Типи спеціальних закладів в Україні

Документи, необхідні для  зарахування дитини до спеціальної  школи (школи-інтернату), подаються  особисто батьками або особами, які  їх замінюють.

      До спеціальної школи (школи-інтернату) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату зараховуються діти 6(7) років, які самостійно пересуваються, не потребують індивідуального догляду, з такими захворюваннями:

- церебральні паралічі;

- наслідки поліомієліту  у відновному і резидуальному  станах;

- артрогрипоз, хондродистрофія,  міопатія, наслідки інфекційних  поліартритів;

- інші вроджені і набуті  деформації опорно-рухового апарату.

Діти, у яких, крім рухових  розладів, констатується затримка психічного розвитку та розумова відсталість, виокремлюються в окремі класи у складі цієї школи.

У спеціальній школі (школі-інтернаті) за наявності відповідних умов та кадрового забезпечення можуть навчатися  діти з порушеннями опорно-рухового апарату, які не обслуговують себе у  зв'язку з грубими руховими порушеннями  та потребують індивідуального догляду  та супроводу відповідно до індивідуальної програми реабілітації, стан здоров'я  яких дозволяє перебувати в дитячому колективі відповідно до режиму, рекомендованого  лікарями.

Не зараховуються до спеціальної  школи (школи-інтернату) для дітей  з порушеннями опорно-рухового апарату  діти, які:

- не пересуваються без  сторонньої допомоги, не обслуговують  себе у зв'язку з тяжкими  руховими порушеннями, за станом  здоров'я яким протипоказано перебування  в дитячому колективі;

- страждають частими епілептичними  нападами;

- страждають стійким енурезом  і енкопрезом внаслідок органічного  ураження центральної нервової  системи;

- крім порушень опорно-рухового  апарату, страждають терапевтично-резистентними  судомними нападами, шизофренією  з наявністю продуктивної симптоматики, тяжкими порушеннями поведінки,  небезпечними для дитини та  оточуючих;

- мають тяжку, глибоку  розумову відсталість.

      До спеціальної школи (школи-інтернату) для розумово відсталих дітей зараховуються розумово відсталі діти 6(7) років та діти з відповідним діагнозом з такими медичними показаннями:

- легка розумова відсталість;

- помірна розумова відсталість;

- органічна деменція різного  походження, яка відповідає легкій  та помірній розумовій відсталості.

Не зараховуються до спеціальної  школи (школи-інтернату) для розумово відсталих дітей:

- діти з тяжкою, глибокою  розумовою відсталістю, органічною  деменцією різного походження  з вираженою дезадаптацією, відсутністю  навичок самообслуговування;

- з психічними захворюваннями, у яких, окрім розумової відсталості,  спостерігаються інші тяжкі нервово-психічні  порушення;

- з розумовою відсталістю  або органічною деменцією із  вираженими і стійкими психопатоподібними  розладами;

- з розумовою відсталістю  із частими денними або нічними  судомними нападами;

- з шизофренією із стійкими  психотичними розладами;

- стійким денним і нічним  енурезом, енкопрезом;

- різними відхиленнями  у психічному розвитку, пов'язаними  з первинним порушенням слуху,  зору, опорно-рухового апарату;

- із затримкою психічного  розвитку, пов'язаною із залишковими  явищами органічних уражень головного  мозку або соціальною (педагогічною) занедбаністю.

        До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей зараховуються діти 6 (7) років, які:

- не реагують на гучний  голос;

- не реагують на голос  розмовної гучності біля вуха;

- розрізняють окремі мовні  звуки (а, о, у, р), що вимовляються  біля вуха голосом підвищеної  гучності.

Такі діти характеризуються середньою втратою слуху у  мовному діапазоні понад 80 децибел  частоти від 500 до 40000 герц.

