Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2014 в 10:32, курсовая работа
Згідно з Конституцією України до повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки України (п.1 ч.1 ст.150);
2) надання висновків про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість (ч.1 ст.151), про відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України законопроекту про внесення змін до Конституції України (ст.159) та про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України (п.28 ч.1 ст.85);
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.ЯРОСЛАВА МУДРОГО
Індивідуальна робота у формі реферату з навчальної дисципліни:
«Конституційне право України»
Тема: «Конституційний Суд України як
єдиний орган конституційної юрисдикції»
Виконав: студент
Веніславський Ф.В.
Харків 2014
Повноваження Конституційного Суду України:
Згідно з Конституцією України до повноважень Конституційного Суду України належить:
При здійсненні судом
своїх повноважень виникає,насамперед,
Згідно зі ст.150 Конституції України об’єктами конституційного контролю КСУ є:
1) закони та інші правові акти Верховної Ради України;
2) акти Президента України;
3) акти Кабінету Міністрів України;
4) правові акти Верховної
Ради Автономної Республіки
Тобто, цей перелік об’єктів конституційного контролю є вичерпним.
КСУне має повноважень перевіряти положення чинної Конституції України і вони,в свою чергу, не можуть бути визнані неконституційними.
Юрисдикція КСУ з питань про відповідність Конституції України правових актів поширюється на акти прийняті, як правило, після набуття чинності Конституцією. Але відповідно до пп.2 п.3 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України « Про Конституційний Суд України» та Рішення КСУ від 23 червня 1997 р. «У справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пп.2 п.3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України» юрисдикція КСУ з питань про відповідність Конституції України (конституційність) правових актів поширюється також і на закони та інші правові акти Верховної Ради України, нормативні акти Президії Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті до набуття чинності Конституцією України (справа про акти органів Верховної Ради України). При цьому Конституційний Суд України виходив з того, що на підставі п. 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України «правомірним є поширення юрисдикції Конституційного Суду України з питань про відповідність Конституції України правових актів, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, тільки на нормативні правові акти.
Перевірка законів та інших правових актів здійснюється КСУ тільки в порядку наступного конституційного контролю.
Не можуть бути проекти правових актівоб’єктами контролю, крім законопроектів про внесення змін до Конституції України. Згідно принципу поділу влади повноваження КСУ не дозволяють йому втручатись у стадії законодавчого процесу та здійснювати попередній контроль.
Об’єктом контролю КСУ можуть бути тільки чинні закони та інші правові акти. Якщо на момент розгляду справи правовий акт втратив чинність, можна здійснити його перевірку на предмет конституційності у випадку, коли не можна поновити конституційні права і свободи людини і громадянина, які він порушив.
Не можуть бути об’єктом конституційного контролю Конституційного Суду України закони, прийняті всеукраїнським референдумом. Але акти Верховної Ради України та акти Президента України, прийняті відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України, про призначення референдуму являються об’єктами контролю Конституційного Суду України.
Також не можуть бути об’єктом контролю такі акти, як звернення, заяви, акти політичного характеру тощо, котрі не мають юридичного значення, не породжують жодних юридичних наслідків.
КСУ перевіряє відповідність законів та інших правових актів чинній Конституції України і не має повноважень перевіряти відповідність правових актів колишній Конституції України і Конституційному Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України», дія яких припинилась одночасно з набуттям чинності Конституції України, тобто 28 червня 1996 р.
Розгляд і вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів КСУ здійснюєза зверненнями (конституційними поданнями) певних суб’єктів.
Конституційне подання є приводом для розгляду справи,а його підставою є наявність спору щодо неконституційності закону та іншого правового акту.
Конституція України не передбачає права громадян, іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб на звернення (право на конституційну скаргу) щодо неконституційності законів та інших правових актів.
Я вважаю,що є необхідність надати фізичним і юридичним особам право на звернення до Конституційного Суду України щодо неконституційності нормативно-правових актів, які порушують їх конституційні права або можуть їх порушити. Тому, що саме вони більше знають, чи порушені або можуть бути порушені їх конституційні права і свободи тим чи іншим нормативно-правовим актом.
Рішення Конституційного Суду України з питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів і офіційне тлумачення Конституції та законів України є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, в тому числі і самим Конституційним Судом України, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Невиконання рішень тягне за собою передбачену законом відповідальність.Рішення також є остаточними. Тобто,вони набирають чинності з моменту їх ухвалення і ніхто, в тому числі і Конституційний Суд України, скасувати чи змінити їх не може.
Юридична сила рішення Конституційного Суду України про визнання правового акта неконституційним не може бути подолана повторним прийняттям цього ж акта.
