови для як найкращого залучення слухачів в навчальний процес.
1. Створити необхідні умови для навчання. Перш за все необхідно створити відповідну обстановку, обставити кабінети таким чином, щоб полегшити та різноманітити навчальний процес, а саме: використовувати для цього живі кольорові квіти, плакати, проекційні слайди, картинки.
2. Створити необхідний формат представлення інформації. По-перше необхідно створити позитивність навчання з охорони праці та відповідні асоціації. Оскільки головні учасники занять – слухачі, то вони мають пов’язуватися з персональними цілями кожного з них. Чим більше створюємо асоціацій, пов’язаних з охороню праці, тим більш вчимося.
3.Застосовувати креактивний і критичний види мислення. Навчання, безумовно полягає, не тільки в сприйнятті нової інформації – необхідно її обмірковувати і зберігати в довгостроковій пам’яті. Найкраще використовувати забавні проекти, наприклад гру «А що, якщо?».
4. «Активувати» навчальний матеріал. Збереження інформації також є тільки частиною процесу навчання. Оскільки інформація має бути доступною, тому наступним кроком є її «активація». З цією метою можна використовувати ігри, обговорення – «активувати» бази даних з охорони праці, а також змінити навчальні асоціації.
5. Використовувати нові знання в практичній діяльності. Справжньою перевіркою знань є аж ніяк не письмовий іспит з тестами, де треба вибрати одну правильну відповідь з декількох запропонованих, і не співбесіда. Головне – уміти використовувати отримані знання, застосовувати їх у разі потреби в реальному житті.
6. Забезпечити регулярне повторення інформації та аналіз нових знань. Для повторення слухачами найбільш важливої інформації, яку вони одержали за день, можна використовувати наприкінці заняття швидкі перекидання великого м’яча.
Одним із заходів, здатним істинно знизити ступінь ризику, безперечно можна вважати підвищення рівня навчання працівників з питань безпеки праці. А це залежить не тільки від свідомості і дисциплінованості самих працівників, а і від здатності посадових осіб вміло організувати процес навчання на основі чинного законодавства.
Й найвагомішим критерієм плідності такого навчання має бути поява щорічної, стійкої тенденції зниження кількості нещасних випадків на виробництві. Адже в цьому саме й полягає головна мета політики у сфері охорони праці.
Це підтверджується й даними статистики травматизму. Загальна кількість нещасних випадків в УДППЗ «Укрпошта», пов’язаних з виробництвом, за 2009 рік – 50, з них три – зі смертельнім наслідком. За аналогічний період 2009 року стався 81 нещасний випадок, з них чотири – зі смертельним наслідком. У 50 нещасних випадках, пов’язаних з виробництвом, отримали травми 52 особи: 34 листоноші, три листоноші із супроводження пошти, три маляри, три водії, три оператори поштового зв’язку, один слюсар з ремонту автомобілів, один слюсар-сантехнік, один начальник дільниці оброблення пошти, один електромеханік, один технік з обліку, один начальник ЦОС.
За 2009 рік порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилась кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. За такими видами: електричним струмом – на 1 нещасний випадок. В одночасне зменшилась кількість нещасних випадків внаслідок падіння потерпілого – на 11 нещасних випадків, протиправних дій інших осіб – на 1 нещасний випадок, від ушкодження внаслідок контакту з тваринами – на 13 нещасних випадків, порушень правил дорожнього руху – на 5 нещасних випадків, падіння предметів – на 1 нещасний випадок, інші – на 2 нещасних випадки. Більшість нещасних випадків трапились з організаційних причин – яких можна було уникнути в рамках грамотної організації управління охорони праці.
Розв’язання завдань щодо запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, створення безпечних та нешкідливих умов для працівників підприємства можливе лише у разі реалізації комплексу певних заходів з охорони праці, один з найефективніших – це моральне та матеріальне стимулювання посадових осіб, спрямоване на підвищення ефективності працеохоронної діяльності, відповідно до положення системи управління охороною праці УДППЗ «Укрпошта».
Розділ 2. Нагляд та контроль за станом охорони праці – профілактичний захід для попередження аварій,
травматизму і профзахворювань
Профілактика виробничих небезпек вважається базою, фундаментом раціонального функціонування системи охорони праці. Під профілактикою розуміється сукупність запобіжних заходів, спрямованих на підтримку встановлених режиму діяльності чи порядку. Це визначення дає підставу представити профілактику небезпек системою, що складається з декількох взаємозалежних компонентів, кожний з яких має знакове значення для системи в її цілісній єдності. Спробуємо визначити ці компоненти, керуючись діючими нормативними документами з охорони праці.
Почнемо з констатації того, що заходи для профілактики носять коригувальний, управлінський характер, перший етап яких полягає у виявлені різних небезпек виробничого середовища. Тому першим компонентом профілактики, як системи, варто вважати контроль стану охорони праці, передбачений законодавством для постійного здійснення на всіх рівнях виробництва, дотримання працівниками вимог безпеки, відповідність стану робочих місць нормам охорони праці, безпека устаткування, будівель, споруд, території. У випадку, якщо створилась виробнича ситуація небезпечна для життя і здоров’я працівників, керівник виробничого підрозділу призупиняє роботу до усунення наявних порушень. Якщо ці порушення не можуть бути оперативно, до початку роботи, усунені своїми силами, то безпосередній керівник робіт робить запис про порушення в журнал оперативного контролю першого та другого ступенів, намічаються заходи щодо їх усунення та призначаються особи, відповідальні за виконання.
