Вплив засобів масової інформації на формування особистості дітей і підлітків

 Вплив засобів масової  інформації на формування особистості  дітей і підлітків

§ 1. Особистість. Ціннісна орієнтація особистості

Особистість формується, головним чином, у діяльності, через відносини з іншими людьми, колективом, суспільством. Процес формування особистості - це процес засвоєння індивідом досвіду суспільного життя. Починаючи з моменту народження людини і протягом всього його життя ті чи інші сторони особистості постійно перебувають у розвитку.  
Процес формування особистості триває практично все життя з різним ступенем інтенсивності. Найбільш інтенсивно людина формується до 18 років, моменту настання повноліття, саме на цьому етапі розвитку засвоюються необхідні знання та правила поведінки в суспільстві. Конвенція ООН "Про права дитини" визначає будь-якої людини, яка не досягла віку 18 років, як ребенка1. Чинне Російське законодавство визначає дитину у віці до 14 років як малолітнього, а з 14 до 18 років як неповнолітнього.  
Особистість людини - це поняття, що виражає соціальну сутність особи, комплекс характеризують його ознак, властивостей, зв'язків, відносин, його моральний і духовний світ, взяті в розвитку, у взаємодії з соціальними та індивідуальними життєвими умовами. Можна виділити чотири основні сторони особистості:  
1) Фізичні властивості: стать, вік; особливості фізичної конституції та ін  
2) Соціальні властивості: до них відносяться прояви у різних сферах суспільного життя: праці, навчанні, сім'ї та ін  
3) Психологічні властивості: до них належать відповідні властивості особистості; вікові особливості психіки та ін  
4) Морально-психологічні властивості: до них відносяться: спрямованість особистості (тобто основна життєва орієнтація); світогляд (система поглядів на життя); інтереси; стійка система мотивів поведінки; моральні цінності принципи і норми, якими особистість практично керується у своїй діяльності;правосвідомість даної особистості; моральні навички і звички особистості; характер і рівень потреб. Період неповноліття є особливим у формуванні особистості людини. Певний рівень свідомості та соціального розвитку, досягнутий неповнолітніми у цьому віці, дозволяє пред'являти до них вимоги, співвідносити свою поведінку з правилами, встановленими у суспільстві. Саме в цьому віці настає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність за вчинення правопорушень. У той же час формування неповнолітнього як особистості ще не є закінченим і триває.  
Можна сказати, що "неповнолітній - це часовий зріз особистості людини, що знаходиться в стадії формування, з частково вже сформувалися в попередній віковий період властивостями". [Сафіулін Н.Х., Данилевська MB., Куликов М.М. Особливості злочинної поведінки неповнолітніх. - Казань, 1995. С.40.].  
Оцінка особистістю своєї соціальної повноцінності здійснюється завдяки цінностям, які виступають як "один з притаманних особистості шаблонів для оцінки, для усвідомленого чи неусвідомленого" вимірювання "допустимих в конкретних обставинах зразків соціальної поведінки". В.Б. Ольшанський порівнює цінності зі своєрідними маяками, що допомагають "помітити в потоці інформації те, що найбільш важливо / в позитивному або негативному сенсі / для життєдіяльності людини; це такі орієнтири, дотримуючись яких людина зберігає свою визначеність, внутрішню послідовність своєї поведінки"  
Цінності виступають критеріями оцінки, як усього життя особистості, так і окремих її вчинків і дій; так як вони дають підстави для вибору альтернативних способів дії, для відбору та оцінки цих альтернатив. Ця діяльність оцінювання здійснюється особистістю не з точки зору корисності або потрібності, а з точки зору уявлень про хороше і погане, з точки зору належного. Цінності є критеріями оцінки та навколишньої дійсності: через систему цінностей як би фільтрується вся сприйнята і перероблюється особистістю інформація. "Призма цінностей" підсилює одну інформацію і, навпаки, послаблює або ігнорує іншу. Всі явища і події, що відбуваються у світі, представляються їй у різному світлі, згідно тієї позиції, з якою вона дивиться на них. Тому цінності визначають як "локатори моральної свідомості особистості" / 9; 118 /, головною функцією яких є створення впорядкованої, стабільної, що має для людини значення картини світу. 

У цінностях резюмується  весь життєвий досвід особистості, цей  компонент структури особистості, з позицій вчених, "являє собою  деяку вісь свідомості, навколо якої обертаються помисли і почуття людини і з точки зору якої вирішується багато життєвих питань". На думку А.Г. Здравомислова і В.А. Ядова, наявність усталених ціннісних орієнтацій характеризує зрілість людини і забезпечує його стійкість і стабільність. Так, наприклад, стійка структура ціннісних орієнтацій визначає такі якості особистості, як активність життєвої позиції, наполегливість у досягненні цілей, вірність певним принципам та ідеалам, цілісність, надійність, і, навпаки, суперечливість в ціннісних орієнтаціях тягне за собою непослідовність, непередбачуваність поведінки людини; нерозвиненість ціннісних орієнтацій особистості визначає її інфантилізм, панування зовнішніх стимулів у поведінці особистості, а отже, конформізм, безликість людини.  
Як підкреслює Е. Фромм, більшість людей коливаються між різними системами цінностей і тому ніколи не розвиваються повністю в тому чи іншому напрямку; у них немає ні особливих чеснот, ні особливих вад; вони схожі на стерту монету, тому що в них немає самості, немає тотожності собі.  
Таким чином, цінності - це ядро ​​структури особистості, що б її спрямованість, вищий рівень регуляції соціальною поведінкою особистості.  
У філософії ціннісні орієнтації визначаються як продукт життєдіяльності соціальних груп і спільнот, людства в цілому, які існують у вигляді суспільного ідеалу. Переломлюються через призму індивідуальної життєдіяльності і входять в структуру особистості, будучи одним з джерел мотивації її поведінки. Служать важливим фактором соціальної регуляції стосунків між людьми і поведінки окремої людини. У сучасній психологічній і філософській літературі проблема ціннісних орієнтацій особистості розглядається в дослідженнях теоретичного і прикладного характеру. Це дослідження О.І. Шкаратан, Л.С. Бляхман, А.Г. Здравомислова, В.А. Ядова, М.І. Бобнева, О.І. Зотової, І.М. Попової, В.С. Бакірова, А.П. Вардомацкого, В.А. Василенко, Е.А. Васіної, Н.А. Волкової, Є.І. Головахи, Я. Гудечека, Б.С. Круглова, Н.І. Непомнящої, Н.В. Рогава, Ю.Р. Саарнійта, В.Д. Сайко, Л.А. Сулейманової, А.А. Табунса та інших авторів. Цінність виникає з практичного відношення людей до дійсності. Це відношення між об'єктом і людськими потребами, які несуть відбиток історичної епохи. В.А. Василенко визначає цінність як "істотний момент універсальної взаємозв'язку явищ, а саме момент значущості одного явища для буття іншого". Прихильники цього підходу (А. М. Коршунов, В. О. Василенко, Л. М. Столович та інші) визначають цінність як феномен буття, незалежний від об'єктивного ставлення до нього.  
О.М. Бакурадзе, Д.А. Леонтьєв, І.С. Нарський, І.М. Попова відносять цінності до суспільних ідеалів. У даних роботах цінності належать до сфері суспільної свідомості. Спільним для всіх підходів є те, що цінність предмета з'являється тоді, коли в ньому видно можливість задоволення будь-якої потреби. Цінність виникає на основі практичної діяльності людини, як вимагає своєї реалізації можливість.  
Соціологія розглядає цінності і ціннісні орієнтації як ідеологічні, політичні, моральні, естетичні та інші підстави оцінки суб'єктом навколишньої дійсності й орієнтації в ній. Такий підхід до проблеми ціннісних орієнтацій передбачає дослідження їх як компонентів соціуму, що виконують нормативні функції по відношенню до особистості. У соціології ціннісні орієнтації та цінності розглядаються як сполучна ланка між цінностями суспільної свідомості і духовним світом особистості, між суспільним та індивідуальним буттям. Вивчається ступінь усвідомленості особистістю суспільних цінностей, сила їхнього впливу на поведінку людей.  
Поняття "цінність" вперше введено У. Томасом і Ф. Знанецький. Вони використовують поняття "цінність" у соціології, тоді як до них це поняття існувало тільки у філософії. Автори розглядають поняття "аттітюд" як переживання сенсу, цінності соціального об'єкта. Ціннісна орієнтація ", подібно" істини "," розуму "," людині "," культуру ", мабуть, ніколи не буде визначена вичерпним чином, однак розуміння цієї обставини не повинно перешкоджати створенню робочих, понятійних конструкцій, що відповідають необхідності вирішення сучасних проблем . Використання, критика, корекція, нарешті, відкидання і заміна таких конструкцій є необхідними віхами в розвитку суспільства.  
 

