Стереотипи про українців у світі

 
                               2.2.3. Стереотип № 4   "Жінка повинна вийти заміж"

 
       Ця традиційна установка нав'язується суспільством з самого дитинства. Прийнято вважати, що чоловік - це здобувач, а жінка - берегиня вогнища. Ці гендерні стереотипи діють в якості соціальних норм. 
Гендерні стереотипи - це стійкі для даного суспільства в даний історичний період подання про відмінності між чоловіками і жінками, стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру, відповідні поняттям "чоловіче" і "жіноче". 
         Однак з плином часу ролі, що йдуть корінням в далеке минуле, перерозподілилися. Сучасна жінка здатна поєднувати декілька функцій, а не лише відповідати за домашнє господарство. Або навіть повністю відмовитися від сімейної складової, що зробити вкрай складно, не викликавши громадського осуду. А ось жінка, апріорі орієнтована тільки на родину, може виявитися погано підготовленою до інших соціальних ролей, які цілком ймовірно будуть у її житті. 
          У нашій країні жінка, не створила сім'ю, багатьма сприймається як невдаха. В результаті, боячись суспільного осуду, дівчата виходять заміж просто тому, що "так треба" і будь-якими способами намагаються зберегти сім'ю, навіть на шкоду власним інтересам і життєвим цінностям. 
Відбувається ломка тієї картини світу, яку жінка створила для себе під впливом різних думок як з родини, так і ззовні. Штамп "жінка повинна мати сім'ю" робить її нещасною і незадоволеною, а все тому, що вона не сама прийшла до того, що для неї важливо, а піддалася тих умов, які диктує суспільство. З цим штампом погоджуються 65% місцевого населення [додаток З]. Але ж кожна людина індивідуальна. Що добре одному, то не підходить іншому. Крім того, сама інфраструктура сім'ї в процесі розвитку людської цивілізації зазнає значних змін, під які також треба зуміти підлаштуватися.  
         Як зруйнувати стереотип? Жінка стала набагато сильніше і за своїми можливостями практично зрівнялася з чоловіком, а десь навіть перевершила його. Звідси перерозподіл ролей, відкидання тих функцій, нав'язаних усталеним громадською думкою, які жінка не хоче приймати на себе. Їй важливо те, до чого прагне душа і серце і не завжди цим прагненням є сім'я. Якщо вона зацікавлена ​​в родині, то обов'язково її створить. А якщо ні?! Чому несімейної людина відразу обростає ярликами "одинокий", "невдаха" і т.д.? А якщо він блискучий фахівець, талановитий керівник, вміє класно лагодити машини, чудова людина. 
        Важливо прийняти життя іншої таким, яка вона є, не засуджувати, не нав'язувати свою точку зору, не культивувати в собі суспільну дурне думку. Нехай кожна людина вирішує, пускати когось у своє життя чи ні, нехай вибудовує свій, єдино правильний варіант життя. 
       Людина часто діє і осмислює світ в рамках, визначених зовнішніми умовами і стереотипами мислення. Стереотипи ламати дуже складно, але ж саме вони часто заважають жити, змінюють уявлення про світ, заважають вибудовувати відносини з людьми. Багато відчувають незадоволеність тому, що живуть не так, як хочеться, а постійно підлаштовують своє життя під очікування оточуючих. Чим вище потреба в суспільному схваленні, тим більше залежність від нього. І невідомо куди виведе ця "сліпа" залежність ... 
Звичайно, "жити в суспільстві і бути вільним від нього не можна", але тільки ми вирішуємо, приймати маніпуляції ззовні, дотримуватися їх чи ні? Обмежувати себе в чомусь, дозволяти брати кермо влади своїм життям інших людей чи ні? Вибір є завжди. І він - за вами.

 
2.2.4. Стереотип про землеробство.

 
     Повсюдно, як серед міських, так і сільських жителів утвердилася думка, що землеробство - тяжка праця:«Землеробство - то є спосіб добування їжі, заради якого треба займатися монотонною роботою від світанку... ». і це є дійсністю. За результатами інтерв’ювання  було також  з’ясовано, що 12% родин  села займаються фермерством (сільським господарством), а 45% жителів села працюють на сільськогосподарських роботах, тобто бачуть один спосіб забезпечення родини [додаток Й]. Оцінивши становище селищ в нашому районі на даний момент, можна стверджувати, що в аграрну сферу почали інтенсивно вкладати інвестиції. Майже в кожному селі є інвестор, який взяв в оренду на багато років навколишні землі та надав робочі місця для жителів села. Отже, потяг до землеробства залишається сильним не тільки у жителів села, а й у представників заможної групи нашого народу.

