Виготовлення чоловічих напівчеревиків з настроченими берцями і відрізним носком в середовищі AutoCAD 14

ВСТУП

 

 

Легка промисловість України з початку 2011 року зберігла позитивну динаміку розвитку, продовжуючи нарощувати виробництво.

За даними Держкомстату України, індекс обсягів виробництва промислової продукції галузі за 2010 рік до періоду минулого року становить 105,7% в тому числі і у виробництві шкіри та взуття – 128,5%.

За експертною оцінкою обсяг реалізованої родукції за три місяці поточного року збільшився на 19%. Підприємствами, що ведуть діяльність пов’язану з легкою промисловістю, до державного бюджету перераховано 55,2 млн.грн. Зафіксовано зростання у виробництві шкіри – на 44%, виробництво шкіряних галантерейних і дорожніх виробів – на 7,8%, виробництво взуття – на 9,9%. В натуральному вираженні за розглядуванний період вироблено 5,5 млн. пар взуття, що на 20,9% більше, ніж за січень – березень 2009 року.

Велику роль в поліпшенні якості і розширенні асортименту відіграє конструкція взуття і зниження її собівартості.

Також з метою вдосконалення всі виробничі процеси спрощуються. Цьому сприяє активна автоматизація багатьох дій пов’язаних з процесами проектування, градирування та виробництва взуття. Це  все дає можливість створити конкурентноздатний  асортимент взуття та покращити якість взуттєвих виробів, скоротити час його виготовлення а в результаті і собівартість.

Згідно з темою курсового проекту, проектування чоловічих напівчеревиків з настроченими берцями і відрізним носком, важливо правильно прийняти конструкторське рішення, від якого залежатиме зовнішній вигляд виробу, його матеріаломісткість, трудомісткість, технологічність, комфортність внутрішньої форми взуття.

 

 

 

 

1. Розробка та опис моделі

 

 

1.1 Чоловічі напівчеревикиз настроченими берцями і відрізним носком

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Технічний опис моделі

 

 

Вид взуття..........................................................................напівчеревики

Статево-вікова група.........................................................чоловічі

Індекс колодки...................................................................9122-У1

Розмір взуття......................................................................270

Повнота................................................................................3

Висота піднятості пяткової частини..................................20

Метод кріплення низу.........................................................клеєвий

Конструкція заготовки.......................................................з настроченими берцями

Спосіб закріплення на нозі................................................за допомогою шнурівки

Обробка видимих країв......................................................загинання, фарбування

Стандарт, відповідно до якого виготовляється взуття ………….... ГОСТ 26167 - 84 “Обувь повседневная. Технические условия”

Таблиця 1.1 - Структурна таблиця деталей взуття.

Назва деталі	Кількість на пару	Матеріал деталі	Стандарт на матеріал
1	2	3	4
Деталі верху зовнішні
Союзка     Носок   Берці     Закріпка	2     2   4     2	Півшкурок хромового методу дублення Те саме   ”     ”	ДСТУ 2726     ДСТУ 2726   ДСТУ 2726   ДСТУ 2726
Деталі верху внутрішні
Підкладка під союзку   Підкладка під берці   ЗВРР	2   4   2	Підкладкова шкіра   Те саме   ”	ГОСТ 940   ГОСТ 940   ГОСТ 940
Деталі верху проміжні
Міжпідкладка під союзку   Задник   Підносок	2   2   2	Термобязь   Картон марки ЗП   Еластичний підносок	ГОСТ 19116   ГОСТ 9542   ГОСТ ТУ 17-1338
Деталі низу зовнішні
Підошва   Каблук	2   2	Шкірволон марки КО Пластмасовий	ТУ 17-92-71   НТД

Прдовження таблиці 1.1

1	2	3	4
Набійка	2	Зносостійка гума	ГОСТ 12632
Деталі низу внутрішні
Вузол устілки: Устілка   Напівустілка   Геленок   Вкладна устілка   Мякий підпяток	2   2   2   2   2	Картон марки СЦМ-К Картон підвищеної жорсткості Метал   Шкіра підкладкова   Паролон	ГОСТ 9542   ГОСТ 9542   ОСТ 17-24   ГОСТ 940   НТД
Деталі низу проміжні
Простилка	2	Картон марки ПР	ГОСТ 9542
Фурнітура
Шнурки   Блочки	2   20	Шнур взуттєвий   Низьковуглеродна сталь марки 80 і 10	ОСТ 17-597   ГОСТ 503

 

 

1.3  Конструктивні особливості моделі

 

 

У курсовому проекті ми використовуємо копіювально-графічну методику проектування. Проектування деталей взуття за цією методикою включає такі етапи: встановлення умовної розгортки колодки в осі координат;  розрахунок і нанесення базисних ліній; розрахунок положення контрольних точок і ліній; розробка загального виду – конструктивної основи креслень зовнішніх, внутрішніх і проміжних деталей верху. Перевагами копіювальної системи є можливість застосування недефіцитних матеріалів, а також наочність деталей асиметричних моделей.

