Механізм і апарат держави

Види інститутів держави  за ступенем складності:

— прості (елементні) —  не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);

— комплексні — складаються  з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами  для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).

Види інститутів держави  за пріоритетністю положення:

— основні (наприклад, інститут державної влади);

— примикачі — належать до перших (наприклад, інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях).

Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:

• інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);

• інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.);

• інститути судової  влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі  інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін.

 

Для державного апарату  потрібні спеціально підготовлені кадри  чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ — грец. столоначальник). Даний термін вживають і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, ко-румпованість, байдужість до людей та їх потреб.

Щоб перебороти негативні  явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених реально діючих заходів і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи організації  і діяльності державного апарату  — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату:

1) пріоритет прав і  свобод людини;

2) єдність і поділ  влади;

3) верховенство права  — виражається, наприклад, у  праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність —  підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова  зв'язаність діяльності державних  органів і посадових осіб;

7) поєднання виборності і призначуваності;

8) демократизм методів  і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) поєднання колегіальності  та єдиноначальності;

11) гласність і урахування  громадської думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування,  науковість;

14) право рівного доступу  до державної служби.⁹

 

ВИСНОВКИ

З вищесказаного можна  зробити наступні висновки:

Поняття механізму держави  – дуже об’ємне і багатогранне. Його неприпустимо ототожнювати з іншими, хоча і тісно зв'язаними з ним, але нерівнозначними йому по своєму логічному обсязі і змісту поняттями, зокрема, з поняттями системи диктатури класу і політичної системи суспільства.

Механізм будь-якої держави  – це не механічне з'єднання його органів, а чітко організована, строго впорядкована цілісна система.

Незалежно від того, який зміст вкладається в поняття  і зміст механізму держави, його найважливішою і невід'ємною частиною незмінно виступають державні органи. Саме державні органи, незалежно від  їхнього розуміння і тлумачення, заповнюють собою весь зміст і формують усю структуру механізму держави. Від кожного з них, узятого окремо чи разом з іншими державними органами, - від рівня їхнього розвитку, чіткості визначення сфери діяльності, компетенції, упорядкованості їхніх взаємин між собою і з недержавними органами й організаціями, що входять як структурні елементи в політичну систему суспільства, - у  значній мірі залежить рівень розвитку й ефективності дій механізму держави.

Необхідно при цьому  пам'ятати, що державно-владні повноваження – найбільш істотна ознака державного органу.

 Механізм держави виступає основним суб'єктом здійснення  державної влади. Через державний апарат,  його органи, держава здійснює покладені на нього задачі, впливає на стабілізацію і розвиток громадського життя, сприяє поглибленню демократії й організованості в країні, процвітанню  і  благополуччю  населення.  

У  визначених  випадках державні функції можуть здійснювати  і недержавні організації, якщо вони на те уповноважені державою.

Різні ланки  механізму держави відіграють неоднакову роль у виконанні функцій держави. Одні з них головним чином націлені на функції, покликані забезпечити рішення чисто класових задач, а інші – на функції, спрямовані на виконання загальних справ, що випливають із природи суспільства. Тому іноді в механізмі держави розрізняють апарат примусу й апарат керування. Однак цей поділ дуже умовний.

Орган держави — частина  державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену  державно-владну компетенцію для  виконання завдань і функцій  держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.

Принцип поділу влади  доповнюється системою «стримувань  і противаг». Зазначена система  допускає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для їх взаємного стримування і підтримування відносної рівноваги сил. «Стримування» і «противаги», з одного боку, сприяють співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку — створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.

Державні органи, які  формують державний апарат, виконують  наступні функції: організаційно-регламентуючу  — розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.; організаційно-господарську — бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.; організаційно-ідеологічну — роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.

Апарат держави —  юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Ознаки апарату держави:

1) система державних  органів, що становить собою  налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;

2) система юридичне  оформлених державних органів,  тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення,  юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;

3) система державних  органів, у рамках якої діяльність  державних службовців суворо відмежована від «власності», яка належить їм як суб'єктам;

4) система органів,  кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;

5) система органів,  диференційованих відповідно до  принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

6) система органів,  яка здійснює свою діяльність  з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Механізм держави —  цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.

Ознаки механізму держави:

1) це ієрархічна система,  тобто система, побудована на  засадах субординації та координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) це цілісна система  внутрішньо організованих елементів,  яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльності. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елементами і функціонуванням системи в цілому;

3) це система, яка  має чітку структуру з певними  зв 'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи організації  і діяльності державного апарату — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації  і діяльності державного апарату:

• пріоритет прав і свобод людини;
• єдність і поділ влади;
• верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;
• законність;
• ієрархічність — підлеглість по вертикалі;
• демократизм методів і стилю роботи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Конституція України. – К., 1996.
2. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 2001.
3. Кутафіє О.Е. Основи держави і права: Навчальний посібник для поступаючих у вузи. - М.: Юрист, 1996.
4. Лившиц Р.З. Современная теория права: Краткий очерк – М., 1992.
5. Нерсесянц В.С. Наш путь к праву. От социализма к цивилизму – М.1992
6. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева – М. Юрист, 1996.
7. Основы государства и права: Учебное пособие /Под общей ред.               С.А. Камарова – М. Манускрипт, Русь-90, 1996.
8. Охримович Ю. Теорія права. – К., 2000.
9. Проблеми теорії держава і права. – К., 1999.
10. Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. - 656с.
11. Теория государства и права: Курс лекций в 2-х томах / Под ред. Профессора М.Н. Марченко – М. Юридический колледж МГУ, 1995.
12. Теория права и государства: Учебник для вузов /Под ред. Профессора Г.Н.Манова – М. БЕК, 1996.
13. Юридичний словник-довідник. – К., 2001.
14. Якименко І.С. Як вдосконалити державний апарат? – Харків, 2001.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Механізм держави

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Структура механізму держави

 

Механізм держави
Державні органи, що мають  владні повноваження, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників — державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін.	Державні установи, державні підприємства, що не мають владних повноважень
• організаційні і  фінансові кошти •

 

¹ Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 2001. – С.94.

² Проблеми теорії держава і права. – К., 1999. – С.174.

³ Проблеми теорії держава і права. – К., 1999. – С.183.

⁴ Охримович Ю. Теорія права. – К., 2000. – С.153.

⁵ Конституція України. – К., 1996.

⁶ Конституція України. – К., 1996. – Стаття 75.

⁷ Конституція України. – К., 1996. – Стаття 124.

⁸ Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – С.207.

⁹ Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – С.215.