Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 20:13, курсовая работа
Для сучасної моди характерне, ще більш чітке розмежування одягу за його призначенням. У щоденному одязі переважають ділові і спортивні риси. А у святковому характерні, плавні, спокійні обриси – лінії талії, що надають силуету жіночої привабливості і м’якості. Сучасний одяг – результат багатовікового досвіду людини. Перш за все, як максимум комфорту та різноманітність можливостей застосування швейних матеріалів, їх легкість, компактність, формостійкість, пластичність, гігієнічність тощо, і як наслідок – мінімум проблем для споживача. В наш час виготовлення одягу міцний пагін індустрії , покликання якого слугувати побутовим потребам і художнім запитом людей. Одяг людини має бути гарним і зручним. Такі слова , як одяг, костюм , плаття , аксесуари та інше ; досить часто вживають у повсякденному житті. Проте всі вони мають різне значення.
Вступ................................................................................................................ 5 – 7
Вибір , обгрунтування та опис зовнішнього вигляду
моделей....................................................................................................... 8 – 9
Вибір , обгрунтування матеріалу і фурнітури для виготовлення моделей виробів..................................................................................................... 10 – 12
Розробка лекал деталей крою виробів................................................. 13 – 16
Розробка карти розкрою деталей виробів........................................... 17 – 19
Вибір, обгрунтування методів обробки детелей та вузлів
виробів.................................................................................................... 20 – 22
Вибір , обгрунтування бладнанн , пристроїв малої механізації , технічних режимів для обробки швейних виробів.............................................. 23 – 30
Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу..................................................................................................... 31 – 40
Висновки............................................................................................................. 41
Література.................................................................................................... 42 – 43
насамперед забезпечувати добру посадку костюма на фігурі людини , мати достатню стійкість фарбування до тертя і дії поту ; бути стійкими до тертя , мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя ; за кольоровим рішенням відповідати матеріалу верху і напрямку моди , мати термін служби , що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому.
Прокладкові матеріали мають надавати жакету стійкої форми , попереджати деформацію окремих деталей і ділянок. Для цього вони мають бути малорозтяжними , досить жорсткими і пружними , але не грубими , мати зміну лінійних розмірів після вологих обробок таку , як у основної тканини
Стабільність зовнішнього вигляду і форми виробу при експлуатації , легкість догляду за ним забезпечується підбором для пакета конкретного виробу матеріалів з єдиними способами чищення і догляду , що встановлюється залежно від волокнистого складу комплектуючих матеріалів.
У тканинах верху зимових костюмів для дорослих допускається використання синтетичних матеріалів з додаванням віскозних і ацетатних волокон.
Фурнітура буває різноманітною , тому шо це гудзики , гачки і петлі , пряжки , кнопки та застібки. Асортимент матеріалів для оздоблення одгу дуже різноманітний : стрічки , шнури , тасьми , мереживо , гіпюр , шитво , бісер , блискітки та інші. Матеріали для оздоблення повинні мати сучасне оформлення , високі показники якості ( міцність , гнучкість , стійкість фарбування , достатню формостійкість та довговічність ) , відповідати за оформленням та властивостями основному матеріалу , надавати виробу закінчену стилеву виразність та красивий зовнішній вигляд.
Бостони — виготовляються чистововняними (вовна — 100 %) , з крученої в основі і утоку гребінної пряжі саржевим переплетенням , у гладкофарбованому колористичному оформленні , з поверхневою щільністю 300— 340 г/м2. Тканина пружна , не зминається , формостійка , зносостійка.
Трико — найбільш розповсюджена бавовняна тканина , яка імітує вовняну тканину. Виготовляється з одно- ниткової та крученої кардної пряжі лінійної густини 18,5 текс. За сировинним складом трико виготовляються однорідними з 100 % бавовни та неоднорідними — змішаними з додаванням близько 5 % лайкри , 20—ЗО % віскозних , поліефірних , поліамідних волокон. Поверхнева щільність — 200—250 г/м2. Тканину трико виготовляють за художньо-колористичним оформленням пістрявотканою , меланжевою саржевими , діагональними , комбінованими переплетеннями.
Діагональ — цією назвою охоплюється велика група тканин. Відмінною особливістю тканин є сировинний склад , лінійна густина ниток , оформлення та заключне оздоблення. За сировинним складом їх виготовляють однорідними (100 % бавовни) та змішаними : бавовно поліефірними , бавовно-поліамідними з кардної однониткової та крученої пряжі середньої лінійної густини — діагоналевим та саржевим переплетенням , який створює на
поверхні явний рубчик.
За художньо-колористичним оформле
Молескін — виготовлюяться з однорідної однониткової пряжі лінійної густини в основі 25 текс , в утоку 29 текс підсиленим сатиновим переплетенням. Завдяки більшій кількості ниток в утоку та переплетенню тканина має блискучу , гладку поверхню , має високу зносостійкість. Поверхнева щільність 200—280 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляють гладкофарбованими (чорних тонів) або вибіленими. Використовують цю тканину для робочого одягу — курток , комбінезонів , брюк та інших виробів. Залежно від умов експлуатації тканину піддають різним видам оздоблення.
