Мудрість як протидія спекулятивному капіталу у соціальних відносинах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2014 в 15:30, контрольная работа

Краткое описание

У тлумачному словнику ми прочитаємо, що мудрість – це одна з властивостей розуму людини, яка характеризується здатністю доречно застосовувати глибокі знання, враховуючи конкретну ситуацію, знаходити способи вирішення проблем, спираючись на чужий і свій (життєвий і підсвідомий) досвід.
Мудрість у філософії – це властивість людського інтелекту, своєрідний вимірник ступеня пізнання навколишнього світу. Тут мудрість зазвичай розглядається в контексті прагнення до поглиблення цього пізнання. Недарма саме слово «філософія» буквально означає «любов до мудрості».

Прикрепленные файлы: 1 файл

Соціологія.doc

— 92.50 Кб (Скачать документ)

Брокерською діяльністю називається здійснення цивільноправових угод з цінними паперами в якості довіреної особи або комісіонера, що діє на основі договору доручення або комісії. Професійний учасник ринку цінних паперів, що займається брокерською діяльністю, називається брокером.

Однією з основних вимог законодавства є те, що брокер повинен виконувати доручення клієнтів добросовісно. Угоди, що здійснюються за дорученнями клієнтів, в усіх випадках належать до пріоритетного виконання порівняно з ділерськими операціями самого брокера. Причому при наявності у брокера зацікавленості, що заважає здійсненню доручення клієнта на найбільш вигідних умовах, брокер зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта. У випадку якщо конфлікт інтересів брокера і його клієнта привів до виконання доручення з шкодою для інтересів клієнта, брокер зобов'язаний за свій рахунок відшкодувати збитки.

Ділерською діяльністю називається здійснення угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок, шляхом публічного оголошення цін купівлі і продажу певних цінних паперів із зобов'язанням придбання і продажу цих цінних паперів по оголошених цінах.

Для того, щоб зрозуміти процес утворення спекулятивного капіталу   торговими агентами на біржовому фондовому ринку, розглянемо сам процес біржових аукціонних торгів. На сьогоднішній день відомо дві процедури таких торгів. По одній з них аукціон веде маклер, якому брокери знаками або голосом передають заявки на купівлю-продаж. Інша процедура включає електронну систему ведення торгів.

Зупинимось на першій формі ведення аукціону. В ідеальному випадку процедура аукціонних торгів достатньо проста і виглядає наступним чином. Продавець подає в маклеріат заявку про продаж певної кількості цінних паперів за певною ціною. Коли підходить його черга, маклер оголошує цю заявку. При цьому можливі два випадки:

1. Коли є декілька потенційних  покупців. В цьому випадку маклер, що веде торги, піднімає ціну заявки з певним кроком до тих пір, поки не залишиться один покупець.

2. Коли покупці відсутні, можливий  обернений аукціон. По бажанню  продавця ціна на акції може  бути знижена. Зменшення ціни  продовжується до мінімально  можливої для продавця величини. Якщо потенційні покупці не проявлять зацікавленість і в цьому випадку, продавець знімає заявку з торгів.

В ході реальних торгів все проходить значно складніше та цікавіше. Професійні брокери використовують в роботі з менш досвідченими гравцями різні методи, що дозволяють отримати спекулятивний прибуток. Одному оператору достатньо важко працювати проти організованої групи брокерів, які можуть створити ситуацію, коли він змушений буде придбати дорожче або продати дешевше.

Розглянемо, яким чином можна змусити купити цінні папери дорожче їх ринкової ціни. В цьому випадку працюють як мінімум два брокери-професіонали. Один брокер виставляє на торги цінні папери. Початкова ціна оголошується достатньо низькою, щоб зацікавити потенційного покупця. Другий брокер слідкує за покупцем, що зацікавився виставленими на продаж цінними паперами, намагаючись бути для нього непомітним. Як тільки покупець підніме руку, показуючи тим самим бажання придбати виставленні на продаж цінні папери, другий брокер-професіонал також піднімає руку,  стимулюючи тим самим початок аукційного підвищення ціни. Другий брокер держить руку до тих пір, поки потенційний покупець не опустить руку, тим самим відмовляючись від подальшої участі в аукціоні. Таким чином він показує, що вартість цінних паперів перевищила максимально допустимий для нього рівень. Побачивши це, другий брокер одночасно з потенційним покупцем опускає руку. Тому маклер змушений тому маклер змушений повернутися до попередньої ціни, максимально допустимої для птенційного покупця. Другий гравець при цьому руку не піднімає, і ці цінні папери достаються потенційному покупцю по максимальній для нього ціні.

Розглянемо яким чином можна змусити купити цінні папери дешевше. В цьому випадку використовується більш складна технологія: повинна працювати злагоджена група професійних брокерів. Ці брокери повинні контролювати аукціон. Така ситуація виникає при лінивому ринку, коли на аукціоні практично відсутні реальні покупці, а інші професійні біржові спекулянти не мають зацікавленостті до гри на аукціоні.

