Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Ноября 2014 в 19:34, курсовая работа
В процесі виконання курсового проекту на тему: ''Виготовлення чоловічих напівчеревиків з настроченими берцями і відрізним носком в середовищі AutoCAD 14'' була вибрана копіювально-графічна методика проектування; конструкції швів, які використовуються у даній моделі; припуски на шви; визначений метод кріплення підошви. Також було спроектовано всі деталі низу взуття.
Під час виконання курсового проекту ми закріпили навички по розробці серії шаблонів деталей взуття, що називається градируванням. А також визначили площу для відградированих деталей верху. В наш час система автоматизованого проектування забезпечує високу продуктивність праці і є дуже зручною для побудуви різноманітних конструкцій взуття.
Базисна лінія |
Розрахунковий коефіцієнт |
Анатомічна точка ступні, що визначається відповідною базисною лінією |
1 2 3 4 5 |
0,23 0,41 0,48 0,68 0,78 |
Точка центру зовнішньої щиколотки Точка згину ступні Точка середини ступні Точка внутрішнього пучка Точка кінця мізинця |
Знайдені значення положення базисних ліній відкладають від точки O1 по осі O1X1. Через отримані точки проводять перпендикуляри до осі O1X1.
Крім базисних ліній на УРК наносять лінії: верхню допоміжну ВбК та контрольну ВзК.
Відстань В’k Вб п’яткового контуру визначають за формулами:
В’k Вб = 0,15Nм + 25,5 = 66
В’k Вз = 0,15Nм + 12,5 = 54
Одержанні точки сполучають з точкою К.
Таблиця 1.4 - Процес проектування чоловічих напівчеревиків в середовищі AutoCAD R14
№ п/п |
Проектна процедура |
Відповідні функції AutoCAD R14 |
1 |
2 |
3 |
1 |
Для побудови п’яткового контуру від точки Вп по лінії верхнього канту відкладають праворуч 3 мм (т. Вп1), а від найбільш опуклої точки п’яткового контуру УРК (т.Вв) ліворуч відкладають 2 мм. Від точки Вк’ відкладають вліво 2мм (т.Вк’’). |
Osnap, Cirele, Point. |
2 |
Отримані точки Вп’, Вв , Вк’’ сполучають плавною лекальною кривою і продовжують її вниз відносно нижнього контуру УРК приблизно на 15 мм, що необхідно для побудови затягувальної кромки. |
Splaine, Osnap. |
3 |
Для проектування переднього вузла моделі необхідно провести допоміжну лінію СЛ. Точка М – перетин 4 базисної лінії з верхнім контуром УРК. Точка Л – перетин 3 базисної лінії з нижнім контуром УРК. На лінії МЛ визначають положення точок б і б’. Точка б знаходиться на відстані 0,35 МЛ від точки М, а точка б’ на відстані 0,50 МЛ від точки М. Відрізок бб’ визначає максимально допустиме віддалення точки заглиблення союзки від носкової частини УРК і положення ниткової закріпки |
Point, Osnap, Divide. |
4
|
Для визначення положення лінії згину союзки відносно контуру УРК. Для цього від найбільш опуклої точки носкової частини УРК (точка Н) вниз відкладають 3-4 мм (точка Н1). Далі на креслення накладають прямокутний трикутник так, щоб один із його катетів проходив через точку Н1, а другий – через точку С’, а вершина прямого кута розташувалась на верхньому контурі УРК (точка Н2). Через точки Н1 і Н2 проводять лінію перегину союзки, яку продовжують за контур носкової частини УРК на 11 мм. |
Constraction, Line, Snap, Point, Snap to Perpendicular, Snap to Nearest. |
5 |
Для проектування переднього контуру берців визначається положення точки С’. Рекомендована відстань розміщення точки з врахуванням довжини закріпки 10-12 або 15-17 мм. Для проектування передньої частини берців проводяться дві лінії: через точку С’, та лінію дотичну до контуру гребеня УРК. |
Osnap, Cirele, Offset, Constraction Line. |
6 |
Кут, отриманий при перетині цих ліній, округлюють конструктивно визначиним радіусом. |
Fillet. |
7 |
Для проектування краю берця на підйомній частині УРК необхідно визначити положення верхньої межі висоти берця. Щоб не перешкоджати згину стопи, верхню точку розміщують між 2 та 3 базисними лініями. Положення нижньої точки визначається раціональністю кута нахилу верхньої частини берців відносно лінії верхнього канту напівчеревиків. Величина цього кута коливається в межах 100…1400. Кут округлюється конструктивно відповідно до ескізу моделі. |
Fillet, Arc, Snap to Endpoint, Line. |
8 |
З точки Вп орієнтуючись на допоміжну лінію ВпК, проводять верхній контур берців. |
Line. |
9 |
Нижній контур берців в області пучків проводять так, щоб він не доходив до 2 базисної лінії. |
Line, Arc, Spline. |
10 |
Лінію перегину язичка продовжують на 15 мм. за верхній контур берців. Ширина язичка – 30…35 мм. |
Arc, Spline, Line, Trim. |
11 |
Носок будується відносно 5 базисної лінії. Лінія згину носка співпадає з лінією згину союзки. |
Point, Spline, Trim. |
12 |
По верхньому і передньому контурам берців дається припуск на загинання 4 мм., припуск 8 мм на збирання союзки з носком і берців з союзкою. |
Offset, Arc, Trim. |
13 |
Блочки розташовують від верхнього краю берців на 12 мм, від переднього краю на 12 мм. Відстань між блочками 12 мм. |
Point, Offset. |
14 |
Контур затягувальної кромки проводиться відповідно до значень таблиці 1.5. |
Offset, Cirele. |
Таблиця 1.5 – Припуски на затягувальну кромку на різних ділянках УРК
Ділянка УРК |
П’яткова |
Геленкова |
Пучкова |
Носкова |
Припуск на затягувальну кромку (мм) |
15 |
16-18 |
13 |
11 |
Грунд-модель чоловічих напівчеревиків показана в додатку А.
