Витік мізків

"Безумовно, вони посилають  гроші на батьківщину, проте  це не замінить того, що скоро  просто нікому буде навчати наших дітей. Наприклад, у моїй компанії щорічно 3 - 4 особи залишають Україну", - повідомив Рубін.

Він також зазначив тенденцію: з України прагнуть виїхати, в  основному, програмісти або IT-фахівці, оскільки на Заході значно більше можливостей  для їх професійного зростання[2].

Глава Інституту демографічних  та соціальних досліджень Елла Ліанова  також вважає, що еміграція робить економіку Україну менш конкурентноздатною.

"Наші фахівці, їдучи  працювати за кордон, послаблюють  робочий потенціал України, посилюючи  при цьому економіки інших  країн. Крім того, це негативно  позначається на демографії країни. Люди залишають Україну і забирають  своїх дітей. Наші молоді співвітчизники  створюють сім'ї за кордоном, а  не на батьківщині ".

Лібанова вважає, що повернути українців допоможе створення безвізового режиму[11].

"Багато емігрантів  не повертаються в Україну,  оскільки бояться, що не зможуть  знову виїхати за кордон. Отже, треба спрощувати візовий режим,  щоб люди могли безперешкодно  в'їжджати в Україну та виїжджати  з неї, коли вважатимуть за  потрібне ".

У той же час вона зазначила, що, якби всі емігранти повернулися, це призвело б до масового безробіття. За її даними, на сьогодні за кордоном налічується до 3 млн. українців.

Варто зауважити, що попри  різні позиції, всі учасники були солідарні в тому, що непотрібно, та й неможливо створювати штучні бар'єри для охочих виїхати за кордон. Єдиний же спосіб зупинити еміграцію - це позбутися корупції, лібералізувати економіку і створити умови для  роботи у себе в країні[13].

   У Центрі Разумкова заявляють про глобальний «витік мізків» з України. 
Україна знаходиться на порозі чергової хвилі втрати трудового та інтелектуального потенціалу, заявляють експерти Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова. У Федерації роботодавців країни цю інформацію підтверджують 
«В Україні спостерігається, на жаль, стійка тенденція до відтоку кваліфікованих кадрів та молоді. Причини - демографічна криза, несприятливий внутрішній ринок праці, складна економічна ситуація, низький рівень життя », - заявив заст. голови Ради Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко. 
У той же час він звернув увагу на агресивну імміграційну політику сусідніх держав, повідомляє «Сегодня». 
«Окремо слід виділити агресивну імміграційну політику ближніх і далеких сусідів. Йдеться про політику РФ відносно професіоналів, які бажають отримати російське громадянство, «карту поляка» і «blue card» ЄС - проект, спрямований на залучення професіоналів, особливо робітників і інженерних спеціальностей з країн-сусідів ЄС », - сказав Мірошниченко. 
«У черзі на отримання« green card »США коштують понад 1 мільйона українців», - констатував він[4]. 
Сьогодні в нашій країні кількість вчених впало нижче критичного рівня. 
Про це повідомляє голова Держкомітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко. 
Семиноженко заявив, що поширена думка про велику кількість наукових працівників в Україні сьогодні не відповідає дійсності. За кількістю емігрували людей, які мають науковий ступінь, Україні знаходиться на 54 місці серед 55 проранжовано країн. Таким чином, «відтік мізків» з країни величезний[7]. 
У більшості європейських держав зараз спостерігається збільшення кількості людей, що працюють в науці. В Україні ж через брак коштів керівництво наукових установ змушене вводити скорочений робочий день або скорочений тиждень, надавати працівникам адміністративні відпустки, що дає підстави говорити про приховане безробіття серед науковців, рівень якої, за оцінками експертів, сьогодні перевищує 80%. 
Такі нелюдські умови змушують українські уми шукати гідні умови для праці та життя за кордоном[12]. 
Відзначимо, що на початку століття (2000 - 2003 роки) з країни виїхало понад 90 докторів наук. І близько півтисячі кандидатів наук. Сьогодні ситуація тільки погіршується[10].

     Які основні негативні наслідки для України можуть спостерігатись унаслідок масового виїзду фахівців за кордон?

         По-перше,  існує проблема виїзду фахівців  світового рівня - це інтелектуальні  втрати, які не можна компенсувати  в принципі. Скажімо, від'їзд Сікорського  став воістину непоправною втратою  для вітчизняного авіабудування[2].

         Кажучи  про сучасні оцінки міграцій, треба зазначити, що Україна  протягом багатьох років втрачала  значну частину свого кадрового  потенціалу - управлінського, наукового,  інженерного тощо - у зв'язку з  переїздом багатьох висококласних  фахівців до Москви [7].

Зокрема це стосується науковців політичної науки. Як відомо в Україні це порівняно  нова наука і забезпечення роботою  практично відсутне. В перше для підготовки управлінських кадрів при Кабінеті Міністрів України створюється Інститут державного управління та самоврядування (зараз Академія державного управління при Президентові України) в 1992.(Як відомо в світі це було зроблено на 5-70 рр. раніше).В системі НАН України виникає Інститут національних відносин і політології (сьогодні – це Інститут політичних та етнонаціональних досліджень). Паралельно з державними й академічними засновуються недержавні політологічні структури (Інститут посткомуністичного суспільства). Процесу інституціоналізації політичної науки в Україні в кінці 80-х – середині 90-х років були притаманні певні труднощі, особливо пов'язані з першими роками утвердження державної самостійності (потрібно було визначити предмет, зміст курсу політології, його понятійний апарат державною мовою, створити нові кафедри, підготувати спеціалістів вищої наукової кваліфікації, видати підручники і відповідні журнали та ін). Зараз політологія формально інституалізована, але ще немає чітко окреслених політологічних шкіл і усталених методологічних підходів, одночасно йде процес жорсткої формалізації дисертаційних робіт і вимог до статей, які друкуються для захисту[1].