     До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом зараховуються діти 6(7) років, які:

- мають середню втрату  слуху у діапазоні від 30 до 80 децибел, розрізняють мову (слова  і словосполучення звичайної  розмовної гучності на відстані  З метрів) і мають внаслідок  часткової втрати слуху різні  рівні недорозвинення мовлення;

- втратили слух у шкільному  або дошкільному віці, але зберегли  мовлення (повністю або частково);

- розрізняють мову розмовної  гучності на відстані 3-х метрів  від вуха, але мають значний  недорозвиток мовлення, що зумовлює  труднощі у навчанні таких  дітей у загальноосвітньому навчальному  закладі.

Не зараховуються до спеціальних  шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей  глухих, зі зниженим слухом діти:

- з вадами слуху у  поєднанні з тяжкою, глибокою  розумовою відсталістю;

- з тяжкими порушеннями  мовлення на фоні нормального  слуху (алалія, афазія та ін.);

- з психопатоподібними  розладами;

- стійким денним і нічним  енурезом, енкопрезом.

     До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей з тяжкими порушеннями мовлення зараховуються діти 6(7) років з нормальним слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення (алалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення), що перешкоджають навчанню у загальноосвітньому навчальному закладі, оскільки тяжкі органічні порушення мовлення центрального походження, як правило, зумовлюють специфічну затримку психічного розвитку дитини.

За наявності достатнього  контингенту учнів (вихованців) з  однорідними порушеннями мовлення (алалія, афазія, заїкуватість та ін.) створюються  окремі класи з обов'язковим обліком  мовленнєвого рівня кожного учня.

Не зараховуються до спеціальних  шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей  з тяжкими порушеннями мовлення діти, які:

- мають знижений слух;

- розумову відсталість;

- хворі епілепсією, з частими  денними або нічними судомними  нападами;

- хворі шизофренією, з  психопатоподібними розладами;

- страждають стійким денним  і нічним енурезом;

- не обслуговують себе  у зв'язку з тяжкими фізичними  вадами і потребують особливого  догляду;

- мають мовленнєві порушення,  що можуть бути виправлені  в процесі індивідуальних занять  з вчителем-логопедом.

    До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для сліпих дітей зараховуються діти 6(7) років:

- з гостротою зору 0,04Д  і нижче на оці, яке краще  бачить зі стерпною корекцією;

- з гостротою зору 0,05-0,08Д  на оці, яке краще бачить  зі стерпною корекцією, у разі  складних порушень зорових функцій,  прогресуючих очних захворювань,  що ведуть до сліпоти.

     До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим зором зараховуються діти 6 (7) років:

- з гостротою зору 0,05-0,4Д  на оці, яке краще бачить  зі стерпною корекцією; при  цьому враховується стан інших  зорових функцій (поле зору, гострота  зору на близькій відстані, форми  та перебіг патологічного процесу);

- з більш високою гостротою  зору у разі прогресуючих або  часто рецидивуючих захворювань,  а також за наявності астенопічних  явищ, що виникають під час  читання та письма на близькій  відстані.

У всіх випадках діти повинні  читати шрифт № 9 таблиці дня визначення гостроти зору зблизька зі стерпною корекцією  звичайним оптичним склом на відстані не ближче 15 см.

Не зараховуються до спеціальних  шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей  сліпих, зі зниженим зором діти:

- з розумовою відсталістю  тяжкого, глибокого ступеня;

- з глибокими відхиленнями  у поведінці;

- із значними порушеннями  рухової сфери, які самостійно  не пересуваються і не обслуговують  себе;

- з стійким денним і  нічним енурезом і енкопрезом.

     До спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей із затримкою психічного розвитку (інтенсивної педагогічної корекції) зараховуються діти 6(7) років з уповільненим темпом психічного розвитку, але з потенційно збереженими можливостями інтелектуального розвитку.

