Стереотипи про українців у світі

 

 

Національного науково-дослідного інституту українознавства

 та всесвітньої історії

Відділ філософії освіти та освітніх технологій

Міжнародний конкурс з українознавства

 

 

 

 

 

 

 

ВПЛИВ СТЕРЕОТИПІВ  НА ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ

 

Науково-дослідницька робота

 

 

 

 

 

 

 

 

2012 р.

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. СТЕРЕОТИП В СУСПІЛЬСТВІ

              1.1.Поняття стереотип…………………………………………………..6

             1.2. Формування українських етнічних стереотипів………………….9

РОЗДІЛ 2.  ВПЛИВ СТЕРЕОТИПІВ НА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

1. Стереотипи про українців у світі………………………………….13
2. Загальноприйняті стереотипи в нашому селещі………………....17

            2.2.1. Стереотип № 1"Діти повинні виправдовувати

                       очікування батьків"………………………………………………18 
           2.2.2. Стереотип № 2. "Виховувати дитину повинна школа"………..19

  2.2.3. Стереотип № 4   "Жінка повинна вийти заміж"………………..20

  2.2.4. Стереотип про землеробство………………………………….....22

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….27

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність роботи. Своєрідність будь-якого народу проявляється передусім у спілкуванні, оскільки саме там концентруються стереотипи з притаманною їм особливою мовою знаків, символів, словесних формул, жестів, міміки тощо. Ця мова здатна виражати надзвичайно складні поняття, до того ж в емоційно напружених ситуаціях (наприклад, під час похорон, поминань), коли звичайна людська мова виявляється неефективною. Людина - істота соціальна. Все життя його оточують інші люди. Тому здійснюючи той чи інший вчинок, ми так чи інакше озираємося на суспільство, сподіваючись на їхню підтримку і побоюючись їх засудження. Тим самим ми встановлюємо для себе рамки, обмежуємо себе. Стереотипи суттєво впливають на життя будь якої людини, а значить і на спілкування в суспільстві. Одні допомагають, інші шкодять людям в процесі їх життя. Дослідивши стереотипи які притаманні нам і впливають на нас негативно, можна спробувати з ними боротися. Стереотипи формуються і  у іноземців по відношенню до нас, через низку джерел, тому для створення іміджу українців необхідно боротися з деякими стереотипами, починаючи з себе.

Вперше поняття стереотипу використовував У. Ліппман, який вважав, що вони є впорядкованими, схематичними, детермінованими культурами «картинками світу» в голові людини, які економлять її зусилля при сприйнятті складних об'єктів світу. При такому розумінні стереотипу виділяються дві його важливі риси - детермінованість культурою і виконання ролі засобу економії трудових зусиль, а значить, і мовних засобів.

Ступінь вивчення. Феномен і поняття "стереотип" привертає велику увагу дослідників, багато вчених (І.С. Кон, Ю.А. Сорокін, І.Ю. Марковіна, А.В. Павловська, Н.В. Уфімцева, В.В. Червоних та ін.) займаються вивченням даної проблеми.

Проблеми етнічних стереотипів та процесу стереотипізації вивчали також такі вчені як Д. Кац, К. Брейлі, У. Ліпман, А. Тешфел, Т.А. Ван Дейк, Г. Олпорт, Н.В. Бахарєва, Т.Г. Стефаненко, А.С. Баронін, А.К. Байбурін, Ю.В. Бромлей, А.О. Бороноєв, Ю.П. Платонов, С.Л. Арутюнов та ін.

До розширеного використання терміна “стереотип” звернувся у 1922 р. У.Ліпман. На сучасному етапі феномен стереотипізацій та його дія досліджуються в працях О.О. Бороноєва, В.Н. Павленко, Л.Д. Столяренко,  
І.С. Кона, О.К. Байбуріна, М.В. Харитонова, О.Н. Черемісіної, В.А. Медведєва, Ю.М. Лотмана, П.І. Гнатенко, В.Н. Павличко, М.І. Жинкіна, О.Ф. Іванової, В.В. Красних, та ін.

Мета роботи: дослідити походження стереотипів та їх вплив на життя людини і суспільства на прикладі громади  села Іллінка.

Завдання:

1) визначення поняття стереотип;

2) виявити джерела походження українських етнічних стереотипів;

3) проаналізувати особливості  стереотипів про українців;

4) вивчити стереотипи найбільш притаманні для жителів с.Іллінки.

Об‘єкт: вплив стереотипів на життя людини.

Предмет: стереотипи

Новизна дослідження полягає в тому, що розглянуться ті стереотипи  які найбільш поширені в громаді с.Іллінка та спробую знайти шляхи їх подолання, якщо в цьому є потреба.

