Страхування фінансових ризиків

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Страхові послуги»

 

Тема: «Страхування фінансових ризиків»

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-методологічні  основи страхування фінансових ризиків…...5

1. Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування……………………………………………………………………5
2. Економічна сутність фінансових ризиків…………………………………...8
3. Класифікація фінансових ризиків та місце страхування в методах їх зниження……………………………………………………………………..10

Розділ 2. Сучасний стан страхування  фінансових ризиків в Україні…………...13

2.1.  Послуги страхування фінансових ризиків представлені на українському страховому ринку…………………………………………………………………..13

2.2.  Місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України…20

Розділ 3. Проблеми перспективи  розвитку страхування фінансових ризиків  в Україні………………………………………………………………………………24

1. Проблемні аспекти страхування фінансових ризиків в Україні………….24
2. Перспективи подальшого розвитку та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні………………………………...27

Висновки……………………………………………………..……………………..31

Список використаної літератури…………………………………………………33

Додатки……………………………………………………………………………..35

 

Вступ

Aктуaльнiсть дoслiдження. Фінансова діяльність суб’єктів  господарювання, фінансово-кредитних  установ пов’язана з багатьма  ризикам, ступінь впливу яких  на результати їхньої фінансової  діяльності значно підвищується  з переходом до ринкової економіки.  Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових  ризиків, що відіграють найбільш  значну роль у загальному “портфелі  ризиків”. Збільшення ступеня впливу  фінансових ризиків на результати  фінансової діяльності господарюючих  суб’єктів пов’язане з швидкою  зміною економічної ситуації  в країні і кон’юнктури фінансового  ринку, розширенням сфери фінансово-кредитних  відносин, появою нових фінансових  технологій і інструментів. На  основі обслуговування різноманітних  ризиків фінансового характеру  сформувалася так звана сфера  фінансового страхування. Отже, напрямок  страхової діяльності, пов’язаний  із мінімізацією фінансових ризиків,  не лише вимагає, а й заслуговує  глибокого вивчення й теоретичного  узагальнення як на основі  власної практики, так і з урахуванням  зарубіжного досвіду. 

Дослідженню теорії фінансових ризиків, питанням страхування  фінансово-кредитних ризиків присвятили свої праці такі відомі зарубіжні  та вітчизняні вчені-економісти, як: І.А. Бланк, М.С. Клапків, Н.Н. Внукова, Д. Фарни, Л. Хорін, Т. Вейган, Ж. Перар, К.С. Воблий, С.С. Осадець, А.А. Гвозденко, В.В. Глущенко, Я.П.Шумелда та ряд інших.

Oб’єктoм дaнoгo дoслiдження є фінансові ризики.

Предметoм дoслiдження виступaє страхування фінансових ризиків як одного з способів їх мінімізації в розрізі останніх тенденцій розвитку.

Метою рoбoти є дослідження поняття фінансового ризику, розгляд теоретичних засад і практичних аспектів страхування фінансових ризиків.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирiшити нaступнi зaвдaння:

- визнaчити сутнiсть поняття фінансового ризику та підходи до їх класифікації;

- дoслiдити причини виникнення фінансових ризиків;

- визнaчити мiсце страхування в методах мінімізації фінансових ризиків

- прoaнaлiзувaти сучaсний  стaн та місце страхування фінансових ризиків на страховому ринку України;

- виявити тенденцiї рoзвитку  страхування фінансових ризиків в Україні;

- oхaрaктеризувaти основні страхові послуги з страхування фінансових ризиків, які існують на страховому ринку України;

- oхaрaктеризувaти ключoвi  сучaснi прoблеми, пoв’язaнi з страхуванням фінансових ризиків ;

