Адвокатське самоврядування

5) затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;

6) встановлює  розмір та порядок сплати щорічних  внесків адвокатів на забезпечення  реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з’їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);

7) визначає розмір  відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних  комісій адвокатури на забезпечення  діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

8) сприяє діяльності  рад адвокатів регіонів, координує  їх діяльність;

9) сприяє забезпеченню  гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних  прав адвокатів;

10) приймає рішення  про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з’їзду адвокатів України;

11) розглядає  скарги на рішення, дії чи  бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;

12) визначає друкований  орган Національної асоціації  адвокатів України;

13) забезпечує  ведення офіційного веб-сайту  Національної асоціації адвокатів  України;

14) виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з’їзду адвокатів України.

Засідання Ради адвокатів України скликаються  головою Ради адвокатів України, а в разі його відсутності - одним  із заступників голови не рідше одного разу на два місяці. Засідання Ради адвокатів України може бути також скликане за пропозицією не менш як однієї п’ятої від загального складу членів Ради.

Засідання Ради адвокатів України є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів Ради. Рішення Ради адвокатів  України приймаються більшістю голосів від загальної кількості її членів. У разі рівного розподілу голосів членів Ради голос головуючого на засіданні є вирішальним.

З’їзд адвокатів України є вищим органом адвокатського самоврядування України. До складу з’їзду адвокатів України входять делегати, які обираються конференціями адвокатів регіонів шляхом голосування відносною більшістю голосів делегатів, які беруть участь у конференції.Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів з’їзду адвокатів України, порядок проведення з’їзду адвокатів України встановлюються Радою адвокатів України.

З’їзд адвокатів  України скликається Радою адвокатів  України не рідше одного разу на три роки. З’їзд адвокатів України  скликається у шістдесятиденний строк за ініціативою Ради адвокатів України або на вимогу не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів, включених до Єдиного реєстру адвокатів України, або не менш як однієї третини рад адвокатів регіонів.

З’їзд адвокатів України  є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини обраних делегатів, які представляють більшість конференцій адвокатів регіонів.

З’їзд адвокатів  України:

1) обирає голову  і заступників голови Ради  адвокатів України, голову і  заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії адвокатури, голову і членів Вищої ревізійної комісії адвокатури та достроково відкликає їх з посад;

2) затверджує  статут Національної асоціації  адвокатів України та вносить  до нього зміни;

3) затверджує  правила адвокатської етики;

4) затверджує  положення про Раду адвокатів України, положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про Вищу ревізійну комісію адвокатури;

5) розглядає  та затверджує звіти Ради адвокатів  України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії адвокатури, висновки Вищої ревізійної комісії адвокатури;

6) призначає  трьох членів Вищої ради юстиції;

7) затверджує  кошторис Ради адвокатів України,  кошторис Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії адвокатури, затверджує  звіт про їх виконання;

8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

З’їзд адвокатів  України може прийняти рішення про  сплату щорічних внесків адвокатів  на забезпечення реалізації адвокатського  самоврядування, визначити напрями  їх використання та відповідальність за несплату внесків.

8. Рішення з’їзду  адвокатів України приймаються  шляхом голосування більшістю  голосів делегатів, що беруть  участь у з’їзді.

 

 

3. Проблеми  правового регулювання адвокатського самоврядування та шляхи їх вирішення

Предметом обговорення  після прийняття оновленого закону про адвокатуру та адвокатську діяльність стали проблемні питання, зокрема питання реалізації в життя цього нормативного акта.

Головне питання - підготовка установчого з’їзду Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ) відповідно до ст.45 нового Закону. На підставі Закону НААУ є недержавною, некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування. Таким чином, тепер членство у НААУ для адвокатів України є обов’язковим. Передбачається, що створення єдиної організації буде служити гарантією незалежної діяльності адвокатури в Україні.

На прес-конференції  інформаційного агентства ЛІГАБізнесІнформ і на засіданні Вищої кваліфікаційної  комісії адвокатури зазначалося, що кількість адвокатів по регіонах України дуже різниться. У Києві їх приблизно 5 тисяч, а є регіони, де адвокатів менше трьохсот. Там, де адвокатів кілька тисяч, дуже важко знайти відповідне приміщення, що унеможливить доступ на цю конференцію усім учасникам, обмежить їх права. Якщо адвокатів кілька тисяч, то виникає проблема з наявністю відповідного кворуму для прийняття рішень.

Так, Дніпропетровська область має більше 2 тисяч адвокатів, а проведення установчої конференції  заплановано у приміщенні театру на 557 місць, куди запрошені усі адвокати області. Отже, найбільш прийнятним є запрошення на установчі конференції представників районних зборів.