               Друга сторона проблеми пов'язана  з втратою для економіки країни  частини підготовлених (часто  за рахунок бюджету) кваліфікованих  фахівців, кожного з яких окремо  можна доволі швидко замінити.

     У більшості випадків  вивільнені робочі місця займають інші люди, можливо, трохи гірше підготовлені для виконання їхніх обов'язків, але вони доволі швидко опановують необхідні навички. У цьому випадку може здебільшого йтися про не окупність витрат на підготовку.

Зрештою не можна ігнорувати той  факт, що глобалізація формує якийсь транснаціональний  ринок праці.

         І для  фахівців насправді високої кваліфікації  вкрай важлива діяльність у  різних сегментах цього ринку,  що забезпечує можливість обміну  знаннями, а отже і прискорене  їхнє збільшення.

Отже, тимчасова, так звана циркулярна, міграція дає безсумнівні позитивні  результати для країни-донора.

            Масовий виїзд фахівців за кордон стимулює українських роботодавців покращувати умови. Коли, на ваш погляд, вітчизняні роботодавці зможуть конкурувати  із західними?

          Поки  що я дуже значного покращення  умов і оплати праці не спостерігаю. Можливо, річ у тім, що українські роботодавці не відчувають серйозного браку робочої сили. У будь-якому разі, конкуренція українських роботодавців із західними (або східними) виникне тільки після й у результаті конкуренції українських роботодавців між собою за робочу силу.

Зараз щодо умов і оплати праці  так званих топ-менеджерів українські роботодавці цілком успішно конкурують і із західними, і зі східними, крім, мабуть, США та РФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:     В даній роботі автор розглянув  основні дефініції поняття «Brain drain» і визначив, що «витік мізків»  - це процес еміграції вчених, фахівців у різних областях.

        Автор також вивчив історичні  умови витоку мізків, і встановив, що це явище характерне для України ще з часів Радянського Союзу.  У даній роботі було розглянуто  деякі статистичні данні по міграціях вчених, ставлення до цих процесів людей.

       І можна зазначити, що не всі  вчені визнають дану проблему такою гострою, вважаючи що зазначені процеси йдуть на спад.

       Складна  ситуація з відтоком політичних  експертів. Які не маючи можливості  реалізувати свої здібності, будучи  не потрібними на ринку праці  в достатній мірі, вимушені покидати  Батьківщину. 

  Щоб вирішити дану  проблему законодавчих заходів  не достатньо. І  підняття  заробітної плати не вирішить  проблему. Люди інтелектуальної  праці не цінуються в нас  не тільки в праці ,але й  в свідомості. Так як в СРСР  були прирівняні до звичайних  робітників, а можливо і опущені  нижче. 

Список використаної літератури

1.Воробьев Д. М. Политология  в СССР: формирование и развитие  научного сообщества // Полис. –  2004. – № 4. – С. 169-178.

2. «Витік мізків» : в Україні різко скорочується кількість кваліфікованих кадрів. Режим доступу: http://news.strela.zp.ua/novosti/utechka-mozgov-v-ukraine-rezko-sokraschaetsya-kolichestvo-uchenyh.html

3.Гунько О. Витік мізків з України оцінюють у мільярди доларів. Режим доступу: http://sd.org.ua/news.php?id=15746

4. Історія явища «витоку мізків». Режим доступу: http://znaimo.com.ua/%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%906%D0%BA_%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2 

5. Николаєвський В.Н., Прохоренко Сучасні тенденції «витоку мізків» з України. Методологія, теорія та практика  соціологічного аналізу сучасного суспільства. Вип. 16. С.492-496.

6. Морозова К. В Центрі Розумкова заявляють про глобальний «витік мізків»// Медіа група Обєктив. Режим доступу: http://www.objectiv.tv/060112/64982.html

7.Семенко Олександр. "Витік мізків": економічна вигода або втрата для України? Режим доступу: /http://news.tochka.net/ua/74929-utechka-mozgov-ekonomicheskaya-vygoda-ili-poterya-dlya-ukrainy

8.Он-лайн, Політичний словник.  Режим доступу: http://myhelper.com.ua/index.php?n1ewsid=25794

9.Опрос 25–26 августа 2001 г. © Фонд «Общественное мнение», 2001 р. Режим доступу: http://magazines.russ.ru/oz/2002/7/2002_07_34_.html

  10.Наука «витік мізків»: що змінилося за останні роки. Режим доступу: http://ukrs.narod.ru/mozgi.htm

11.What Is Brain Drain? Режим доступу: http://www.thegeminigeek.com/what-is-brain-drain/

12. Yulia Indenko  Ukrainian-style emigration: “brain drain” or partake in globalization? Режим доступу: http://debaty.org/en/article/media_on_debates/594.html

13.Anup Shah. Brain Drain of Workers from Poor to Rich Countries. Режим доступу: http://www.globalissues.org/article/599/brain-drain-of-workers-from-poor-to-rich-countries