Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Января 2014 в 16:23, курсовая работа
Із легких бетонів виготовляються різні конструкції як для житлового так і для промислового будівництва.
Використання конструкцій із легких бетонів дозволяє значно знизити вагу будинків, скоротити транспортні витрати, трудомісткість виготовлення і монтажу самих конструкцій. На 20 – 45 % знижується при цьому вартість самих конструкцій. Об’єм капітальних вкладень в 1,4 – 2,5 рази менше, ніж виробництва виробів із звичайного важкого бетону.
Основою для виробництва легких бетонів є пористі заповнювачі – природні і спеціально виготовлені. Властивості легких бетонів значною мірою визначаються властивостями пористих заповнювачів.
Загальні витрати
№ п/п |
Найменування енергоресурсів |
Одиниця виміру |
Потреба на одиницю продукції |
Річна потреба |
1 |
Електроенергія |
кВт |
7,35 |
4205450 |
2 |
Стиснене повітря |
м3 |
14,3 |
633500 |
4.8. Склад основних виробничих робітників
№ п/п |
Професія або назва робочого місця |
Число по змінам |
Всього | |
1 |
2 | |||
1 |
Основні робітники по всій технологічній лінії |
19 |
19 |
52 |
2 |
Теплотехнік |
2 |
2 | |
3 |
Черговий слюсар |
2 |
2 | |
4 |
Електрик |
2 |
2 | |
5 |
Кранівник |
1 |
1 |
5. Охорона праці та захист навколишнього середовища
При проектуванні, будівництві та експлуатації нових, а також реконструкції вже діючих підприємств дотримуються СН 245-63 “Санітарні норми промислових підприємств”.
Для боротьби з пилом необхідно все технологічне та транспортне обладнання, в якому утворюється пил, вміщувати у герметичні суцільні металеві кожухи з щільно підігнаними люками, дверцями та іншими отворами. В місцях утворення пилу і газів слід влаштувати крім загальної вентиляції ще й місцеву аспірацію для видалення пилу та газів безпосередньо з точок їх утворення.
Загальна та локальна вентиляційні системи повинні забезпечувати належний санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень. Припустима концентрація токсичних газів у повітрі приміщень не повинна перевищувати (мг/м3):
для пилу який вміщує:
10 – 70% кварцу 2
до 10% кварцу 5
без домішок кварцу 6
вугільного пилу 10
оксиду вуглецю 0,02
сірководню 0,01
Для покращення санітарних умов роботи на підприємстві особливе значення має заміна механічного транспорту пневматичним, застосування для очищення забрудненого повітря електрофільтрів та герметизація обладнання, яке контактує з пилом. Надійність роботи електрофільтрів залежить від правильного вибору та встановлення цих апаратів і трубопроводів встановлених перед ними, герметизації системи, стабілізації на заданому рівні параметрів повітря або газів, які підлягають очищенню.
Для попередження осідання
пилу в повітропроводах, які транспортують
порошок, необхідно їх встановлювати
під кутом не менше як 45 - 50˚
до горизонту. В місцях зміни напрямку
повітропроводів необхідно
З метою зниження температури повітря в приміщенні до значень, які вимагають санітарні норми, слід застосовувати теплоізоляцію нагрітих частин технологічного та транспортного обладнання з таким розрахунком, щоб температура зовнішньої поверхні ізоляції не перевищувала 45˚ С.
Всі рухомі частини приводів та інших механізмів слід надійно огороджувати. На заводі повинна бути звукова чи світлова сигналізація, яка попереджує персонал про пуск того чи іншого обладнання, а також про негаразди на окремих технологічних ланках, які можуть викликати аварію. Всі струмопровідні частини (внутрішня проводка, рубильники тощо) повинні бути ізольовані, а металеві частини механізмів та апаратів заземлені на випадок пошкодження ізоляції.
Пристрої сушки внаслідок своєї специфіки відносяться до обладнання підвищеної небезпеки. На кожну установку повинні бути складені паспорт та акти випробувань та режимів роботи. В цеху повинні бути вивішені інструкції по експлуатації установок. Вмикання установок повинно супроводжуватись світловим і звуковим сигналом. Конструкції установок повинні бути герметичними й теплоізольованими (температура зовнішніх поверхонь не вище 40˚ С).
6. Будівельна частина
Будівля цеху являє собою каркасну конструкцію із збірного залізобетону. Компоновочна схема: 1 прольот м, крок колон м, загальні розміри цеху м, (без урахування арматурного і формувального відділення), площа 2304 м2.
Глибина закладання фундаментів під колони призначається виходячи з характеристики ґрунтових умов і глибини промерзання ґрунту.
Висота підкранових шляхів – 7,2 м.
Висота цеху приймається з врахуванням переміщення вантажів над обладнанням технологічної лінії, з запасом відстані між ними 0,5 м.
7. Техніко-економічні показники
№ п/п |
Показники |
Одиниця виміру |
Величина показників у курсовому проекті |
1 |
Потужність цеху на рік:
|
м3 шт |
80000 571429 |
2 |
Виробнича площа цеху |
м2 |
2304 |
3 |
Встановлена потужність електродвигунів |
кВт |
467,8 |
4 |
Річна потреба в енергоресурсах:
|
кВт·год м3 |
4205450 633500 |
5 |
Списочна кількість виробничих робітників |
чол |
41 |
6 |
Об’єм продукції знятої з 1 м2 виробничих площ |
м3/м2 |
19,53 |
7 |
Виробництво продукції на одного списочного робітника |
м3/чол |
1951,22 |
8 |
Енергоозброєність |
6,35 |
Розрахунок питомих витрат сировинних матеріалів на одиницю випускаємої продукції встановлюється діленням річних потреб з врахуванням різного виду втрат на запроектовану потужність цеху чи заводу.
Питомі витрати електроенергії, стиснутого повітря визначаються діленням річних потреб на різну запроектовану потужність цеху.
Трудомісткість виробництва одиниці продукції визначається діленням річної кількості “чол·год”, напрацьованих основними виробничими робітниками, на річний випуск продукції. Таким чином, це буде трудомісткість тільки по основним виробничим операціям.
Виробництво продукції на одного списочного робітника (продуктивність праці) визначається річною кількістю продукції на одного списочного робітника. Списочний склад виробничих робітників одержують перемноженням явочного складу (загальна кількість на добу) на 0,8 – при 2-змінній роботі і перервному робочому тижні; або на 1,28 – при 3-змінній роботі і безперервному робочому тижні.
Виходячи з пункту 3.7 при виготовленні готової продукції затрати на електроенергію по всім одиницям обладнання на 1 м3 30,3 кВт на 1 виріб (V = 0,14 м3) 7,987кВт,
річна потреба 4564016 кВт. Потреба у стисненому повітрі на 1 м3 7,9 м3, на виріб 1,12 м3, річна потреба 633500 м3.
7.3. Затрати праці
7.4. Продуктивність праці
7.5. Енергоозброєність
7.6. Зйом продукції з 1 м2 виробничої площі