Таблиця 1.6 – Процес проектування внутрішніх деталей чоловічих напівчеревиків в середовищі AutoCAD 14
№ п/п |
Проектна процедура |
Відповідні функції AutoCAD 14 |
1 |
2 |
3 |
1 |
Верхні та передні краї підкладки під берці проводять еквідістантно верхньому та передньому краям берців з припуском 2 мм під обрізування. |
Offset, Trim. |
2 |
ЗВРР проектується на відстані 55 мм від крайньої точки п’яткової частини. По п’ятковому контуру ЗВРР має лінію перегину яка проводиться на відстані 11 мм від найбільш випуклої точки п’яткової частини і 3 мм від крайньої верхньої точки п’яткового контура. |
Cirele, Line. |
3 |
По затягувальній кромці в п’ятковій частині для запобігання утворення складок в процесі обтягувально-затягувальних операцій виконуються виточки. |
Cirele, Line, Trim. |
4 |
Пдкладка під союзку будується по її контуру з врахування товщини підноска. А тому лінія згину підкладки під союзку проводиться нижче від лінії згину союзки на 3 мм. За довжиною підкладка проектується на 3 мм коротшою за верх. |
Offset, Line, Trim. |
5 |
Припуск на зістрочення деталей 6 мм. |
Offset. |
В додатку Б зображена підкладка чоловічих напівчеревиків.
Таблиця 7 – Процес проектування проміжних деталей жіночих черевиків в середовищі AutoCAD 14
№ п/п |
Проектна процедура |
Відповідні функції AutoCAD 14 |
1 |
2 |
3 |
1 |
Міжпідкладка не повина попадати під загинання, а тільки під строчку і затягування. Тому її контур коротший від контуру верху, що загинається, на 4 мм, від контуру деталей, що зшиваються – на 1,0 мм, а від нижнього контуру – на 10 мм. |
Offset, Fillet, Line. |
2 |
Підносок будується по контуру носкової частини союзки з нанесеною 5 базисною лінією. Довжина підноска по лінії його згину Дп без врахування припуску на затягувальну кромку і залежно від конструктивних особливостей верху визначається за формулою: Дп = 0,15Др. Крила підноска проектують до базисної лінії 5. Нижній контур підноска будують коротшим контуру затягувальної кромки союзки на 6-8 мм |
Mirror, Offset, Fillet, Line, Spline. |
3 |
Основою для побудови задника є п'яткова частина УРК з нанесеними на неї базисними лініями I-III. Висота задника визначається за формулою: Вжз = 0,15Nм + (8-9), мм. Лінія згину задника проектується через точки Вk’ і Вз. Верхній край проводять паралельно контрольній лінії ВзК. Довжина крила задника залежить від висоти каблука, на низькому проектується до 2 базисної лінії. Передній контур крила оформляється плавною кривою лінією. На затягувадьну кромку дається припуск 13-14 мм. Щоб не виникали складки в п’ятковому нижньому контурі роблять 4 виточки шириною 8 мм. Відстань між виточками 4 мм, висота виточок 12 мм. |
Offset, Fillet, Line, Trim. |
Проміжні деталі верху показані в додатку В,Г,Д.
