Проведення атестації робочого місця для шліфувальника при виготовленні деталі «Шпиндель РМ – 12190.00.01»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2013 в 21:06, курсовая работа

Краткое описание

Поліпшення умов і підвищення безпеки праці на виробництві є найважливішою соціально-економічною задачею розвитку підприємства і всієї країни.
Інтенсивне використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища, широке впровадження техніки, систем механізації та автоматизації в усі сфери суспільно-виробничої діяльності супроводжуються появою і широким поширенням різних природних, біологічних, техногенних та інших небезпек. Все це створює реальні передумови для поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження рівня професійних захворювань.

Прикрепленные файлы: 1 файл

КР2013.docx

— 93.23 Кб (Скачать документ)

 

 


Таблиця 4 Перелік засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які повинні бути видані робітникові, згідно діючому законодавству.

Найменування ЗІЗ

Од.

вим.

Кіл-ть

Періодичність

Фактич. Викон.

Нормативний документ

Костюм бавовняний

шт

1

12 місяців

1

ГОСТ 27575-87

Черевики шкіряні

пара

1

12 місяців

1

ГОСТ 12.4.137-84

Респіратори ШБ-1 "Лєпєсток"

шт

1

По мірі необхідності

1

ГОСТ 12.4.028-76

Окуляри захисні

шт

1

12 місяців

1

ГОСТ  Р 12.4.013-97

Рукавички в’язані

пара

До зносу

ГОСТ 5007-87


 

 

 


  1. АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

 

АРМ – комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, яка є  основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових  умовах та компенсацій, а також розроблення  заходів щодо поліпшення умов трудової діяльності.

При проведенні АРМ у проводиться  розрахунок та заміри всіх типів небезпечних  та шкідливих виробничих факторів, характерних для конкретного  робочого місця, згідно показників хімічного, віброакустичного факторів, показників мікроклімату, світлового середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

При визначенні показників хімічного фактору враховуються фактичні концентрації діючих хімічних речовин відповідно до їх гранично допустимих концентрацій (далі – ГДК).

При одночасній наявності  у повітрі робочої зони декількох  шкідливих речовин односпрямованої  дії виходять з розрахунку суми відношень  фактичних концентрацій кожної з  них при їх ГДК. Якщо сума не перевищує  одиницю, то умови праці відповідають допустимим.

Оцінку умов праці при  наявності в повітрі робочої  зони двох або більше шкідливих речовин  різноспрямованої дії здійснюють наступним чином:

При одночасній дії, кожна речовина оцінюється як окремий фактор. При послідовній дії шкідливих речовин, умови праці оцінюються за речовиною, концентрація якої відповідає найвищому класу та ступеню шкідливості. При цьому тривалість впливу цієї речовини у концентрації, яка перевищує ГДКр.з.м.р, повинна становити не менш ніж 1 годину (для речовин переважно фіброгенної дії – не менше 2 годин) за 8-годинну робочу зміну за умов загального сумарного часу дії усіх речовин не менш, ніж 50% тривалості робочої зміни.

Оцінка шуму проводиться  залежно від часової характеристики. Для 

орієнтовної оцінки постійного шуму допускається характеризувати  його по рівню звуку в ДбА, яка вимірюється шумоміром по шкалі «А».

На одиночних робочих місцях вимірювання проводять в точках, відповідних постійному розміщення виробничого обладнання - джерела шуму.

Якщо робочі місця непостійні, то вимірювання проводять в робочій  зоні не менш, ніж в 3х точках. При  однотипному обладнанні, вимірювання  шуму проводяться не менш, ніж на 3 постійні робочих місцях.

При змішаному розміщенні різнотипного обладнання, заміри проводять  не менш, ніж на 3х ділянках робочої  зони для кожного типа обладнання. При цьому мікрофон шумоміру повинен  бути на висоті 1,5 м над рівнем полу та направлений в сторону джерела  шуму.

Показники мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати Державним санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99). Мікрокліматичні умови виробничих приміщень визначаються за наступними показниками:

    • Температура повітря, °С;
    • Відносна вологість, %


    • Швидкість руху повітря, м/с;
    • Інтенсивність теплового опромінення, Вт/м2;
    • Температура поверхонь, °С.

Температура повітря визначається за допомогою термометра на кожній ділянці виробничого цеху. Висока температура найчастіше обумовлена роботою основного технологічного обладнання. Низька температура може бути зумовлена як характером технологічного процесу, так і бути характерною для робіт, виконуваних у неопалюваних приміщеннях у холодний період року.

Вологість повітря характеризується абсолютною і максимальною вологістю. На основі зазначених показників визначають відносну вологість повітря, як відношення абсолютної вологості до максимальної та вимірюється у відсотках за допомогою психрометра, який надає точні дані.

