Сооружение земляного полотна

где     Т0 - даты перехода температуры воздуха через 0˚C весной и осенью, рис 3.1.1;

       α - климатический коэффициент, характеризующий скорость оттаивания                      

            грунта, см/сутки, приложение 2 [3];

       hпр - среднемноголетняя максимальная глубина промерзания, принимаемая по   

             СН 449-72 [19] или расчетам по формуле V29 [2].

        Дата начала  осенней распутицы Zн может быть приурочена к среднемесячной температуре воздуха +5ºС, а окончания Zк – к 0ºС в осенний период.

    Сроки весенней распутицы:

Для осенней распутицы даты начала и даты конца Zн=3.11  Zк=22.11

 

 

Количество рабочих смен в году для линейных работ определяем по формуле:

Тр= (Тк – Тв – Тпр – Торг – Ткл)·Ксм

где  Тк - количество календарных смен;

       Тв – количество выходных и праздничных дней;

       Тпр - количество дней на профилактику и ремонт машин;

       Торг – простои по организационным причинам, передислокация с одного места на                другое;

       Ткл – простои по климатическим и грунтовым условиям (дни с осадками более 5               мм, метели, распутицы); 

       Ксм - коэффициент сменности зависит от продолжительности светового дня.

        Рекомендуется  принимать для I, II, III и X, XI, XII – 1, а  для IV, V, VI, VII, VIII и X – Ксм = 2.

Тр= (213 – 33 –9 – 9 – 31)·2=262 смены

 

      

 

 

 

 

 

 

3.2 Объемы  строительных  работ

 

К линейным земляным работам необходимо относить участки трассы, которые характеризуются равномерным распределением объёмов грунта в количестве до 60000 на километр. Внешними признаками таких участков являются рабочие отметки на продольном профиле от 0 до 3,0 м.

К сосредоточенным земляным работам следует относить участки продольного профиля с рабочими отметками свыше 3,0 м (глубокие выемки, высокие насыпи, подходы к мостам и путепроводам, переходы через болота и т. д.), где объёмы земляных работ превышают 60000 м3 на километр.

Всю трассу требуется разбить на участки линейных и сосредоточенных работ и подсчет объёмов земляных работ вести отдельно по этим участкам.

Определение объёмов земляных работ рекомендуется производить по специальным таблицам [11]. По таблицам для данной конструкции земляного полотна (крутизна откосов, форма водоотводных канав и их глубина) по сумме двух рабочих отметок (смежные пикеты, пикет и плюсовая точка, две плюсовые точки) и расстояния между ними следует определять объём насыпи в плотном теле или объём выемки при естественной плотности грунтов.

Таблицы дают возможность определить объёмы земляных работ насыпей и выемок с рабочими отметками до 12,0 м (сумма рабочих отметок 24,0 м) для дорог II-V категорий. В случаях, когда сумма рабочих отметок больше 24,0 м и при сложной конфигурации насыпей или выемок объёмы земляных работ V следует определять индивидуальным расчетом по формуле:

где   F1 и F2 - площади поперечного профиля земляного полотна (F1) и конце (F2) участка длиной L м.

  Для подсчета объёмов земляных работ для дороги I категории необходимо воспользоваться комбинированным способом: к табличным объёмам земляных работ ввести поправку ΔV на ширину земляного полотна, определяемую по формуле:

где  В – ширина земляного полотна поверху для дороги I-й категории, м;

       В′ – ширина земляного полотна поверху для дороги II-й категории, м, по которой 

              определен табличный объём земляных  работ;

       h1 и h2 – рабочие отметки, по которым определен табличный объём земляных                      работ.

Профильные объёмы земляных работ на участках насыпей следует умножить на коэффициент относительного уплотнения грунта, К1:

где  ρтр, ρе - соответственно требуемая в (теле насыпи) и естественная (в резерве, карьере или выемке) плотность грунта, г/см3 (см. табл. 2.1.3).

Вычисленные объёмы земляных работ сводят в ведомость, таблицу 4.

 

Таблица 6. Ведомость объемов земляных работ

 

км	ПК	+	Рабочие отметки, м		Расстояние, м	Профильные объёмы, тыс.м3			Объёмы насыпей с К1, тыс.м3
			Насыпь	Выемка		Насыпь	Выемка
0-7	0	00,00	1,5	-	7000	128,625	-	1,2	154,35
7-10	70	00,00	-	2,8	3000	-	112,56	1,2	-
10-15	100	00,00	1,6	-	5000	99,2	-	1,2	119,04
15-20	150	00,00	-	1,2	5000	-	70,8	1,2	-
20-28	200	00,00	1,1	-	8000	116,16	-	1,2	139,39
						Σ=343,985	Σ=183,36		Σ=412,78

 

       Таблица 6.1 Ведомость баланса земляных мас

 

км	Профельные объемы, тыс.м3		Объемы насыпей с К1, тыс. м3	Баланс земляных мас,тыс. м3				Оплачеваемый обьем земляных работ
	Насип	Виємка		Из резерва в насыпь	Из карьера в насыпь	Из выемки в насыпь	Из выемки в отвал
1	2	3	4	5	6	7	8	9
0-7	128,625	-	154,35		41,79	112,56
7-10	-	112,56	-
10-15	99,2	-	119,04		48,24	70,8
15-20	-	70,8	-
20-28	116,16	-	139,39		139,39

 

 

      Дальность транспортирования грунта  определяем по формуле:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.підготовчі роботи.

 

Основною метою робіт по встановленню та закріпленню траси дороги - це перевірка і встановлення на місцевості усіх точок, які визначають положення дороги в плані та профілі. Роботи по встановленню траси виконує проектна організація, яка передає по акту всі точки закріплення до початку будівельних робіт. При встановленні закріплюють на місцевості ось дороги, початкову та кінцеву точки дороги, початкову та кінцеву точку кругових та перехідних кривих, встановлення осі штучних споруд.

Подвійним нівеліруванням перевіряють відмітки існуючих постійних реперів. Розбиття пікетажу, Розбиття кривих у плані та профілі, розбивку штучних споруд виконує будівельна організація безпосередньо перед початком земляних робіт.

Смугу відводу притрасових та позатрасових резервів, постійного і тимчасового відводу для будівництва дороги і споруджень на ній розчищають від лісу, чагарнику та інших предметів, займаються перенесенням надземних та підземних комунікацій, зносять будови, які підпадають у зону проведення робіт.

Після встановлення і закріплення траси, розчищення дорожньої смуги провадять розбиття земляного полотна, позначаючи на місцевості висоту, ширину, підвалину насипу, укіс, положення резервів та водостічної системи. Цю роботу виконують на підставі робочих креслень.

Правильність окреслення земляного полотна у процесі будівництва контролюють геодезичними приладами і інструментами.

Перед початком спорудження земляного полотна з поверхні підвалин насипу, резервів, канав зрізують та переміщують рослинний грунт за межі виконання робіт. Знятий рослинний грунту зі смуги відводу переміщують бульдозером.

Позавершенні земляних робіт для упорядження земляного полотна та виконання укріпних робіт використовують раніше знятий рослинний грунт, який вкладають шаром 10см на укосах, узбіччях, по низу резервів. Лишки рослинного грунту повертають землекористувачам, який розрівнюють бульдозером на прилеглих полях.

 

5. БУДІВНИЦТВО ВОДОПРОПУСКНИХ  ТРУБ

 

5.1 Визначення обсягів  робіт

 

Спорудження водопропускних труб і малих мостів варто починати після закінчення підготовчих робіт, до початку відсипання земляної полотнини.

Конструкції водопропускних труб варто приймати по типових проектах уніфікованих збірних водопропускних труб [12]. Типове рішення по даній трубі підлягає прив'язці до місцевих умов, установлюється довжина труби з урахуванням ухилу місцевості, визначається глибина закладення фундаменту, тип зміцнення русявів, їхній ухил і т.д.

           Довжину  труби L без оголовків варто визначати  по формулі:

 

де    В – ширина насипу земляної полотнини поверху, м;

        m – коефіцієнт закладення  укосу;

        IT- уклон труби,%;

        n=0,35м – товщина стінки оголовка;

       кут між вісью дороги і труби; 

        hH-висота насипу над трубою;

        hТ- висота отвору труби.

 

   

 

Загальна довжина труби L визначається за формулою:

де    l- довжина труби без оголовків,м;

       r- довжина оголовків,м.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.2 Технологія й організація  будівництва водопропускної труби

 

Технологію виробничого процесу по будівництву водопропускної труби зі збірних залізобетонних елементів варто проектувати, дотримуючи наступної послідовності робіт:

1. Підготовка території будівельного майданчика.
2. Разбивочные роботи.
3. Транспортування, розвантаження і розміщення машин і устаткування.
4. Пристрій котлованів під підставою труби.
5. Пристрій фундаменту, засипання пазух.
6. Транспортування, розвантаження і розкладка блоків оголовків і ланок труби.
7. Монтаж блоків і ланок.
8. Гідроізоляційні роботи і закладення стиків.
9. Засипання труби ґрунтом.
10. Зміцнення укосів, лотків у вхідного і вихідного оголовків труби.
11. Виробничий контроль якості на всіх етапах.

Вантажопідйомний кран для монтажу і розвантаження збірних елементів труби необхідно підбирати, виходячи з наступних вимог:

• максимальному вильоту стріли при монтажі;
• максимальній масі монтируемого елемента при даному вильоті стріли крана;
• забезпечення відстані між низом подаваного краном у проектне положення елемента і найбільш виступаючими по висоті предметами в монтажній зоні не менш 50 див.

         При установці монтажного крана в краю котловану припустима відстань від краю чи гусениці від выносного аутригера до вертикалі підстави укосу виїмки l варто визначати по формулі:

                                               l = 1,2h·n

де  h – глибина виїмки, м;

n – коефіцієнт закладення укосу, прийнятий по таблицях кутів  природного укосу ґрунту.

         Найбільш  важкими є:

• портальна стінка
• конічні ланки

           Приймаємо  автомобільний кран КС–4572 на базі КАМАЗ–53213 вантажопідйомністю  16 – 1 тонн при вильоті стріли 2,4  – 14,5  м.

           Для  провадження робіт по будівництву  необхідні наступні машини:

• екскаватор ЭО–1621 зі зворотною лопатою Vк = 0,15м3;
• кран КС–4572 на базі КАМАЗ–53213;
• бульдозер ДЗ–8 на базі трактора Т–100;
• автомобіль КрАЗ–256Б, вантажопідйомністю     тонн;
• каток ДУ–29А – самохідний на пневматичних шинах масою m =    т, ширина смуги, що ущільнює,     м, товщина шару, що ущільнюється, h = 0,30 м;
• бетоносмеситель СБ–59 на базі КрАЗ–256 Vзамеса = 3,2 м3.