2.2 Проектування деталей низу
Таблиця 8 – Процес проектування проектування деталей низу в середовищі AutoCAD 14
№ п/п |
Проектна процедура |
Відповідні функції AutoCAD 14 |
1 |
2 |
3 |
1 |
Основну устілку в п’ятковій частині роблять коротшою на 2 мм. |
Offset, Spline. |
2 |
Жорстку півустілку будують по контуру основної устілки не доходять до контурів пічків на 18-20 мм. Внутрішній пучок будують на відстані 0,73N, а зовнішній 0,62N. |
Offset, Cirele, Line, Spline. |
3 |
Простилка, заповнює простір, утворений затягувальною кромкою.Тому від устілки відкладаємо ширину затягувальнох кромки 15 мм. А від неї 1 мм в середину – простилку. |
Offset. |
4 |
Вкладну устілку проектують по контуру основної устілки з такими відхиленями: у п’ятковій частині вкладна устілка довша і ширша основної на 2 мм; в геленковій частині: ззовні припуск становить 2,5-3,0 мм, з внутрішнього боку – 3-4 мм. В носковій частині контури устілки коротші на 2-3 мм. |
Offset, Spline. |
5 |
Мякий підп’яток проектують у вигляді каплі. Передній край підп’ятка сягає 0,4 Nм, а в п’ятковій частині – на відстані 6-8 мм від контуру основної устілки. |
Offset, Spline, Cirele. |
Деталі низу показані в додатку Е,Є,Ж.
В основу автоматизованого градирування контурів деталей взуття покладено залежності:
де Дn, Шn – розміри відградируваної деталі за довжиною та шириною, мм;
Дo, Шo – розміри деталі вихідного розміру за довжиною та шириною,(272,73) мм;
n – індекс, що визначає порядок деталі в серії по відношенню до вихідного розміру;
γ та β – відносний приріст за довжиною та шириною:
γ = (5,1…5,3) / Дмв – для деталей верху;
β = 1 / Ш0,68в – для деталей верху, що не мають лінії перегину;
Дмв, Ш0,68в – довжина і ширина грунд-моделі.
В універсальній графічній системі AutoCAD функції градирування не уснує. Але AutoCAD має можливість проводити процедуру масштабування з різними коефіцієнтами по осях. Найдоцільніше це робити з використанням блоків. У момент вставки блока, AutoCAD запитує необхідні масштабні коефіцієнти по осях.
Накреслена деталь взуття складається з декількох груп об’єктів і для того, щоб задати коефіцієнт масштабування для усієї групи об’єктів потрібно з останіх створити один не роздільний блок. Це виконується командою MBLOK.
4. Підготовка конструкторської документації
4.1 Отримання твердої копії креслення
Для виведення креслення на принтер використовується команда Print. Після активізації цієї піктограми з'являється діалогове вікно Print/Plot Configuration, де задається конфігурація друкувального пристрою та визначаються параметри викреслювання.
Роздрукована на принтері графічна частина включає такі креслення:
- грунд-модель верху взуття;
- деталювання зовнішніх деталей верху;
- проектування внутрішніх деталей верху;
- пректування проміжних деталей верху;
- проектування деталей низу (основна устілка, вкладна устілка, напівустілка, мякий підп’яток.);
- градирування усіх зовнішніх деталей верху.
4.2 Отримання площ відградируваних деталей та заповнення паспорта моделі
Визначення площ відградируваних деталей здійснюється послідовним виконанням таких кроків:
- масив вставлених
блоків відградируваних
- потім створити з розчленованої деталі область Draw/Region;
- командою Площа визначити площу об’єктів; коли задається команда Площа в командному рядку з’являються такі запити:
Command:_area
<First point>/Objekt/Add/Subtract: (‘’o’’)
Select objects: (вказати необхідні об’єкти);
- записати значення площі з командного рядка (мм2) та скасувати попередні дії;
- повторити вказані процедури для кожної відградируваної деталі.
Таблиця площ деталей наведена в додатку Г.
Висновки та рекомендації
В процесі виконання курсового проекту на тему: ''Виготовлення чоловічих напівчеревиків з настроченими берцями і відрізним носком в середовищі AutoCAD 14'' була вибрана копіювально-графічна методика проектування; конструкції швів, які використовуються у даній моделі; припуски на шви; визначений метод кріплення підошви. Також було спроектовано всі деталі низу взуття.
Під час виконання курсового проекту ми закріпили навички по розробці серії шаблонів деталей взуття, що називається градируванням. А також визначили площу для відградированих деталей верху. В наш час система автоматизованого проектування забезпечує високу продуктивність праці і є дуже зручною для побудуви різноманітних конструкцій взуття.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бегняк В.І. Основи конструювання і проектування виробів із шкіри: Навчальний посібник. – Хмельницький: ТУП, 2002. –259 с.
2. Практикум з конструювання і проектування взуття: Навчальний посібник / Під ред. В.І.Бегняк. – Хмельницький: ТУП, 2002. –272 с.
3. Цимбалюк В.М. Системи автоматизованого проектування виробів. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт. – Хмельницький: ХНУ, 2004. –43 с.
4.Морозова Л.П. Справочник обувщика ( Проектирование обуви, материалы) / Л.П. Морозова, В.Д. Полуэткова, Е.Я. Михеева. – М.: Легпромбытиздат,1988.– 432 с.