Для виготовлення даної моделі я обрала стрейч - атлас
Атлас – це однорідна тканина з характерною гладкою лицьовою блискучою поверхнею атласного переплетення. Тканина приємна та м’яка на дотик. Середня пружність , міцність , зминальність. Низька пружність, видовження та стійкість до стирання. Гігроскопічність середня – 8 %. Висока світлостійкість , теплостійкість 130 – 140 С. При ВТО погано формується , тому об’ємну форму надають коструктивним способом. Тканина ковзить при розкрої та пошитті. Стостерігається розсування ниток у швах , пошкодження голкою. Стрейч – атлас з напиленням. Тканина пройшла спеціальну зминальну обробку.
Усі дані заносяться до конфекційної карти виробу , яка розроблена у додатку 2 , дадатку 2.1.
В даному розділі подано повний перелік деталей крою виробів та іх характеристику , враховуючи напрям нитки основи та основні конструктивні лінії. Характеристика конструкцій деталей моделі подана у таблиці 3.1
Специфікація деталей крою костюма
№ п/п |
Назва деталі |
К- сть лекал |
К-сть деталей крою |
1 |
2 |
3 |
4 |
Жакет |
|||
1 |
Пілочка |
1 |
2 |
2 |
Спинка |
1 |
2 |
3 |
Рукава |
1 |
2 |
4 |
Горішній комір |
1 |
1 |
5 |
Нижній комір |
1 |
1 |
6 |
Верхній клапан |
1 |
2 |
7 |
Нижній клапан |
1 |
2 |
8 |
Підборт |
1 |
2 |
9 |
Манжета |
1 |
2 |
10 |
Листочка |
1 |
1 |
11 |
Підзор |
1 |
2 |
12 |
Піздор |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Штани |
|||
13 |
Передня половинка |
1 |
2 |
14 |
Задня половинка |
1 |
2 |
15 |
Верхній пояс |
1 |
3 |
16 |
Нижній пояс |
1 |
3 |
17 |
Хомутики |
1 |
6 |
18 |
Відкосок |
1 |
1 |
19 |
Листочка |
1 |
2 |
20 |
Підзор |
1 |
2 |
21 |
Кокетка задньої половинки штанів |
1 |
2 |
Специфікація деталей крою підкладки
№ п/п |
Назва деталі |
К- сть лекал |
К-сть деталей крою |
1 |
2 |
3 |
4 |
Жакет |
|||
1 |
Пілочка |
1 |
2 |
2 |
Спинка |
1 |
1 |
3 |
Рукав |
1 |
2 |
4 |
Підкладка кишені |
1 |
4 |
Штани |
|||
5 |
Підкладка кишені |
1 |
4 |
Специфікація деталей крою прокладних матеріалів
№ п/п |
Назва деталі |
К- сть лекал |
К-сть деталей крою |
1 |
2 |
3 |
4 |
Жакет |
|||
1 |
Пілочка |
1 |
2 |
2 |
Нижній комір |
1 |
1 |
3 |
Клапан |
1 |
2 |
4 |
Підборт |
1 |
2 |
5 |
Манжета |
1 |
2 |
6 |
Листочка |
1 |
1 |
7 |
Поздовжник |
1 |
2 |
8 |
Поздовжник |
1 |
1 |
9 |
Прокладка горловини |
2 |
3 |
10 |
Прокладка пройми |
2 |
4 |
11 |
Прокладка низу виробу рукавів |
1 |
2 |
12 |
Прокладка низу виробу пілочки |
1 |
2 |
13 |
Прокладка низу виробу спинки |
1 |
1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Штани |
|||
14 |
Прокладка листочки |
1 |
2 |
15 |
Прокладка нижнього пояса |
1 |
1 |
16 |
Прокладка гульфіка |
1 |
1 |
17 |
Прокладка відкоска |
1 |
1 |
18 |
Поздовжник |
1 |
2 |
19 |
Прокладка манжети |
1 |
2 |
Для виробу кожної моделі по кресленнях конструкцій деталей виготовляють лекала – еталони і робочі лекала. Лекала є основні і допоміжні.
Основні – для розкрою деталей і провірки якості крою.
Допоміжні – для розмітки розміщення кишень , петель , виточок , складів ,а також для вирізання по них деяких деталей на ленточних розкрійних машинах.
Лекела – еталони – це взірці для провірки лекал , які знаходяться в процесі роботи.
Робочі лекала використовуються для виконання розкладок і провірки точності крою.
Розкладка лекал – це складний процес,який потребує навиків , знань і дотримання технічних умов.
Технічні умови при розкладці лекал – це правела виконання , яких закладають основу якості готових воробів і економічного розходу матеріалів.
При розкладці лекал враховують :
Настил – це декілька полотен тканини на настилочному столі призначених для розрізання накладених одне на одне і вирівняне по лінії відрізу і по одній із кромок.
В настилі полотна можуть бути розміщені по різному :
1. Лицем до лиця.
2. Лицевою стороною вниз.
3. Взгин.
Технічні умови при настиланні полотен :
Для розкрою костюму я використовувала спосіб настилання – взгин. Це спосіб викорисповують тільки при індивідуальному замовленні. При розкадці
лекал я враховувала ширину тканини , напрям нитки основи та відтіночність,тому що тканини однотонна. Лекала розміщувались в одному напрямі без відхилень від нитки основи.