Засоби масової комунікації є найвпливовішим суб’єктом соціалізації

Національний університет "Києво-Могилянська Академія"

Факультет соціальних наук і соціальних технологій

Кафердра соціології

Есе

з курсу "Загальна соціологія"

на тему: « Засоби масової комунікації є найвпливовішим суб’єктом соціалізації »

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ФСНСТ-1

Репецька Т. О.

 

 

Перевірив:

Старший викладач

кафедри соціології

Хуткий Д.О.

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2011 

Зміст

Вступ

1. Засоби масової комукації: визначення терміну, типи та їх класифікація, соціологічна роль
2. Роль ЗМІ у соціалізації особистості
3. Телебачення
4. Інтернет

Висновки

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

«Те, що ми знаємо про наше суспільство,

і навіть про світ, в  якому ми живемо, ми знаємо з мас-медіа»

Ніклас Луман

Дуже важко уявити сьогоднішнє  суспільство без засобів масових комунікацій. Наш світ розвивається з кожним днем, технологічний процес щохвилини робить черговий крок вперед, і для того, щоб повноцінно існувати у сучасному «швидкісному» суспільстві, людина просто зобов’язана користуватися засобами масової комунікації. Навряд чи хтось відмовиться від зручної можливості спілкуватися за допомогою Інтернету,  читати книги, переглядати телевізійні програми чи фільми. Всі ці привілеї нашого життя виникли не із простої причини. Звичайно, початковою метою створення усіх цих зручних речей було спрощення процесу спілкування між людьми. Преса, телебачення, Інтернет, реклама, фільми та музика – перш за все інформаційні джерела, а вже потім засоби для розваг. Але із плином часу примітивні газети ХVІІІ століття перетворились на модернізовані вебсайти із більшими можливостями збереження інформації та її зручним переглядом. Важко не погодитись, що засоби масової комунікації неабияк економлять наш час та гроші, але варто також звернути увагу на ті нові аспекти (в чомусь позитивні, а в чомусь негативні), які впливають на життя суспільства разом із розвитком масових комунікацій.

Найпомітнішим, на мою думку, є вплив  ЗМІ на думки людей, формування їх цінностей та становлення моральних  норм, тобто на соціалізацію особистості. В цьому есе я хочу детально дослідити, яким саме чином ЗМІ мають змогу впливати на людську свідомість, а інколи навіть керувати (!) їх поведінкою.

1. Засоби масової комукації: визначення терміну, типи та їх класифікація, соціологічна роль

Для того, щоб докорінно зрозуміти  значення цього розпливчатого поняття «ЗМІ» я звернулася до різних джерел у пошуках його визначення. У «Філософському словнику» поняття «масова комунікація» трактується таким чином:

Масова комунікація — це "процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм тощо) за допомогою технічних засобів (преса, радіо, кінематограф, телебачення) на кількісно великі, розміщені у різних місцях аудиторії"

^{_________________________________________________________}

1.Філософський енциклопедичний словник. – Київ, "Абрис", 2002.

За Гіденсом з’ясовуємо наступне:

 Засоби масової інформації (Mass media) – форми комунікації, такі як газети, журнали, радіо й телебачення, призначені інформувати масову аудиторію.¹

Вивчивши ці два терміна, я звернула увагу, що стержнем у даному понятті є слово «масової». Тобто інформація спрямована на засвоєння масами. В цьому і полягає вся універсальність ЗМІ: вони доступні всім і кожному, незалежно від статі, віку, громадянства, місця проживання, рівня IQ чи приналежності до тієї чи іншої соціальної групи. Отже, предметом мас-медіа є велика, анонімна, неоднорідна аудиторія, члени якої проживають у різних частинах Земної кулі. І саме ЗМІ об’єднують цю аудиторію під одним інформаційним полем.

Як я уже зазначила, до ЗМК належать різні джерела інформації: газети, книги – найдавніші писемні носії; телебачення, яке з’явилось на початку ХХ ст. і зайняло основну нішу популярності серед ЗМІ; кіно і музика, як основа масової культури; мережа Інтернет – відносно новий винахід, який користується неабиякою популярністю.

Якщо розглядати ЗМІ, як агент соціалізації особистості, то преса не відіграє важливу роль у цьому процесі. Це викликано все меншою популярністю газет і журналів серед населення. Людям легше замінювати їх на більш надійні і зручніші джерела інформації.

Хоча цього не можна сказати про книги. Література є видом мистецтва, тому завжди матиме своїх фанатів. А яка ж роль книги у становленні особистості? На мою думку, досить вагома. Якщо говорити про високу літературу, а не про щоденний «фаст-фуд», то в кожної поважаючої себе людини є книга, яка вплинула на її світогляд. І  я вважаю, що нехай краще якісна література буде агентом соціалізації, аніж телебачення чи Інтернет.

Порівнюючи літературу із телебаченням, варто зауважити, що останнє є ще більш масовим. Телебачення спрямоване на дуже широку аудиторію: від дітей до людей похилого віку. Але воно вже давно перетворилося на прибуткову комерційну діяльність, метою якого є швидше не інформування, а привертання уваги і підсвідома залежність.

Інтернет, як засіб масової інформації, поки що посідає найвищий щабель по популярності у ієрархії масових комунікацій. Це найзручніший, найшвидший і, мабуть, найдоступніший спосіб спілкування.

  ________________________________

1. Ентоні Гіденс «Соціологія» / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; -- К.: Основи, 1999.

 

Але, знову ж таки, якщо першочергова мета створення Інтернету була виключно у спрощенні процесу спілкування та передачі інформації, то з часом туди проникла реклама, ігри, соціальні мережі і таке інше.

Отже, сьогодні система ЗМІ стала надзвичайно складним механізмом із власною налагодженою системою управління та спеціальною схемою поширення серед мас. Основною метою засобів комунікації є розширення власної аудиторії та набуття більшої популярності. Причиною їх широкої популярності є легка доступність до інформації та її швидке засвоєння.

2. Роль ЗМІ у соціалізації особистості

Соціалізація - це ті процеси соціальної взаємодії, через які людина набуває особистість та опановує спосіб життя у своєму суспільстві. Соціалізація є з’єднуючою ланкою між індивідом та суспільством. Ця ланка настільки важлива, що ані індивід, ані суспільство не можуть вижити без неї. Індивіду соціалізація дає володіння соціальними нормами, цінностями, мовами, вміннями, навичками, віруваннями та іншими формами мислення, відчуттів та дій, що необхідні для соціального життя.¹

Соціалізації поділяють на два  типи: первинну і вторинну. Процес опанування дитиною інформації і вмінь, суттєвих для участі у тих звичайних діях, з яких складається повсякденне життя, і для розвитку її самості, одержав назву первинної соціалізації.

Вторинна соціалізація- охоплює зрілість та старість і характеризується тим що людина соціалізується через вплив вторинних соціальних груп та соціальних інститутів. Інститутами соціалізації є ЗМІ (ЗМК), виробництво, культура, економіка, право тощо.

Який же зв'язок між соціалізацією та ЗМІ? Досить очевидний. Телебачення, кіно, преса, музика супроводжують нас із самого малечку. Спочатку це дитячі програми і казки, пізніше –  розважальні передачі, які дозволяють відволіктися від буденних справ та Інтерент з його безмежним запасом ресурсів. Людина, сама того не помічаючи, знаходиться під постійним впливом масової інформації. Ми звикаємо до того, що хтось нам постійно щось нав’язує. Але цьому не потрібно дивуватися, адже якщо метою ЗМІ є підкорення мас, то логічно, що людство на це і «ловиться».

_____________________

1. Хмелько, лекції з соціології

Для підтвередження своїх думок, я  вирішила провести опитування серед  своїх друзів та знайомих, за якими саме критеріями вони обирають те чи інше джерело інформації. Було запропоновано 3 критерії: 1) зручність і доступність носія; 2) його популярність серед інших користувачів; 3) перевірена надійність (зареєстроване джерело інформації).

Опитавши близько 100  людей, 67 % з них обрали перший варіант, 24% - другий, і всього лише 9% - третій. З цього випливає, що люди не переймаються, хто саме і яким чином, поширює інформацію, набагато впливовішим фактором є те, наскільки доступною і зрозумілою є вона.

Так само відбувається і з соціалізацією особистостості. Людський мозок найкраще сприймає ту інформацію, яка лежить на поверхні, яку не потрібно вишукувати і напружувати  для цього свій розум. А в цьому і криється секрет ЗМІ. Найбільш  схильними до отримання нав’язливої інформації є діти, мозок яких тільки починає розуміти навколишній світ.