- oбґрунтувaти шляхи вирiшення  виявлених прoблем

Дoслiдження склaдaється зi вступу, трьoх рoздiлiв виснoвкiв. У  першoму рoздiлi «Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків» дoслiджуються теоретико-методологічні зaсaди визнaчення сутнoстi поняття «фінансовий ризик», їх класифікація, причини їх виникнення та місце страхування в їх мінімізації. У другoму рoздiлi «Сучaсний стaн страхування фінансових ризиків в Україні» прoвoдиться aнaлiз сучaснoгo стaну страхування фінансових ризиків в контексті розвитку страхового ринку України, дається характеристика окремим видам страхових послуг з страхування фінансових ризиків на страховому ринку України на прикладі таких страхових компаній як: «Оранта», «Кремень», «Українська пожежно-страхова компанія». У третьoму рoздiлi «Прoблеми та напрями вдосконалення страхування фінансових ризиків в Україні» хaрaктеризуються ключoвi сучaснi прoблеми, пoв’язaнi з розвитком страхування фінансових ризиків в Україні та наводяться шляхи вирішення цих проблем. 

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи страхування фінансових ризиків

1. Причини виникнення фінансових ризиків та необхідність їх страхування

Будь-яка фінансова діяльність пов’язана з ризиком, тому питання  управління фінансовими ризиками набуває  останніми роками дедалі більшої  актуальності. Управління фінансовими  ризиками займає особливе місце у  фінансовому менеджменті, так як вони тісно пов’язані з фінансовими  відносинами підприємств, більш  ніж інші піддаються впливу зовнішнього  середовища, яке в сучасних умовах є досить непередбачуваним.

Потреба підприємств у  захисті від можливих збитків  в умовах ринкової економіки може бути забезпечена шляхом:

—самострахування (створення  резервного фонду безпосередньо  суб'єктами господарювання);

—створення товариств  взаємного страхування, в яких страхові внески засновників одночасно є  пайовими внесками до статутного капіталу товариства. Створення товариства однієї або суміжних галузей для покриття своїх специфічних ризиків;

—укладення договорів  страхування зі страховими компаніями

Безперечно, фонд самострахування  дає можливість відшкодувати збитки, але не дуже великі, А шкода внаслідок  аварій, пожеж, завдана підприємствам, особливо підприємствам промисловості, може бути великою. Тому коштів резервного фонду підприємства не вистачить  навіть на покриття середніх, а тим  більше крупних збитків. Товариства взаємного страхування в України  ще відсутні, оскільки не розроблена відповідна законодавча база для їх функціонування. Тому укладення договорів страхування  зі страховими компаніями є найбільш привабливим шляхом захисту підприємств  від непередбачуваних втрат. Можливості страховиків зростають у процесі  застосування механізму розподілу  й перерозподілу крупних ризиків  через співстрахування й перестрахування[1].

Потреба в страховому захисті  підприємств в Україні посилюється  в зв'язку з перебудовою економіки, приватизаційними процесами. До ринкової трансформації економіки ризики підприємств покривалися переважно  за рахунок коштів бюджету. Тепер  ситуація змінилася, поширення недержавних  форм власності виключає можливості використовувати кошти бюджету  для покриття збитків підприємств. У ризикованих ситуаціях у  підприємств виникає потреба  в покритті все більшої кількості  середніх і великих ризиків за допомогою страхування. Саме в страхуванні  найповніше збігаються інтереси виробника, держави й страховика.

Слід зазначити, що більшість  науковців і практиків ототожнюють  поняття «джерела», «чинники» й  «обставини» виникнення ризиків. Це зумовлено тим, що у практичній діяльності дуже важко розмежувати джерела  й чинники виникнення ризиків. Зокрема, В. В. Вітлінський наголошує, що основним джерелом ризику є суперпозиція таких  типів невизначеності:

— невизначеність щодо цілей  суб’єкта господарювання (багатокритеріальність  і неузгодженість між окремими індикаторами);

— невизначеність (неоднозначність) прогнозів розвитку оточення (альтернативні  сценарії розвитку середовища);

— інформаційна обмеженість, зокрема кількісних даних, у процесі  прийняття управлінських рішень

Аналіз літературних джерел показав, що науковці, як правило, виокремлюють внутрішні джерела виникнення ризиків, які формуються всередині суб’єкта господарювання, однак можуть спричиняти ризики й негативні наслідки для  зовнішнього середовища (поломки  обладнання, помилки управлінців  і персоналу, недоцільність встановлених цілей і завдань тощо), та зовнішні, які виникають у навколишньому  середовищі, але впливають на діяльність суб’єкта господарювання (зміни смаків споживачів, законодавчі колізії, банкрутство контрагентів тощо) [14].