Професійні брокери починають укладати один з одним фіктивні угоди. При цьому вони починають аукціон по кожному лоту з достатньо низької ціни, доводячи вартість цінних паперів в процесі аукціону доповністю задовільняючої потенційного продавця величини. Новачок-продавець, що з'явився на аукціоні, "клює” на високі ціни фіктивних продаж і виставляє свої цінні папери за початковою низькою ціною. Необхідність заявки цінних паперів за низькою ціною повязана з тим, що в ході аукціону в першу чергу задовільняються заявки на продаж з найбільш низькою ціною. Тому реальний продавець повинен чекати, поки дойде черга до його заявки. Однак брокери-професіонали весь час виставляють фіктивні заявки за низькою ціною. Реальний продавець не витримує і знижує початково заявлену ціну. Як тільки така заявка зроблена, наступає "штиль” – покупців нема. "Ліниво” з'являється тільки один, купуючий цінні папери по заявленій низькій стартовій ціні. Так, Дж. Гетті за короткий час збільшив одержане від батька майно з 15 мільйонів доларів до понад 2 мільярдів, скуповуючи акції за "викидними” цінами в роки депресії.6

В ході біржової сесії учасники проводять ряд фіктивних угод по завищеній або заниженій ціні в залежності від того, на підвищення чи зниження грали вони в цей день. В результаті середня ціна, зафіксована на біржі в цей день, підвищувалась або знижувалась. Потім отримане значення отриманої ціни використовувалось ними при роботі на позабіржовому фондовому ринку. Тому деякі біржі для боротьби з такими шахраями створюють котирувальні комісії. Але брокери всеодно знаходять нові методи маніпулювання ціною. Наприклад, особливістю більшості бірж світлове табло, яке видно від входу в торговий зал. На цьому табло відображуюються ціни та обсяги останіх угод, максимальні та мінімальні ціни, зафіксовані в ході торгової сесії, середня ціна угод. Тому під час торгів біля входу на біржу збирається група людей, які не входять в зал, але відслідковують на табло інформацію і повідомляють її по телефону своїм партнерам. Тоді гравці в залі біржі використовують такий прийом. На початку торгів здійснюється фіктивна угода з великою кількістю цінних паперів по завищеній або заниженій ціні. Отримане середнє значення ціни відображується на табло і дезінформує брокерів, які стоять на вулиці. Спотворена інформація про ціну угод йде на позабіржовий ринок, а брокери-професіонали, знаючи реальну ситуацію, вміло використовують її в своїх цілях.  

Тому брокерська та ділерська діяльність повинні бути контрольовані і ліцензовані. Причому брокером або ділером може бути тільки юридична особа, що є комерційною організацією, створеною у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Основні вимоги до брокерської та ділерської діяльності.

1. По відношенню до клієнтів  – максимально враховувати їх інтереси. Це включає інформування їх про умови здійснення угод, про контрагентів, про цінні папери, що будуть купуватися та ризики, з якими клієнт може зіткнутись при укладенні угод. Якщо клієнт прийняв рішення про здійснення угоди, необхідно чітко і добросовісно виконати його доручення в повній відповідності з отриманими від нього вказівками, а при виникненні конфлікту інтересів – негайно повідомити про це клієнта і здійснити всі необхідні заходи для його вирішення на користь клієнта. Для виключення конфлікту інтересів різних клієнтів виконувати їх дорученя в порядку надходження з врахуванням істотних умов. Отримавши цінні папери клієнта, необхідно забезпечити їх надійне зберігання та облік у відповідності з вимогами законодавства.

2. По відношенню до контрагентів на ринку – вести чесну гру. Чесна гра брокері в і ділерів на фондовому ринку передбачає як мінімум відмову від маніпулювання цінами шляхом надання навмисно спотвореної інформації і розголошення даних про свої операції в передбачених законом випадках.

3. По відношенню до держави  – підпорядковуватись вимогам  законо-давства. Це передбачає дотримання  мінімального розміру власного  капіталу і надання звітності  в установленому обсязі та  у встановлені строки.

Основою для призупинення дії ліцензії є наступні порушення, здійснені брокером або ділером:

а) юридичні порушення:

- порушення умов законодавства  про цінні папери;

- виявлення недостовірних або  таких, що вводять в оману даних  в документах брокера або ділера;

- наявність у звітності недостовірної  або неповної інформації; 

    б) фінансово-економічні порушення:

- порушення вимог щодо розміру  власного капіталу;

в) процедурні порушення:

- недотримання строків, встановлених  для ліквідації виявлених порушень;

- неодноразове порушення порядку  і форми поданої звітності та інформації;

- здійснення протидії при проведенні  перевірок діяльності брокера  або ділера;

г) функціональні порушення:

- проведення брокером угод на  свою користь при наявності  конфлікту між інтересами брокера  та його клієнтів;

- здійснення брокером або ділером тих видів професійної діяльності, суміщення яких не передбачено законодавством;

- нездійснення брокером або  ділером операцій з цінними  паперами протягом шести місяців.

