Проведення атестації робочого місця для шліфувальника при виготовленні деталі «Шпиндель РМ – 12190.00.01»

На механічній ділянці використовується загальнообмінна припливно-витяжна механічна вентиляція з подачею повітря у верхню зону приміщення або розсіяно в робочу зону з такою швидкістю, щоб забезпечити на робочому місці рухливість повітря не більше 0,6 м / с. Розмір витяжних отворів на 25% перевищує розмір припливних отворів.

Також робочі місця сухого шліфування обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

Санітарно – побутові приміщення – це допоміжні приміщення промислових  та комунальних установ, які служать для зберігання робочого одягу працюючих, санітарної обробки працюючих та інших потреб.

Для механічного цеха 1 – 01 у  санітарно – побутових  приміщеннях передбачені гардеробні, душові, умивальні приміщення та приміщення для обезпилювання робочого одягу.

Санітарно – побутові приміщення механічного цеху 1 – 01 відповідають вимогам СНиП 2.09.04 – 87 «Адміністративні та побутові приміщення» [7], а саме:

Гардеробні кімнати обладнанні відкритими вішалками та закритими  індивідуальними шафами.

Приміщення для обезпилювання  одягу знаходяться у суміжних приміщеннях з гардеробною та площею 15 м².

Душова сітка розрахована  на кількість від 3 до 15 чоловік. Душові обладнанні закритими кабінками  розмірами 1,8˟0,9 м.

Адміністративні приміщення відповідають вимогам [7].

 

2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

 

1. План розміщення основного технологічного обладнання

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Схема зображення ділянки  механічного цеху 1 – 01

1 – Фрезерно – центрувальний  ЕМ535М

2 – Токарно – копіювальний  НТ – 502 – 2 (2)

3 – Радіально – свердлильний 2А554

4 – Вертикально – фрезерний  269Р

5 – Круглошліфувальний 3М151 (2)

6 – Слюсарний стіл

7 – Контрольний стенд

8 – Склад заготовок  (2)

2. Опис технологічного процесу та технологічної операції

На ділянці механічного  цеху 1 – 01 проводиться спектр робіт  для виготовлення деталі Шпиндель РМ – 12190.00.01. На цій ділянці проходить  етап виготовлення від заготовки  до готової деталі.

 

Таблиця 2.  Види робіт ділянки механічного цеху 1 – 01

Вид робіт	Оброблюваний розмір, мм	Точність	Примітка
Фрезерно - центрування	Довжина - 605	14 квалітет точності Ra = 6,3
Токарно – копіювання (1)		До 13 квалітету точності Ra = 6,3
Токарно – копіювання (2)		До 10 квалітету точності Ra = 3,2
Радіальне - свердління		До 14 квалітету точності Ra = 6,3	Розвернення отвору Зенкування фаски
Вертикальне фрезерування	18N9	До 9 квалітету точності Ra = 3,2	Шпонковий паз
Круглошліфування (1)		До 8 квалітету точності Ra = 1,6
Круглошліфування (2)		До 6 квалітету точності Ra = 0,8

Шліфування-це процес різання  матеріалів за допомогою абразивного  матеріалу, ріжучими елементами якого  є абразивні зерна. Шліфування застосовується як для чорнової так і для чистової і оздоблювальної обробки.

При шліфуванні головним рухом  є обертання ріжучого інструменту  з дуже великою швидкістю. Найчастіше в якості шліфувального інструменту  користуються шліфувальні круги. Абразивні  зерна розташовані в колі безладно і утримуються зв'язуючим матеріалом. Кожне абразивне зерно працює як зуб фрези, знімаючи стружку.

Обробка ведеться на круглошліфувальному  верстаті 3М151 як фінішна операція. Тому АРМ проводиться для робочого місця шліфувальника, де виникає  ряд НШВФ.

Інструментом при шліфуванні є шліфувальний круг 25АПП400˟100˟127 40СМ ГОСТ 2424 – 83.

Діаметр круга D = 400 мм, висота Т = 100 мм, діаметр посадкового отвору d = 127 мм з білого електрокорунда 25А, зернистості ПП, ступеню твердості 40 на керамічній зв’язці СМ класу точності А.

В промисловості знаходять  застосування як природні, так і  штучні абразивні матеріали.

