Довгострокове страхування

Відповідно до Рис. 2.3 можна сказати наступне, що страхова компанія «Княжа», буде отримувати страховий платіж від клієнта у розмірі 7595,71 грн. щорічно протягом 15 років.

 

3. Розрахувати баланс актуарних зобов’язань сторін договору страхування та величину страхової премії

Актуарні розрахунки — це процес, у ході якого визначаються витрати, необхідні на страхування даного об’єкта.

Основним завданням актуарних розрахунків є визначення собівартості та вартості послуги, що надається страховиком страхувальнику і яка включає в себе:

• обрахунок витрат, необхідних для страхування даного об’єкта;

• врахування імовірнісних характеристик події, що оцінюється;

• виявлення загальних закономірностей явищ, що проявляються через  масу обумовлених випадкових подій, наявність яких призводить до значних коливань страхових платежів;

• визначення оптимальних розмірів спеціальних резервів, що знаходяться в розпорядженні страховика і забезпечує з певною ймовірністю всі запити, що надходять;

• прогнозування.

У більш узагальненій формі актуарні розрахунки можна подати як систему математичних і статистичних закономірностей, що регламентують взаємини між страховиком і страхувальником [4].

В актуарних розрахунках варто передбачити деякі особливості, пов’язані з практикою страхової справи. Найбільш важливими з них є:

•  події, які оцінюються, мають імовірнісний характер, що відбивається на розмірі, пред’явлених до сплати страхових премій;

• визначення собівартості послуги, що надається страховиком, проводиться у відношенні до всієї страхової сукупності;

• необхідне виділення спеціальних резервів, що знаходяться в розпорядженні страховика, визначення оптимальних розмірів цих резервів;

• експертна оцінка договорів страхування;

• дослідження норми позичкового відсотка і тенденцій його зміни в конкретному часовому інтервалі;

• наявність повного чи часткового збитку, пов’язаного зі страховим випадком, що визначає потребу виміру величини його розподілу в часі та просторі за допомогою спеціальних таблиць;

• дотримання принципу еквівалентності, тобто встановлення адекватної рівноваги між інтересами страхувальника, вираженими через страхову суму, і страховим забезпеченням, наданим страховою компанією, завдяки отриманим страховим преміям;

• виділення групи ризику в межах даної страхової сукупності.

Осіб, які проводять актуарні розрахунки, називають ще актуаріями. Зокрема, якщо укладання договору цілком лежить на плечах фахівця з правових питань, то актуарій займається лише визначенням його ціни.

Актуарій повинен вирішити для даної страхової компанії наступні завдання:

• визначити величину ризикової премії, яка забезпечує еквівалентність зобов’язань і ризику у страховика і страхувальника;

• визначити величину ризикової надбавки;

• визначити величину страхового запасу (капіталу), який забезпечить виживання (не розорення) компанії з певною надійністю;

• проаналізувати можливість підвищення стійкості компанії з допомогою перестрахування і розрахувати плату за перестрахування;

• оцінити положення компанії на страховому ринку і залежно від ситуації сформулювати підтверджені розрахунками рекомендації, які закріплюють позиції компанії [8].

Страховий внесок, або страхову премію, можна розглядати з економічного, юридичного та математичного погляду. Економічна сутність страхового внеску виявляється в тому, що він є частиною національного доходу, яку виділяє страхувальник з метою гарантування його інтересів від впливу негативних подій.

З юридичного погляду страховий внесок можна визначити як грошовий вираз страхового зобов'язання, обумовленого та підтвердженого шляхом укладання договору страхування між Його учасниками.

У математичному розумінні страховий внесок — це платіж страхувальника страховику, який періодично повторюється [7].

Отже, охарактеризувавши актуарні розрахунки та страхові премії, можна розрахувати баланс актуарних зобов’язань і величину страхової премії компанії «Княжа».

Спочатку розрахуємо розмір страхової премії.

Оскільки протягом 15 років  компанія буде отримувати від клієнта внески у розмірі 7595,71грн., то дохід буде становити: 7595,71*15=113935,65грн.

Оскільки виплати страхової компанії є одноразовими, то витрати будуть становити 100000грн.

Отже, баланс на кінець буде становити 13935,65грн.

 

4. Навести графічні  схеми фінансових потоків, розрахувати  баланси актуарних зобов’язань сторін договору страхування та величини страхових премій (чи виплат) за умов зміни Вами (чи страхувальником): строку і частоти сплати страхових премій; строку і частоти виплат страхових сум та ін.

1) Отже, змінимо строк і частоту сплати страхових премій. Тоді строк буде становити 10 років, а частота сплати страхових премій 1 раз на 2 роки.

Відповідно до нових даних схема фінансового потоку буде мати наступний вигляд (рис. 4.1.).

Рис. 4.1 Схема фінансового потоку за договором довгострокового страхування життя

Оскільки строк страхування змінився з 15 років до 10 років, то баланс актуарних зобов’язань буде розраховуватися наступним чином:

• розмір страхових премій = 15191,42*5 =75957,1грн.;
• виплати страхової компанії – 100000грн.

Отже, баланс на кінець буде становити = -24042,9грн.

 

2) Змінимо строк і розмір  сплати страхової премії. Тоді  строк буде становити 5 років, а  розмір сплати страхових премій 20000грн.

Враховуючи нові дані, схема фінансового потоку буде мати такий вигляд (рис. 4.2.).

 

Рис. 4.2 Схема фінансового потоку за договором довгострокового страхування життя

Оскільки строк страхування змінився з 15 років до 5 років, то баланс актуарних зобов’язань буде розраховуватися наступним чином:

• розмір страхових премій = 20000*5 =100000грн.;
• виплати страхової компанії – 100000грн.

Отже, баланс на кінець буде становити = 0грн.

 

3) Змінимо строк і розмір  страхових виплат. Тоді строк  буде становити 20 років, а розмір  страхових виплат 150000грн.

Відповідно до нових даних, схема фінансового потоку буде мати такий вигляд (рис. 4.3.).

 

Рис. 4.3 Схема фінансового потоку за договором довгострокового страхування життя

Оскільки строк страхування змінився з 15 років до 20 років, то баланс актуарних зобов’язань буде розраховуватися наступним чином:

• розмір страхових премій = 7595,71*20 =151914,22грн.;
• виплати страхової компанії – 150000грн.

Отже, баланс на кінець буде становити = 1914,22грн.

4) Змінимо розмір страхових  премій і розмір страхових  виплат. Тоді розмір страхових  премій буде становити 25000грн., а  розмір страхових виплат 200000грн.

Відповідно до нових даних, схема фінансового потоку буде мати такий вигляд (рис. 4.4.).

 

Рис. 4.4 Схема фінансового потоку за договором довгострокового страхування життя

Оскільки дані змінилися, то баланс актуарних зобов’язань буде розраховуватися наступним чином:

• розмір страхових премій = 25000*15 =375000грн.;
• виплати страхової компанії – 200000грн.

Отже, баланс на кінець буде становити = 1914,22грн.

 

 

5. Здійснити критичний  кількісний порівняльний аналіз  отриманих результатів (п.4) з базовим  варіантом, обрати та обґрунтувати  найвигідніший та оптимальний  варіант умов як для страховика, так і для страхувальника.

Отже, порівнюючи результати фінансових потоків та балансу актуарниз зобов’язань базового договору довгострокового страхування із іншими договорами, в яких ми здійснювали відповідні зміни, то можна сказати наступне:

1. для страховика:

• чим більший розмір страхових премій отримує страхова компанія, тим більший її дохід від укладеного договору страхування;

• чим більші виплати страхової компанії, тим більші її витрати у разі настання страхового випадку;
• чим менший строк страхування, тим менший дохід страхової компанії і навпаки, чим більший строк страхування, тим більший дохід страхової компанії.