Місце з’єднання деталей називають швом. Традиційно деталі з м’яких матеріалів з’єднуються нитковими швами. У швах, що використовуються для скріплення взуття найбільш розповсюдженими є три основні види переплетень ниток в стібках, які утворюють швейними машинами: двониткове внутрішнє, двониткове зовнішнє і однониткове зовнішнє. За кількістю строчок шви можуть бути одно -, дво -, три – та багатострочкові. За взаємним розміщенням  деталей, що зшиваються, шви поділяються на настрочений, підкладковий, зшивний, виворотній, переметувальний встик, потайний.

У курсовому проекті використовується зшивний та настрочний однорядний і дворядний шви.

Настрочний дворядний шов у чоловічих напівчеревиках використовується для скріплення союзки з берцями та носка з союзкою.

Зшивним швом зшиваються берці по задньому (пятковому) контуру.

Для зшивання підкладки використовується настрочний однорядний шов. Ним також з’єднують вузли зовнішніх і внутрішніх деталей по канту. При цьому зовнішня деталь оброблена в загинання.

Використання таких швів забезпечить міцність скріплення деталей і збережеться естетичний вигляд даного взуття.

 

Таблиця 1.2 - Припуски на шви

№	Вид шва	Припуск на строчку	Відстань, мм.
			Від краю деталі	Між 1-ю і 2-ю строчками	Між 2-ю і 3-ю строчками
1           2   3	Настрочений дворядний   Зшивний   Настрочений однорядний	8   2   6	0,8 – 1   1,2 – 1,5   1,0 – 1,2	1,0 – 1,5   -   -	-            -   -

 

Всі методи кріплення низу взуття поділяються на механічні, хімічні і комбіновані.

Вибір методів кріплення низу залежить від призначення взуття. Взуття, яке використовується у важких умовах експлуатації, виготовляється шпильковими методами кріплення і гарячої вулканізації. Літнє взуття – допельним, сандальним, клеєвим, строчильно – клеєвим методами кріплення. Взуття для повсякденного носіння – рантовим, рантово – клеєвим, клеєвим, гарячої вулканізації, литтєвим методом кріплення. Домашнє взуття виворотнім, прошивним, клеєвим, литтєвим, строчильно – клеєвим методами кріплення.

У курсовому проекті чоловічі напівчеревики повсякденного користування – тому вибираємо клеєвий метод кріплення. Цей метод кріплення відноситься до хімічних, найбільш розповсюджений. Він вирізняється простотою процесу і застосуванням нескладного устаткування для його виконання, прикріплення деталей виконується за одним прийомом, що дозволяє автоматизувати процес. Міцність шва не залежить від товщини деталей, що скріплюються, тому можна зменшити товщину підошви і устілки, не знижуючи експлуатаційні показники. Завдяки цьому цим методом можна виготовляти взуття легке, еластичне, гнучке, витончене, на підошві з різних матеріалів. Слід пам’ятати, що при виготовлені взуття клеєвим методом потрібно суворо дотримуватись технологічних вимог, тому що може статися масове відривання підошви. Для клеєвого методу кріплення характерна жорсткість шва, оскільки при склеюванні деталей, особливо підвищеної товщини, створюється зрощена система, в яку входять устілка, простилка, підошва та інші деталі.

 

 

 

 

 

 

 

2. Проектування деталей моделі

 

 

1. Проектування деталей верху

 

 

В основі проектування будь-якої моделі лежить УРК, вписана в осі координат. Після на нанесення осей координат (ХОУ) на осі ОУ від точки О відкладають відстань ОВк =20, висота піднятості п’яткової частини колодки. Для подальшої  побудови на осі ОХ визначають точку пучків, положення якої характеризує коефіцієнтом k = 0,62 від Дурк.

Із точки Вk радіусом 0,62Дурк (мм) на осі ОХ виконуємо засічку – точку П. Нижній п’ятковий кут шаблону УРК суміщають з точкою Вk на кресленні, а найбільш виступаючу точку нижнього контуру шаблона з точкою П. У цьому положенні точкою М1 позначають найбільш виступаючу точку носкової частини шаблона. Утримуючи шаблон у точці Вk, опускають внутрішній контур УРК до точки П. У цьому положенні відмічають точку М2. Між точками М1 і М2 знаходять середнє положення - точку М3.Шаблон розміщують носковою частиною у точці М3, а п’ятковою - у Вk. У цьому положенні копіюють нижній контур УРК до точки П. Від точки Вk по осі OY вгору відкладають 5 мм з розрахунку припуску на товщину пакету деталей ( точка В’k ). Відносно точки П, УРК повертають таким чином, щоб нижня точка п’яткового контуру по можливості збігалась з точкою В’k. Для нанесення базисних ліній проводять осі координат X1O1Y1. Вісь O1X1 проходить через точки В’k і П, а вісь O1Y1 перпендикулярна до осі O1X1 і дотична до найбільш опуклої точки п’яткової частини УРК. Положення базисних ліній визначають коефіцієнти, що наведені в таблиці 1.3.

 

 

 

 

Таблиця 1.3 – Коефіцієнти для розрахунку положення базисних ліній