Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2013 в 20:46, реферат
Актуальність обраної теми полягає в тому, що поряд із прокурорською, суддівською, слідчою діяльністю, нотаріальна діяльність є необхідним елементом, невід'ємною частиною в ланцюжку юридичних дій та процедур, що здійснюються системно у всіх напрямках правової практики. Слід зазначити, що в науковій літературі діяльність нотаріату висвітлюється обмежено. Немає конкретизуючих вказівок щодо нотаріусів і в системі міжнародно-правових актів. Але це зовсім не свідчить про другорядну роль нотаріату в системі юридичних установ та у сфері здійснення юридичної практики.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНИЙ СОЮЗ ЛАТИНСЬКОГО НОТАРІАТУ 4
РОЗДІЛ 2. НАЦІОНАЛЬНІ МОДЕЛІ НОТАРІАТУ 6
РОЗДІЛ 3. НОТАРІАТ В КРАЇНАХ ЗАГАЛЬНОГО ПРАВА 10
РОЗДІЛ 4. НОТАРІАТ І ЙОГО ГЛОБАЛІЗАЦІЯ 12
ВИСНОВКИ 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15
РОЗДІЛ 4. НОТАРІАТ І ЙОГО ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
Міжнародний союз латинського нотаріату в аспекті міжнародного приватного права і процесу намагається активно впливати на гармонізацію і уніфікацію цивільного права в країнах Європи. У його рамках працюють багаточисельні комісії, що займаються різноманітними проблемами, наприклад, Комісія з європейських справ Міжнародного союзу латинського нотаріату працює над створенням системи євроіпотеки, яка заснована на заставній. Дана система не покликана замінити інші іпотеки національного характеру, а розглядається як альтернативний варіант до тих, що є.
У зв’язку з рішеннями зустрічі керівників Європейського союзу в Тампері 15 і 16 жовтня 1999 р. про створення в Європі простору свободи, захищеності і правосуддя Комісія у справах Європейського союзу займається участю нотаріату в позасудовому вирішенні родинних конфліктів як посередника і примирителя в цілях запобігання конфліктів.
Крім того, в багатьох країнах системи латинського нотаріату, наприклад у Франції, Італії і Німеччині, нотаріальні акти можуть мати безпосередню виконавчу силу, яка заснована на угоді сторін. Наприклад, у Франції документ, що іменується виконавчою копією, виданою нотаріусом (copie executoire) на основі нотаріального акту, є підставою для здійснення виконавчих дій судовим виконавцем без рішення суду. Тому Міжнародний союз латинського нотаріату запропонував надати таким нотаріальним актам з виконавчою силою транснаціональний характер, включаючи їх в проект міжнародної Конвенції, що розробляється, про визнання судових рішень в цивільних і комерційних справах. Представляє у зв’язку з цим інтерес Резолюція Європейського парламенту А3 0422/93 «Про положення і організацію нотаріату в 12 державах - членах Співтовариства», в якій сформульована пропозиція використовувати правові інструменти Договору про ЄС і Брюссельської конвенції 1968 р. про взаємне визнання і виконання судових постанов для забезпечення без зайвих формальностей взаємного визнання нотаріальних актів.
Отже, у системі латинського нотаріату нотаріус виступає, по-перше, як незалежний представник держави, наділеної від імені держави повноваженнями здійснювати нотаріальні дії, по-друге, одночасно несе особисту відповідальність за здійснення нотаріальних дій. Життєздатність латинського нотаріату пояснюється його реформуванням разом зі соціально правовими умовами і цивільним обігом, що змінюються.
В організації і роботі юристів в країнах англосаксонської правової системи більше свободи, але дух системи латинського нотаріату вимагає, щоб укладач угоди не перетворювався на того, хто його оспорюватиме або захищатиме при виникненні розбіжностей між сторонами.
У багатьох країнах системи латинського нотаріату, наприклад у Франції, Італії і Німеччині, нотаріальні акти можуть мати безпосередню виконавчу силу, яка заснована на угоді сторін.