Практика з набуття навичок роботи інспектора, товарознавця-комерсанта, інспектора торговельного

Мною були запропоновані й інші принципи які можуть покращити товаропостачання, до них входили:

- Принцип плановості товаропостачання передбачає завезення товарів у магазини за графіками, які визначають раціональну частоту, періодичність доставки окремих товарів і оптимальні розміри партій, що підлягають завезенню в торговельні підприємства.        - Принцип безперебійності товаропостачання полягає у регулярному завезенні товарів у пункти продажу в кількості та асортименті, які унеможливлюють перебої в торгівлі ними.       - Принцип ритмічності товаропостачання полягає у завезенні товарів через визначені, як правило, однакові проміжки часу. Завдяки цьому принципу не допускаються відхилення торговельних підприємств від установленого асортиментного профілю, утворення наднормативних товарних запасів і створюються передумови для раціональної роботи постачальників товарів.          - Принцип технологічності товаропостачання передбачає застосування прогресивних технологічних рішень на всіх етапах та ланках товаропросування, враховуючи транспортні, оптові й роздрібні торговельні підприємства. Основним напрямом забезпечення цього принципу є впровадження прогресивних технологічних рішень на основі застосування пакетно-модульних і контейнерних систем доставки товарів, що забезпечує індустріалізацію товаропостачання роздрібної торговельної мережі.   - Принцип економічності товаропостачання передбачає мінімізацію коштів на організацію закупівель, завезення і зберігання товарів. Одним із можливих напрямів забезпечення цього принципу є оптимальне використання парку транспортних засобів для завезення товарів від постачальників до роздрібної торговельної мережі, механізація з авантажу вально-розвантажувальних робіт, правильне та вчасне оформлення документів з відпуску та приймання товарів. Разом з тим важливо забезпечити товаропостачання з мінімально можливими розмірами запасів товарів як у підприємствах роздрібної торгівлі, так і в інших учасників даної системи (на складах виробничих та оптових торговельних підприємств-постачальників).

Визначення потреби у товарах здійснюється з метою забезпечення неперервної циркуляції товарної маси в обсягах та структурі, які б відповідали обсягам, структурі та ритму реалізації товарів у відповідному плановому періоді.          

1.7 Визначення етапів життєвого циклу товарів. Пропонування асортименту товарів та складання замовлення на їх постачання.Оцінка наслідків невиконання укладених договорів щодо асортименту та кількості товарів та їх вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.           Життєвий цикл товару складається з 5 основних етапів:

Етап перший - дослідження та розробка. Життя товару починається задовго до його народження як продукту - в ідеях, задумах, розробках. Для підприємства такий етап - це тільки затрати і можливі майбутні доходи.

Етап другий - впровадження. Товар починає надходити у продаж. Для підприємства цей етап означає найвищі затрати на вихід товару. Нова технологія потребує доопрацювання. Виробників товару мало, вони прагнуть випускати тільки основні варіанти товару. Споживач повинен отримати максимальний обсяг найрізноманітнішої інформації про корисні властивості, переваги та користь для себе.

Етап третій - зростання. Якщо новий товар задовольняє потреби споживачів, то обсяг продажу починає зростати. До активних покупців, які повторно купують новий товар, приєднується велика кількість інших покупців, інерція яких перетворюється на увагу до певного товару. Реклама сприяє поширенню відомостей про те, що на ринку з'явився новий доброякісний товар. У процесі опрацювання технології висока якість товару стає стійкою. З'являються модифікації товару всередині фірми, чому сприяє поява товарів-конкурентів. Ціни або продовжують залишатися високими, або підвищуються, якщо на початку були помірними. Попит на ринку збільшується. Підприємство починає одержувати значний прибуток, який зростає і досягає максимуму на кінці етапу зростання. Одержання високого прибутку - це невід'ємна ознака третього етапу.

Оскільки фірмі вигідно продовжувати цей етап, усі зусилля слід спрямувати на збільшення часу зростання обсягу реалізації. Продовження етапу зростання можна досягти за допомогою поліпшення якості товару, посилення активності реклами, подальшого переконання споживача у перевагах рекламованого товару.

