Аналіз споживних властивостей корпусних меблів

 

 

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Кафедра товарознавства непродовольчих товарів

 

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

на тему:

«Аналіз споживних властивостей корпусних меблів»

 

 

 

 

 

Студентки 3 курсуТКД-34 групи

напряму підготовки «Товарознавство і торговельне        підприємництво»

спеціальності «Товарознавство і комерційна діяльність»

Національна шкала____________

Кількість балів:__Оцінка:ECTS__

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава-2013

 

 

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                      3

1. Загальні поняття процесу пізнання                                                           5
2. Характеристика споживних властивостей корпусних меблів                7
3. Характеристика корпусних меблів                                                            9
4. Характеристика методу дослідження корпусних меблів                       14
5. Обробка результатів дослідження корпусних меблів                             16

Висновки та пропозиції                                                                                        21

Список використаних джерел                                                                              23

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Зараз незважаючи на економічні та політичні негаразди, в нашій країні передбачається збільшення виробництва меблів, покращення якості їх асортименту, особливе значення надається покращенню якості житлового будівництва та підвищенню рівня комфортабельності квартир. Покращення комфортабельності квартир, крім об'єму, характеристики повинні забезпечити удосконалення системи його обладнання, в тому числі виробництва меблів, які сприяють підвищенню рівня естетичних запитів населення. Таким чином корінне підвищення естетичних властивостей, покращання споживчих властивостей, надійності, довговічності та конкурентоспроможності на світовому ринку є основою проектування та виробництва меблів.

В даній курсовій роботі ми досліджували характеристику корпусних меблів та споживні властивості даного об’єкту дослідження.

Метою дослідження є на основі даних проведених досліджень опитування споживачів ,а саме анкетування респондентів щодо корпусних меблів.

Об’єктом дослідження даного питання виступають корпусні меблі, а саме шафи - купе різних торгівельних марок “Гарні - Меблі” та  «Мебельное Ателье» м. Полтава.

Предметом є споживчі властивості корпусних меблів визначені такими основними напрямами: функціональними, ергономічними, естетичними властивостями товарів, надійністю і безпекою

Завдання даної роботи полягає в тому щоб розглянути та дослідити теоретичний матеріал . По друге дати характеристику корпусних меблів, їх споживні властивості товару, та які переваги впливають при виборі корпусних меблевих товарів. Використати соціологічній метод одержання інформації, а саме провестии опитування споживачів. За допомогою анкетування, визначити певні потреби споживачів.

Методологічною базою курсової роботи є навчальна та методична література, інтернет-джерела та періодичні видання, що стосуються виробництва, формування асортименту та оцінки якості засобів корпусних меблів.

 

Завдання даної роботи полягають: перше завдання у розгляді матеріалу, щодо основ наукового пізнання; друге завдання у вивченні характеристики споживних властивостей прального порошку; третє завдання передбачає розгляд характеристики прального порошку загалом,а також  по певним торгівельним маркам; четверте завдання дати характеристику методу дослідження; п’яте завдання обробити результати даних на основі проведеного анкетування.

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ  ПРОЦЕСУ ПІЗНАННЯ

 

Пізнання здійснюється в процесі практичної діяльності людей, тобто знання не народжуються в свідомості людей самі собою. Пізнання явищ природи і суспільства можливе лише в процесі самої практики, практичного впливу людини на оточуючу його природу і суспільне життя. Річ до тих пір буде залишатися таємницею для людини, "річчю у собі", доки її не торкнеться практика, праця. Лише в процесі практичного перетворення природи людина може з "речі у собі" зірвати печатку невідомості, перетворити її в "річ для нас", у річ, що пізнана. Знання, яким керується людина в своїй життєдіяльності, завжди є неповним, обмеженим певним рівнем, досягнутим наукою в певний час, "насьогодні" [8].[1]

