Технология элеваторной промышленности

2.8.1  Розвантажувальні пристрої технологічних  ліній приймання зерна з автомобільного  транспорту повинні забезпечувати  його вивантаження в обсязі  максимального годинного надходження (А^а_нг,,т/год) з автомобілів будь-якої вантажності, самоскидів і автопотягів (без їхнього розчеплення).

2.8.2 Технологічні лінії приймання  зерна з автомобілів повинні  забезпечувати формування партій  зерна за культурами, призначенням  і якістю.

2.8.3 Необхідну кількість транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автомобільного транспорту (N_л, шт) визначають за формулою:

 

                                                   (2.21)

 

де Q^а_л —продуктивність транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автотранспорту, т/год;

К^т_к  — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого устаткування при переміщенні культур з натурою, що відрізняється від  пшениці;

 К_вз^т —  коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого   устаткування при переміщенні зерна різного за вологістю і засміченістю;

1,2 — коефіцієнт, що враховує різнотипність засобів доставки зерна.

 

 

Приймають два приймальних потоки з автомобільного транспорту.

У проект приймають автомобілерозвантажувач  марки АВС-50М.

2.8.4 Продуктивність автомобілерозвантажувачів (Q_ap, т/год) визначають за формулою:

 

                                                                                       (2.22)                                                                                                   

 

де Q_ap^m —технічна продуктивність автомобілерозвантажувача АВС-50М;       

  Кп^а — коефіцієнт зниження технічної продуктивності автомобілерозвантажувача;     

1,2 —   коефіцієнт, що враховує різнотипність засобів доставки зерна.

 

 

Приймають три автомобілерозвантажувачі АВС-50М.

Продуктивність  при розвантаженні прицепів - 200.. 250 т/год, при розвантаженні автопоїздів - 300.. 500 т/год; максимальна вантажопід'ємність - 50 тонн; кут нахилу платформи - 36°; встановлена потужність - 11 кВт; час розвантаження автопоїзда - 30 с.

 

2.9  Розрахунок  відпускних  пристроїв  на залізничний транспорт

2.9.1 Продуктивність механізмів  для навантаження зерна в залізничні  вагони визначають за формулою:

 

                                                     (2.23)

 

де  Т_зг – час, необхідний для навантаження однієї подачі вагонів.

 

 

2.9.2 Кількість відпускних потоків (п_вп³, шт) визначають за формулою:

 

                                                                                                       (2.24)

 

де Q_mp1 - продуктивність навантажувальних механізмів, т/год;  

 

 

Приймають один відпускний потік на залізничний  транспорт 

Пристрій  для завантаження вагонів через люки у вагоні, складається із стрічкового транспортера Q=100 т/год, який подає зерно із робочої башти на ланцюговий транспортер ТСЦ-400 і в чотири оперативні бункери загальною ємкістю 280т.

    

9. Розрахунок зерноскладів для зберігання зерна.

 

2.10.1  Розрахунок кількості зерна, що  підлягає зберіганню.

2.10.1.1 Розрахунок скидок по вологості.

  Середню  вологість по кожній  партії зерна (W_ср , %)визначають за формулою:

 

  ,                                                       (2.25)                                        

  

де  W₁  - початкова вологість партії зерна, %;

      W₂  - кінцева вологість партії зерна, %.

 

%

 

%

 

  Процентні скидки по вологості  по кожній партії зерна (ΔW, %) визначають за формулою:

 

,                                                       (2.26)

 

де  W_б   - стан зерна по вологості, стійкий при зберіганні.

Відповідно до ДСТУ 3768:2010  Технічні умови. Пшениця. Вологість  пшениці має становити 14,0%.

 

ΔW₁ =15,5-14,0=1,5%

ΔW₂ =19,5-14,0=5,5%

 

  Масові скидки по вологості  по кожній партії зерна (М_w, т)  визначають за формулою:

 

                             ,                                                      (2.27)                                  

 

де   a    - частка вологого зерна ;

       -річний об"єм надходження зерна автотранспортом, тонн.

 

 

 

Суму  скидок по вологості ( , т) визначають за формулою:

 

                                                                                   (2.28)                         

 

50,7+185,9=236,6т

 

2. Розрахунок скидок по засміченості.

Середню  засміченість по кожній партії зерна (С_ср , %) визначають за формулою:

 

,                                                     (2.29)                                              

 

  де   С₁    - початкова засміченість  партії зерна, %;

          С₂    - кінцева засміченість  партії зерна, %.

