Мийні засоби для посуду

       Для РМЗ характерна величина рН в діапазоні 6–9. Лужне середовище більш сприятливе для кращого відмивання посуду, особливо забрудненого жирами. Саме тому в деякі РМЗ (Fairy, Біоль-105, Amway) введені лужні компоненти. Ці мийні засоби краще використовувати для миття посуду, виготовленого з полімерних матеріалів і металів. Величина рН мийного розчину характеризує також агресивність РМЗ щодо шкіри рук. Засоби, які мають лужне середовище при тривалому використанні, можуть негативно вплинути на прозорість і

блиск скляного посуду й  призвести до появи тьмяності  керамічного.

        Оскільки в РМЗ містяться мінеральні речовини та іоногенні ПАР, здатні до дисоціації, їхні розчини проводять електричний струм. Електроліти можуть підвищувати в’язкість композиції, впливати на величину рН мийного розчину, знижувати критичну концентрацію міцелоутворення, що уможливлює миття посуду з малими витратами засобу. Саме тому електропровідність тісно пов’язана з вмістом електролітів, а відповідно з мийною здатністю, і може слугувати одним із показників якості РМЗ.

        У РМЗ можуть міститися консерванти, які мають антимікробні властивості, і окисники. Їхня ефективність характеризується таким показником, як окислювально-відновний потенціал. Чим більша його величина, тим ліпшою має бути мийна здатність (особливо для посуду, забрудненого овочами, фруктами, чаєм, кавою тощо), а також кращі антимікробні властивості засобу.

       У водних розчинах аніоноактивні ПАР дисоціюють із утворенням аніонів, які мають поверхневу активність, тобто здатні адсорбуватися на поверхні розділу фаз і знижувати поверхневий натяг. Його величина сильно впливає на швидкість і повноту видалення забруднень із посуду, переведення їх у розчин, тобто на відмивання поверхні. Чим нижчий поверхневий натяг, тим вищою повинна бути мийна здатність – її мають ті розчини, для яких величина поверхневого натягу коливається в межах 20–40 мН/м.

         Одним із показників якості СМЗ, зокрема рідких, є піноутворення, причому для РМЗ воно не нормується стандартами. Рівень цього показника залежить від складу композиції, а особливо від природи й концентрації ПАР. У засобах для ручного миття посуду можуть бути присутні стабілізатори піни, а для машинного – неіоногенні ПАР із низькою піноутворюючою здатністю.

        Густина та в’язкість РМЗ обумовлені вмістом різних компонентів. Для в’язкості дуже важливі присутність загущувачів, природа вихідної сировини й технологія одержання РМЗ. Чим вища в’язкість, тим більша стабільність засобу й краща його якість. Крім того, в’язкі РМЗ легко дозувати при нанесенні на посуд – це не призводить до перевитрат засобу, що є економічним у використанні. Переважна кількість загущувачів не володіють мийними властивостями, через це в’язкість не може однозначно характеризувати економічну витрату засобу. Густина обумовлена вмістом води й різних компонентів в РМЗ, тому цей показник повинен корелювати з масовою часткою сухого залишку. Густина зазначається при маркуванні лише деяких РМЗ.

        В нормативних документах на РМЗ повинні вказуватися не тільки склад композиції, рН і густина, а й такі показники, як електропровідність, окислю-  вально-відновний потенціал, поверхневий натяг, рівень піноутворення, в’язкість, які характеризують загальну якість РМЗ [2].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Висновок

         У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

        У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за рахунок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються водою (гідрофобні) i до того ж мають підвищену в'язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин тощо. У таких випадках застосовується мийні засоби для посуду.

       В наш час хімічна промисловість набула досить широкого розвитку. Мийні, чистячи та дезінфікуючі засоби – це те, без чого ми не уявляємо нашого життя, та багато з них можуть нанести шкоду нашому здоров’ю, тому до всіх цих речовин треба ставитись з крайньою обережністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Список використаних джерел

 

1. Муратова К.В., Пиріков О.В., Рибаченко В.І. Сучасні тенденції розвитку українського ринку мийних засобів / К.В. Муратова, О.В. Пиріков, В.І. Рибаченко // Збірник наукових праць ДонНУЕТ. – 2010. – С. 225-230
2. Коломієць Т.: Оцінка якості засобів для миття посуду, Мiжнародний науково – практичний журнал “Товари i ринки”.- 2010, №2(10). – С. 150-154.
3. Зрезарцев М.П., Зрезарцев В.М., Параніч В.П. Товарознавство сировини та матеріалів. - Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 404 с.
4. Товарознавство і організація торгівлі непродовольчими товарами: Учеб. для поч. проф. освіти / За ред. О.М. Невєрова, Т.І. Чалих. - Мн.: ІРПО; Вид. Центр «Академія», 2000.