Практика з набуття навичок роботи інспектора, товарознавця-комерсанта, інспектора торговельного

2.1 Ознайомлення із формою та змістом договору на надання митних брокерських послуг суб’єкту ЗЕД та громадянам. Складання договору на декларування товарів, транспортних засобів, надання інших митних послуг з особою, інтереси якої представляє митний брокер у взяємо відносинах з митнім органом.      Підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, має право від свого імені за рахунок і за дорученням власників вантажу самостійно здійснювати такі операції в галузі митної справи:    - декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;   - подавати митному органові України документи, необхідні для митного оформлення;           - пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;            - забезпечувати сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;    - виконувати в межах своєї компетенції інші дії, необхідні для митного оформлення та митного контролю товарів і транспортних засобів, що декларуються;            - оскаржувати у встановленому порядку рішення митних органів України.              При цьому, підприємство, що здійснює декларування на підставі договору, зобов'язане:           - заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари та їх митні режими, а також інші відомості, необхідні для митного оформлення;           - на вимогу митного органу пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;  - надавати митному органові України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення;    - перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;  - на вимогу митного органу України бути присутнім при митному оформленні товарів і транспортних засобів та сприяти працівникам митниці під час митного оформлення вантажів;        - здійснювати визначення кількості, завантаження, розвантаження, перевантаження товарів, виправлення пошкодженої упаковки, відкриття упаковки, пакування чи перепакування товарів, що підлягають митному оформленню;            - правильно нараховувати митні платежі;       - сплачувати митні платежі, встановлені для задекларованих товарів, якщо це передбачено угодою підприємства, що здійснює декларування на підставі договору, з власником вантажу;        - здійснювати контроль за своєчасною і повною сплатою платежів власником платежу;           - сприяти при необхідності проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети;    - дотримуватись умов та обмежень щодо використання товарів, транспортних засобів та інших предметів, розпоряджатись ними, якщо митне оформлення не завершене;          - негайно інформувати митні органи про пошкодження тари й упаковки, невідповідність товарів відомостям про них у транспортних, комерційних та інших документах, які стосуються митної справи;   - забезпечувати відповідність використовуваних ним засобів автоматичного оброблення інформації та програмних продуктів засобам автоматичного оброблення інформації та продуктам, що використовуються митними органами України;          - подавати для ознайомлення суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності (на їх вимогу) свідоцтво про визнання підприємства декларантом; - вести реєстр укладених договорів із власниками вантажів та пред'являти митниці (на її вимогу) угоди між підприємствами, що здійснює декларування на підставі договору та власниками вантажів;    - перевіряти повноваження власника щодо належності йому товарів та інших предметів;            - надавати консультації власникам вантажів щодо вимог митного законодавства України;          

2.2 Вивчення порядку обліку  суб’єктів ЗЕД у митних органах  України. Вивчення статтей 53 та 334 МКУ  щодо переліку документів, необхідних  для здійснення митного контролю  й митного оформлення товарів  і транспортиних засобів комерційного  призначення , що переміщуються через  митний кордон України.       З метою ефективного проведення в життя митної політики України в частині захисту її економічних інтересів, посилення митного контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) суб'єктів господарювання запроваджено обов'язковий облік суб'єктів ЗЕД.    Порядок ведення обліку суб'єктів ЗЕД в митних органах затверджено наказом Державного митного комітету України від 31 травня 1996 року №237 "Про затвердження Порядку ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах" запроваджено обов'язкове ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності митними органами.

Постановка на облік проводиться за місцем розташування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Обліку в митному органі підлягають суб'єкти ЗЕД, які знаходяться в зоні діяльності цього митного органу незалежно від форми власності.

Митні органи забезпечують ведення обліку суб'єктів ЗЕД, які здійснюють переміщення товарів через митній кордон України; надання Міністерству статистики, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Головній державній податковій інспекції інформації про цей облік.