Визнаючи нормативно-правовий акт неконституційним і тим самим скасовуючи його, Конституційний Суд України виконує функцію законодавця. Такі рішення Конституційного Суду України фактично створюють нові правові норми. Вони поширюються на всіх суб’єктів права і породжують нові права і обов’язки.
Рішення мають пряму і негайну дію, а у випадках, передбачених Конституцією України, і зворотну дію.
Метою офіційного тлумачення положень Конституції та законів України є встановлення їх однозначного і правильного розуміння та застосування на всій території держави і надання роз'яснення щодо цього.
Офіційне (нормативне) тлумачення Конституції та законів України є виключною прерогативою Конституційного Суду України. Більшеніхто не має повноважень здійснювати таке тлумачення.
Об’єктом офіційного тлумачення КСУ є чинні Конституція та закони України, прийняті як до, так і після набуття чинності Конституцією України. Закони, які не набрали чинності, та закони, які втратили силу, офіційному тлумаченню не підлягають. Але об’єктом офіційного тлумачення можуть бути закони або їх окремі положення, які застосовуються в зв’язку з їх переживаючою (ультраактивною) силою.
Офіційному тлумаченню законів України передує з’ясування питання їх конституційності,тому що офіційному тлумаченню підлягають закони, які відповідають Конституції України. Якщо закон не відповідає Конституції України, суперечить їй, він визнається неконституційним з усіма наслідками, що випливають із цього.
Якщо можливі різні інтерпретації тих чи інших положень Конституції або законів України і ці тлумачення не суперечать Конституції України, вирішувати такі питання, конкретизувати такі положення повинен парламент,так як своїм тлумаченням КСУ обмежував би повноваження Верховної Ради України.
Юридичну діяльність щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України КСУ здійснює за зверненнями певних суб’єктів.
Згідно із Законом України «Про Конституційний Суд України» такими суб’єктами є:
1) у формі конституційного
подання — Президент України,
не менш яксорок п’ять
2) у формі конституційного звернення — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.
Підставами для звернення до Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції України та законів України у формах конституційного подання і конституційного звернення є відповідно: практична необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації положень Конституції України та законів України або наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт звернення вважає, що це може порушити йогоконституційні праваі свободи.
Підставою для офіційного тлумачення за конституційними поданнями органів державної влади, не передбачених ст. 150 Конституції України, і органів місцевого самоврядування є тільки ті положення нормативно-правових актів, які стосуються питань, віднесених до відання цих суб’єктів.
Підставою для офіційного тлумачення за конституційними зверненнями фізичних та юридичних осіб є тільки ті положення нормативно-правових актів, які застосовані або підлягають застосуванню щодо суб’єкта конституційного звернення в конкретній справі і це привело чи може привести до порушення його конкретного конституційного права. Суб’єкт конституційного звернення повинен вказати конкретні факти і обставини, які б свідчили про це.
Змістом офіційного тлумачення Конституційним Судом України положень Конституції та законів України є їх конкретизація, уточнення, деталізація. Це певні норми, а саме — інтерпретаційні норми, в яких даються приписи, як розуміти той чи інший термін, вислів або правову норму в цілому, як її застосовувати. Це нормативне тлумачення, норми-роз’яснення, вони сприяють правильній реалізації Конституції та законів України і в цьому аспекті є допоміжними правилами. Вони не можуть застосовуватись окремо, самостійно, без роз’яснювальних положень Конституції та законів України, вони діють тільки разом з положеннями, які тлумачилися, і не можуть бути нормативною основою правозастосовних актів. При вирішенні конкретних справ необхідно посилатися на правові норми Конституції та законів України як на юридичні підстави для рішення і лише додатково — на їх офіційні роз’яснення Конституційним Судом України.
Офіційні тлумачення положень Конституції та законів України мають за своєю обов’язковістю вищу юридичну силу порівняно з тлумаченнями, що здійснюються іншими державними органами, посадовими та службовими особами.
Сфера дії (територія, коло осіб і коло випадків) рішень Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України збігається зі сферою дії останніх і вони є нормативними.
Чинність у часі офіційного тлумачення Конституційним Судом України Конституції та законів України визначається чинністю норми права, що тлумачиться. Причому тлумачення однієї й тієї ж норми не може змінюватися протягом цього часу, якщо ця норма безпосередньо або опосередковано не змінювалася.
При «переживанні» положень законів України, які інтерпретуються, має місце і «переживання» їх офіційного тлумачення Конституційним Судом України.
Тлумачення Конституції України, законів України та інших актів здійснюється Конституційним Судом України також і при вирішенні питань:
Информация о работе Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції