Лекции по "Страхованию"

 

ЗП = (РНПпоч - ЧПпоч) + (СП - ПП) - (РНПкін - ЧПкін),

 

де: ЗП - зароблена страхова премія на звітну дату;

РНПпоч-резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

СП - страхові премії, що надійшли у звітному періоді;

ПП - страхові премії, передані перестраховикам;

РНПкін - резерв незаробленої премії на кінець звітного періоду;

ЧПпоч - частка перестраховика у резерві незароблених премій на початок звітного періоду;

ЧПкін - частка перестраховика у резерві незароблених премій на кінець звітного періоду.

Зауважимо, що ступінь реальності визначеного фінансового результату (прибутку або збитку) від страхової діяльності значною мірою залежить від того, наскільки точно поділена страхова премія на зароблену і незароблену, тобто наскільки точно обчислені суми резервів незароблених премій та частки перестраховиків у цих резервах. Точність обчислення залежить від методу, яким його виконують. Тому у практиці західних страхових компаній особлива увага приділяється використанню найпридатніших методів залежно від характеру діяльності страховика і видів страхування, які він пропонує. З огляду на це зазначимо, що метод, який застосовується українськими страховиками, виглядає занадто приблизним. Він не враховує специфіки окремих видів страхування, терміну дії страхових договорів. А звідси - неможливість визначення достатньо точного фінансового результату від страхових операцій.

Прибуток від страхової діяльності не завжди є головною частиною прибутку страховика. Дуже часто основна діяльність страховика приносить йому не прибутки, а збитки, що компенсуються прибутком від інвестиційної та фінансової діяльності, а також прибутком від іншої звичайної діяльності та надзвичайних операцій. Ці види прибутку страховика визначаються як різниця між відповідними доходами і витратами.

 

4.2 Методи аналізу розподілу та використання прибутку

 

Прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб'єктів підприємницької діяльності принципами. Схема розподілу прибутку залежить від форми організації страхової компанії (акціонерне товариство відкритого або закритого типу, командитне, повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю) і регулюється Законом України "Про господарські товариства" та установчими документами страховика. Особливістю розподілу прибутку страхової компанії є те, що згідно із Законом України "Про страхування" за рахунок нерозподіленого прибутку, тобто прибутку, який реінвестовану у страхову компанію, вона може створювати вільні резерви з метою зміцнення своєї платоспроможності.

Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загальнодержавні потреби.

Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної платності з боку держави.

Динаміка сплати податків СГ «ТАС»

Податок	2010	2011	Абсолютне відхилення (+,-) тис. грн.	Відносне відхилення (+,-), %
Податок на прибуток від  звичайної діяльності	11699	13411	1712	14,6
Зобов’язання по іншим  податкам	852	1577	725	85,1
ПДВ	43	117	74	172,1
ЄСВ	15980	19350	3370	21,1

 

Згідно з Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» комерційні банки та страхові компанії відносяться до одного сектору економіки - фінансових установ - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Діяльність та банківські операції комерційних банків регламентуються Законом України «Про банки та банківську діяльність», а ліцензування діяльності та контроль за роботою комерційних банків здійснює Національний банк України.

Діяльність та страхові операції страхових компаній регламентуються Законом України «Про страхування», а ліцензування діяльності та контроль за роботою страхових компаній здійснює спеціальний уповноважений орган Державна комісія по регулюванню фінансових послуг в Україні. Страховим компаніям та банкам природно притаманне прагнення до взаємовигідного обміну послугами і зміцнення надійності партнерства.

Розвиток страхових операцій зі страхування майна і відповідальності комерційних структур, населення та інших категорій клієнтів банків веде до зменшення їх залежності від ризиків, розширює діапазон вигідного розміщення кредитних вкладень. З іншого боку в страховиків є інтерес у розміщені в банківських установах за певну плату переважної частини страхових резервів, що збільшує доходи страховиків, ресурси для кредитування. Проте на практиці діяльність банків і страховиків належним чином ще неузгоджена.

З метою покращання використання потенціалу банків, страхових компаній та інших суб’єктів фінансового ринку для зміцнення страхового захисту населення і підприємців, покращання надання інших фінансових послуг доцільно:

• створити Координаційну раду з питань розвитку фінансового ринку України на яку покласти обов’язки по узгодженню напрямів вдосконалення асортименту і умов надання послуг юридичним та фізичним особам з кредитування, страхування, торгівлі цінними паперами тощо;

- залучати установи комерційних банків до здійснення на агентських засадах операції по продажу страхових полісів із страхування життя, від нещасних випадків, домашнього майна та деяких інших видів, які не вимагають складної експертної оцінки ризику;

- збільшити межу дозволеної участі комерційних банків в придбанні акцій страхових компаній і одночасно надати більші можливості страховикам в здійснені інвестицій в статутний фонд вітчизняних банків;

• провести відповідні заходи щодо покращання реалізації і купівлі страховиками цінних паперів.

Отже, страхування має величезні можливості сприяти економічному та соціальному розвитку країни, вирішувати проблеми кожного асоційованого чи індивідуального власника. Взаємодія між банком та страховою компанією характеризується переліком документів, що надається у банк для одержання кредиту. Такий же перелік документів для отримання кредиту в банку може надати і сама страхова компанія:

1. Заява про надання кредиту.

2. Заява-анкета одержувача кредиту.