§ 2. Засоби масової  інформації. Їх вплив на розвиток особистості  дітей та підлітків

2.1 Телебачення

XX сторіччя по праву вважають століттям автомобілів, комп'ютерів, атомної енергії, освоєння космічного простору. Правильно й те, що XX століття - століття телебачення. Не дивлячись на бурхливий розвиток засобів комунікації на початку XXI століття, телебачення і сьогодні залишається найбільш масовим і доступним засобом інформації.  
Протягом останніх десятиліть телебачення викликає інтерес сім'ї, інших інститутів суспільства у зв'язку з його зростанням впливом на особистісне формування дітей та підлітків. За даними соціологічних досліджень, телебачення займає одне з провідних місць за силою виховного впливу після сім'ї і школи, будучи каналом інтенсивної соціалізації. Сутність особливістю сприйняття дитини є переважання емоційного ставлення до об'єктів дійсності за відсутності глибоких знань про них. Безглуздо сперечатися про користь і шкоду телебачення. Існуючий стан у сфері педагог змінити не в силах. Але все ж поговоримо про це. Негативний вплив. У наш час особливої ​​гостроти набула проблема телевізійного насильства. Практично у всіх сучасних серіалах, фільмах, і навіть мультфільмах існує насильство. Термін "телевізійне насильство" давно використовується в науковому лексиконі і об'єднує в собі демонстрацію нанесення ушкодження або збитків персонажам телевізійних програм або фільмів. З одного боку існує безліч досліджень, результати яких свідчать, що перегляд сцен насильства по телепрограмах і фільмам пов'язаний з подальшою агресією. Було доведено, що теленасіліе може стати причиною короткочасного порушення і так званих "ефектів моделювання" Давайте згадаємо відомий фільм Олівера Стоуна "Природжені вбивці". Після його виходу по світу прокотилася хвиля грабежів, розбоїв, вбивств, вчинених молодими людьми, які стверджували після арешту, що наслідували героям цього фільму. У той же час не менш авторитетні вчені свого часу, використавши причинно-наслідкові статистичні моделі, не отримали жодного свідчення існування зв'язку між вживанням теленасілія і наступними змінами агресивності поведінки. Я вважаю, що все ж таки теленасіліе є причиною подальшої агресії.  
ЗМІ є також джерелами вульгарної інформації, порнографії. У телебаченні транслюється безліч еротичних фільмів, які розбещують, опошляють сучасну молодь. Страшно те, що цю вульгарність, нечисть ми бачимо не тільки по телебаченню, але і в газетах, журналах, в мережі Інтернет - скрізь. Можна простежити негативний вплив телебачення на статеве життя підлітків. "Цінності, норми і стереотипи статевого життя, які транслюють ЗМІ, дуже часто далекі від реальності, орієнтують молодих людей на безправні статеві зв'язки, які не спираються на взаємні почуття любові і відповідальності, провокують і стимулюють і без того підвищену підліткову сексуальність.  
Крім негативного впливу ЗМІ на молодіжне поведінку, можна виділити декілька позитивних моментів:  
ЗМІ тримає молодь в курсі всіх подій, що відбуваються, таким чином, видаляючи "інформаційний голод"  
засоби масової інформації підвищує загальну, в тому числі і політичну культуру населення;  
служить для взаємного інформування влади і населення;  