Теоретичне та практичне значення. Здобуті в ході дослідження результати можуть сприяти кращому розумінню в громаді села Іллінка, дають можливість на основі нових підходів висвітлити причини виникнення проблем між етнічно груповими комунікаціями.

Аналіз культурних стереотипів дозволяє пояснити механізм функціонування етнокультурних сценаріїв, ідентифікаційні механізми серед представників українського етносу, розглянути когнітивні сценарії та умови передачі ментальної специфіки етносу.

Вивчення стереотипів про українця в поглядах іноземців дозволяє більш аргументовано підходити до дослідження етнічних та націокультурних особливостей українців і в тому, числі українських стереотипів.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, загального висновку, списку використаних джерел. Зміст роботи викладений на 29 сторінках друкованого тексту. Список використаних джерел нараховує 20 робіт українських та зарубіжних авторів та 3 основних інтернет-джерела.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СТЕРЕОТИП В СУСПІЛЬСТВІ

 

1.1.Поняття стереотип.

 

Стереотип (від грецьк. "stereotype": stereos - твердий, міцний і typos - форма, зразок, відбиток) - тверда, часто спрощена, стандартна думка про соціальні групи чи про окремих індивідів як представниках цих груп [1, с. 45].

Різні автори по-різному визначають поняття стереотипу. У довідковому посібнику Б. Берельсона і Г. Стейнера "Людська поведінка. Зведення наукових даних" стереотип визначається як "ворожа установка по відношенню до етнічної групи або її членів як таких". У підручнику соціальної психології Д. Креча, Р. Крачфілда і Е. Баллачі стереотип визначається як "несприятлива установка до об'єкту, яка має тенденцію бути вкрай стереотипізованою, емоційно зарядженою і нелегко піддається зміні під впливом протилежної інформації". У "Словнику по суспільних науках", випущеному ЮНЕСКО, можна прочитати:

"Стереотип - це негативна, несприятлива установка до групи  або її індивідуальних членів; вона характеризується стереотипними  переконаннями; установка витікає  більше з внутрішніх процесів  свого носія, ніж з фактичної  перевірки властивостей групи, про  яку йде мова".

Доцільно розглянути поняття «стереотип» в співвідношенні з близькими за значенням категоріями установки, упередження і забобону. Р.Солдатова включає ці поняття в ряд міжетнічних настановних утворень, які «містять емоційно-оцінювальне відношення до різних етнічних груп і характеризують рівень готовності до відповідних поведінкових реакцій в міжетнічному спілкуванні» [15, с. 142]. Етнічний стереотип, на думку ученої, це «в першу чергу, «культурне» утворення, природне і неминуче до тих пір, поки існуватимуть народи і етнічні групи». У свою чергу, упередження і забобон - це більш «соціальні» установки: їх формування в значній мірі залежить від конкретної суспільно-історичної ситуації». Упередження характеризується негативним емоційним зарядом і «відповідає таким формам поведінки як уникнення спілкування або ухилення від міжетнічних контактів в певних сферах життєдіяльності». Забобон в свою чергу відрізняє велика концентрація негативних емоцій, «надмірне вихваляння досягнень і якостей своєї нації у поєднанні із зарозумілим відношенням і неприязню до інших народів». Забобон в реальній поведінці вже не обмежується стратегією уникнення, а виявляється в конкретних вчинках дискримінуючого характеру [15, с. 144]. І. Кон розглядає установку як «певний напрям особистості, стан готовності, тенденцію до певної діяльності, здатної задовольнити якісь потреби людини» [6, с. 28]. Таким чином установка є як би певною точкою зору або призмою, через яку людина розглядає світ і події, що відбуваються в ньому. Як відзначає С. Рижова, «установки формують стиль відношення людини до ситуацій з яскраво вираженим етнічним контекстом і створюють психологічну базу для відповідної поведінки в етнонапруженій ситуації» [14, с. 35].

Згідно І. Кону, установка пов'язана з певною системою очікувань і еталонів, порівняно з якими ми розглядаємо будь-яке явище. Стереотип у свою чергу, є вже сформованим виявом тієї або іншої соціальної установки по відношенню до певного явища. І. Кон розглядає стереотип як «невід'ємний елемент буденної свідомості» що допомагає індивідові «орієнтуватися в житті» і «направляє його поведінку» [6, с. 25]. Неминучість стереотипізації І. Кон пояснює універсальністю схильності людей розглядати явища чужої культури крізь призму культурних традицій і цінностей свого власного народу (явище етноцентризму). Сам по собі етноцентризм не небезпечний; проблема виникає тоді, коли реальні або уявні відмінності між людьми зводяться в абсолют і перетворюються на негативну або навіть ворожу установку по відношенню до іншого народу, яку Кон визначає як етнічне упередження. Стереотипи і упередження автор відносить не стільки до явищ психологічних, скільки соціальних: «Щоб зрозуміти природу етнічних упереджень, потрібно вивчати не стільки упереджену людину, скільки суспільство, що породжує його» [6, с. 29].