        Отже: стереотипи бувають етнічні, рольові, статеві, вікові, статусні і т. д. За змістом вони діляться на дві категорії: стереотипи, що характеризують людей як членів певних національних і політичних груп, і стереотипи, що характеризують особистісні особливості людей з їхньої поведінки, фізичним якостям, оформленню зовнішності і т. д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Стереотип, як “комунікативна одиниця”, уособлює схематизовану уяву, стандарт самоуявлення. Він діє як механізм миттєвого оцінювання та такого ж швидкого забезпечення уніфікованої копії з певної архетипової форми. Головною рисою стереотипів є схематичність та максимальне спрощення.

Культурні стереотипи регулюють норми відносин на різних рівнях і напрямах, діють як стандарт свідомості, схематичне уявлення, копія з архетипової “матриці”. Стереотип є структурою ментально-лінгвального комплексу і, таким чином, репрезентує національні уявлення комунікантів; він не може виступати як одиничний феномен, оскільки стереотипи поліфонічні й діють як збірний образ. Стереотип виступає як універсальна базова множина семантичних примітивів, як модель поведінки з детермінованим вибором тактики. У стереотипі наявна певна кількість дійсної, істинної інформації як певної раціоналізованої форми пізнання та категоризації. Культурні стереотипи зберігаються як канони та штампи і, виступаючи інваріантами діяльності, зумовлюють і визначають вербальні й невербальні дії та поведінку, формують певним чином самосвідомість.

За своїм походженням, стереотипи не є результатом впливу одного феномену, вони є результатом складової дії, оскільки за властивостями виникнення, структурою та функціями вони є результатом відокремлення найбільш суттєвого, типового з великого за обсягом джерела інформації.

Дослідивши населення села Іллінка було підтверджено про наявність спільних етнічних стереотипів притаманних всьому українському народові, а саме:

- символом української  культури є Т.Г.Шевченко;

- символом історичної  долі  є Богдан Хмельницький;

- символом держави є  Українська Народна Республіка;

- символом етнокультури нашого народу є народна пісня і дума;

- символом українського  народу є українське козацтво  та Запорізька Січ;

- українці дуже гостинний  народ.

        Розглянувши  найпоширеніші за результатами  інтерв’ювання стереотипи іноземців  про українців ми змогли їх  підтвердити чи спростувати:

• Україна – країна «третього» світу – спростовано;
• Україна – це майже Росія тому там холодно і всі ходять у шапках-ушанках – спростовано;
• всі українці пияки – спростовано;
• українці їдять багато сала – практично підтверджено;
• Україна – це  таж Росія – спростовано;
• українська та російська мови  однакові – спростовано;
• в Україні багато гарних жінок – підтверджено.

        У нашому селещі через інтерв’ювання та анкетування були виявлені загальноприйняті стереотипи та шляхи їх подолання:

• діти повинні виправдовувати очікування своїх батьків;
• виховувати дитину повинна школа;
• жінка повинна вийти;
• землеробство – то є спосіб забезпечення родини.

        Приклади впливу стереотипів на наше життя можна наводити нескінченно. Фактом залишається одне, стереотипи не можна однозначно назвати поганими чи хорошими, багато залежить від самої людини, адже все, що ми «вбираємо» з соціуму, ми пропускаємо через себе і робимо вибір «я, як всі, у мене, як у інших» або «я, як я, у мене по-своєму». Погодьтеся дивно ставитися до близької людини, як до когось стороннього і будувати свої відносини, не так, як ви б самі їх побудували, а згідно чужорідного «колективного досвіду».

          Найцікавіше ж в існуванні стереотипів - це те, що їх зміст не написано в книжках, цьому не навчають у школах, але тим не менше установки предків міцно сидять в наших головах. Іноді дуже глибоко, тоді людина може протистояти суспільству, іноді просто на поверхні, і тоді ми йдемо на повідку в соціуму. Виходить, що ми спираємося не на свій досвід, а на досвід цілих поколінь. Що змушує нас так поступати, брати на віру чужі слова? Відповідь проста - страх. Страх зробити помилку, зробити собі боляче, почути "як ти міг так вляпатися, ти ж знав ..."