Електрокорунд являє собою  кристалічний оксид алюмінію Al2O3. D залежно  від вмісту оксиду алюмінію розрізняють  три типи електрокорунду: нормальний електрокорунд (Е), ​​що містить до 95% Al2O3, електрокорунд білий (ЕБ), що містить 95-98% Al2O3, ріжуча здатність якого значно вище (на 30-40%), і монокорунд, що містить 98-99% Al2O3. Чим вище вміст кристалічного оксиду алюмінію в електрокорунду, тим вище його ріжучі властивості. Електрокорунд застосовується для шліфування сталей, чавунів і кольорових металів.

На даній технологічній операції оброблюється зовнішня циліндрична  поверхня мм

Ї

 

 

 

Рис 2. Схема обробки шпинделя

 

3. Вимоги безпеки при роботі абразивним та ельборовим інструментом ГОСТ 12.3.028 – 82

1.Вимоги безпеки

1.1. При обробці матеріалів  абразивним і ельборовим інструментом  небезпечними і шкідливими виробничими  факторами є:

розрив шліфувального  круга, відрив ельборомісткого шару від корпусу кола, відрив сегментів від корпусу інструменту;

підвищена запиленість повітря  робочої зони, утворення в ньому  аерозолів при обробці з використанням  мастильно-охолоджувальної рідини (МОР);

1.2. Рівні концентрації  шкідливих речовин у робочій  зоні не повинні перевищувати  гранично допустимих значень,  встановлених ГОСТ 12.1.005.

2. Вимоги до виробничого  обладнання

2.1. Абразивний та ельборовий  інструмент повинен експлуатуватися  на обладнанні, що відповідає  вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.009, ГОСТ 12.2.010.2.2. На обладнанні повинні бути  передбачені:

пристрої для видалення  абразивного пилу і відходів шліфування із зони обробки;

пристрої для захисту  робітника від аерозолів, що утворюються  при використанні МОР;

пристрої для захисту  робітника від абразивного, металевого та неметалевого пилу, часток оброблюваного матеріалу, що утворюються в процесі редагування, шліфування, заточування і т.п.

2.3. Елементи кріплення,  застосовувані для установки  інструмента, повинні відповідати  вимогам ГОСТ 2270 і забезпечувати  співвісність інструмента зі  шпинделем верстата, а також затиснення  сегментів по довжині 

на величину не менше його висоти. Зазор між отвором круга  і посадочним місцем повинен бути в межах допусків на діаметр посадочного  отвору по ГОСТ 2424, ГОСТ 21963 і посадок  по ГОСТ 2270.

Між притискними фланцями і інструментом повинні ставитися  прокладки з картону по ГОСТ 9347 або іншого еластичного матеріалу  товщиною від 0,5 до 1,0 мм. Прокладки повинні  перекривати всю притискну поверхню фланців і рівномірно виступати  назовні по всьому колу не менше  ніж на 1,0 мм.

2.4. При закріпленні інструменту  не допускається застосування  насадок на гайкові ключі, ударного  інструменту.

2.5. На верстатах з ручною  подачею виробів забороняється  використовувати важіль для збільшення  зусилля натиску оброблюваних  деталей на шліфувальний круг.

2.6. При обробці шліфувальними  кругами виробів, незакріплених  жорстко на верстаті, повинні  застосовуватися підручники. Підручники  повинні бути пересувними, що  забезпечують установку і закріплення  їх в необхідному положенні.  У верстатів, що мають два  підручника, кожен підручник повинен мати незалежне переміщення. Перестановка підручників під час роботи не допускається.

Підручники повинні мати достатню за величиною майданчик  для забезпечення стійкого положення  оброблюваного виробу. Підручники повинні  встановлюватися так, щоб верхня точка дотику виробу зі шліфувальним колом знаходилася вище горизонтальної площини, що проходить через центр  кола, але не більше ніж на 10 мм.

Зазор між краєм підручника і робочою поверхнею шліфувального  круга повинен бути менше половини товщини виробу, що шліфується, але  не більше 3 мм.

Краю підручників з  боку шліфувального круга не повинні  мати вибоїн, відколів та інших дефектів.

2.7. У верстатів з електромагнітними  плитами повинні бути блокуючі пристрої, що забезпечують автоматичний відведення шліфувального круга від виробу і вимикання переміщення столу в разі припинення або падіння нижче гранично допустимого значення електричної напруги.

3. Вимога до застосування  засобів захисту працюючих

3.1. Абразивний та ельборовий  інструмент і елементи його  кріплення (болти, гайки, фланці  і т.д.) повинні бути огороджені  захисними кожухами, міцно закріпленими  на верстаті.