Етап четвертий - зрілість. Товар випускається великими партіями за опрацьованою технологією, підвищеної якості. Відбувається більш повільне, ніж на подальшому етапі, але неухильне зростання продажу до його максимального значення. Стає гострішою конкуренція в галузі цін, аналогічних товарів, з'являються оригінальні розробки конкурентів. Для утримання конкурентних позицій потрібні поліпшені варіанти товару, що здебільшого потребує додаткових грошових витрат. Усе це призводить до скорочення прибутку, внаслідок чого попит стає масовим, товар переповнює масовий ринок, люди купують його повторно і багато разів. У рекламній роботі необхідний акцент на масового покупця - консерватора. Форма реклами повинна стати максимально масовою та інтенсивною. Необхідним є пошук додаткових ринків для нового товару і нових користувачів. Підприємство розробляє систему заохочення частіших повторних покупок товару тими покупцями, які його вже одноразово придбали. Паралельно проводиться робота зі знаходження способів різноманітнішого продовження використання товару та нових сфер застосування.      Етап п'ятий - спад. Коли-небудь обсяг продажу товару все-таки почне зменшуватися, що свідчитиме про старіння товару, коли він вступає у завершальну стадію існування, яка характеризується "виходом" товару з ринку. Цьому сприяють успішна діяльність конкурентів, зміни технології, інші вподобання споживачів. Як наслідок, прибуток різко скорочується, товари можуть продаватися навіть зі збитком. Такий етап є невід'ємною складовою всього ЖЦТ, однак кожне підприємство прагне віддалити його початок, використовуючи для цього різні способи та прийоми, наприклад:  - спробувати продовжити життя старіючому товару завдяки інтенсивній рекламі, його упаковці, маневреності цін, реорганізації системи збуту;             - орієнтуватися на прихильність до цього товару споживачів, допродати товар і "витиснути" решту прибутку, різко скоротивши затрати на виробництво і збут;

1.8 Участь у прийманні товарів за кількістю та якістю. Проведення органолептичної оцінки якості товарів. Пропонування заходів щодо усунення недоліків у разі виявлення недостач, неякісних товарів відсутності товаросупровідних документів та при виявленні інших порушень.

Приймання товарів за кількістю на ПП «Шаруня» здійснюють способом суцільного підрахунку кількості одиниць, визначення міри або маси товарів у даній партії (окрім товарів у фабричній упаковці). Проведення вибіркової перевірки кількості товарів з поширенням ЇЇ результатів на всю партію товарів допускається лише у випадках, передбачених державними стандартами, технічними умовами чи укладеними угодами.   Визначення маси вантажів може здійснюватися різними способами, зокрема, зважуванням, обмірюванням, за трафаретом або за стандартом; при цьому найточнішим способом визначення маси товарів вважається їх зважування.           Масу насипних, навальних, наливних вантажів (товарів), які надходять без транспортної тари, визначають зважуванням транспортного засобу разом з наявними в ньому товарами або розрахунком маси даного вантажу за його об'ємом і питомою вагою.        Основними елементами процесу приймання за кількістю товарів у транспортній тарі є:           - підрахунок кількості тарних місць, визначення маси брутто;   - розкривання тари;          - підрахунок кількості одиниць або зважування товарів (визначення маси нетто);            - звіряння з транспортними та супровідними документами;    - укладання товарів на піддони.      Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки і маркування з вимогами стандартів, технічних умов (ТУ), умовами договорів і з даними супровідних документів постачальника, які засвідчують якість даних товарів (технічні паспорти, сертифікати,рахунки-фактури, специфікації та ін.); для окремих товарів встановлюється відповідність їх кресленням або зразкам (еталонам). Приймання товарів за якістю, як правило, проводиться на складі кінцевого покупця.           Приймання товару за якістю здійснюється в терміни, які визначаються умовами договору або встановлюються стандартами чи технічними умовами для окремих видів товарів.          У торговельній практиці найчастіше застосовуються такі терміни приймання товарів за якістю:          при місцевому постачанні: для товарів, що швидко псуються, - 24 години; для всіх інших товарів (продовольчих та непродовольчих) - не пізніше від 10 днів після надходження товарів на склад одержувача;   При іногородніх поставках: відповідно 24 години та 20 днів після видачі товарів органом транспорту або надходження їх на склад одержувача при доставці постачальником чи при вивезенні одержувачем. У цей строк матеріально відповідальна особа повинна відкрити тару та перевірити вміст.  Приймання вважається вчасним, якщо перевірка якості та комплектності товару закінчена в установлені терміни.     На складах оптових торговельних підприємств товари в переважній більшості випадків не повинні прийматися за якістю, оскільки вони пере-відправляються покупцям у тарі чи упаковці виробника або початкового відправника. Водночас приймання товарів за якістю на складах оптового торговельного підприємства є обов'язковим тоді, коли це передбачено умовами договору, а також у разі отримання товарів у пошкодженій, відкритій або немаркованій тарі, у тарі з пошкодженою пломбою, за наявності ознак псування (витікання, бій склопосуду та ін.).    Приймання товарів за якістю та комплектністю має проводитись у точній відповідності з вимогами стандартів, технічних умов, інших нормативних документів та умов договору.       У разі браку всіх або окремих документів, які засвідчують якість та комплектність товарів (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість, рахунок-фактура, специфікація та ін.), приймання за якістю не припиняється, а за підсумками перевірки складається Акт про фактичну якість і комплектність товарів з вказанням документів, яких бракує.