знімають соціальну напруженість;  
У 2003 році соціологічною лабораторією Краснодарського краю було проведено соціологічне дослідження для вивчення змісту телепередач, що транслюються центральними та красноярськими телевізійними каналами, та визначення особливостей їх впливу на життєві перспективи учнівської молоді.  
Результати дослідження показали, що перегляд телевізійних передач займає досить вагоме місце в структурі дозвілля молодих людей, поступаючись лише спілкуванню з друзями. Аналіз основних мотивів перегляду фільмів і передач показав, що учні дивляться ТВ для того, щоб розважитися. У той же час глибинний (факторний) аналіз показує, що телебачення для молодих людей є джерелом цілеспрямованого отримання інформації та у спосіб емоційної розрядки. Ставлення молоді до агресії, насильства, представлених на телеекрані, показує наступне: в середньому учень, проживає в Красноярському краї, щодня бачить не менше 10 сцен насильства; всупереч сформованій думці, згідно з яким молодь воліє дивитися агресивні сцени, більшість респондентів (80% опитаних) ставиться до подібних сцен байдуже або їх відкидає. Телебачення сильно впливає на поведінки молоді, вносить істотний внесок в характер їх спілкування зі світом, виявляється стимулом для дій, які не потрібно винаходити самому, оскільки вони дані в готовому вигляді. Пропагуючи певні цінності, воно здатне формувати у людей відповідні установки.  
Особливо чутливі до впливу телебачення молоді люди: підлітки та юнаки. ЗМІ задають характерні для сучасної масової культури ідеальні особистісні зразки та норми поведінки, які проектуються на молодіжну субкультуру і тим самим присвоюються підлітками, формуючи їх ціннісні орієнтації і реальна поведінка. У зв'язку з цим особливий інтерес представляє аналіз як позитивних, так і негативних моделей соціальної поведінки, які розповсюджуються через канали ЗМІ, оскільки це має пряме відношення до розуміння змістовного контексту і механізмів соціалізації підлітків.  
У зв'язку із зростаючим впливом засобів масової інформації, в тому числі телебачення, на соціалізацію школярів актуальними стають проблеми визначення позиції педагогів у роботі з дітьми, можливої ​​ступеня втручання дорослих професіоналів в процес освоєння дітьми навколишнього світу за коштами телевізійної інформації. У педагогічному досвіді вже є окремі спроби їх вирішення: аналіз телевізійних програм на наступний тиждень і робота з ними в класі; обговорення телепередач у класі з усіма і в бесідах наодинці з учнем; використання телепередач в навчальному процесі і т.д.  
Можна простежити протиріччя в ціннісних установках молодих людей: з одного боку, на рівні свідомості декларується прагнення до особистої незалежності, гарним і стабільним міжособистісних відносин, до створення сім'ї і отримання гідної роботи, з іншого боку, за результатами факторного аналізу проглядається чітка орієнтація на західні стандарти життя. Телебачення в даному контексті відіграє істотну роль у формуванні ціннісних установок молодих людей. Оскільки молодь досить відособлена в культурному плані від старшого покоління, то телебачення, що використовує у своїх трансляціях західні передачі та фільми, успішно просуває західний спосіб життя і сприйняття світу.  

2.2 Преса

Усе більший вплив на розвиток особистості з підліткового віку починають надавати засоби масової інформації та культури, пропаговані ними цілі і цінності життя, зразки поведінки. Впливом засобів інформації на підлітків та юнаків керувати важче, ніж впливом школи і сім'ї.  
Інтерес до газет і журналів, призначених не тільки спеціально для дітей, але і для дорослих, починає проявлятися звичайно з підліткового віку. І тут важливі кількість і якість тієї інформації, яка розміщена на сторінках періодичних видань і яка повинна враховувати потреби зростаючої особистості, допомагати формувати загальнолюдські цінності, мораль і базові компоненти культури. Таким чином, друковані видання мають містити великий матеріал з даної тематики, так як виховання особистості з високим рівнем самосвідомості, готової до самовдосконалення і самовиховання дуже тривалий і трудомісткий процес.  
На сьогоднішній день серед російських друкованих видань існує велика кількість молодіжних журналів, що користуються великим попитом серед підлітків.Підліток, що освоює власне "Я", найбільше любить читати про життя своїх однолітків. На цьому і грунтуються редакції різних молодіжних журналів і видавництва, що друкують їх. Тематика цих журналів, як правило, не відрізняється наукової пізнавальністю і різноманітністю; їх основні рубрики: музика, мода, новини шоу-бізнесу, секс, гороскоп, тести, анекдоти. По всій імовірності, подібні видання не ставлять собі завдання розширення кругозору, підвищення рівня освіти і начитаності серед підлітків. А адже читання в житті підлітків знизилася в останні роки не тільки кількісно, ​​але і якісно. І зниження інтенсивності, і якості юнацького читання - велика соціальна втрата. Вся нова інформація активно поглинається дитиною, яка прагне все знати. Але підлітку, ще не навчився правильно відбирати і адекватно сприймати "дорослу" інформацію, потрібно вміло її надати, причому "невеликими дозами", оскільки психіка дитини в підлітковий період особливо сприйнятлива. Сучасні молодіжні видання, схоже, не враховують цей фактор.  
Преса сьогодні перебуває, мабуть, в самому несприятливому стані в порівнянні з іншими засобами масової інформації серед підлітків. За останні кілька років у силу ряду причин відбулося загальне різке скорочення тиражів періодичних видань. Труднощі друкованих ЗМІ поглиблюються і тим, що молодь у сучасному світі знаходить все нові і досить широкі можливості отримувати інформації, наприклад, відвідування сайтів Інтернету. За даними Союзу журналістів Росії за останні вісім років відбувся загальний восьмикратний спад тиражів російських друкованих ЗМІ (центральної преси - у 15 разів). Крім того, серйозно змінилася структура споживання періодики: наклади центральних ЗМІ, які ще на початку 1993 р. перевищували сукупні тиражі місцевої преси, нині становлять менше однієї третини загального тиражу газет.  
Згідно з опитуваннями громадської думки серед молоді в даний час загальна аудиторія осіб, які читають хоч якісь періодичні видання, дуже невелика. Так, 75% респондентів заявляють, що вони не читають ні однієї щоденної газети кожен день, а 63% не читають щоденну періодику хоча б раз на неделю.65% населення систематично не переглядають щотижневі газети і журнали і 53% не читають їх хоча б один раз на месяц.76% опитаних регулярно не читають щомісячну пресу, а 56% не роблять цього хоча б раз на рік (Фонд "Громадська думка" (далі - ФГД), жовтень 1998 р). Навіть самі популярні видання не набирають більше 15-18% читацької аудиторії. Можна сказати, що сучасна молодь з кожним роком негативніше ставитися р друкованим виданням через нестачу часу і бажання пізнавати навколишній світ, явища, обстановку що склалася в країні. Все це вони можуть знайти на сторінках електронного варіанту - Інтернету. Однак, варто зауважити, що преса в цей час, для залучення числа читачів, стала вдаватися до методу клівіти, придумуючи всеразлічние історії та факти, що трапилися з зірками шоу-бізнесу або політики, які так приваблюють підлітків. Але не варто розчаровуватися з приводу "жовтої" преси, можна порівняти кілька друкованих видань і вибрати певну, має більший авторитет серед читачів, і не вдаватися до статей "жовтої" преси.  
 