3.2. Захисні кожухи для  шліфувальних кругів, що працюють  з робочою швидкістю до 100 м  / с, повинні виготовлятися зварними  з листової вуглецевої конструкційної  сталі марок Ст3кп, Ст3сп за  ГОСТ 380, сталі марок 20, 15 по ГОСТ 1050.

3.3. Форма і товщина  стінок захисних кожухів для  інструменту, що працює з робочою  швидкістю понад 100 м/с, повинна  відповідати нормативному документу  на шліфувальне обладнання.

3.4. Форма і товщина  стінок захисних кожухів для  огорожі кіл при роботі на  ручних пневматичних та електричних  шліфувальних машинах - по нормативному  документу на ручні шліфувальні  машини.

3.5. Обід та бічні стінки  захисного кожуха, що виготовляються  з листової сталі, повинні зварюватися  суцільним посиленим швом висотою  не менше товщини бокової стінки. Зварений шов повинен бути  без напливів і прожогів. Зовнішні тріщини шва і навколо шовної зони, незварені кратери, підрізи і непровари кореня шва - не допускаються.

3.6. У місця вирізів  в кожусі під пристрої для  правки або для інших цілей  стінки кожуха повинні бути  посилені на величину, рівну товщині  стінки.

3.7. Розташування та найбільші  допустимі кути розкриття захисних  кожухів повинні відповідати  вказаним в ГОСТ.

3.8. Для кожухів, які  не мають запобіжних козирків, кут розкриття над горизонтальною  площиною, що проходить через  вісь шпинделя верстата, не повинен перевищувати 30°. При куті розкриття більше 30° повинні встановлюватися пересувні металеві запобіжні козирки, що дозволяють зменшити зазор між козирком і навкруги при його зносі. Конструкція козирків повинна забезпечувати їх переміщення і надійне закріплення в різних положеннях.

Пересувний запобіжний козирок  по ширині повинен перекривати відстань між двома торцевими стінками захисного кожуха. Товщина козирка  повинна бути не менше товщини  циліндричної частини захисного  кожуха. Переміщати козирки дозволяється тільки після зупинки круга.

4. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ) шліфувальника

Головною і найбільш складною складовою процесу ідентифікації  виробничих небезпек є встановлення можливих причин прояву небезпеки. Повністю ідентифікувати небезпеку дуже важко. Причини деяких аварій та катастроф  залишаються нез'ясованими довгий час. Ідентифікація небезпек може бути різного рівня: повної, наближеної, орієнтовною.

Важливе значення на першій стадії ідентифікації небезпек має  класифікація небезпечних та шкідливих  виробничих факторів (ОВПФ). По впливу на людину ОВПФ поділяються на чотири групи:

- Фізичні;

- Хімічні;

- Біологічні;

- Психофізіологічні.

 

 

Таблиця 3 Ідентифікація  НШВФ шліфувальника

Група НШВФ	Фактори	Джерела НШВФ	Наслідки дії  НШВФ
1	2	3	4
Фізичні	Механічні фактори  силового впливу	Рухомі машини та їх робочі органи, под’ємно-транспортні, ріжучі та колючі інструменти, задирки, шорсткі поверхні.	Травма
	Акустичні коливання	Інфразвук (джерела низькочастотної вібрації, двигуни внутрішнього згорання); шум (транспорт, інструмент та ін.).	Захворювання
	Електромагнітні поля та випромінювання: - інфрачервоне (теплове)  випромінювання; - ультрафіолетове  випромінювання.	Лінії електропередачі, трансформатори. Нагріті поверхні.	Захворювання, травма
	Електричний струм	Електричні сіті, електроустановки, електроприводи та ін.	Травма
	Загазованість та запиленість повітря робочої  зони	Підвищена запиленість и загазованість повітря робочої зони; абразивна пил та мікрочастинка металів. Пари МОР	Захворювання
	Освітлення робочої  зони	Відсутність або недостатня кількість сонячного світла; недостатня освітленість робочої зони.	Захворювання
Хімічні	Токсичні, дратівливі, які впливають на репродуктивну функцію	абразивний пил и мікрочастинки металів. Пари МОР	Захворювання, травма
Психофізіологічні	Фізичні перегрузки: - статичні; - динамічні	Тривала робота в незручній позі. Підйом і перенесення  ваги, ручна праця.	Стомлюваність