2. Для страхувальника:

• чим менший строк страхування, тим менші витрати страхувальника та навпаки, чим більший строк страхування, тим більші витрати страхувальника;
• чим більший розмір страхових премій, тим більші витрати страхувальника та навпаки;
• чим більші виплати страхової компанії, тим більші доходи страхувальника (тільки при умові настання страхового випадку здійснюються виплати, тобто страхувальник цих коштів може і не отримати).

Для узагальнення по цьому пункті, можна сказати, щоб дві сторони були задоволенні як страховик, так і страхувальник першому необхідно зменшувати розмір страхових премій відповідно до строку страхування, тобто, якщо довший строк страхування, то відповідно страхові премії мають бути меншими.

 

Висновок

Ринкова трансформація системи економічних відносин в Україні зумовлює необхідність організації надійного страхового захисту, який би зміг забезпечити безперервність і безперебійність національного виробництва, гарантувати економічну стабільність і соціальний захист населення, сприяти активізації інвестиційних процесів у суспільстві.

Динамічний розвиток ринку страхових послуг України, зростаюча конкуренція серед страхових компаній, величезний потенціал ринку - все це на даний час вимагає від керівників страхових компаній створення і застосування більш ефективної і прогресивної стилю управління.

Враховуючі особливості діяльності страхових компаній, умов її проведення та розміру самої компанії, необхідно порівнювати показники фінансового стану з середньогалузевими. Виходячи з такого порівняння, можна сказати, що СК «Княжа» має достатньо стабільне положення на страховому ринку і має великі перспективи розвитку.

В управлінні будь-якою економічною організацією, у тому числі й страховою компанією, одним з найважливіших напрямків є управління ризиками її діяльності. Особливо актуальним стає в наш час управління ризиками зміни вартості активів і пасивів. Проте, таке управління в українських страхових компаніях ще недостатньо поширено.

Крім того, для забезпечення майбутніх виплат страхових сум і відшкодування страховиками утворюються страхові резерви, які також можуть приносити додатковий дохід. Тому, важливою є розробка політики управління сформованими технічними резервами. З цією метою можна використовувати модель оптимізації розміщення технічних резервів, яка дозволяє сформувати оптимальну структуру вкладень з урахуванням вимог діючого законодавства.

 

Список використаної літератури

1.  Закон України “Про  страхування” від 4 червня 1117 року N B02/17-ВР.

2.  Внукова   Н.М.,   Успаленко   В.І.,   Временко   Л.В.   Страхування:   теорія   та практика: Навчально-методичний посібник: Навчальне видання.- X.: Бурун Книга, 2004.- 376 с.

3. Глейзер Р. Финансовнй анализ в системе управлення страховой организации // Страховое ревю (рус.).- 2004.- № 6.- СІ5-23

4.   Ермасов С.В., Ермасова Н.Б. Страхування: Учеб. посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 462 с.

5.  Єрмошенко А.М. Визначення поняття фінансової безпеки страховика та її категорій // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2004.- № 4.- С.46-52

6. Кашенко О.Л., Борисова В.А.  Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: Навчальне видання.- Суми: Університетська книга, 1999.-252 с.

7. Нікуліна М.М. Страхування. Теорія і практика: навч. посібник для студентів вузів, які навчаються за спеціальностями (080105) «Фінанси і кредит», (080 109) «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит» / Н. М. Нікуліна, С. В. Березіна. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. - 511с.

8. Страхова справа в питаннях і відповідях. Навчальний посібник для студентів економічних вузів і коледжів. Серія «Підручники, навчальні посібники». Укладач М.І. Басаков. Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1999 - 576с.

9. Юлдашев Р.Т. Страховий бізнес: Слів.-справ.-М., 2005

10. Електронний ресурс: http://kniazha.com.ua/