Контроль за станом охорони праці третього ступені здійснюється інженером з охорони праці в присутності керівника виробничого підрозділу, працівника профкому та окремих виробничо-технічних служб. За результатами перевірки складається акт та видається припис на усунення виявлених недоліків та порушень з охорони праці. Матеріали перевірок розглядаються на засіданні комісії адміністративно-громадського контролю один раз на місяць під голуванням начальника ЦПЗ. Логічним наслідком контролю за безпекою праці повинна стати обов’язкова оцінка її стану, вона виражається числовим коефіцієнтом. Оцінка стану безпеки праці – оцінка діяльності керівника та інших посадових осіб їх роботи, у тому числі з профілактики травматизму. Крім того оцінка необхідна щонайменше з двох причин: по-перше, вона враховує з користю для справи специфіку людського фактору; по-друге – оцінка дозволяє прийняти справедливе рішення щодо стимулювання посадової або іншої особи за успіхи чи винесення догани за недоліки в працеохоронної роботи. Іншим знаковим компонентом структурної профілактики нещасних випадків слід вважати матеріальне й моральне стимулювання посадових чи інших осіб за роботу із забезпечення безпеки праці. Під стимулюванням варто розуміти сукупність заходів заохочувального та карального характеру (як матеріального, так марального), що спонукають людину до активної та плідної діяльності в потрібному напрямку. У даному випадку – для попередження нещасних випадків. І нарешті, остання «деталь» механізму – прийняття управлінських рішень за результатами контролю. Оформлювати їх треба у вигляді наказу керівника. Проект такого наказу повинен готувати фахівець з охорони праці.
З погляду охорони праці стимулювання покликало підвищувати ефективність процесу профілактики за рахунок підсилення активності людського фактора. Рівень причетності інших працеохоронних заходів до процесу профілактики травматизму й профзахворювань таких як: навчання безпеки праці і забезпечення працівників засобами захисту, атестація робочих місць, пропаганда охорони праці так чи інакше визначається в результаті проведення контрольних дій.
Висновки
Небезпека травматизму може бути зведена до мінімуму шляхом відповідного навчання працівників особливо новачків, безпечним прийомом праці за наявності належного контролю, а також забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
Мотивація та інші аналогічні методи можуть бути використанні для розвитку у людини орієнтованих на безпеку мислення та здатності до оцінки подій, щоб згодом вони виявилися автоматично під час потенційно небезпечних дій та допомогли людині діяти й реагувати відповідним чином.
Крім «безпечного мислення», для планування і здійснення заходів щодо безпеки праці потрібно детальне знання ланцюжка «ризик–нещасний випадок–шкода у відношенні усіх видів діяльності».
У всякому разі стан повної безпеки не може бути досягнуто окремими розрізненими діями. Це колективний обов’язок усіх людей, що мають владу над іншими людьми та відповідають за їхню безпеку. Розуміння ризику зростає з нагромадження досвіду, одержанням інформації та проведенням досліджень, саме з цього погляду важлива роль випадає на долю керівника та посадових осіб підприємств.
Травми та захворювання, стомлення, психологічні стреси і помилки можуть бути здебільшого усунуті завдяки активній профілактичній діяльності, спрямованій на адаптацію праці до людини, а кожної людини до її роботи з урахуванням відповідних характеристик людини, машини, середовища, підприємства.
Як висновок, профілактика виробничого травматизму та створення умов для безпечної роботи має передбачити:
1. Усунення небезпеки та самої можливості її виникнення, чим зводиться до нуля імовірність одержання травми, чи ушкодження.
2. Віддалення працівника (устаткування) від джерела небезпеки (рівноцінно усуненню небезпеки). Загроза як і раніше зберігається, однак травма чи нанесення шкоди неможливі при гарантії того, що зона діяльності людини (елемента устаткування) та джерела можливого ушкодження не переткнуться.
3. При забезпеченні відповідного захисту, наприклад спецодягу, загроза небезпеки зводиться до мінімуму. Вона як і раніше зберігається, але імовірність травми чи нанесення шкоди знижена шляхом зведення на їхньому шляху надійної перешкоди.
4. Нейтралізація небезпеки
завдяки прийняттю таких
Метою охорони праці є неповне виключення небезпечних подій, що наврядчи можливо, а забезпечення технічно-досяжного, економічно та соціально виправданого мінімально допустимого ризику праці.
Система охорони праці є дійовим інструментом для: створення в кожному структурному підрозділі, на робочих місцях підприємства таких умов праці, що відповідають діючим нормативним актам; розробки та упровадження профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворювань.
Тому розробка методики прогнозування та визначення мінімуму травматизму, навчання з охорони праці, підвищення стимулювання посадових осіб, стратегічного планування охорони праці мають цінний практичний характер, оскільки сприяють поступовому перетворенню системи охорони праці з фактору проблемного в один із головних факторів соціальної стабільності та економічного розвитку «Укрпошти».
Список використаних джерел та літератури