Громадянство України

     Українська  держава обрала основоположним принципом при вирішенні цієї проблеми так званий "нульовий варіант".

     Це  означало, що громадянами України  визнавалися всі особи, які на час набрання чинності Закону України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 р.) постійно проживали на її території.

     Цей принцип унеможливив загострення  суспільно-політичної ситуації, що мала місце в ряді інших незалежних держав, бувших республіках СРСР, які  в законах про громадянство застосували  інші підходи.

     Як  наслідок - за цим законом громадянство України здобули понад 50 мільйонів осіб.

     Але проблеми громадянства протягом перехідного  періоду зазнавали певної еволюції, а тому об'єктивно до Закону "Про  громадянство України" не раз вносились  зміни і доповнення в 1993, 1994 та 2000 роках.

     Вони, перш за все, торкались положень щодо визначення належності до Українського громадянства вихідців України, зокрема — розширення кола осіб, на які поширюється "нульовий варіант".

     Україна намагалась створювати та удосконалювати таке законодавче поле, яке б максимально враховувало б потреби людей у набутті її громадянства.

     Як  свідчить сучасна міграційна ситуація в Україні, такий підхід був цілком виправданий. Про що, не раз констатувалося на різних рівнях, в тому числі і  на міжнародному.

     Проте, цей динамізм удосконалення законодавства з питань громадянства не дав змоги повною мірою враховувати всі проблеми, які народжувалися у житті.

     Істотною  вадою було те, що питання громадянства регулювалися не лише Законом "Про  громадянство України", а й іншими нормативно-правовими актами, в тому числі актами центральних органів виконавчої влади.

     Ось чому назріла нагальна потреба в  удосконаленні законодавства України  з питань громадянства, враховуючи набутий вітчизняний та зарубіжний досвід з вирішення цих проблем.

     Що  ж саме трансформувалося в нову редакцію Закону України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року, який почав діяти з 1 березня 2001 р., тобто з моменту його публікування, в тому числі і в газеті "Голос України" №42 (2542).

     Найістотнішим є те, що закон про громадянство приведено у повну відповідність з Конституцією України шляхом гарантування вимог пункту 2 статті 92, згідно з яким громадянство має визначатися винятково законами України.

     В законі чітко визначено повноваження Президента України, вищих та центральних державних органів виконавчої влади України, які беруть участь у розв'язанні питань громадянства України.

     У новому законі "Про громадянство України" викладено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів  державної влади та службових  осіб з питань громадянства відповідно до вимог статті 55 Конституції України, де йдеться про те, що права і свободи людини захищаються судом.

     В законі було закріплено такі, принципи законодавства України про громадянство, які узгоджуються із визначальними  засадами, що містяться у міжнародних актах з питань громадянства.

     Це  такі основоположні  принципи:

     • єдиного громадянства держави України;

     • запобігання виникненню випадків безгромадянства;

     • неможливості позбавлення громадянина  України громадянства України;

     • визнання права громадянина України  на зміну громадянства України;

     • недопущення автоматичного набуття та автоматичного припинення громадянства України;

     • рівності перед законом громадян України незалежно від підстав  набуття

     ними  їх громадянства.

     Переконливим свідченням демократичності тексту редакції нового закону є визнання належності до громадянства України:

     •  усіх громадян колишнього СРСР, які  на час проголошення незалежності України постійно проживали на її території;

     • осіб, які на час набрання чинності Законом України "Про громадянство України" від 13 листопада 1991 року проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

     • осіб, які прибули в Україну  після 13.11.1991 року і яким у паспорт  громадянина колишнього СРСР внесено  напис "громадянин України", а також їхніх неповнолітніх дітей, що прибули в Україну разом з батьками.

     В новому Законі "Про громадянство України" грунтовніше розв'язано  питання про набуття громадянства України за територіальним походженням.

     Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повнорідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 16 липня 1990 року на території, яка стала територією України відповідно до статті 5 Закону України "Про правонаступництво України", а також на інших територіях, що входили до складу Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), є особою без громадянства або іноземцем, що взяв зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її діти реєструються громадянами України.

     Новий закон "Про громадянство України" конкретизував умови прийняття до громадянства України, яким є:

     • визнання дотримання Конституції та Законів України;

     • зобов'язання припинити іноземне громадянство або не перебування в іноземному громадянстві (для осіб, які були громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатись для набуття громадянства України за умови якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони)

     • безперервне проживання на законних підставах на території України  протягом останніх п'яти років;

     • отримання дозволу на постійне проживання в Україні;

     • володіння державною мовою або  її розуміння в обсязі, доступному для спілкування;

     • наявність законних джерел існування.

