Проектування жіночого костюму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 20:13, курсовая работа

Краткое описание

Для сучасної моди характерне, ще більш чітке розмежування одягу за його призначенням. У щоденному одязі переважають ділові і спортивні риси. А у святковому характерні, плавні, спокійні обриси – лінії талії, що надають силуету жіночої привабливості і м’якості. Сучасний одяг – результат багатовікового досвіду людини. Перш за все, як максимум комфорту та різноманітність можливостей застосування швейних матеріалів, їх легкість, компактність, формостійкість, пластичність, гігієнічність тощо, і як наслідок – мінімум проблем для споживача. В наш час виготовлення одягу міцний пагін індустрії , покликання якого слугувати побутовим потребам і художнім запитом людей. Одяг людини має бути гарним і зручним. Такі слова , як одяг, костюм , плаття , аксесуари та інше ; досить часто вживають у повсякденному житті. Проте всі вони мають різне значення.

Содержание

Вступ................................................................................................................ 5 – 7

Вибір , обгрунтування та опис зовнішнього вигляду
моделей....................................................................................................... 8 – 9

Вибір , обгрунтування матеріалу і фурнітури для виготовлення моделей виробів..................................................................................................... 10 – 12

Розробка лекал деталей крою виробів................................................. 13 – 16

Розробка карти розкрою деталей виробів........................................... 17 – 19

Вибір, обгрунтування методів обробки детелей та вузлів
виробів.................................................................................................... 20 – 22

Вибір , обгрунтування бладнанн , пристроїв малої механізації , технічних режимів для обробки швейних виробів.............................................. 23 – 30

Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу..................................................................................................... 31 – 40

Висновки............................................................................................................. 41

Література.................................................................................................... 42 – 43

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсова.doc

— 545.00 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

 

 

 

насамперед забезпечувати  добру посадку костюма на фігурі людини , мати достатню стійкість фарбування до тертя і дії поту ; бути стійкими до тертя , мати гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя ; за кольоровим рішенням відповідати матеріалу верху і напрямку моди , мати термін служби , що відповідає терміну експлуатації основного матеріалу і виробу в цілому.

Прокладкові матеріали мають надавати жакету стійкої форми , попереджати деформацію окремих деталей і ділянок. Для цього вони мають бути малорозтяжними , досить жорсткими і пружними , але не грубими , мати зміну лінійних розмірів після вологих обробок таку , як у основної тканини

Стабільність зовнішнього  вигляду і форми виробу при  експлуатації , легкість догляду за ним забезпечується підбором для пакета конкретного виробу матеріалів з єдиними способами чищення і догляду , що встановлюється залежно від волокнистого складу комплектуючих матеріалів.

У тканинах верху зимових  костюмів для дорослих допускається використання синтетичних матеріалів з додаванням віскозних і ацетатних  волокон.

Фурнітура буває різноманітною , тому шо це гудзики , гачки і петлі , пряжки , кнопки та застібки. Асортимент матеріалів для оздоблення одгу дуже різноманітний : стрічки , шнури , тасьми , мереживо , гіпюр , шитво , бісер , блискітки та інші. Матеріали для оздоблення повинні мати сучасне оформлення , високі показники якості ( міцність , гнучкість , стійкість фарбування , достатню формостійкість та довговічність ) , відповідати за оформленням та властивостями основному матеріалу , надавати виробу закінчену стилеву виразність та красивий зовнішній вигляд.

Бостони — виготовляються чистововняними (вовна — 100 %) , з крученої в основі і утоку гребінної пряжі саржевим переплетенням , у гладкофарбованому колористичному оформленні , з поверхневою щільністю 300— 340 г/м2. Тканина пружна , не зминається , формостійка , зносостійка.

Трико — найбільш розповсюджена бавовняна тканина , яка імітує вовняну тканину. Виготовляється з одно- ниткової та крученої кардної пряжі лінійної густини 18,5 текс. За сировинним складом трико виготовляються однорідними з 100 % бавовни та неоднорідними — змішаними з додаванням близько 5 % лайкри , 20—ЗО % віскозних , поліефірних , поліамідних волокон. Поверхнева щільність — 200—250 г/м2. Тканину трико виготовляють за художньо-колористичним оформленням пістрявотканою , меланжевою саржевими , діагональними , комбінованими переплетеннями.

Діагональ — цією назвою охоплюється велика група тканин. Відмінною особливістю тканин є  сировинний склад , лінійна густина ниток , оформлення та заключне оздоблення. За сировинним складом їх виготовляють однорідними (100 % бавовни) та змішаними : бавовно поліефірними , бавовно-поліамідними з кардної однониткової та крученої пряжі середньої лінійної густини — діагоналевим та саржевим переплетенням , який створює на

 

 

 

 

поверхні явний рубчик. За художньо-колористичним оформленням їх виготовляють гладкофарбованими , меланжевими , з друкованим рисунком , рідше вибіленими. Поверхнева щільність — 180—350 г/м2. Тканини характеризуються пружністю , міцністю , зносостійкістю.

Молескін — виготовлюяться з однорідної однониткової пряжі лінійної густини в основі 25 текс , в утоку 29 текс підсиленим сатиновим переплетенням. Завдяки більшій кількості ниток в утоку та переплетенню тканина має блискучу , гладку поверхню , має високу зносостійкість. Поверхнева щільність 200—280 г/м2. За художньо-колористичним оформленням виготовляють гладкофарбованими (чорних тонів) або вибіленими. Використовують цю тканину для робочого одягу — курток , комбінезонів , брюк та інших виробів. Залежно від умов експлуатації тканину піддають різним видам оздоблення.

