Комерційна діяльність приватного підприємства та її ефективність

Структура торгово-технологічного процесу, послідовність виконання різних операцій залежать від ступеня господарської самостійності торгового підприємства, застосовуваного методу продажу товарів, типу, розміру магазину, і інших чинників.

6.Оцінка ефективності комерційної  діяльності приватного торговельного  підприємства.

Визначення у кількісному вигляді ефективності роботи персоналу з марpкетингу проводиться за допомогою показника рентабельності маркетингу, і формули рентабельності. Дані витрат і прибутку від маркетингу, занесеpні у табл. 2.8. На підприємстві немає відділу маркетингу, тому підрахунок даних вівся виходячи з тих функцій маркетингу, котрі виконують періодично керівники маркетингово-продуктових бригад та марчендайзери. Тому канцеляpрські, і інші витрати були розраховані фірмою тільки у зв’язку із виконанням маркетингових функцій – надання маркетингових послуг, проведення маркетингових акцій, надання інформаційних послуг щодо стану ринpку нашого регіону відносяться тільки до цих заходів.

Таким чином, витрати на маркетингові заходи мали тенденцію до зросpтання, і склали 120893,5 грн. у 2010 р. порівняно із 110882,5 грн. у 2009 р. і 108256,25 у 2008 р. Найсуттєвіші витрати були пов’язані із вартістю рекламної продукції (друкована реклама, стенди, оформлення вітрин тощо), ствоpренням акційних та подарункових наборів товару «два в одному» і знижками на продукцію. Перший вид витрат склав у 2010 р. 45937,4 грн., і зросли поpрівняно із 2009 р. – 45751,7 грн. Витрати, пов’язані зі знижкою, склали 45937,4 грн. у 2010 р.

Таблиця 2.8

Витрати на маркетинг у ТОВ «Місто - Д» за 2008 – 2010 рр.

Дані доходів від маркетингових заходів, (які проводиpлися під час проpведення загальновизнаних свят – різдва, нового року, 23 лютого, 8 березня, паски; заохоченні магазину до співробітництва; недостатньому обсязі продажів певного товару у певному заході наведені у табл. 2.9. Вони становлять прибутки, підраховані під час проведення маркетинpгових акцій, шляхом розрахунку різниці між отриманим прибутком під час проведення акції і середньомісячним прибутком від продажу товарів; а також прибутки від надання інформаційних, консультаційних послуг і знижки на закупівельні ціни на товари, що надаються постачальниками, на підтримку маркетингово–рекламних акцій. Підприємство постійно проводить маркетинpгові акції за домовленістю із постачальниками та на прохання магазинів – клієнтів при зниженні попиту на продукцію певної марки в торговельному закладі.

Таблиця 2.9

Доходи, одержані ТОВ «Місто - Д» від проведення маркетингових заходів за 2008 – 2010 рр.

Хоча підприємство й отримує прибутки, витрати зростали швидше, ніж прибутки. Також доходи від надання маркетингово-інформаційних послуг становлять лише 1345,0 грн. у 2010 р., що є менше одного відсотку і є явно недостатнім. Рентабельність маркетингу у періоді за 2008 – 2010 рр., що аналізується, лишалася на рівні 19 – 20% і складала у 2008 р. – 19,43%; у 2009 р. – 19,59%; у 2010 р. – 19,81%. Для підприємства, основною діяльностю якого є оптовий продаж товарів народного споживання, цей показник не можна вважати оптимальним. До того ж, рентабельність практично залишається на одному рівні – на рівні 19,5% – 20% у період 2008 – 2010 рр. Структура витрат на маркетинг у ТОВ «Місто - Д» за 2010 р. за продуктово-маркетинговими бригадами наведена у табл. 2.10.

Таким чином, з вище написаного йдеться, що найсуттєвіші витрати на маркетингові заходи приходяться на першу продуктову бригаду за постачальником «Colgate Palmolive» і складають приблизно 35% від сукупних у 2010 р. Найменші витрати приходяться на дві бригади за напрямками «Смайл Сервис» і «SCА» – 20% і 22,01% відповідно. На інші продуктові напрямки припадає 23,01% витрат.