3. Засновницькі і реєстраційні документи:

· Нотаріальна копія Статуту, з усіма змінами і доповненнями;

· Нотаріально завірена копія Установчого договору, з усіма змінами і доповненнями;

· Копія свідоцтва про реєстрацію в райдержадміністрації;

· Копія свідоцтва про реєстрацію в Управлінні статистики;

· У випадку, якщо від імені юридичної особи-Позичальника виступає філія чи представництво, — нотаріально завірену копію положення і відповідного доручення на право укладення кредитного договору від імені юридичної особи;

· Рішення засновників (власників) юридичної особи про отримання кредиту (за необхідності, коли є вимоги статутних документів чи законодавства України);

· Картка із зразками підписів і відбитком печатки, завірена нотаріально;

· Ліцензії (дозволи), надані позичальнику державними органами на здійснення діяльності, яка кредитується;

· Копії наказів (протоколів зборів засновників) про призначення посадових осіб, які мають право підпису комерційних і фінансових документів;

· Ксерокопії паспортів посадових осіб, які мають право підпису комерційних і фінансових документів.

4. Фінансові документи:

· Баланс річний і на останню звітну дату, підписані уповноваженими особами і завірені печаткою позичальника;

· Звіт про фінансові результати і її використанні за рік і за останній звітний період, підписаний уповноваженими особами і завірений печаткою позичальника;

· Декларація про прибуток підприємства за періоди, необхідні для аналізу діяльності підприємства-позичальника;

· Пояснення щодо дебіторської і кредиторської заборгованості позичальника на останню звітну дату;

· Звіт про фінансово-майновий стан підприємства-позичальника за рік;

· Розшифровка основних засобів на останню звітну дату (при необхідності);

· Розшифровка окремих статей балансу (при необхідності);

· Повний перелік відкритих позичальником рахунків в національній і іноземній валютах із вказівкою банківських реквізитів, за підписом уповноважених осіб і завірений печаткою позичальника;

· Довідка (виписка) із обслуговуючого банку про обороти коштів по рахунках клієнта за період, необхідний для аналізу діяльності підприємства;

· Довідка про наявність (відсутність) заборгованості по кредитах в інших банках, підписана уповноваженими особами і завірена печаткою позичальника. За наявності заборгованості по кредитах в інших банках позичальником надаються копії кредитних договорів, договорів застави;

· Копії актів перевірки за поточний рік уповноважених держорганів (державної податкової служби, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету тощо);

· Акт аудиторської перевірки.

5. Комерційні документи:

· Техніко-економічне обґрунтування ефективності проекту (бізнес-план), під який передбачається отримання кредиту, з детальним визначенням валового доходу, валових затрат, чистого прибутку, всіх податкових платежів, рентабельності об’єкта кредитування, графіка надання кредитних коштів, графіка і джерел погашення кредиту і сплати процентів;

· Копії контрактів (договорів та інших угод, рахунків – факту (інвойсів), вантажних митних декларацій (якщо оплата по факту поставки), накладних, актів прийому-передачі, платіжних документів, які є об’єктами кредитування, підписані уповноваженими особами і завірені печаткою позичальника;

· Копії договорів (угод) щодо поточної господарської діяльності позичальника, доходами від яких передбачається погашення кредиту.

6. Документи щодо забезпечення повернення кредитних коштів і сплати процентів: гарантія банку, страховий поліс, поручительство, застава чи змішані форми забезпечення:

6.1. Гарантія банку:

· Тристоронній договір гарантії між Банком, позичальником і банком – гарантом;

· Засновницькі документи банку – гаранта, його баланс на останню звітну дату, економічні нормативи, картки із зразками печатки і підписів керівників.

6.2. Щодо страхової компанії:

· Тристоронній договір страхування між Банком, позичальником і страховою компанією;

· Засновницькі і реєстраційні документи страхової компанії;

· Баланс і звіт страхової компанії на останню звітну дату.

6.3. Поручительство:

· Засновницькі і реєстраційні документи поручителя відповідно до п.3 цього Переліку;

· Баланс і звіт поручителя на останню звітну дату;

· Інші фінансові документи відповідно до п.4 цього Переліку (на вимогу Банку).

6.4. Забезпечення заставою:

6.4.1. Для об’єктів нерухомості:

· Документи, які свідчать про право власності заставодавця на предмет застави (договори купівлі-продажу, міни, інших договорів цивільно-правового характеру, що стверджують перехід права власності, свідоцтво про право власності, свідоцтво про придбання майна з аукціону);

· акти на право користування землею, про право власності на землю;

· довідка-характеристика з бюро технічної інвентаризації;

· довідка із нотаріальної контори про відсутність заборон на відчуження майна;

· інвентарна справа на будівлю;

· баланс з розшифровкою основних засобів;

· письмова згода (якщо це передбачено статутними документами) власників (учасників, акціонерів) на передачу майна в заставу і довіреність на підписання договору застави конкретними особами;

· Експертна оцінка вартості майна, що пропонується у заставу.

6.4.2. Для квартир:

· довідка-характеристика із бюро технічної інвентаризації;

· довідка із нотаріальної контори про відсутність заборон на відчуження майна;

· довідка із житлово-експлуатаційної контори по формі №3 щодо зареєстрованих в квартирі осіб, а також про відсутність заборгованості по квартплаті;

· за наявності зареєстрованих в квартирі повнолітніх осіб, які не є власниками квартири, — письмове зобов’язання про звільнення квартири і виписки з неї у випадку звернення стягнення на заставу;