Таким чином, першим моментом пізнання є живе споглядання або чуттєве пізнання — відчуття, сприйняття, уявлення. Саме з живого споглядання, і насамперед з відчуттів, починається пізнання об'єктів дійсності. Живий організм не може існувати без зв'язку з навколишнім середовищем. Формою цього зв'язку із зовнішнім світом є відчуття [8].[1]

Відчуття — перетворення енергії зовнішнього подразнення у свідомості[2].[1]

Сприйняття — це якісно новий ступінь у пізнанні, це образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін. Наше сприйняття є цілісним образом, в ньому відчуття форми, кольору, величини та інших властивостей перебувають в органічній єдності, перероблені й об'єднані в єдине ціле. У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що процес сприйняття пов'язаний з діяльністю всієї кори головного мозку, а не лише центрів зору, слуху, нюху, дотику, смаку[2].[1]

Уявлення — це конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів[2].[1]

У пізнанні розрізняють два рівні: емпіричний та теоретичний.

Емпіричний (від гр. етреігіа — досвід) рівень знання — це знання, отримане безпосередньо з досвіду з деякою раціональною обробкою властивостей і відношень об'єкта, що пізнається. Він завжди є основою, базою для теоретичного рівня знання[13].[1]

Теоретичний рівень — це знання, отримане шляхом абстрактного мислення. Основними формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід[13][1]..

Емпіричний і теоретичний рівні пізнання завжди нерозривно пов'язані між собою і взаємообумовлюють один одного. Так, емпіричне дослідження, виявляючи нові факти, нові дані спостереження та експериментів, стимулює розвиток теоретичного рівня, ставить перед ним нові проблеми та завдання. В свою чергу, теоретичне дослідження, розглядаючи та конкретизуючи теоретичний зміст науки, відкриває нові перспективи пояснення та передбачення фактів і цим орієнтує та спрямовує емпіричне знання. Емпіричне знання опосередковується теоретичним — теоретичне пізнання вказує, які саме явища та події мають бути об'єктом емпіричного дослідження і в яких умовах має здійснюватись експеримент. На теоретичному рівні також виявляються і вказуються ті межі, в яких результати на емпіричному рівні істинні, в яких емпіричне знання може бути використано практично. Саме в цьому і полягає евристична функція теоретичного рівня наукового пізнання.[13]

Отже, пізнання здійснюється на основі суспільної практики людини, йде від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього — знову до практики.

 

 

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА  СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОРПУСНИХ  МЕБЛІВ

 

Споживні властивості це сукупність властивостей і показників, що забезпечують задоволення реальних і передбачуваних потреб. Серед вимог, що пред'являються до товарів, основними є соціальні, функціональні, ергономічні, експлуатаційні (вимоги надійності), естетичні [1].

Функціональні властивості відображають здатність товарів виконувати їх основні функції.[1]

Соціальні властивості – здатність товарів задовольнити індивідуальні або суспільні соціальні потреби.[1]

Соціальні вимоги передбачають відповідність асортименту соціальному адресою і класам споживачів, моральне старіння виробів. Виявити вимоги соціального призначення дозволяють аналіз статистичних показників, розробка моделей споживання, проведення соціологічних досліджень. [4]

Функціональні вимоги меблів характеризують досконалість виконання основної функції, допоміжних операцій, а також універсальність.  
Вдосконалення виконання основної функції характеризує корисний ефект споживання, ступінь задоволення конкретної потреби при використання виробу за призначенням.[4]

Надійність – це здатність товарів зберігати функціональне призначення в процесі зберігання або споживання (експлуатації). Залежно від критерію надійності розрізняють такі підгрупи: довговічність, безвідмовність, ремонтопридатність і збережуваність.[1]

Довговічність – здатність товарів зберігати працездатність до настання критичного стану або встановленого часу технологічного обслуговування і ремонту. Показниками довговічності можуть бути термін експлуатації товарів, виробів, ресурс .[1]

Ергономічні властивості – здатність товарів створювати відчуття зручності, комфортності, найбільш повного задоволення потреб згідно з антропометричними, психологічними і психофізіологічними характеристиками споживача.[1]