Стаття 53 «МКУ». Перелiк товарiв, якi можуть бути вiднесенi до особистих речей громадян          1. Особистими речами вважаються:       1) товари особистої гiгiєни та iндивiдуальнi косметичнi засоби у кiлькостi, що забезпечує потреби однiєї особи на перiод поїздки;   2) одяг, бiлизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначенi виключно для власного користування i мають ознаки таких, що були у користуваннi;            3) особистi прикраси, у тому числi з дорогоцiнних металiв та камiння, що мають ознаки таких, що були в користуваннi;

4) iндивiдуальне письмове та канцелярське приладдя;

5) один фотоапарат, одна кiно-, вiдеокамера разом з обґрунтованою кiлькiстю фото-, вiдео-, кiноплiвок та додаткового приладдя;

6) один переносний проектор та  аксесуари до нього разом з  обґрунтованою кiлькiстю дiапозитивiв та/або кiноплiвок;

7) бiнокль;

8) переноснi музичнi iнструменти у кiлькостi не бiльше двох штук;

9) один переносний звуковiдтворювальний  пристрiй (у тому числi магнiтофон, диктофон, програвач компакт-дискiв тощо) з обґрунтованою кiлькiстю плiвок, платiвок, дискiв;

10) один переносний радiоприймач;

11) стiльниковi (мобiльнi) телефони у кiлькостi не бiльше двох штук, пейджери;

12) один переносний телевiзор;

13) переноснi персональнi комп'ютери у кiлькостi не бiльше двох штук i периферiйне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кiлькостi не бiльше трьох штук;

14) одна переносна друкарська  машина;

15) калькулятори, електроннi книжки у кiлькостi не бiльше двох штук;

16) iндивiдуальнi вироби медичного  призначення для забезпечення  життєдiяльностi людини та контролю  за її станом з ознаками  таких, що були в користуваннi;

17) звичайнi та/або прогулянковi дитячi коляски у кiлькостi, що вiдповiдає кiлькостi дiтей, якi перетинають кордон разом iз громадянином, а у разi вiдсутностi дiтей - у кiлькостi не бiльше однiєї штуки;

18) одна iнвалiдна коляска на кожного iнвалiда, який перетинає митний кордон України, а у разi вiдсутностi такої особи - у кiлькостi не бiльше однiєї штуки;

19) лiкарськi засоби, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон  України в порядку та обсягах, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України;

20) годинники у кiлькостi не бiльше двох штук;

21) 0,5 лiтра туалетної води та/або 100 грамiв парфумiв;

22) спортивне спорядження;

23) спецiальне дитяче харчування для дітей.

 

2.3 Наведення прикладів найбільш характерних зовнішньоекономічних контрактів, які оформляються суб’єктом ЗЕД. На прикладах оформлення митних декларацій (МД) Відповідно до конктерних митних режимів вказати основні документи, що були використанні для їх оформлення.

У міжнародній торговій практиці існують два основних напрямки у розвитку типових контрактів та проформ (pro forma):

1. Використання у звичайних ЗТК стандартних умов та застережень. Наприклад, використання у ЗТК базисних умов поставки, які побудовані на міжнародних комерційних термінах INCOTERMS. Такі умови зазначаються у ЗТК абревіатурою терміна, який у розширеному тлумаченні викладений восновному документі, що не входить у ЗТК та його додатки - у даному разі документ №500 МТП. У статті ЗТК "Визначення та термінологія" сторони повинні зазначити прий0няту редакцію Інкотермс, оскільки на практиці використовуються терміни редакції 1980,1990,2000 років, які мають відмінності у тлумаченні. Застосування у статті ЗТК такого терміна суттєво скорочує обсяг ЗТК,оскільки кожний термін акумулює у собі великий перелік зобов'язань та прав сторін, встановлений у нормах. У практичній роботі прийнято й рекомендується використовувати стандартизовані і відпрацьовані текстирізних застережень та умов, наприклад, цінові, валютні та патентні застереження, про збереження прав власності, про вибір права, що застосовується, умови форс-мажору та арбітражу тощо. Варіанти таких застережень та статей наводяться у рекомендаціях, методичних матеріалах та збірниках типових проформ і контрактів. У регламенті арбітражних судів особливо обумовлюються рекомендовані арбітражні застереження для використання їх у контрактах. Причому кожний суд пропонує своє особливе застереження, що враховує звичаї, які історично склалися. Замість того щоб самостійно вимислювати формулювання статті, наприклад, про форс-мажор, доцільніше використовувати відомі та добре відпрацьовані тексти умов.