Переглядаючи популярні фільми, читаючи комікси чи захоплюючись онлайновими іграми, молодь формує свою свідомість, встановлює моральні цінності і культурні норми. При цьому молоді люди, сприймають ЗМІ лише як засіб для розваги. За спостереженнями А.В. Мудрика, «... в людини, що знаходиться в комп'ютерній віртуальній реальності, створюється враження, що він безпосередньо бере участь в ним же породжених подіях. Більше того, саме він головний учасник подій ».¹

Ось тут і криється весь секрет популярності ЗМІ. Кожен вважає самого себе автором тієї чи іншої думки, навіть не підозрюючи, що так вважатиме кожен, хто потрапить під вплив  саме цієї масової комунікації.

Для кращого розуміння впливу ЗМІ  на формування особистості варто  розглянути два найважливіших їх види окремо. На мою думку, це телебачення та Інтернет.

3. Телебачення

Телебачення – це безкінечний потік інформації. Плюс до цього це не просто чорні букви на білому папері, а різнокольорові картинки із звуком та гарними спецефектами. Відомо, що наш організм сприймає близько 90% навколишньої інформації саме за допомогою зору, тому людина просто не здатна не реагувати на телебачення.

___________________________

1.А. В. Мудрик «Социализация  человека». – Академия, 2006.

Тому телебачення і є одним із найпопулярніших видів масової комунікації. До творення ефірів уже давно залучили спеціалістів-психологів, адже всі реклами, порядок телепрограм, і дизайни каналів тонко продумані ними задля більшої ефективності вливу на людську свідомість.

У 2003 році соціологічною лабораторією Краснодарського краю було проведене дослідження для вивчення змісту телепередач, що транслюються центральними телевізійними каналами, і визначення особливостей їх впливу на життєві перспективи молоді.  Результати цього дослідження: 
- перегляд телевізійних передач займає досить вагоме місце в структурі дозвілля молодих людей, поступаючись лише спілкуванню з друзями; 
- аналіз основних мотивів перегляду фільмів і передач показав, що учні дивляться ТБ для того, щоб розважитися;  
- аналіз ставлення молоді до агресії, насильства, представлених на телеекрані, показує наступне: в середньому учень щодня бачить не менше 10 сцен насильства.¹

У 2010 році по Першому національному телеканалу Росії (а пізніше і по українському -ТЕТ) почали транслювати молодіжний серіал режисерки Валерії-Гай Германіки «Школа». Серіал мав відкрито агресивний характер. Особисто мене обурило те, що у даному «витворі мистецтва» абсолютно навмисно зображувалася школа такою, якою вона не є у реальному житті. Нахабні учні, здатні нагрубіянити вчителям і батькам, викладачі школи, які ставлять оцінки лише за хабарі – все це, можливо, і присутнє в реальності, але у дуже мінімальному відсотку. У серіалі ж це було зображено значно перебільшено і крім цього не саркастично, а реалістично. Більше того, деякі фанати серіалу почали буквально сприймати події, описані у фільмі. Саме це впливало на їх поведінку у реальному житті. Такі учні приходили до своєї школи і починали вести себе так, як зображувалося у серіалі, намагаючись копіювати улюблених акторів. Протранслювавши один сезон, серіал заборонили показувати далі. Але де-факто «Школу» все ж пропустили на телебачення на загальний показ у прайм-тайм.

Отже, телебачення має особливо помітний вплив на поведінку дітей та молоді, адже у підлітковому віці набагато легше сприймається інформація, яка зображується у яскравих тонах із забарвленими картинками. Діти не розуміють суті інформації, але вони добре її засвоюють у такому легкому вигляді.

___________________________

1. Молодое поколение и телевидение. Никитина О.Н., Лыкова С.Н., Таскина Е.А., Ночевная Ю.С. (  результаты и выводы из исследования в Краснодарском крае, 2003 г.)

4. Інтернет  

Інтернет для молоді – це як ще один світ – світ віртуалу, який має дві сторони: позитивну та негативну. Попадаючи до нього людина може звикнути жити в ньому, працювати, навчатися, робити покупки, спілкуватися з друзями, шукати нові знайомства, закохуватися, обговорювати будь-які теми з людьми яких вона зовсім не знає, довіряти їм, брати участь у різних семінарах, тренінгах, конференціях. Тут можна знайти майже всю потрібну інформацію.¹