             Звичайно, часи змінюються, змінюються і стереотипи. Люди стають більш відкритими, більш сміливими. Але позбутися такого феномену, як стереотип, повністю не можуть. Згадайте, як було відношення до нерівним шлюбів, в яких один з двох заможний, а один убогий. Зараз ставлення до цього набагато лояльніше, але тим не менше існування виразу "зустрічатися з гаманцем", "утриманка" як і раніше існують.

            Залишається тільки одне питання: навіщо суспільство створює стереотипи? Адже кожна ситуація індивідуальна, а кожна людина унікальна. Невже ми так боїмося помилитися? Тоді все встає на свої місця. Ми намагаємося уникати помилок, слідуючи шаблонах. А якщо все-таки порушимо, то можемо запросто виправдати себе тим же самим шаблоном, мовляв проблема не в тобі, все було відомо заздалегідь, це ж усім було ясно.

Але що, якщо ви біжите від свого власного щастя? Що, якщо ви втрачаєте свій шанс? Давайте навчимося слухати себе, власне серце, а не інших людей. Давайте залишимо минуле в минулому, звільнимося від шаблонів і просто будемо щасливі! Важливо бути вірним собі і завжди залишатися людиною. Тоді й зі стереотипами можна жити.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

культурний стереотип етнічний

1. Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А. Этносоциология. – М., 1999. – 239 с.

2. Бромлей Ю.В., Козлов В.И. Этносы и этнические процессы как предмет исследования// Этнические процессы в современном мире. – М.: Наука, 1999. – С. 5-29.

3. Галенко О.І. Тягар стереотипів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.cidct.org.ua/uk/publications/Panchuk/10.html. – Загол. з екрана.

4. Гумилев Л. Психологическое несходство этносов// Психология национальной нетерпимости. – Минск, 1998. – 199 с.

5. Клинченко Т. Упередження етнічне: поняття та терміни [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.socd.univ.kiev.ua.

6. Кон И. Психология предрассудка// Психология национальной нетерпимости. – Минск, 1998. – 260 с.

7. Коул М., Скрибнер С. Культура й мислення. – К., 2004. – 311 с.

8. Кузьменко О. Гумор і стереотипи. Трансформація образу України в польських жартах: Наукові записки. Серія «Культурологія». – Острог: Вид. НаУОА, 2010. – С. 81-86.

9. Махній М. Етноеволюція: Науково-пізнавальні нариси. – К.: Blox.ua, 2009. – 269 с.

10. Ослон А. Уолтер Липпман о стереотипах: выписки из книги „Общественное мнение”// Социальная реальность. – 2006. – №4. – C. 125–141.

11. Павловская А.В. Этнические стереотипы в свете межкультурной коммуникации// Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 1998. – №1. – С. 94-104.

12. Победа Н.А. Социология культуры. – Одесса, 1997. – 229 с.

13. Рыжков В.А. Регулятивная функция стереотипов// Знаковые проблемы письменной коммуникации: Межвуз. сб. науч. трудов. – К.: Знання, 1995. – 351 с.

14. Рыжова С.В. Установки этнического самосознания русских// Конфликтная этничность и этнические конфликты. – М., 1994. – 266 с.

15. Солдатова Г.У. Психология межэтнической напряженности. – М., 1998. – 261 с.

16. Сорокин Ю.А. Стереотип, штамп, клише: К проблеме определения понятий// Общение: Теоретические и прагматические проблемы. – М., 1998. – 247 с.

17. Судаков К.В. Динамические стереотипы, или информационные отпечатки действительности. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 330 с.

18. Тейяр де Шарден. Феномен людини. – К., 2006. – 199 с.

19. Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному. – СПб.: Алетейя, 1998. – 309 с.

20. Широканов Д.И., Алексеева Е.А. Стереотипы и динамика мышления. – Минск, 1997. – 315 с.

21. Стаття «Стереотипи та їх роль у житі людини і суспільства» // http://uchilkaist.ucoz.ru/blog/stereotipi_ta_jikh_rol_u_zhiti_ljudini_i_suspilstva/2011-10-20-1

22. Стаття «Стереотипи про українців» // http://ukraine-for-business.com/ru/interesting-ukraine/65-stereotypes-about-ukrainians
23. Стаття «Гостинність, вітання і шанування в українців // http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=463

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А