Проблеми забезпечення житлом молоді в Україні

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра регіональної політики та публічного адміністрування

 

Модуль: «Основи аналізу державної політики»

 

 

 

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА

 

 

На тему:

 

«Проблеми забезпечення житлом молоді в Україні»

 

 

 

 

 

Виконав: слухач 2 курсу 5 групи

факультету «Державне управління»

заочної форми навчання

 

 

Перевірила:

 

 

 

 

 

 

 

ОДЕСА 2014

Постановка проблеми. Право громадян України на житло закріплено у ст. 47 Конституції України [1]. Для його реалізації держава створює умови, за яких кожен громадянин має вирішити житлову проблему шляхом будівництва або придбання житла у власність, взяття в оренду чи одержання соціального житла.

Завдання забезпечення житлом, як і отримання освіти та працевлаштування, вважається одним із першочергових у суспільстві, оскільки відсутність можливості самостійного господарювання призводить до низки негативних наслідків соціально-економічного характеру та є найпершою причиною демографічної кризи.

Відсутність власної оселі для наших співвітчизників на сьогодні чи не найболючіша і найбільш складна проблема, особливо серед молоді: саме житлові труднощі є причиною багатьох розлучень і зниження народжуваності у молодих сім’ях. Країна, яка не дбає про умови формування молодої сім’ї, залишає себе без майбутнього, адже, як свідчить статистика, до 80% дітей народжується саме у молодих сім’ях. Відсутність перспектив покращення житлових умов впливає також і на проблему "відпливу умів", коли найобдарованіша молодь виїжджає до країн з високим рівнем життя.

Проблема державного житлового забезпечення молоді в наукових працях майже не висвітлюється. Недостатня розробленість відповідної проблематики у вітчизняній науці, відсутність чіткого механізму її реалізації унеможливлюють ефективність і прискорення вирішення житлової проблеми як для молоді, так і для всіх громадян. Отже, вказана проблема є важливою та актуальною.

Основними причинами виникнення житлової проблеми є:

• Відсутність ефективних механізмів соціально орієнтованого кредитування та належного нормативно-правового забезпечення сфери;
• Відсутність фінансування будівництва з боку держави;
• Застарілість руйнація житлового фонду;
• Відсутність державного регулювання цінової політики на житло;
• Неспроможність молоді придбати власне житло.

Зацікавлені сторони:

• Держава
• Молодь
• Будівельні компанії
• Роботодавці
• Інвестори
• Кредитори

Держава зацікавлена в покращенні демографічної ситуації в країні, в стабільному соціальному розвитку молоді, що, в свою чергу, приведе до стабільного економічного розвитку країни в цілому.

Молодь зацікавлена створенні необхідних умов для поліпшення соціально-побутового та економічного становища, що сприятиме їх гармонійному розвитку.

Отримання доходу від будівництва та надання нових робочих місць це лише декілька аспектів зацікавленості будівельних компаній у вирішенні даної проблеми.

Роботодавці зацікавленні у придбанні та у будуванні житла для свої працівників, а також у мобільності молодої робочої сили.

Інвестори зацікавлені в будівництві жила для подальшого отримання прибутку.

Ціль кредитора в тому, щоб в подальшому отримати прибуток за використання його коштів.

 

Цілі розв’язання проблеми

• розширення обсягів будівництва житла для молоді;
• створення ефективних фінансово-кредитних механізмів, що забезпечують економічну доступність житла для молодих сімей, молодих спеціалістів, підтримку незаможних молодих громадян у поліпшенні житлових умов;
• запровадження додаткових економічних механізмів стимулювання розвитку молодіжного житлового будівництва;
• подальший розвиток довгострокового кредитування на будівництво (реконструкцію) та придбання житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян;
• розвиток системи молодіжних житлових комплексів.

 

Альтернативи розв’язання проблеми

1. Залишити все як є

2. Збільшення обсягів молодіжного житлового будівництва за рахунок залучення іноземних інвесторів.

3. Іпотечне житлове кредитування молоді

 

Моделювання проблеми

Розв’язання проблеми забезпечення житлом молоді насамперед має покращити демографічну ситуацію, створити необхідні умови для поліпшення соціально-побутового та економічного становища молодих сімей і одиноких громадян, сприятиме їх гармонійному розвитку як одного з чинників становлення та самореалізації молоді в інтересах суспільства і держави.

Підвищена важливість житла для молодої людини зумовлює необхідність формування та реалізації дієвої державної політики у цій сфері. На підставі аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства під державним забезпеченням молоді житлом слід розуміти як системну діяльність держави, що здійснюється в законодавчій, виконавчій та інших сферах і ставить за мету створення правових, соціально-економічних і політичних умов та гарантій для розв’язання житлової проблеми молоді шляхом сприяння розвитку молодіжного будівництва, удосконалення механізмів придбання житла і забезпечення на цій основі подальшого розвитку системи іпотечного житлового кредитування.

Як випливає з наведеного, політика держави із забезпечення молоді житлом - це тривалий процес, який вимагає системного і цілеспрямованого підходу з боку держави, що дасть змогу отримати, перш за все, соціальні результати.

Про важливість та зацікавленість держави в реалізації права на житло молоді свідчить система прийнятих законодавчих актів, норми яких визначають поняття, характеризують суб’єкти управління, принципи, а загалом і весь механізм молодіжного житлового кредитування. Такими є закони "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" [2]; постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки" [3], а також інші нормативні акти. Основною метою розробки нормативно-правових актів при цьому є створення системи державної підтримки молодих родин у вирішенні житлової проблеми для поліпшення демографічної ситуації в Україні.