Також пропонують класифікувати  чинники виникнення ризиків на суб’єктивні, об’єктивні або суб’єктивно-об’єктиви  і. Прихильники суб’єктивного аспекту виникнення ризиків стверджують, що вирішальним чинником у виникненні ризиків є роль особи, яка приймає рішення за умов невизначеності. Прихильники об’єктивних джерел виникнення ризику вважають, що основним чинником є сама ситуація. Проте в науковій літературі переважає суб’єктивно-об’єктивний підхід.

Суб’єктивно-об’єктивним  ризик вважається в тому разі, якщо він породжується й суб’єктивними  процесами, й такими, існування яких не залежить від волі і свідомості людей[6].

Отже, на основі досліджених  наукових праць і досвіду діяльності підприємств можна розділити  джерела виникнення фінансових ризиків  за рівнем їх утворення: макроекономічні, мікроекономічні, специфічні (всі ті, що притаманні діяльності певного підприємства та визначаються організаційно-правовою формою, сферою діяльності тощо. Макроекономічні  джерела можуть істотно різнитися, тому їх доцільно поділяти щонайменше на дві групи: глобальні й локальні (див. рисунок 1 додатку до розділу 1).

Виникнення ризику у фінансовій сфері, як правило, зумовлюється такими глобальними обставинами [7]:

— зростанням схильності до ризику власників і менеджерів фінансово-економічних  інституцій усього світу, що призвело до світової фінансової кризи у 2008 році;

— збільшенням обсягів  фінансових і банківських операцій та угод;

— ускладненням фінансово-економічних  операцій;

— взаємопов’язаністю фінансово-економічних  систем країн світу;

— збільшенням обсягів  світової торгівлі та неврегульованістю  низки правових проблем торгівлі;

— відсутністю належних інструментів регулювання фінансових ринків;

— поширеністю та швидким  розвитком похідних фінансових інструментів;

— відсутністю структурних  і системних перетворень фінансово-економічних  систем у трансформаційних економіках;

— зростанням кількості  надзвичайних і форсмажорних обставин у зовнішньому середовищі

2. Економічна сутність фінансових ризиків

Фінансова діяльність підприємства пов’язана з багатьма ризикам, ступінь впливу яких на результати його діяльності значно підвищується з переходом до ринкової економіки. Ризики, що супроводжують цю діяльність, виділяють в окрему групу фінансових ризиків, що відіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” підприємства. Збільшення ступеня впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності підприємства пов’язано з швидкою зміною економічної ситуації в країні і кон’юнктури фінансового ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів[21].

Для більш глибокого розуміння сутності фінансового ризику, розглянемо основні його елементи.

Об’єкт фінансового ризику – це фінансова система, умови  діяльності якої неможливо оцінити  повною мірою внаслідок невизначеності умов її функціонування.

Суб’єкт фінансового ризику – це фізична або юридична особа, які зацікавлені в успішних фінансових результатах діяльності та приймають  управлінські рішення стосовно об’єкта  ризику.

Джерела фінансового ризику – це дії, процеси та явища, які  викликають невизначеність фінансової ситуації на ринку.

Існують різні точки зору з приводу об’єктивної і суб’єктивної природи фінансового ризику, проте, на наш погляд, це два рівно важливих елементи.

Об’єктивність фінансового  ризику визначається об’єктивними категоріями  невизначеності, неточності даних, відсутності  повної інформації на ринку при проведенні фінансової діяльності. Це поняття  відображає реально існуючі економічні процеси та явища, які існують  незалежно від реакції суб’єкта на них.

Суб’єктивність фінансового ризику зумовлена прийняттям управлінських рішень фізичними особами з їх особистими поглядами, оцінками подій, принципами, досвідом. Фінансовий ризик завжди пов'язаний з прийняттям альтернативних рішень, розрахунком ймовірностей позитивних та негативних результатів.