Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Января 2014 в 14:12, курсовая работа
Одним із ключових елементів зернопродуктового підкомплексу є елеваторна промисловість, що уособлює в собі підприємства, які мають монопольне становище на ринку зерна і олійних культур. Хлібоприймальні пункти і елеватори не тільки приймають зерно у зерносховища, а й проводять роботу з його обробки, зберігання та покращення якості. До основних послуг, які надають елеватори, відносять: приймання зернової продукції, яка доставляється авто-, залізничо- та водним транспортом; обробку зерна: сушіння та очищення; зберігання; відвантаження зернових та олійних культур; експедиторські послуги; послуги оренди основних засобів.
ВСТУП
Одним із ключових елементів зернопродуктового підкомплексу є елеваторна промисловість, що уособлює в собі підприємства, які мають монопольне становище на ринку зерна і олійних культур. Хлібоприймальні пункти і елеватори не тільки приймають зерно у зерносховища, а й проводять роботу з його обробки, зберігання та покращення якості. До основних послуг, які надають елеватори, відносять: приймання зернової продукції, яка доставляється авто-, залізничо- та водним транспортом; обробку зерна: сушіння та очищення; зберігання; відвантаження зернових та олійних культур; експедиторські послуги; послуги оренди основних засобів. Зернове виробництво - головна і вирішальна ланка, основа всіх галузей сільського господарства і навіть багатьох переробних галузей промисловості.
В умовах сучасного розвитку економіки нашої держави спостерігається інтенсивний розвиток елеваторної промисловості. У результаті цього більшість підприємств галузі має потребу в збільшенні обсягів приймання і переробки зерна, що своєю чергою зумовлює підвищену інтенсивність експлуатації транспортно-технологічних ліній.
Для сучасної елеваторної промисловості України характерні такі тенденції:
-
структуризація ринку
-
підвищення вартості послуг
-
зміна акцентів елеваторного
господарства від
Україна станом на 6 вересня 2013 року експортувала більше 4,1 млн.тонн зерна, що на 12,0% більше за 2012 рік. За вказаний період року експорт пшениці склав 2,2 млн.тонн, в тому числі 1,6 млн.тонн пшениці продовольчої, 1,4 млн.тонн ячменю, 0,6 млн.тонн кукурудзи.
У Херсонській області станом на 2 вересня 2013 року в усіх категоріях господарств зернові та зернобобові культури зібрані на площі 625,2 тис.га проти 445,6 тис.га у минулому році та помолочено 11930,2 тис.ц зерна, що на 5115,5 тис.ц або в 1,8 раза більше ніж торік. У загальному обсязі виробництва зернових та зернобобових культур становить: пшениця 72,1% , ячмінь 26,0% , жито озиме 0,2%, зернобобові культури 0,5 %.
Ріпаку зібрано 1002,9 тис.ц, соняшнику – 1060,3 тис.ц.
В
цілому, якщо порівняти показники
з минулого року, то врожайність
у Херсонській області
Аналізуючи сучасний стан елеваторної
промисловості в цілому, можна
сказати, що на сьогоднішній день вона
досягла великих змін, так як
за останні роки дуже динамічно розвивалась.
За цей час збільшились обсяги
виробництва продукції та надання
послуг, розвинулась і покращилась
структура елеваторних
2 РОЗРАХУНКОВО – ПОЯСНЮВАЛЬНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
2.1 Основні розрахункові положення
2.1.1 Періоди (рік, місяць, доба, година), за які на елеваторі або хлібоприймальному підприємстві виконуються максимальні обсяги роботи по прийманню і відвантаженню зерна, називають розрахунковими
2.1.2 Тривалість розрахункового періоду, протягом якого надходить 80% планованого обсягу заготівель зерна (Пр, діб), визначають з урахуванням термінів і організації збирання врожаю, кліматичних умов і приймають для Херсонської області 15 діб.
2.1.3 Коефіцієнт добової (Кад) нерівномірності надходження зерна автомобільним транспортом приймають в залежності від обсягу заготівель (Ар, т) і тривалості їхнього розрахункового періоду (Пр, діб) Кад = 1,7
2.1.4 Коефіцієнт годинної нерівномірності надходження зерна автомобільним транспортом підбирати у залежності від максимального добового надходження Каг = 2,3
2.1.5 Число партій зерна, що надходять автомобільним транспортом за добу (Рс), залежить від обсягу заготівель (Ар, т), тривалості розрахункового періоду (Пр, діб) і числа різнорідних партій, що надходять за цей період Рс = 9
2.1.6 Показники якості зерна , що надходить на підприємство приймають за таблицею 2.1.