Відповідно до Концепції державної житлової політики, схваленої постановою Верховної Ради України 30 червня 1995 р., держава вбачає головним завданням у цій сфері розширення житлового будівництва за рахунок різних джерел фінансування, удосконалення системи інвестування названого будівництва, створення умов для надання громадянам пільгових кредитів на будівництво або купівлю житла; розширення мережі спеціалізованих будинків для тимчасового проживання громадян (гуртожитків, будинків-інтернатів, готелів-притулків); запровадження державної підтримки молоді щодо забезпечення житлом.

Досвід багатьох (у тому числі постсоціалістичних) країн світу свідчить про значну ефективність і дієвість державних молодіжних житлових програм. В Україні розроблена та прийнята Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 p., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2002 р. № 1089 [3].

Сприяння молодіжному житловому будівництву в Україні здійснюється через Державну спеціалізовану фінансову установу "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" при Кабінеті Міністрів України. Молоді сім’ї отримують державні довготермінові пільгові кредити, а також цільові адресні компенсації за кредитами комерційних банків як на будівництво, так і на придбання житла на вторинному ринку.

 

Альтернативи вирішення проблеми

Альтернатива 1. Залишити все як є

Переваги

- не потрібно витрачати фінансові, матеріальні та людські ресурси;

- немає ризиків;

- високій рівень адміністративної  здійсненності.

Недоліки

Державна політика у сфері забезпечення молоді житлом має бути спрямована на забезпечення житлом соціально активної частини молоді, зокрема молодих сімей, вважаючи за стратегічну мету розбудову інноваційного суспільства в Україні. Сучасний стан забезпеченості житлом молоді вказує на наявність проблеми, яку необхідно вирішувати.

За минуле десятиліття в Україні відбулися кардинальні зміни в житловому секторі, пов’язані з переходом країни на ринкові умови господарювання. Держава перестала бути основним гравцем на ринку житла. Вихід держави з цього ринку, на жаль, не компенсувався своєчасним створенням нових механізмів залучення коштів у житлове будівництво, що успішно діють у країнах Заходу. Ідеться насамперед про іпотечне кредитування будівництва житла.

Ступінь забезпеченості молоді житлом в Україні на сьогодні є дуже низьким: тільки 33% молодих родин живуть в окремих квартирах (для всіх родин цей показник становить 56,3%), 11% проживають у комунальних квартирах, 14% винаймають квартири, 10% живуть у гуртожитках, 1% - у непристосованих приміщеннях. Близько 31% молодих родин узагалі не забезпечені житлом. Із 2,5 млн. молодих родин в Україні близько 800 тис. мають потребу в поліпшенні житлових умов. Водночас саме в цих родинах народжується до 80% дітей [4].

 

 

Альтернатива 2 Залучення іноземних інвестицій в будівництво житла (гуртожитки) для молоді, яка не в змозі придбати власне житло.

Переваги

• Збільшення ВВП на душу населення
• Підвищення інвестиційної привабливості України для іноземних інвесторів
• Створення нових робочих місць
• Збільшення житлового фонду
• Податкові пільги для підприємств з іноземними інвестиціями

Недоліки та ризики

• Нестабільність економіки в країні
• Корупція
• Збільшення залежності країни від іноземного капіталу

 

Дана альтернатива передбачає побудову державних гуртожитків для здавання в оренду молодим громадянам віком до 35 років. При досягненні 35-річного віку чи придбанні власного житла молода людина повинна звільнити займану кімнату, в яку потім заселяється інша. Відомо, що житлове будівництво найбезпосереднішим чином впливає на стан багатьох галузей економіки, які працюють на внутрішній ринок країни. Одна гривня, вкладена в житлове будівництво, дає приріст ВВП на 3 гривні. Не кажучи вже про те, як впливає житлове будівництво на обсяги промислового виробництва, сферу зайнятості населення, на розв’язання інших важливих соціальних проблем.

Для того щоб Україна стала привабливою для іноземних інвесторів необхідно:

- забезпечити завершеність інституційної  системи залучення іноземних  інвестицій для житлового будівництва;

- усунути недоліки закону про  розподіл продукції та невизначеності  його застосування на практиці  внаслідок відсутності інших  необхідних нормативних документів;

- встановити надійний порядок в платіжно-розрахункової системи, що забезпечує безперебійне проведення розрахунків на території всієї країни;

- забезпечити загальну надійність банківської системи та усунути причини схильності кредитно-фінансової сфери зловживань, які підривають основи нормальної та стійкої господарської діяльності в Україні;

- створити дієву систему підтримки і гарантій з боку держави щодо будівних компаній.

 

Альтернатива 3 Іпотечне житлове кредитування молоді

Переваги

• Низька процентна ставка:3% - для сімей без дітей, 0% - для сімей з дітьми.
• Бюджетом погашається від суми кредиту 25% - для сімей з двома дітьми та 50% - для сімей з трьома і більш дітьми.
• Кредит надається на термін до 30 років.
• Квартиру в новобудові, на яку видається кредит, молода сім'я вибирає з декількох варіантів, пропонованих Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву.

Недоліки та ризики

• Сума грошових виплат по кредиту в кінцевому підсумку виявиться більше, ніж ринкова вартість житла, що купується;
• Ризик замороження будівництва будинку в якому знаходиться квартира
• Кредити надаються не в порядку «живої черги», а відповідно до рейтингів претендентів. У кого рейтинг вищий, хто зібрав більше балів - той і отримує в першу чергу.
• Брак державних коштів.
• Кредит надається лише один раз і за умови:

• перебування кандидата на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
• підтвердження кандидатом своєї платоспроможності;
• внесення кандидатом на свій особистий рахунок, що відкривається регіональним управлінням Фонду в банку-агенті, першого внеску в розмірі не менше як 6 відсотків вартості будівництва (реконструкції) житла або найменшої суми експертної оцінки чи договірної вартості придбання житла.