2.3 Інтернет

Сьогодні поряд з відеоіграми  популярним проведенням часу є комп'ютерна мережа Інтернет. Досвід розвитку світових відкритих мереж, особливо Інтернету, дозволяють говорити про початок нової ери в розвитку засобів і систем переробки інформації. У таких мережах користувач сприймає себе і сприймається іншими як невід'ємний компонент єдиного інформаційного співтовариства.  
Одним з негативних ефектів глобальної комп'ютерної мережі є широке розповсюдження різної інформації сумнівного змісту.  
Одним з негативних ефектів глобальної комп'ютерної мережі є широке розповсюдження різної інформації сумнівного змісту. Слід, відзначить, що існуютьінформаційні дії, прямо загрожує психічному або фізичному здоров'ю людини. Досить часто вони формують морально-психологічну атмосферу в суспільстві, живлять кримінальне середовище і сприяють зростанню психічних захворювань. Найбільш вразливими і незахищеними виявляються наші діти, так вони не бачать загрози, яку несе в собі глобальна мережа. Статистика лякає: 9 з 10 дітей у віці від 8 до 15 років стикалися з порнографією в Мережі, близько 17% регулярно зазирають на заборонені ресурси, приблизно 5,5% готові втілити побачене там у життя. Відстежити свою інформацію, що щосекунди потрапляє в Інтернет, неможливо. 

Дитина може випадково  зайти на сайт, де йому в фарбах розпишуть, наскільки приємні на смак наркотики, які чудеса творить з організмом алкоголь або як в домашніх умовах з підручних засобів виготовити справжню вибухівку. Навіть на доброзичливих на перший погляд мережевих ресурсах у спливаючому рекламному вікні може здатися фотографія оголеного тіла. Про ці деталях повинен знати педагог і батьки кожної дитини, чий комп'ютер підключений до Інтернету. За результатами недавнього опитування, сучасна молодь ризикує відвідати небажаний сайт, завантажити нелегальне програмне забезпечення чи вплутатися в спілкування з незнайомими людьми переважно при користуванні комп'ютером вдома, а зовсім не в школі, як вважають багато батьків. Вся справа в тому, що обмеження на користування комп'ютером у школі набагато суворіше домашніх заборон батьків. Адміністрація навчального закладу набагато частіше, ніж батьки, використовує програмне забезпечення, що обмежує користування підлітків Інтернетом. Тому те, що розумно заборонено дітям в школі, вони з легкістю отримують будинку через відсутність уваги з боку батьків до цього питання.  
Плюси Інтернету полягають у тому, що мережа пропонує освітній і корисний досвід, правильне використання якого може поліпшити їх успішність у школі чи інституті. Але й тут є свої недоліки, такі як неточні дані, а також невідповідні для дітей та підлітків в області інформації.  
Розглянемо докладніше, що поганого може трапитися з підлітком, якщо безконтрольно залишати його у Всесвітній павутині:  
Існують сайти, присвячені порнографії, піротехніки, суїциду, обговоренню дії тих чи інших наркотиків. Звідси може послідувати захоплення всіма цими загрозливими їх здоров'ю речами.  
Зустріч з небезпечними людьми в чатах або інших областях. За статистикою, це найбільший ризик. Підлітки можуть увійти в такі не бажані для них компанії, як радикальні політичні групи, сатанинські культи, мережні "оргії". Ці групи існують і в реальному світі, але брати участь у їх зборищах підлітку набагато легше, сидячи за комп'ютером у себе вдома.  
Залучення в азартні ігри. Навіть прості іграшки завдають непоправної шкоди, займаючи у дитини переважну частину часу, відволікаючи його від занять і спокійного відпочинку, шкодячи психічному і фізичному здоров'ю.  
Підлітки самі можуть становити небезпеку, почавши через Інтернет загрожувати людям і порушувати закон.  
Неможливо заборонити дитині виходити в Інтернет, але запобігти негативним наслідкам неписьменного і нерозумного користування нею в наших силах, для цього потрібно навчити його правильно вести себе в мережі.  
В даний час Інтернет є "світ" паралельний нашому, в якому досить багато корисного для користувачів, але також в мережі дуже багато негативного. Людина, "вхідний" у перший раз в мережу зазвичай отримує хороше враження про Інтернет. Але перше враження оманливе! І розумієш це з часом. Чим більше працюєшв Інтернеті, тим більше бачиш у ньому не тільки плюси, а й мінуси. Але, на жаль не всі можуть зрозуміти і усвідомити, як Інтернет заповнює нашу свідомість. І відрізнити те, що добре, а те, що погано, вже не можемо.