Механізм і апарат держави

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Июня 2013 в 14:27, курсовая работа

Краткое описание

При проведенні наукового дослідження обраної теми були застосовані такі методи наукового дослідження як літературний (опрацювання літературних джерел), метод порівняння та узагальнення.
Гадаю, що написання даної роботи дасть змогу більш глибше зрозуміти структуру і роль механізму держави.

Содержание

Вступ
1. Роль механізму держави у здійсненні її функцій і завдань
1.1. Поняття ознак механізму держави
1.2. Призначення механізму держави
2. Поняття, ознаки та види органів дуржави
2.1. Види державних органів. Принцип поділу влади як основа організації роботи державного апарату
2.2. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
3. Функціонування та основні принципи апарату української держави
Додатки
Висновки
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

kURSOVA.doc

— 135.00 Кб (Скачать документ)

Види інститутів держави  за ступенем складності:

— прості (елементні) —  не можуть бути розділені на дрібніші інститути (інститут надзвичайного стану, інститут адміністративного контролю, інститут референдуму, інститут відповідальності уряду);

— комплексні — складаються  з декількох підінститутів, які, у свою чергу, можуть бути інститутами  для спадного роздрібнення (інститут форми держави включає підінститути: форми правління, форми устрою, форми режиму; інститут державного суверенітету: повнота і верховенство всередині, незалежність і рівноправність зовні; інститут представника держави на місцях: губернатор, префект та ін.).

Види інститутів держави  за пріоритетністю положення:

— основні (наприклад, інститут державної влади);

— примикачі — належать до перших (наприклад, інститут державного суверенітету, інститут представника держави на місцях).

Види інститутів держави за принципом «поділу влади»:

• інститути законодавчої влади (парламент, референдум та ін.);

• інститути виконавчої влади (монарх, президент, уряд, виконавчі органи влади на місцях та ін.);

• інститути судової  влади (звичайні суди, надзвичайні суди, спеціальні суди, судова відповідальність, судовий контроль та ін.).

Інститути держави змінюються в ході історичного розвитку. Деякі  інститути зникають (інститут абсолютної монархії), інші з'являються (участь громадян в управлінні державою). Специфічні інститути існують у мусульманських країнах (маджиліс — порядок звернення до правителя члена мусульманської общини), в Ізраїлі (кібуци — особлива форма місцевого самоврядування) та ін.

 

Для державного апарату  потрібні спеціально підготовлені кадри  чиновників-управлінців, які мають необхідну кваліфікацію і професіоналізм. Прошарок людей, зайнятих на роботі в апараті держави, визначають як бюрократію (бюрократ — грец. столоначальник). Даний термін вживають і для негативної характеристики таких проявів у діяльності державного апарату, як формалізм, тяганина, кар'єризм, прагнення до особистої вигоди, ко-румпованість, байдужість до людей та їх потреб.

Щоб перебороти негативні  явища, використовуються демократичні методи і стиль роботи, ціла система спеціально розроблених реально діючих заходів і механізмів, покликаних приборкати, стримати бюрократизацію. Ефективні такі заходи, як заміщення посадових осіб за конкурсом, переведення управлінського апарату на роботу за контрактом, позбавлення державних службовців права брати участь у комерційній діяльності, але одночасно встановлення для них високого рівня заробітної плати (соціально-правова захищеність), яка забезпечує зацікавленість у чесній службі. Управлінський апарат має бути інструментом органів влади, обраних і контрольованих народом.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи організації  і діяльності державного апарату  — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату:

1) пріоритет прав і  свобод людини;

2) єдність і поділ  влади;

3) верховенство права  — виражається, наприклад, у  праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;

4) законність;

5) ієрархічність —  підлеглість по вертикалі;

6) організаційно-правова  зв'язаність діяльності державних  органів і посадових осіб;

7) поєднання виборності і призначуваності;

8) демократизм методів  і стилю роботи;

9) змінюваність;

10) поєднання колегіальності  та єдиноначальності;

11) гласність і урахування  громадської думки;

12) професійна компетентність;

13) економічність, програмування,  науковість;

14) право рівного доступу  до державної служби.9

 

ВИСНОВКИ

З вищесказаного можна  зробити наступні висновки:

Поняття механізму держави  – дуже об’ємне і багатогранне. Його неприпустимо ототожнювати з іншими, хоча і тісно зв'язаними з ним, але нерівнозначними йому по своєму логічному обсязі і змісту поняттями, зокрема, з поняттями системи диктатури класу і політичної системи суспільства.

Механізм будь-якої держави  – це не механічне з'єднання його органів, а чітко організована, строго впорядкована цілісна система.

Незалежно від того, який зміст вкладається в поняття  і зміст механізму держави, його найважливішою і невід'ємною частиною незмінно виступають державні органи. Саме державні органи, незалежно від  їхнього розуміння і тлумачення, заповнюють собою весь зміст і формують усю структуру механізму держави. Від кожного з них, узятого окремо чи разом з іншими державними органами, - від рівня їхнього розвитку, чіткості визначення сфери діяльності, компетенції, упорядкованості їхніх взаємин між собою і з недержавними органами й організаціями, що входять як структурні елементи в політичну систему суспільства, - у  значній мірі залежить рівень розвитку й ефективності дій механізму держави.

Необхідно при цьому  пам'ятати, що державно-владні повноваження – найбільш істотна ознака державного органу.

