Життєві стратегії молоді

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2014 в 00:14, курсовая работа

Краткое описание

Трансформація суспільства відбувається в усіх сферах життєдіяльності людей. Майбутні завдання з модернізації суспільства вимагають реалістичного осмислення його основних тенденцій. Саме тому стає актуальним, як ніколи, розуміння складної проблематики молодіжної свідомості,як основного чинника соціальних перетворень.Молоде покоління, яке живе в сучасних умовах, виросло в складних обставинах руйнування стереотипів поведінки, воно стрімкою і не завжди гладко проходило соціально-економічні та суспільні трансформації. Тому питання про те, що являє собою сучасна молодь та її соціальний потенціал, особливо актуальні.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Життєві стратегії молоді.docx

— 67.25 Кб (Скачать документ)

Зміст

Вступ...............................................................................................................................3

Розділ 1.Теоретико-методологічні засади дослідження цінностей..........................6

  1.1. Поняття "цінності " в роботах теоретиків классичної  соціології ...................6

  1.2.Духовні цінності молоді як основа соціальних перетворень .........................12

Розділ 2.Основні життєві стратегії молоді,як показник ціннісних орієнтацій......20

   2.1. Особливості  реалізації життєвих стратегій у сучасному українському суспільстві....................................................................................................................20

   2.2. "Успішні" житттєві стратегії,як індикатор цінностей сучасної молодої людини..........................................................................................................................28

Висновки.......................................................................................................................33

Список використанної літератури.............................................................................35

 

Вступ

Актуальність теми дослідження. Трансформація суспільства відбувається в усіх сферах  життєдіяльності людей. Майбутні завдання з модернізації суспільства вимагають реалістичного осмислення його основних тенденцій. Саме тому стає актуальним, як ніколи, розуміння складної проблематики молодіжної свідомості,як основного чинника соціальних перетворень.Молоде покоління, яке живе в сучасних умовах, виросло в складних обставинах руйнування стереотипів поведінки, воно стрімкою і не завжди гладко проходило соціально-економічні та суспільні трансформації. Тому питання про те, що являє собою сучасна молодь та її соціальний потенціал, особливо актуальні.

Сучасна ситуація в сфері розвитку молодого покоління неоднозначна. З одного боку, сучасну молодь відрізняє зростання самостійності, практичності і мобільності, відповідальності за свою долю, різке підвищення зацікавленості в отриманні якісної освіти та професійної підготовки, що впливає на подальше працевлаштування і кар'єру. Молоді люди прагнуть до інтеграції в міжнародне молодіжне співтовариство, в загальносвітові економічні, політичні та гуманітарні процеси.      З іншого боку,молодим людям властивий низький рівень інтересу та участі в події політичного, економічного і культурного життя.

     Необхідно глибоко і всебічно вивчати структуру і динаміку цінностей молоді, характер яких служить своєрідним індикатором сучасного соціального розвитку. Вивчення ціннісних орієнтацій молоді дозволяє не тільки визначити духовні джерела розвитку суспільства, що утримують його від саморуйнування, але і виявити, в якому вона йде  напрямку соціокультурної модернізації чи трансляції традиційних для України цінностей.

Ціннісна структура свідомості молодого покоління, що є складовою частиною суспільної свідомості, надзвичайно складна, і різні її елементи сприяють як прискоренню соціальних процесів, так і консервації соціально значущих стабільних станів суспільства.

Розвинені ціннісні орієнтації - ознака зрілості особистості, показник міри її соціальності. Стійка і несуперечлива сукупність ціннісних орієнтацій обумовлює такі якості особистості як цілісність, надійність, вірність певним принципам та ідеалам, здатність до вольових зусиль в ім'я цих ідеалів і цінностей, активність життєвої позиції.Суперечливість ціннісних орієнтацій породжує непослідовність у поведінці. Нерозвиненість ціннісних орієнтацій - ознака інфантилізму, панування зовнішніх стимулів у внутрішній структурі особистості. Саме тому,цікаво є дослідити вплил ціннісних оріентацій на вибір життєвих стратегій молоді.

Цінності розглядали такі дослідники М.Вебер, Е.Дюркгейм, Ф.Адлер, К.Клакхон. Крім них,ціннісна проблематика представлена також у роботах Н.І. Лапіна, Д. Пантич, Н. Смелзера, В.А. Ядова. Однак умови динамічно мінливого суспільства роблять цю сферу дослідження актуальною, особливо щодо молоді.

Об'єкт курсової роботи-ціннісні орієнтації молоді в сучасному суспільстві.

Предмет- вплив ціннісних орієнтацій сучасної української молоді на вибір майбутніх життєвих стратегій.

Основна мета-це виявити вплив ціннісних орієнтацій сучасної української молоді на вибір майбутніх життєвих стратегій.

Завдання:

-дослідити поняття "цінності " в роботах теоретиків классичної соціології;

-дослідити духовні цінності як основний фактор соціальних змін;

-виявити особливості  реалізації життєвих стратегій у сучасному українському суспільстві;

-виявити "Успішні" житттєві стратегії,як індикатор цінностей сучасної молодої людини;

 

Розділ 1.Теоретико-методологічні засади дослідження цінностей

1.1 Поняття цінності  в класичній соціологіії

Поняття "цінність" було введено в науковий обіг в середині XIX сторіччя. Воно дуже широко використовується у філософській та іншій спеціальній літературі для вказівки на людське, соціальне і культурне значення певних явищ дійсності. У соціології - це проблема загальносоціальних регулятивних механізмів, де цінності розглядаються як елементи суспільної свідомості та культури, виконують стосовно особистості нормативні функції.У літературі можна знайти величезну кількість найрізноманітніших дефініцій цінностей.Це в першу чергу відноситься до робіт М. Вебера. Німецький соціолог розумів під цінностями узагальнені цілі і засоби їх досягнення, що забезпечують інтеграцію суспільства і допомагають індивідам здійснювати соціально схвалюваний вибір своєї поведінки в життєво значущих ситуаціях. М. Вебер вважав, що саме система цінностей утворює внутрішній стержень культури, духовну квінтесенцію потреб та інтересів індивідів і соціальних спільнот. Вона надає і "зворотній" вплив на соціальні інтереси і потреби, виступаючи одним з найважливіших мотиваторів соціальної дії, поведінки індивідів. Таким чином, підкреслює вчений, кожна цінність і системи цінностей мають двоєдину підставу: в особистість як самоцінним суб'єкті і в суспільстві як соціокультурній системі.[26,c.99]

Відомий американський соціолог Ф. Адлер виділив чотири групи дефініцій поняття цінності в залежності від того, з якого роду феноменами цінність ідентифікується. До першої групи він відніс ті визначення поняття цінність, які представляють останню якимсь абсолютом у вигляді бога, вічних ідей, автономних принципів справедливості і т.д. Другу групу, на думку Ф. Адлера, складають дефініції, які розглядають цінність як матеріальні або нематеріальні предмети, а також комплекс притаманних їм якостей (атрибутів), які цінуються, оскільки здатні задовольняти ті чи інші потреби. У третю групу дефініцій цінності Ф.Адлер включив визначення, згідно з якими цінності полягають в самій людині, в його біологічних потребах і розумі. Нарешті, до четвертої групи визначень цінності американський соціолог відносить ті дефініції, які ототожнюють цінності з діями, вербальним або невербальною поведінкою і не існують ніде в дійсності, крім дій [26,с.102-103]. Ф. Адлер вважає, що предметом тієї чи іншої соціальної науки, в тому числі соціології, можуть бути тільки цінності, які проявляються в дії. «Потреби, інтереси, установки, бажання, воля, норми - коротше, оцінки окремих індивідів або спільнот - можна пізнавати тільки на основі їхніх дій. Дія є єдиним емпірично пізнаваним аспектом цінності» [26,с.103]. Тому, розмірковує далі Ф.Адлер, пізнаючи дії, ми пізнаємо цінності. У зв'язку з цим в соціології як у науці, насамперед вивчає зовні спостерігається поведінка, можна цілком обійтися без поняття цінності. Однак з такою позицією навряд чи можна погодитися. Перш за все тому, що в поведінці (вербальному або невербальному) відображаються, на наш погляд, не цінності, а ціннісні орієнтації особистості (ми, як і інші дослідники, схильні поділяти ці поняття - цінності і ціннісні орієнтації). По-друге, пізнання цінностей і ціннісних орієнтації за допомогою аналізу різних поведінкових актів (до чого і звертаються соціологи) зовсім не означає тотожності цінності і дії .

Величезний внесок у ціннісну категоризацію соціальних явищ вніс американський соціолог К. Клакхон. Вважається, що саме К. Клакхону належить найточніше визначення поняття цінність. «Цінність,-пише американський учений, - є експліцитна або імпліцитна концепція того, що бажано, характерна для індивіда чи групи і робить вплив на вибір доступних способів, засобів і цілей дії» [26, с.107].

Дане визначення, як підкреслюють багато дослідників, дає ключ до розуміння природи цінностей, акцентуючи увагу одночасно на їх раціональному (когнітивному), емоційному (афективному) і волютатівном (пов'язаним з «вибором») характері. Цінність, як вважає К. Клакхон, ми не можемо безпосередньо сприймати ні на рівні вербального, ні на рівні невербальної поведінки, бо вона є лише логічний конструкт, абстракція, яка є продуктом людської діяльності, в тому числі вербальної. Запропонована К. Клакхоном концепція цінності по суті відображає об'єктивістський підхід до проблеми, бо, як наполягає американський дослідник, цінності  є науковими абстракціями і не можуть бути віднесені ні до компонентів організму, ні до елементів навколишнього нас реальності. У зв'язку з цим К.Клакхон визначає цінність як концепцію, тобто власне логічний конструкт.

У визначенні цінності за К.Клакхоном нас в найбільшій мірі залучає його розуміння даного феномену як глибинного внутриличностного освіти, яке деколи дуже важко вербалізувати. Тобто особистість (або соціальна група) далеко не завжди интериорізує цінності усвідомлено.Ученний вважав, що саме цінності, інтегруючи особистість у соціокультурну систему, забезпечують їх адекватність один одному, тобто і на особистісному, і на громадському рівні повинні обов'язково функціонувати ціннісні зразки, прийняті більшістю. К.Клакхон вважає, що цінності тому й існують, що «суспільне життя було б без них неможливе, функціонування суспільної системи не могло б стійко реалізувати групові цілі, індивіди не могли б отримувати те, що вони бажають» [26, с.108-109]. Розглядаючи цінності як специфічні інтегративні кодекси індивіда або соціальної групи,К. Клакхон підкреслює, що реально їх можна виявити тільки тоді, коли індивід або група знаходяться в ситуації вибору того чи іншого варіанту поведінки. Розмірковуючи з приводу «доступних способів, засобів і цілей дії», на вибір яких, як переконаний К.Клакхон, впливає система цінностей (індивідуальна або групова), американський учений насамперед підкреслює можливість існування їх різних альтернативних варіантів. Вибір одного з цих варіантів обумовлюється біологічними, соціально-психологічними та соціокультурними особливостями індивіда чи групи, а також станом соціального середовища в цілому. Усвідомлення наявних альтернатив залежить, в тому числі, від ситуації вибору. Часом вона така, що навіть при узгодженій мети індивіди і групи виявляють незгоду в оцінці «справедливості» наявних в їх розпорядженні і застосовуваних засобів. В умовах сучасної України ця ситуація ускладнюється тим, що незгода проявляється не лише в оцінці засобів досягнення мети, але і у визначенні самої мети. Безсумнівно, що такий стан соціуму викликає підвищений науковий інтерес. У той же час, на жаль, воно неймовірно драматизує життя окремої особистості, соціальної групи, українського суспільства в цілому.

Серед західних соціологів найбільш близьку позицію до К.Клакхона в питаннях про природу цінностей займав Т. Парсонс, який розумів під цінністю «концептуалізацію бажаного» [26, с.113]. При цьому він диференціював цінності по класах об'єктів, з якими нерозривно пов'язана людська діяльність. Це відноситься, з одного боку, до оцінки самих культурних зразків і їх «неемпіричних» систем віднесення, з іншого, - до таких категорій емпіричних об'єктів, як соціальна система, система особистості, організмів і фізичного світу. Розглядаючи цінності «як концептуалізацію бажаного типу об'єкта з кожної із згаданих категорій», Т.Парсонс підкреслює, що в такій інтерпретації «соціальні цінності є концептуалізацією бажаною соціальної системи; на рівні особистості цінністю є бажаний тип особистості і т.д.» [26, с.113].

Близькість методологічних позицій Т. Парсонса і К. Клакхона незаперечна. Обидва дослідника бачать в цінності концептуалізацію такої якості суб'єкта (індивіда або групи), як його уявлення про бажаний об'єкт.Мабуть, тільки в одному вони дещо розходяться. На відміну від К. Клакхона, Т. Парсонс вважає, що цінність може конституюватися тільки на основі загальноприйнятих уявлень про бажаний. У зв'язку з цим він робить таке уточнення у своїй дефініції соціальних цінностей: це загальноприйняті уявлення про бажаний тип соціальної системи - перш за все про суспільство в уявленні його власних членів.

На думку Т.Парсонса, соціальні цінності є продуктами культури, точніше певної культурної традиції. Для американського суспільства це, вважає Т.Парсонс, така релігійна традиція, як аскетичний протестантизм.Таким чином, Т. Парсонс проголошує можливість ціннісного консенсусу членів суспільства відносно його бажаного пристрою навіть в умовах класового соціуму. Саме цей постулат Т.Парсонса надихнув нас на пошуки єдиних ціннісних підстав загальнонаціональної ідеї сучасного українського суспільства. У цілому нам імпонує, якщо можна так сказати, аксіологічний детермінізм Т.Парсонса, що розглядає цінності як вищі принципи, на основі яких забезпечується цілісність, згода як в малих соціальних групах, так і в суспільстві в цілому. Інтерес і увага до ціннісної концепції Т.Парсонса обумовлений, в тому числі, тим, що цінності інтерпретуються насамперед як ненормативні регулятори людської поведінки, трансформація яких значною мірою зумовлює зміст і спрямованість соціокультурної динаміки.

Концепція цінності Т.Парсонса, його аналіз ціннісно-нормативної регуляції соціальної життєдіяльності є суттєвою складовою структурно-функціональної теорії. Функціоналістська трактування сутності аксіологічних феноменів певною мірою являють собою своєрідний синтез ідей Е. Дюркгейма, який вбачав безпосередній взаємозв'язок між характером «колективних уявлень» і типом структурної організації суспільства, і «розуміє» соціологією М. Вебера, акцентувати увагу на дослідженні «етосу», духовно-мотиваційної сутності різних соціокультурних систем.Таким чином,цінності забезпечують соціальний порядок та допомагають уникати аномії.

Соціокультурна трансформація сучасних суспільств, як свідчить зроблений нами аналіз, змінила соціологічні інтерпретації сутності і природи цінностей. Так, неофункціоналістскій підхід до аналізу цінностей відрізняється тим, що вони вже не розглядаються як інтегратори суспільства. У цінностях бачать лише інтенції, можливості, мети стати такими. У контексті нашого дослідження особливу значимість мають погляди неофункціоналістов щодо аксіологічних джерел соціокультурної динаміки. Це обумовлено тим, що представники даного напряму в сучасній соціології розглядають цінності не тільки як фактори стійкості та передбачуваності соціального життя, по і як фактори соціальних змін.

Информация о работе Життєві стратегії молоді