Для виготовлення даної  моделі я обрала стрейч - атлас

Атлас – це однорідна  тканина з характерною гладкою  лицьовою блискучою поверхнею атласного  переплетення. Тканина приємна та м’яка на дотик. Середня пружність , міцність , зминальність. Низька пружність, видовження та стійкість до стирання. Гігроскопічність  середня – 8 %. Висока світлостійкість , теплостійкість 130 – 140 С. При ВТО погано формується , тому об’ємну форму надають коструктивним способом. Тканина ковзить при розкрої та пошитті. Стостерігається розсування ниток у швах , пошкодження голкою. Стрейч – атлас з напиленням. Тканина  пройшла  спеціальну зминальну обробку.

Усі дані заносяться до конфекційної карти виробу , яка розроблена у додатку 2 , дадатку 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В даному розділі подано повний перелік деталей крою виробів та іх характеристику , враховуючи напрям нитки основи та основні конструктивні лінії. Характеристика конструкцій деталей моделі подана у таблиці 3.1

 

 

Специфікація деталей крою костюма

 

                                                                                                                    Таблиця 3.1

№  п/п

Назва деталі

К- сть лекал

К-сть деталей крою

1

2

3

4

 

Жакет

   

1

Пілочка 

1

2

2

Спинка

1

2

3

Рукава

1

2

4

Горішній комір

1

1

5

Нижній комір

1

1

6

Верхній клапан

1

2

7

Нижній клапан

1

2

8

Підборт

1

2

9

Манжета

1

2

10

Листочка

1

1

11

Підзор

1

2

12

Піздор

1

1


 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

      Штани

   

13

Передня половинка

1

2

14

Задня половинка

1

2

15

Верхній пояс

1

3

16

Нижній пояс

1

3

17

Хомутики

1

6

18

Відкосок

1

1

19

Листочка

1

2

20

Підзор

1

2

21

Кокетка задньої половинки штанів

1

2


                    

Специфікація деталей крою підкладки

                                                                                                                     Таблиця 3.2

 

№  п/п

Назва деталі

К- сть лекал

К-сть деталей крою

1

2

3

4

 

Жакет

   

1

Пілочка

1

2

2

Спинка

1

1

3

Рукав

1

2

4

Підкладка кишені

1

4

 

Штани

   

5

Підкладка кишені

1

4


 

 

 

Специфікація деталей крою прокладних матеріалів

 

                                                                                                                     Табдиця 3.3

 

№  п/п

Назва деталі

К- сть лекал

К-сть деталей крою

1

2

3

4

 

Жакет

   

1

Пілочка

1

2

2

Нижній комір

1

1

3

Клапан

1

2

4

Підборт

1

2

5

Манжета

1

2

6

Листочка

1

1

7

Поздовжник

1

2

8

Поздовжник

1

1

9

Прокладка горловини    

2

3

10

Прокладка пройми

2

4

11

Прокладка низу виробу рукавів  

1

2

12

Прокладка низу виробу пілочки

1

2

13

Прокладка низу виробу спинки

1

1


 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

 

 

Штани

   

14

Прокладка листочки

1

2

15

Прокладка нижнього пояса

1

1

16

Прокладка гульфіка

1

1

17

Прокладка   відкоска

1

1

18

Поздовжник

1

2

19

Прокладка манжети

1

2


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для виробу кожної моделі по кресленнях конструкцій деталей  виготовляють лекала – еталони і  робочі лекала. Лекала є основні і допоміжні.

Основні – для розкрою деталей і провірки якості крою.

Допоміжні – для розмітки розміщення кишень , петель , виточок , складів  ,а також для вирізання по них деяких деталей на ленточних розкрійних машинах.

Лекела – еталони – це взірці для провірки лекал , які знаходяться в процесі роботи.

Робочі лекала використовуються для виконання розкладок і провірки точності крою.

Розкладка лекал – це складний процес,який потребує навиків , знань і  дотримання технічних умов.

Технічні умови при  розкладці лекал – це правела виконання , яких закладають основу якості готових воробів і економічного розходу матеріалів.

При розкладці лекал враховують :

  1. Напрям ворсу.
  2. Малюнок.
  3. Напрямок нитки основи.
  4. Відтіночність.

Настил – це декілька полотен тканини на настилочному столі призначених для розрізання накладених одне на одне і вирівняне по лінії відрізу і по одній із кромок.

 В настилі полотна можуть бути розміщені по різному :

1. Лицем до лиця.

2. Лицевою стороною  вниз.

3. Взгин.

Технічні умови при  настиланні полотен :

    1. Полотно настилають безперекосу і слабени.
  1. Полотна вирівнюють по передньому краю настилу і впродовж однієї із кромок.
  1. При настиланні лицем до лиця  тканини з великим малюнком , в клітинку , в поперечну полоску в парних деталях суміщають.
  2. При настиланні ворсових тканин необхідно направляти настил так , щоб ворс йшов в одному напрямку в усіх полотнах.
  3. При настиланні тканин кількох кольлорів спочатку настилають один колір , а потім другий і так далі.

   Для розкрою костюму я використовувала спосіб настилання – взгин. Це спосіб викорисповують тільки при індивідуальному замовленні. При розкадці

 

 

 

 

 

 

 

лекал я враховувала  ширину тканини , напрям нитки основи та відтіночність,тому що тканини однотонна. Лекала розміщувались в одному напрямі без відхилень від нитки основи.

Информация о работе Проектування жіночого костюму