1.9 Здійснення обліку та аналізу надходження товарів, розрахування товарних витрат. Визначення роздрібних цін на товари. Оцінка впливу цін на товари, результати фінансово-господарської діяльності підприємства.          У ході аналізу поповнення товарних запасів на ПП «Шаруня» дають оцінку виконання плану постачання і ритмічності надходження товарів; виявити причини відхилень від плану постачання за обсягами, асортиментом, постачальниками і строками постачання; оцінити вплив цих відхилень на товарооборот; виявити недоліки в організації товаропостачання роздрібної торговельної мережі.           Для аналізу показників надходження товарів використовують статистичну звітність - форма № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства"; планові розрахунки товарного забезпечення і надходження товарів; договори з постачальниками товарів; графіки завозу товарів у магазини; документацію, якою оформляють надходження товарів; дані оперативного обліку виконання договорів з постачальниками і виконання заявок магазинів на завезення товарів.             Надходження і реалізація - це дві взаємопов'язані сторони процесу обертання товарів у роздрібній торгівлі. Збільшення реалізації товарів обумовлює необхідність росту обсягів їх надходження. У свою чергу ріст надходження товарів створює умови для зростання товарообороту. Тому, аналізуючи надходження товарів, необхідно перш за все розглянути взаємозв'язок між товарними ресурсами і реалізацією як в цілому, так і по товарних групах. Для цього використовують планові і фактичні товарні баланси.             Розглянемо взаємозв'язок надходження і реалізації товарів на основі показників товарного балансу, наведеного вище. У звітному році план надходження товарів у роздрібну торговельну мережу споживче товариство перевиконало на 8,9 тис.грн, тоді як товарооборот збільшився на 11,9 тис. грн. Інтенсивніша реалізація товарів порівняно із їх надходженням відбувалась за рахунок перехідних запасів. Тому залишок товарів на кінець року був меншим від нормативу на 3,8 тис.грн. Все це свідчить про те, що навіть за умови перевиконання плану надходження товарів воно не відповідало темпам розвитку товарообороту і не забезпечило нормальний перехідний запас товарів на кінець звітного періоду.      В процесі подальшого аналізу необхідно виявити, з яких груп товарів була необхідність у збільшенні обсягів постачання. Для цього використовують наведений вище товарний баланс роздрібної торгівлі споживчого товариства з товарних груп. Він дає можливість виявити, з яких груп був не виконаний план надходження товарів навіть при загальному його перевиконанні, а також оцінити вплив цього фактора на товарооборот і товарні запаси.            Поглиблення аналізу надходження товарів полягає у вивченні причин невиконання плану за асортиментом. Це вимагає оцінки виконання постачальниками договірних зобов'язань, а також стану організації залучення в оборот додаткових джерел поповнення товарних запасів самим торговельним підприємством.      

1.10 Участь у перевірці діяльності підприємства за різними напрямами. Складання відповідного акта за результатами перевірки. Розроблення заходів, спрямованих на покращення результатів діяльності підприємства.         Перевірка діяльності підприємства ПП «Шаруня» є невідємною складовою самої діяльності підприємства, й проводиться регулярно. Перевірка ринкових відносин в України передбачає створення багатьох суб'єктів господарювання недержавної форми власності. Передумовами створення аудиторської служби в Україні стали зміни структури управління господарським комплексом, скорочення багатьох галузевих міністерств та пов'язаною з ними системи внутрівідомчого контролю, а також роздержавлення підприємств. В ринковому середовищі, при реальній конкуренції втручання державних органів у фінансову діяльність підприємств обмежується. За сучасних умов відбувається процес формування розгалуженої мережі акціонерних, орендних, спільних підприємств, асоціацій, концернів, комерційних банків, кооперативів тощо, які не мають вищих органів управління.У зв'язку з цим виникає необхідність впровадження нової форми фінансово-економічного контролю - аудиту, який передбачає не лише перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і прогнозування їх економічної активності, а й надання підприємствам широкого спектру консультативно-експертних послуг.   Правові засади здійснення аудиту в Україні визначає Закон України "Про аудиторську діяльність", національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України. Положення вказаного Закону України діють на території України і поширюються на всі господарюючі суб'єкти незалежно від форм власності та видів діяльності.      В умовах формування правової держави визначення правових основ аудиторської діяльності має важливе значення.       Аудит дає великі можливості для подальшого розвитку економіко-правового контролю в державі, завданнями якого є не тільки захист виникаючих економічних відносин від недобросовісного підприємництва та зменшення і профілактика правопорушень у сфері економіки, але й у формуванні суспільної правової свідомості на більш високому рівні.   Історія аудиту показує, що його становлення та розвиток було визначене розподілом інтересів адміністрації підприємств і інтересів інвесторів.             Виникнення інституту незалежних аудиторів знищує проблему невідповідності інтересів осіб (адміністрацій підприємств), що складають інформацію, та користувачів (власників акцій, кредиторів), що приводить до необ'єктивної інформації.         

Завдання 2. Практика з набуття навичок роботи декларанта, агента з митного оформлення.