 

%

 

%

 

  Процентні скидки по засміченості  по кожній партії зерна (ΔС_ср , %) визначають за формулою:

 

   ΔС=С_ср–С_б,                                                         (2.30)                               

 

де  С_б  - стан зерна по засміченості , стійкий при зберіганні.

Відповідно  до ДСТУ 3768:2010 Технічні умови. Пшениця .Засміченність повина становити  1,0 %.

 

ΔС₁ =2,0-1,0=1,0%

ΔС₂ =4,0-1,0=3,0%

 

  Масові скидки по засміченості  по кожній партії зерна (М_с , т) визначають за формулою:

                        ,                                                (2.31)                                    

 

де   a_c   - частка засміченого зерна ;

        - річний об"єм надходження зерна автотранспортом, тонн.

 

 

 

  Суму скидок по засміченості  ( , т) визначають за формулою:

 

                                                                                           (2.32)                            

                                 

76,0+25,3=101,3т

               

3. Розрахунок суми скидок по вологості і засміченості (М, т) :

                    

                                             М=М_w+М_с                                                                                        (2.33)                                                                                 

                  

М = 236,6+101,1=337,9т

 

2.10.1.4   Залікову вагу  (Е_зв , т) визначають за формулою:

 

                                    Е_зв=А_нр–М                                                           (2.34)                                                           

              

Е_зв =16895-337,9=16557,1т

 

2.10.1.5  Кількість зерна, що підлягає  зберіганню (Е_заг , т) визначають за формулою:

 

                                   Е_заг=Е_зв+0,05Е_зв–0,1Е_зв ,                                          (2.35)                                       

 

  де  0,05Е_зв – перехідний залишок зерна, тонн;

       0,1Е_зв – кількість зерна, що відвантажується щомісячно на залізничний транспорт, тонн.

 

Е_заг =16557,1+0,05·16557,1-0,1·16557,1=15729,2т

 

2.10.2 Розрахунок  необхідної кількості зерноскладів.

Зберігання зерна передбачають в зерноскладах з похилою підлогою НП-9.

Склад оснащений верхніми і нижніми  прохідними галереями, в яких встановлені  стрічкові транспортери. В складі забезпечена комплексна механізація  вантажо-навантажувальних робіт, завантаження з використанням стаціонарної механізації, а випускають зерно із складу самопливом. Нижня прохідна галерея обладнана аспірацією і має запасні виходи. Дах покритий шифером, який укладається по толевій прокладці на решітці із дощок.

Місткість даного зерноскладу складає 5800 тонн.

Кут нахилу підлоги становить 36°С, величина заглиблення підлоги становить 6800мм.

Необхідну кількість зерноскладів (n , шт) визначають за формулою :

 

                            ,                                                       (2.36)                                     

 

де  Е_заг  – кількість зерна, що підлягає зберіганню, тонн;

     Е_с.ф – фактична ємкість зерноскладів, тонн

       

                                       Е_с.ф=(0,85…0,90)Е_с.п                                                                          (2.37)                                                             

                                    

Е_с.ф = 0,85·5800=4930т

 

 

Приймають для зберігання зерна чотири зерносклади з похилою підлогою НП-9.

Загальна  ємкість для зберігання пшениці  продовольчої в СОБ в Херсонській  області становить 19720т.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

 

1.Білявський  В.Г. Основи екологічних знань. -К.: Либідь, - 1993.-293с.

2.Крылов ММ. и др. Курсовое и дипломное проектирование предприятий элеваторной промышленности. - М.: Агропромиздат, — 1987.-156с.

3.Куликов  В.Н., Миловидов М.Е .Оборудование предприятий элеваторной и зерноперерабатывающей промышленности. — М .: Агропромиздат. — 1991.-247с.

4.Мелъник Б.Е.Элеваторы и зерноперерабатывающие предприятия. - М. : Колос,-1987.-364с.

5.Платонов П.Н. др. Элеваторы и склады. — М .:Агропромиздат, — 1991.-317с.

6.Станкевич Г.М. та ін. Сушіння зерна. — К.: Либідь, - 1997.-324с.

7.Теплов  А.Ф. Охрана труда в отрасли хлебопродуктов. - М ,: Агропромиздат, -1990.-366с.

8.Альбом  нормалей обладнання підприємств  елеваторної промисловості. - М.: ЦНИИ  Промзернопроект, - 1986.-92с.

9.Господарський  кодекс України.

10.Методичні  вказівки по виконанню курсового  і дипломного проектування з  напрямку "Технологія приймання,  обробки і зберігання зерна". — Могилів-Подільський.: МПТТ, - 2006.-87c.

11.Правила  організації і ведення технологічного  процесу на елеваторах і хлібоприймальних  підприємствах.