Таким чином, стереотипи - емоційно забарвлені образи, передавальні значення, що склалися в свідомості людей, які поєднують в собі елементи опису, оцінки і розпорядження. Разом з тим, стереотип - це не просто образ, але “стандартизований”, спрощений образ якого-небудь явища дійсності, це схема, що лише фіксує деякі риси явища, що іноді не існують, приписувані йому суб'єктивно. Об'єктним результатом стереотипізації є спрощене, схематичне, іноді близьке до дійсного знання, іноді спотворене, уявлення дійсності, яке виступає як своєрідний психологічний бар'єр на шляху до його подальшого пізнання [20, с. 66].

Стереотипи приймаються людьми за знання, проте фактично містять в собі лише неповний і односторонній опис якогось факту дійсності. Цей опис, як правило, поєднується з сильними емоційними відношеннями (симпатія або антипатія, ухвалення або неприйняття), і зі встановленим традицією або звичаєм розпорядженням поведінки і оцінки подібного факту дійсності.

Стереотипи зазвичай некритично засвоюються людиною під впливом її соціального оточення.

Явище стереотипізації, не дивлячись на всі недоліки, зберігається, тому що воно позбавляє людину від необхідності творчо переробляти всі враження від оточуючого людину фізичного і соціального середовища.

Без стереотипізації людям довелося б детально інтерпретувати кожен новий факт, кожну ситуацію, неначебто вони не мали ніякого життєвого досвіду.

 

 

 

 

 

1.2. Формування  українських етнічних стереотипів.

 

Кожна етнічна група (плем'я, народність, нація, будь-яка група людей, пов'язана спільністю походження і відрізняється певними рисами від інших людських груп) володіє своєю груповою самосвідомістю, яка фіксує її, - дійсні і уявні - специфічні риси. Будь-яка нація інтуїтивно асоціюється з чимось тим або іншим чином.

Функціональне поле стереотипів лежить, головним чином, у сфері психічних структур, тоді як культурні традиції, звичаї і міфи є результатами їх формування, що закріплюються раціоналізованими (ідеологічними, політичними, концептуальними) або іраціоналізованими (художньо-поетичними, містично-релігійними) способами і засобами, в яких зацікавлено (або не зацікавлено) суспільство.

Іншими словами, традиції і звичаї відрізняє їх об'єктивована загальнозначущість, відкритість для інших, тоді як стереотипи є продуктом прихованих суб'єктивних умонастроїв.

Культурний стереотип - певний канон думок і сприйняття, стійке відтворення занять, форм поведінки. З одного боку, культурний стереотип допомагає індивіду орієнтуватися в ситуаціях, форма упередження, що закріпилася, грає негативну роль, заважає об'єктивно оцінити суперечності, що виникають в ході розвитку суспільних відносин, неоднозначність вчинків людей.

У широкому значенні культурний стереотип як частина світогляду може розглядатися як носій колективних уявлень, як відбиток владних відносин, як складова мотивації до соціальної практики. Його різностороннє вивчення актуальне, перш за все, з позиції антропологічної версії культурології, яка, вивчаючи специфіку суб'єкта культурної діяльності, націлена на забезпечення його прагматичними, адаптаційно-доцільними знаннями.

Зміст етнокультурного стереотипу, на думку Л.Н. Гумільова, зводиться до культурної норми в широкому розумінні слова, яка поєднує стильові особливості життя, одягу, житла, спілкування тощо. Стереотип як норма має властивість узагальнювати ці особливості в якусь цілісність, спроможну сприймати форму етнічного розуміння, що на рівні етнічної свідомості сприймається як узагальнення «ми» [4, с. 25].

Етнічні стереотипи є кодом етнічної культури. Етнічне кодування характерне не тільки для традиційно-побутової, а й для сучасної культури, хоча тепер воно вже не так чітко визначене. Це пов’язано з особливостями нашого соціального буття, яке відповідно ускладнює і систему кодування: воно дедалі більше заховується в глибинні прошарки — сферу психіки, національного характеру, духовної культури і, природно, виявляється не стільки в зовнішніх ознаках, скільки у внутрішніх, чуттєвих чи поведінкових.

Збереження етнокультурних традицій і, зокрема, система етнічних стереотипів має непересічне значення, бо від нього залежить не тільки доля етнічної культури, а й існування етносу.

В нашому селищі на сьогодні існує близько п’яти  різних етнографічних груп, які є вихідцями із  Закарпаття, Волині, Причорномор’я,  Середнього  Подніпров’я, Поділля, а також є декілька родин з Росії. У кожної етнографічної групи є свій набір стереотипів, які як допомагають так і заважають тісному спілкуванню в громаді.