2. Використання формулярів, проформ та бланків. Існують контракти, які оформлені у вигляді формулярів або бланків. Якщо такі форми містять необхідний мінімальний набір атрибутів, вони можуть замінювати текст контракту. Проформи контрактів можуть бути:

• текстові;

•бланкові, які мають чіткі та спрощені форми, зведені у таблиці. Тексти в цих проформах зведені до мінімуму, а суттєві умови у вигляді текстових статей винесені в окрему або особливу частину на звороті документа. Загальна (особлива) частина не змінюється.

 

 

 

2.4 За участю декларанта заповнити декларацію митної вартості.

Декларація митної вартості - заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим.        Декларація митної вартості подається в усіх випадках митного оформлення товарів, крім:          1. Переміщення через митний кордон України партії товарів, митна вартість якої не перевищує еквівалент 5 тис. євро;     2. Заявлення товарів у митний режим переробки на митній території України;             3. Заявлення товарів в інший митний режим, відповідно до якого товари не підлягають обкладенню податками і зборами;     4. Митного оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами;      5. ввезення за одним договором (контрактом), від одного відправника (експортера), на адресу одного одержувача (імпортера) ідентичних товарів, щодо яких митним органом приймалося рішення про визначення їх митної вартості у разі, коли така вартість залишається незмінною;     6. Переміщення товарів підприємствами, щодо яких застосовується спрощений режим митного контролю та митного оформлення або режим найбільшого сприяння.           Документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.         Вантажна митна декларація (ВМД) є уніфікованим документом, сформованим відповідно до міжнародних стандартів аналогічних документів інших країн. Типова форма вантажної митної декларації розроблена Радою митного співробітництва на підставі бланку, прийнятого як уніфікований документ в ЄС, і вперше почала застосовуватись з 1 вересня 1989 р. З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарівта інших предметів, які переміщуються через митний кордон України. ВМД містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб і порядок переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків. Вносяться інші відомості, необхідні для митного оформлення, в тому числі і про нарахування митних та інших обов'язкових платежів. Одним з основних понять при декларуванні товару є самостійний вибір декларантом митного режиму.

Даний документ заповнюється на кожну партію товару або яких-небудь предметів (майна) за умови, якщо стосовно даних товарів або предметів установлено один і той самий митний режим, тобто на:

- Товари, що переміщуються на адресу одного одержувача за одним перевізним документом (транспортною накладною, коносаментом тощо), відповідно до правил (порядку) перевезення товарів відповідним видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законодавством порядку.

- Партію товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом або лініями електропередачі, визначається в порядку, установленому спеціальними актами законодавства України;

- Товари, що належать підприємствам та переміщуються в ручній поклажі одним громадянином у пасажирському відділенні (салоні) транспортного засобу, яким прямує цей громадянин, відповідно до правил (порядку) перевезення ручної поклажі цим видом транспорту, передбачених законодавством України та міжнародними договорами, укладеними в установленому порядку.

 

 

 

2.5 Вивчення положення митного Митного Кодексу України та вимог ДМСУ щодо товарної номенклатури - УКТЗЕД. Вивчення порядку визначення країни походження товарів, документів, що підтверджують походження товару та впливу країни походження та застосування ставок ввізного мита ( Митний кодекс України, Податковий кодекс України )

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) - це систематизований перелік товарів, який включає код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО). В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.