 Механізм держави виступає основним суб'єктом здійснення  державної влади. Через державний апарат,  його органи, держава здійснює покладені на нього задачі, впливає на стабілізацію і розвиток громадського життя, сприяє поглибленню демократії й організованості в країні, процвітанню  і  благополуччю  населення.  

У  визначених  випадках державні функції можуть здійснювати  і недержавні організації, якщо вони на те уповноважені державою.

Різні ланки  механізму держави відіграють неоднакову роль у виконанні функцій держави. Одні з них головним чином націлені на функції, покликані забезпечити рішення чисто класових задач, а інші – на функції, спрямовані на виконання загальних справ, що випливають із природи суспільства. Тому іноді в механізмі держави розрізняють апарат примусу й апарат керування. Однак цей поділ дуже умовний.

Орган держави — частина  державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену  державно-владну компетенцію для  виконання завдань і функцій  держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.

Принцип поділу влади  доповнюється системою «стримувань  і противаг». Зазначена система  допускає конкуренцію різних органів влади, наявність засобів для їх взаємного стримування і підтримування відносної рівноваги сил. «Стримування» і «противаги», з одного боку, сприяють співробітництву і взаємному пристосуванню органів влади, а з іншого боку — створюють потенціал для конфліктів, які найчастіше вирішуються шляхом переговорів, угод і компромісів.

Державні органи, які  формують державний апарат, виконують  наступні функції: організаційно-регламентуючу  — розробка наукових рекомендацій, підготовка проектів документів, організація виборів та ін.; організаційно-господарську — бухгалтерський облік, статистика, постачання та ін.; організаційно-ідеологічну — роз'яснення нормативних актів, формування громадської думки та ін.

Апарат держави —  юридичне оформлена система всіх державних органів, що здійснюють безпосередню практичну роботу з управління суспільством, виконання завдань і функцій держави.

Ознаки апарату держави:

1) система державних  органів, що становить собою  налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;

2) система юридичне  оформлених державних органів,  тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом ведення,  юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;

3) система державних  органів, у рамках якої діяльність  державних службовців суворо відмежована від «власності», яка належить їм як суб'єктам;

4) система органів,  кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій;

5) система органів,  диференційованих відповідно до  принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;

6) система органів,  яка здійснює свою діяльність  з управління суспільством і виконання функцій держави у формах безпосередньо управлінських і правових.

Правові форми діяльності державного апарату мають юридичний характер: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, контрольно-наглядова, установча.

Механізм держави —  цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання і функції держави.

Ознаки механізму держави:

1) це ієрархічна система,  тобто система, побудована на  засадах субординації та координації. Політико-організаційну основу системи складають органи держави, територія держави, збройні сили та інші державні військові формування, державні символи, столиця держави;

2) це цілісна система  внутрішньо організованих елементів,  яка має єдині принципи побудови і єдині завдання та цілі діяльності. Кожний із суб'єктів механізму держави як його системний елемент є органічно обумовленим усіма іншими його елементами і функціонуванням системи в цілому;

3) це система, яка  має чітку структуру з певними  зв 'язками між її елементами. Первинними елементами є державні органи.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи організації  і діяльності державного апарату — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації  і діяльності державного апарату:

  • пріоритет прав і свобод людини;
  • єдність і поділ влади;
  • верховенство права — виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями;
  • законність;
  • ієрархічність — підлеглість по вертикалі;
  • демократизм методів і стилю роботи.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

    1. Конституція України. – К., 1996.
    2. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 2001.
    3. Кутафіє О.Е. Основи держави і права: Навчальний посібник для поступаючих у вузи. - М.: Юрист, 1996.
    4. Лившиц Р.З. Современная теория права: Краткий очерк – М., 1992.
    5. Нерсесянц В.С. Наш путь к праву. От социализма к цивилизму – М.1992
    6. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева – М. Юрист, 1996.
    7. Основы государства и права: Учебное пособие /Под общей ред.               С.А. Камарова – М. Манускрипт, Русь-90, 1996.
    8. Охримович Ю. Теорія права. – К., 2000.
    9. Проблеми теорії держава і права. – К., 1999.
    10. Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. - 656с.
    11. Теория государства и права: Курс лекций в 2-х томах / Под ред. Профессора М.Н. Марченко – М. Юридический колледж МГУ, 1995.
    12. Теория права и государства: Учебник для вузов /Под ред. Профессора Г.Н.Манова – М. БЕК, 1996.
    13. Юридичний словник-довідник. – К., 2001.
    14. Якименко І.С. Як вдосконалити державний апарат? – Харків, 2001.

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Механізм держави


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Структура механізму держави

 

Механізм держави

Державні органи, що мають  владні повноваження, тобто державний апарат, який містить у собі два важливих структурних елементи: апарат управління, що складається з чиновників — державних службовців, які спеціально займаються управлінням; апарат примусу — армія, поліція, розвідка і контррозвідка, митниця (деякою мірою), тюрми, виправні заклади та ін.

Державні установи, державні підприємства, що не мають владних повноважень

• організаційні і  фінансові кошти •


 

1 Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. – К., 2001. – С.94.

2 Проблеми теорії держава і права. – К., 1999. – С.174.

3 Проблеми теорії держава і права. – К., 1999. – С.183.

4 Охримович Ю. Теорія права. – К., 2000. – С.153.

5 Конституція України. – К., 1996.

6 Конституція України. – К., 1996. – Стаття 75.

7 Конституція України. – К., 1996. – Стаття 124.

8 Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – С.207.

9 Скакун О.Ф.Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – С.215.




Информация о работе Механізм і апарат держави