Таблиця 2.1 Частка зерна визначеної вологості і засміченості в загальному обсязі добового надходження колосових культур
Показники якості |
Умовні позначення |
Частка зерна, що надходить |
1 |
2 |
3 |
Вологість, %: до 1 5 |
α0 |
0,60 |
вище 15 до 17 вкл. |
α1 |
0,20 |
вище 17 до 22 вкл |
α2 |
0,20 |
вище 22 до 26 |
α3 |
- |
вище 26 |
α4 |
- |
Засміченість, : до 1 |
αс |
0,50 |
вище 1 до 3 вкл. |
αс1 |
0,45 |
вище 3 до 5 вкл. |
αс2 |
0,05 |
вище 5 |
αсз |
- |
2.1.7
Розрахункову вантажність
автомобіля приймають рівною 16т.
2.1.8 Розрахунковий час роботи стаціонарних зерносушарок приймають 615 годин за місяць.
2.1.9 Розрахунковий час роботи обладнання приймають 24 год. за добу. 2.1.10 При відвантаженні зерна на залізничний транспорт приймають:
- коефіцієнти місячної (Кзм) і добової (Кзд) нерівномірності, які дорівнюють 2,0 та 2,5 відповідно;
- розрахункову вантажність вагону - 70 т;
- вантажність залізничного маршруту - 3000 т, а його частин ("подач") - 1000, 1500, 2000т;
- витрати часу на навантаження однієї подачі вагонів Т = 3 год 40 хв (3,66 год)
2.2 Визначення розрахункових об'ємів робіт підприємства
2.2.1 При надходженні зерна автомобільним транспортом розрахунковий добовий (Аанд, т/добу) об'єм визначають за формулою:
де Кад –коефіцієнт добової нерівномірності надходження зерна автотранспортом;
Пр – період заготівель, діб.
2.2.2 Розрахунковий годинний (Аанг, т/год) об'єм надходження зерна автотранспортом визначають за формулою:
де Каг -–коефіцієнт годинної нерівномірності надходження зерна автотранспортом;
Т - розрахунковий час роботи обладнання, год/добу
2.2.3 Розрахунковий добовий обсяг відвантаження зерна залізничним транспортом (А3вд, т/добу) визначають за формулою:
(2.3 )
де Аар— річний обсяг надходження зерна автотранспортом , тонн;
К3м, К3д— коефіцієнти місячної і добової нерівномірності.
Остаточні чисельні значення добових обсягів відвантаження зерна на залізничний транспорт (А3вд, т/доб) приймають 280 т/добу
2.3 Розрахунок вагового обладнання
2.3.1 Необхідну
кількість автомобільних вагів
де Ар - кількість зерна, що надходить від хлібоздавальників за період заготівель, т.;
Пр - тривалість розрахункового періоду, діб;
Кд, Кг - коефіцієнти добової і годинної нерівномірності надходження зерна від хлібоздавальників Ga - розрахункова вантажність автомобілів, т;
t - час, необхідний для двократного зважування одного автомобіля ("брутто" і "тара") і оформлення документів, хв.
Приймають дві автомобільних ваги марки 2РС-60Д24Ас
Межі зважування - 30.. 60,0, розмір платформи - 4×15м. Загальна характеристика - стаціонарні, циферблатні, з автоматичною реєстрацією маси.
2.4 Розрахунок зерноочисних машин
2.4.1
Усе зерно, що надходить
2.4.2
Необхідне число і
продуктивність машин для
очищення зерна повинні
2.4.3 Продуктивність сепараторів
основного очищення сухого
(2.5)
де Пр — період заготівель, діб;
А1 А2,.... Ап — річний об"єм надходження зерна автотранспортом, тонн;
Кв - коефіцієнт, що залежать від культури, вологості і вмісту відокремлених домішок;
Qc — паспортна продуктивність сепараторів основного очищення, т/год.
2.4.4 Число сепараторів основного очищення (Nc, шт) визначають за формулою:
Приймають два сепаратори РВС-40
Продуктивність – 40 т/год; габаритні розміри: довжина – 2780 мм, ширина – 1800мм, висота – 2800мм; вага – 2200 кг; ефективність роботи від 80% до 95%.Сепаратор РВС-40 виконує одночасно 4 функції: очищення зернової маси
від крупних домішок, від металомагнітних домішок та дрібних домішок,
дворазове аспіраційне очищення на вході в ситовий кузов і на виході.
Підбирають режими очищення зерна пшениці продовольчої III класу:
сортувальне сито з розмірами отворів ø5-6 мм, підсівне сито – ø1,7×20(25)мм, швидкість повітряного потоку меншу за швидкість витання зерна – 5 м/с.
2.4.5 Місткість бункерів над і під зерноочисними машинами повина забезпечувати їх зерном на 2-3 годинни і бути не менше 50 тонн.
2.5
Розрахунок і вибір
2.5.1
Кількість зерносушарок і їхня
продуктивність повинні
2.5.2
Обсяг сушіння зерна для