Антропометричні властивості – здатність товарів при споживанні повністю відповідати вимірюваним характеристиками споживача. Такі властивості повинні створювати комфортність,зручність при споживанні товарів.[1]

Естетичні властивості – здатність товарів виражати в суспільно – чуттєво – сприйманих ознаках форми суспільні цінності і задовольняти естетичні потреби людини.[1]

Екологічні властивості – здатність товарів не справляти шкідливої дії на зовнішнє середовище під час експлуатації або споживання.[1]

Безпека – стан, за  якого ризик шкідливості або збитку обмежений доступ допустимим рівнем. Найважливіша властивість якості, що має бути притаманна усім споживним товарам.[1]

Отже, сукупність властивостей і показників за суттю  і визначає якісні характеристики споживних товарів, що забезпечує задоволення потреб споживачів.

 

 

 

 

 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КОРПУСНИХ МЕБЛІВ

 

Меблі - частина побуту людини, вона пов’язана з людиною безпосередньо або через предмети якими вона користується. Тому меблі відображають особливості фізіології людини, а також предметів її побуту [14].

Меблі, як інші предмети, що оточують людину,задовольняють певні потреби. Меблеві вироби можуть виконувати різні функції. Так,письмовий стіл, робоче крісло призначені задовольнити потреби людини під час праці, диван та ліжко – під час відпочинку і сну;столи для обіду і кухонний можуть бути використані для приготування і вживання їжі, шафи для посуду, білизни, суконь тощо – для зберігання різноманітних предметів.[2]Матеріали, що використовують для виготовлення меблів, підрозділяють за призначенням: для жорстких конструкцій, м’яких елементів, облицювальні, оздоблювальні, меблева фурнітура,скло і дзеркала. Для проведення будь-якого дослідження, яке включає в себе збирання, обробку і аналіз даних з обов'язковим формуванням висновків та пропозицій, в першу чергу, необхідно визначити об'єкт дослідження. Об'єктами дослідження є корпусні меблеві товари вітчизняного виробництва з натуральної сировини та оздоблених ДСП, а також дослідження якості та асортименту, їх функціональне призначення, споживчі властивості, матеріали, які використовують при виготовленні меблів. Об'єктом дослідження даного питання виступають корпусні меблі, а саме шафи - купе різних торгівельних марок “Гарні - Меблі” та  «Мебельное Ателье» г. Полтава.  Функціональні вимоги меблів характеризують досконалість виконання основної функції, допоміжних операцій, а також універсальність.  
Вдосконалення виконання основної функції характеризує корисний ефект споживання, ступінь задоволення конкретної потреби при використання виробу за призначенням. Наприклад, місткість корпусних меблів, відповідність функціональних ємностей виробів меблів розмірами збережених предметів, відповідність форми і розмірів виробів призначенням, забезпечення комфорту і т.д. [3]

Показник універсальності застосування характеризує ширину діапазону можливостей використання за призначенням, а також наявність у нього додаткових функцій, корисних споживачеві. Наприклад можливість використання ємностей дивана - ліжко, крісло-ліжко), можливість використання меблів у якості перегородок, можливість монтажу у виробах предметів домашнього побуту (світильники, радіоапаратура і ін)  
Показник досконалості виконання допоміжних операцій (транспортування, підготовка до експлуатації, обслуговування та ремонт) оцінює особливості виробів на етапах, супутніх виконання основної функції. Так для деяких видів меблів (крісла, журнальні столи, дивани) існує можливість переміщення на колісних опорах, при складанні корпусних меблів застосовувати уніфіковані вузли [13].

Важливе місце в споживних властивостей меблів займають ергономічні вимоги передбачають зручність користування виробом у процесі експлуатації, його відповідність особливостям організму людини, забезпечення оптимальних умов його експлуатації. Ергономічні вимоги до меблів визначають її відповідність гігієнічним, антропометричним, фізіологічним, психологічним особливостям організму людиниСпоживні властивості це сукупність властивостей і показників, що забезпечують задоволення реальних і передбачуваних потреб[12].