     До  громадянства України  не приймається особа, яка:

     • вчинила злочин проти людства  чи здійснювала геноцид;

     • засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості)

     • вчинила та території іншої держави  діяння, яке визнано законодавством . України тяжким злочином.

     Датою набуття громадянства України є  дата видання відповідного Указу Президента України.

     Закон України "Про громадянство України" детально регулює проблеми поновлення у громадянстві України, набуття  дітьми громадянства України внаслідок  усиновлення, набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування тощо, а також питання про припинення громадянства України, скасування рішень про набуття громадянства України.

     Датою припинення громадянства України є  дата видання відповідного Указу  Президента України.

     Закон передбачає умови, за яких громадянство України  втрачається, це:

     • якщо громадянин України, після досягнення ним повноліття, добровільно набув  громадянство іншої держави;

     • якщо іноземець набув громадянство України і не подає у порядку, визначеному цим законом, документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього;

     • якщо особа набула громадянство України  внаслідок подання свідомо неправдивих  відомостей або фальшивих документів;

     • якщо громадянин України без згоди  державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави [2 Закон України “Про громадянство України” // Юридичний вісник України. – 2001. – №11.].

     Прогресивність  прийнятого Закону України "Про громадянство України" не підлягає сумніву. Адже він ще на стадії проекту пройшов дві міжнародні експертизи на відповідність викладених в ньому положень міжнародно-правовим нормам і стандартам.

     Вони  були здійснені експертами Ради Європи та Управління Верховного комісара ООН  у справах біженців.

     Законопроект  було оцінено позитивно, як такий, що цілком відповідає основним принципам  і нормам міжнародного права, створює  сприятливі умови для приєднання України до міжнародних актів з питань громадянства, що відповідає національним інтересам нашої держави.

     Найголовніше, реалізація на практиці положень цього  закону сприятиме ефективнішому  вирішенню основоположного Конституційного  права людини — права на громадянство.

     З метою створення належних умов для  організації виконання Закону України "Про громадянство України" був  прийнятий Указ Президента України "Питання організації виконання  Закону України "Про громадянство України"".

     Цим указом затверджено нову редакцію "Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства", уточнено її функції і повноваження, що випливають із реалізації закону.

     Указом, відповідно до статті 22 Закону, затверджено  “Порядок провадження за заявами  і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень”.

     Порядок визначає вичерпний перелік документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття  до громадянства України, оформлення набуття  громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процесу подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

     Згідно  з Порядком заяви  з питань громадянства оформляються:

     • про прийняття до громадянства України  та про вихід з громадянства - на ім'я Президента України;

     • про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України — на ім'я  начальника Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі за місцем проживання особи;

     • про оформлення набуття громадянства України особою, яка постійно проживає за кордоном - на ім'я керівника дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи.

     Заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в  Україні - до районного, районного у  місті, міського управління або відділу  МВС України за місцем проживання особи.

     Особою, якій надано статус біженця в Україні  чи притулок в Україні - до районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України за місцем реєстрації особи.

     Особою, що постійно проживає за кордоном — до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання, особи.

     Міністерству  внутрішніх справ України та Міністерству закордонних справ України доручено затвердити нові зразки і виготовити бланки документів, що є необхідною умовою для початку розгляду ще великої кількості заяв про прийняття та набуття громадянства за новою редакцією Закону "Про громадянство України".

     Прийняття і набрання чинності Закону України "Про громадянство України" забезпечує надійний захист національних інтересів у цій сфері і водночас відповідає загальновизнаним основним принципам і нормам міжнародного права в галузі прав людини. 

 

1.4. Принципи громадянства  України 

     Багато  авторів зверталося до проблеми принципів  громадянства, і тому питання виявлення принципів громадянства, характеристики їх змісту вже висвітлені у ряді наукових праць. Як слушно вказував В.Мелащенко, «повною мірою неможливо розкрити поняття громадянства в науці Конституційного права, якщо не розкрити принципи інституту громадянства України, так як принципи є тією основою, яка цементує, зв'язує воєдино різноманітні сторони громадянства. У своїй сукупності вони складають своєрідну систему, кожен з елементів якої є відображенням характеру і сутності громадянства».

     Принципи  громадянства України — це висхідні засади, керівні ідеї, в яких відображається характер та сутність українського громадянства; вони являють собою певні закономірності, які дістали наукове усвідомлення, закріплюються в Конституції та чинному законодавстві України і становлять своєрідну систему, яка зв'язує воєдино різноманітні сторони громадянства України. Більшість авторів єдині в тому, що принципи громадянства не розрізнені, всі вони у своїй сукупності становлять певну систему. Щодо визначення цієї системи не існує єдиної точки зору. Різні автори по-різному класифікують принципи громадянства і відповідно утворюють різні групи принципів за різними кваліфікуючими ознаками.