Брокер або ділер, дія ліцензії яких призупинена, зобов'язаний протягом встановленого строку ліквідувати виявлені порушення і надати звіт про це в ліцензуючий орган. При позитивних результатах розгляду звіту, дія ліцензії може бути поновлена.

Приводом для повного анолювання ліцензії є:

а) юридичні порушення:

- неодноразове або грубе порушення умов законодавства про цінні папери або інших нормативних актів;

- невиконання наказів про обов'язкову  ліквідацію порушень законо-давства;

б) фінансово-економічні порушення:

- визнання брокера або ділера  неплатоспроможним (банкрутом) на основі рішення суду;

в) процедурні порушення:

- неодноразове порушення строків  подання звітності;

г) функціональні порушення:

- ліквідація юридичної особи, що  здійснювала брокерську або ділерську  діяльність;

- нездійснення професійним учасником  всіх видів професійної діяльності, протягом шести місяців.  

Рішення про призупинення дії або анолювання ліцензії може бути оскаржено в суд.

Висновки 

  

У сучасному тісному і глобалізованому світі ринок з його диференціюючими законами діє вже не в кожній окремо взятій країні, а ніби на єдиній і відкритій світовій арені. І той процес селекції сильних та вибраковування слабких, що характерний для ринку окремої країни, тепер, в умовах глобалізації, з усією повнотою переноситься на світову арену. А це значить, що країни зі слабкою економікою (аналогічно з відсталими підприємствами всередині країни) нині зазнають такого ж нещадного вибраковування.

Уже одне тільки зазначене тут перенесення умов жорсткого відбору сильних і масової загибелі слабких з внутрікраїнової на міжкраїнову арену повинно було насторожити сили, які домінують у глобальному реформуванні. Адже слаборозвинута країна з переходом до ситуації відкритості свідомо втрачає шанс на виживання, її економічний простір неминуче стає спустошеним і зайнятим іноземним, більш сильним капіталом.

Вельми наочним, ніяк не замаскованим є й те перекачування доходу із слабкої країни до сильної, яке забезпечується так званими товарними кредитами. Відомо, що кредитна залежність, яка обплутала світ, що розвивається, великими і непосильними боргами, служить переконливим доказом панування нееквівалентного обміну у відносинах сильних і слабких країн. І ніякі реструктуризації та списування боргів становища не змінюють .

Але до цього кредитна залежність не зводиться. Могутні, експансивно діючі держави через кредити нав'язують залежній країні і свої товари. І звичайно ж, користуючись кредитним супроводом, вони вивозять до залежної країни надлишковий та залежалий товар. У даному випадку виходить, що самі товарні потоки, які йдуть із слабкої країни до сильної і навпаки, виявляються по-різному спрямованими важелями комерційного тиску, а значить, і комерційної вигоди. Перші розраховують на можливість засилати товарні маси, що робить їх явно уразливими через непевності та можливі заборонні, митні й інші заходи, небезпечні для бізнесу. Інші ж, навпаки, можуть у цьому партнерстві не тільки одержати для себе вигідні умови, але й збути те, що в противному разі могло б і не знайти вигідного ринку. Загальним результатом обопільного товарного обміну, як це легко уявити, є "ножиці" у доходах на користь сильного.

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Єфременко Т. Фінансова поведінка населення у соціологічному вимірі // Український соціум. - 2003. - № 1 (2). - C.30-37.
  2. Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія методи маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 132–146.
  3. Леонов В. Функциональная структура финансового поведения // Соціальні виміри суспільства. – К.: IС НАНУ 2006. – Вип. 9. – С. 326–335.
  4. Практикум з соціології: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти / за ред. В.М. Пічі. – Львів, 2004.
  5. Соціологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / за ред. В.Г. Городяненка. – К., 2003.
  6. Черниш Н.Й. Соціологія: курс лекцій./ Н.Й. Черниш –Львів, 2003.
  7. Исаев Б.А. Социология в схемах и комментариях: учебное пособие. / Б.А. Исаев – СПб., 2008.
  8. Соціологія: навч. Посібник для студ. Вищ.навч. закладів / За аг. Ред.. В.І.Докаша – Чернівці, 2011.
  9. Основи  економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г. Н. Климко, В. П. Нестеренко, Л. О. Каніщенко та ін.; За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк. – Знання, 1997. – 743 с.
  10. Основи економічної теорії / С. В. Мочерний, С. А. Єрохін, Л. О. Кані-щенко та ін. За ред. С. В. Мочерного. – К.: ВЦ «Академія», 1997. –  464 с.
  11. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне виробництво. Ринкова економіка / Ю. В. Ніколенко, А. В. Демківський, В. В. Фещенко та ін.  – К.: Либідь, 1994. –  224 с.
  12. Пахомов Ю. М. та ін. Національні економіки в глобальному конкурент-ному середовищі / Ю. М. Пахомов, Д. Г. Лук'яненко, Б. В. Губський. – К.: Україна, 1997. – 237 с.

Информация о работе Мудрість як протидія спекулятивному капіталу у соціальних відносинах