Швидкість руху повітря створюється  в результаті різниці температур у суміжних ділянках приміщення, проникнення  у приміщення потоків повітря  ззовні, при роботі вентиляційних  систем, при роботі частин машин  та обладнання, що рухається тощо. Швидкість руху вимірюється анемометрами ротаційної дії

Теплове випромінювання як електромагнітне випромінювання оптичного  діапазону генерують різноманітні джерела, які об’єднує дві основні закономірності: чим вище температура джерела, тим менше, коротше довжина хвилі і тим більше теплоти віддає, випромінює це джерело у навколишнє середовище.


При наявності кількох  джерел інфрачервоного випромінювання або джерел високої площі випромінювання інфрачервоного випромінювання на робочому місці проводять у напрямку максимуму  потоку від джерела. Вимірювання  здійснюють через кожні 30-40°С навколо  робочого місця для визначення максимального  опромінення. При цьому приймач  приладу розташовують перпендикулярно  падаючому потоку енергії.

Показник температури  поверхонь нечасто використовується у показниках мікроклімату, але він  дозволяє визначити температуру  поверхонь меблів, технологічного обладнання, огорож. Вимірюється за допомогою  приладів, що діють за принципами термо-, фотоелектричного та інших ефектів, або визначаються розрахунками методом за температурою джерела.

Освітленість виміряють  в основній робочій зоні і на окремих  робочих місцях в різних ділянках виробничих приміщень. Кількість контрольних  точок при вимірюванні освітленості повинно бути не менше 5. Освітленість виміряють люксметром (лк).


Маса грузу, що підіймається визначається шляхом прямого вивішування.

Дрібні стереотипні рухи кістей та пальців рук – підрахунок кількості за зміну.

Статичне навантаження визначається, як добуток маси грузу на час утримання грузу.

Робоча поза – тривалість знаходження робочого в відхиленому  від вертикальної площини положення. Визначається шляхом хронометража.

Нахили корпусу визначаються шляхом підрахунку їх кількості за зміну з використанням встановленого  шаблону.

Переміщення в просторі визначається шляхом кількості пройдених кроків або шагоміром.

 


ЗМІСТ

 

ВСТУП            4

1.ІНФОРМАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ        6

1.1 Характеристика виробничого  об’єкта та продукції   6

1.2 Характеристика деталі  «Шпиндель РМ-12190.00.01» та її 

призначення           6

1.3 Характеристика технологічного  обладнання    7

1.4 Характеристика  виробничих  санітарно-побутових 

та адміністративних приміщень        10

2.ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ        14

2.1 План розміщення основного  технологічного обладнання  14

2.2 Опис технологічного  процесу та технологічної операції  14

2.3 Вимоги безпеки при  роботі абразивним та ельборовим 

інструментом ГОСТ 12.3.028-82        17

2.4 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ)

шліфувальника           20

3.АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ        24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ      28

Додатки

 

УДК

Дана курсова робота передбачає проведення атестації робочих місць у виробничих приміщеннях машинобудівельної галузі промисловості. У роботі розглянуто робоче місце шліфувальника, визначені основні небезпечні та шкідливі фактори, які можуть впливати на стан здоров’я працюючого та порівняні фактичні значення показників робочих умов з фактичними. На підставі цих даних розроблені рекомендації щодо поліпшення умов праці, також пільги та компенсації за шкідливі умови праці.

 

УДК

Данная курсовая работа предусматривает  проведение аттестации рабочих мест в производственных помещениях машиностроительной отрасли промышленности. В работе рассмотрены рабочее место шлифовщика, определены основные опасные и вредные факторы, которые могут влиять на состояние здоровья работающего и сравнению фактические значения показателей рабочих условиях с фактическими. На основании этих данных разработаны рекомендации по улучшению условий труда, также льготы и компенсации за вредные условия труда.

УДК

This course work provides for certification of workplaces in production facilities engineering industry industry. The paper discusses workplace grinder, key dangerous and harmful factors that may affect the health of workers and compared the actual values of the actual working conditions. Based on these data, recommendations for improving working conditions, as benefits and compensation for hazardous working conditions

 


СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1.  Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 1 серпня 1992 р № 442
  2. Гігієнічна класифікація за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища  важкості та напруженості трудового процесу.
  3. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ За ред..проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005 – 480 с
  4. Жидецкий В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В. Основы охраны труда. Учебник.-изд 2-е дополненное Львов.: Афиша 2000 – 351 с
  5. Техническая документация «Полуавтомат круглошлифовальный 3М151»
  6. ГОСТ 12.2.009-99 Станки металлообрабатывающие. Общие требования.
  7. ГОСТ 12.2.062-81 ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные
  8. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум общин требования безопасности.
  9. ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах.

Информация о работе Проведення атестації робочого місця для шліфувальника при виготовленні деталі «Шпиндель РМ – 12190.00.01»