За таких умов саме зібрання представників по районах  є найбільш прийнятною формою проведення установчої конференції регіону. Перетворення установчих конференцій на загальні збори є деструктивною практикою і створює загрозу легітимності установчому з’їзду адвокатів України, передбаченому новим Законом, та може унеможливите обрання передбачених цим Законом органів адвокатського самоврядування. Висловлювалась думка, що кворум на установчій конференції має складати не менше 2/3.

Впродовж існування  адвокатури України жоден із органів  адвокатського самоврядування не зміг вирішити повсякденні проблеми адвокатів. Вся діяльність органів адвокатського самоврядування зводилася виключно до проведення з’їздів та конференцій. Основна мета адвокатського самоврядування це представництво та захист інтересів адвокатів. Навряд чи нові органи будуть досягати поставленої мету.

Цілком неоднозначними також є положення щодо структури  та принципів діяльності системи  адвокатського самоуправління. Законопроект передбачає запровадження конференцій  адвокатів регіону як форми адвокатського  самоврядування на регіональному рівні. При цьому в законопроекті не передбачено принципу, за яким здійснюватиметься квотування кількості делегатів для участі у таких конференціях. Така прогалина не унеможливлює зловживання як при визначенні квот представництва на конференціях, так і при проведенні останніх.

Також досить сумнівною  є обов’язковість членства кожного  адвоката в Національній асоціації  адвокатів України, що, в свою чергу, суперечить, перш за все, принципу незалежності адвокатської діяльності та свободи  об’єднання.

 

4. Адвокатське самоврядування за кордоном: Російська Федерація

Відповідно до Федерального закону від 31 травня 2002 р. «Про адвокатську діяльність та адвокатуру в Російській Федерації», на території кожного суб’єкта РФ з метою забезпечення надання кваліфікованої юридичної допомоги, її доступності для населення, організації юридичної допомоги, яка надається громадянам безоплатно, представництва та захисту інтересів адвокатів в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об’єднаннях та інших організаціях, контролю за професійною підготовкою осіб, які допускаються до здійснення адвокатської діяльності, та додержанням адвокатами Кодексу професійної етики адвоката утворюється адвокатська палата.

Федеральна палата адвокатів РФ як орган адвокатського самоврядування в РФ утворюється з метою  представництва та захисту інтересів адвокатів в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, координації діяльності адвокатських палат, забезпечення високого рівня юридичної допомоги, яка надається адвокатами.  У відповідності із цим Законом з 2002 р. у суб’єктах РФ пройшли загальні збори  (конференції) адвокатів, які утворили 87 адвокатських палат. Майже у кожній області, республіці були створені адвокатські палати, покликані вирішувати питання поповнення спільноти новими членами, забезпечення доступності  юридичної допомоги для громадян та організацій, виступати арбітрами в суперечках із поручителями, представляти інтереси адвокатської спільноти в органах влади та місцевого самоврядування. Статус адвоката відповідно до нового Закону зберегли понад 58 тис. адвокатів. В підсумку, як зазначає Президент Федеральної палати адвокатів РФ Є. В. Семеняко, із розрізнених адвокатських об’єднань російська адвокатура сформувалася у єдину корпорацію із загальними для усіх правилами роботи та поведінки, чітким регламентом підвищення професійної майстерності, із офіційно визнаними органами самоврядування.

 

Висновок

Меті об’єднання діючих адвокатів у самоврядну спільноту  сприятиме й вирішенню ще одного загального завдання – служіння правді, правосуддю, відстоювання  прав та охоронюваних законом інтересів, розвиток правосвідомості громадян, покращення законодавства держави.

Сутність професійного самоврядування полягає в тому, що адвокати не мають над собою ніякої сторонньої влади й підкоряються тільки єдиній волі свого професійного класу та правилам адвокатської професії. Це стає можливим тільки після створення адвокатури як відокремленої та самоврядної правозахисної організації.  До цього можна додати і думку Бернара Ватьє, президента Ради адвокатських асоціацій та правничих товариств Європи, який  у своєму листі до Голови Верховної Ради України зазначає, що в Європі обов’язкове членство не розглядається як таке, що суперечить принципу незалежності адвокатів, а, навпаки, вважається необхідною передумовою самоврядування і дійсної незалежності адвокатури та забезпечення якості адвокатських послуг.

Єдина всеукраїнська професійна адвокатська структура має здатність організаційно забезпечити: злагоджену ефективну діяльність адвокатів; належні умови функціонування адвокатури; підвищення кваліфікації адвокатів й посилення контролю за якістю здійснення покладених на них професійних обов’язків; надання безкоштовної правової допомоги певним категоріям осіб; виконання адвокатами захисту в кримінальних справах за призначенням особи, яка провадить дізнання, слідчого або суду; піднесення ролі адвокатури в державі; дотримання посадовцями та іншими особами гарантій адвокатської діяльності; захист громадянських, соціальних і професійних прав адвокатів.