Таблиця 2.10

Структура витрат на маркетинг у ТОВ «Місто - Д» за  2010 рр. за продуктово-маркетинговими бригадами

Підсумовуючи вищесказане, можна побачити, що витрати розподілені нерівномірно, що обумовлює різний приріст доходів від реалізації цих груп товарів. Як доходи, так і витрати на проведення маркетингових заходів зростали, хоча й нерівномірно. Дані згруповані по роках у табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Динаміка рентабельності маркетингу ТОВ «Місто - Д» у 2008 – 2010 рр.

Розмір фінансових ресурсів. що виділяються на маркетинг, слід планувати залежно від фактичного доходу підприємства і коефіцієнта впливу маркетингу. Визначимо його за допомогою формули (1.5) за 2008 – 2010 рр. як результат поділу витрат на маркетинг на валовий прибуток підприємства у табл. 2.12.

Таблиця 2.12

Динаміка коефіцієнту впливу маркетингу на діяльність ТОВ «Місто - Д» у 2008 – 2010 рр.

За період, що аналізується, витрати на маркетинг при зменшенню темпів зростання прибутків спричинили тенденцію до зниження коефіцієнту впливу маркетингу. В цілому, як на торговельно-збутове підприємство, показник впливу маркетингу явне низький. Це свідчить про відсутність маркетингової стратегії та невикористання можливостей маркетингу в управлінні.

Підприємство охоплює не достатній обсяг ринку, хоча й досягло певного рівня обслуговування та стимуляції споживачів – магазинів, з метою розширенpня доля товару підприємства в їх асортиментному ряді. «Місто - Д» має дві філії – Запорізьку і Мелітопольську. Але Запорізька область не охопpлена повністю її дією. Рівень обслуговування торговельними агентами і мерpчендайзерами клієнтів (роздрібної торговельної мережі) не є достатнім. Часто, через брак належного контролю, працівники підприємства намагаpються здійснювати у підлеглій їм території постачання лише тих товарів, що мають найбільший попит в очах споживачів. Це досить сильно звужує асорpтиментний ряд товарів, знижує можливість популяризації марок товарів, що усуваються від продажу, знижує репутацію підприємства, як великого, серpйозного та висококласного дистриб’ютора, що в свою чергу, знижує рівень заявок роздрібної торговельної мережі на товари, що пропонує «Місто - Д». Це також на руку конкурентам, які намагаються підвищувати якість обслугоpвування. Канали розповсюдження підприємства не є добре продуманими.

Реклама, просування і створення іміджу продукції проводиться переважpно за замовленням та за рахунок постачальника, бо підприємство є дистриpб’ютором. В області просування товару підприємство має за мету розшиpрення збутової мережі за рахунок підключення до неї дрібних магазинів – споживачів. Рекламна компанія задля цього не спланована і розширення збутової мережі Підприємство переважно виконує заявки виробників щодо порядку проведення рекламних та маркетингових акцій та робить це за їх кошти. Складання бюджету на рекламні витрати здійснюється за методом паритету з конкурентами та відповідно заявок фірм – постачальників – бюджет на рекламу збільшується, або зменшується відповідно діям конкурентів, тим більше, що на ринку присутні товари фірм-конкурентів за всіма групами товарів, що пропонує підприємство. Витрачені підприємством кошти компенсуються підприємствами – постачальниками товарів, окрім фірм «Ольвія», «Орикол». Але підприємство не використовує телевізійну та радіо рекламу, відео рекламу. Проводиться реклама у пресі, підприємство має свою web – сторінку у Інтернеті.

Служба збуту: основні завдання – інформування споживачів, організація ділових зв’язків із торговими організаціями, де товари будить виставлені на продаж, позиціонування товару в очах споживача. Існує додаткова система мотивації працівників. Не вистачає належної організації управління і контролю службою збуту та маркетингу. Два рази на рік проводяться трьохденні семінари – тренінги задля підвищення кваліфікації працівників – їх організовують виробники товарів. На семінарах присутні, заступник директора, мерчедайзер та супервайзер відповідної бригади. Але загальне навчання для підвищення кваліфікації, проходить лише директор фірми та заступник директора, вони мають високу кваліфікацію у сфері бізнесу та маркетингу, працівників бригад не можна назвати задовільною. Останні проходять тільки тренінги фірм-виробників і не беруть участь у семінарах з питань маркетингу та продажів товарів, що не діє їм бути в курсі всіх новин і відомостей у цій швидкозмінній сфері бізнесу.