До спеціальної школи (школи-інтернату) для дітей із затримкою  психічного розвитку (інтенсивної педагогічної корекції) можуть зараховуватися і  діти з такими клінічними характеристиками:

- затримка розвитку за  типом конституціонального (гармонійного) психічного і психофізичного  інфантилізму;

- затримка розвитку соматогенного  походження з явищами стійкої  соматичної астенії, соматогенної  інфантилізації;

- затримка розвитку психогенного  походження у разі патологічного  розвитку особистості невротичного  характеру з явищами психічної  загальмованості, психогенної інфантилізації.

Учні (вихованці) із затримкою  психічного розвитку, які навчаються у 1-4-х класах, у міру відновлення  здоров'я, досягнення стабільних успіхів  у навчанні переводяться до загальноосвітньої  школи.

Не зараховуються до спеціальної  школи (школи-інтернату) для дітей  із затримкою психічного розвитку (інтенсивної  педагогічної корекції) діти з такими клінічними формами і станами:

- розумова відсталість;

- органічна деменція різного  походження;

- виражені вади слуху,  зору, опорно-рухового апарату;

- психопатія і психопатоподібні  стани різного характеру;

- різні нервово-психічні  розлади, що не зумовлюють порушень  пізнавальної діяльності;

- педагогічна (соціальна)  занедбаність, що не зумовлена  порушеннями пізнавальної діяльності.

     До підготовчого класу спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) за висновком відповідної психолого-медико-педагогічної консультації зараховуються діти, як правило, з 6 (7) років, які не здобули відповідної дошкільної освіти або через певні обставини не готові до навчання у школі.

   До 1 класу спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) за висновком відповідної психолого-медико-педагогічної консультації зараховуються діти, як правило, з 7 років, які здобули відповідну дошкільну освіту.

У разі, коли за висновком  відповідної психолого-медико-педагогічної консультації та рекомендаціями лікарів  учні (вихованці) спеціальної школи (школи-інтернату) розпочинають навчання не з підготовчого, а з першого  класу, строк навчання у школі  І ступеня скорочується на один рік.

     При зарахуванні дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) допускається перевищення віку, встановленого для загальноосвітніх навчальних закладів, на 1-2 роки.

 У разі відновлення  здоров'я учні (вихованці) спеціальної  школи (школи-інтернату) за рекомендацією  відповідної психолого-медико-педагогічної  консультації переводяться до  загальноосвітніх навчальних закладів  за місцем проживання дитини  чи за вибором батьків (осіб, які їх замінюють).

     Найпершими, хто помічає проблеми і труднощі у розвитку дитини, є батьки, лікарі-педіатри, педагоги. Тому дуже важливо, щоб вони не зволікали, не чекали на спонтанне усунення вади, а звернулись до фахівців. Консультацію щодо раннього розвитку дитини, створення необхідних для неї умов, а по необхідності й допомогу можна одержати у ПМІІК. Для цього батькам не потрібно ніяких направлень і дозволів. Вони можуть відвідати ПМПК і власної ініціативи. Чим раніше дитина одержить необхідну допомогу (педагогічну, психологічну, медичну), тим легшим буде і структура її дефекту, тим краще вона розвиватиметься.

Важливо, щоб і вихователі дошкільних закладів, і вчителі шкіл вчасно помічали проблеми поведінки дітей, труднощі у навчанні і радили батькам відвідати спеціалістів ПМІІК. Саме вони допоможуть визначити, що спричинило труднощі чи вади у розвитку дитини, призвело до проблем шкільного навчання; порадять, які умови створити в сім'ї, дитячому садку, школі; нададуть корекційну допомогу або порадять спеціальний заклад для цього. Вагомого значення для правильної постановки діагнозу, вибору форми організації навчання, реалізації індивідуального підходу набуває психолого-педагогічна характеристика на дитину, написана педагогами закладу, у якому вона перебувала (дитячий садок, школа). Адже у процесі систематичного навчання і виховання дитини найбільш яскраво виявляються її здібності, труднощі й проблеми. До складання цього документу може бути залучений і психолог, якщо він системно працював з дитиною. Зауважимо, що для дитини, яка не була у системі організованого навчання й виховання, характеристика не складається.