Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2015 в 22:12, курсовая работа
У зерні гречки міститься від 10 до 15 % (у середньому 13,1 %) білка, 67,8 % вуглеводів, 3,1 % олії, 2,8 % золи, 13,1 % клітковини. У складі білка гречки переважають легкорозчинні глобуліни та глютеніни, тому він краще засвоюється і поживніший за білок злакових культур (наближається за якістю до білків зернобобових культур). Містить багато незамінних амінокислот: аргінін (12,7 %), лізин (7,9 %), цистин (1 %), гістидин (0,59 %) та ін. У золі гречки багато фосфорної кислоти (48,7 %), оксиду калію (23,1 %) та оксиду магнію (12,4 %). За вмістом заліза (1,7 %) вона переважає інші круп'яні культури, а також багата на мідь.
Природні втрати залежать від зменшення їх маси при транспортуванні, зберіганні і реалізації з-за природних причин: усихання; розпил; розруб, різка, низька відносна вологість повітря при зберіганні і др.; витрата речовин на дихання ,випаровування вологи і летючих речовин.
Розрахуємо природні
втрати маси продовольчого
Рохрахуємо фактичний термін зберігання:
Розрахуємо норми природних
x - норма природних втрат для фактичного терміну зберігання,%; а – норма природних втрат для встановленого попереднього у порівнянні з фактичним терміном зберігання,%; б – норма природних втрат для встановленого наступного після фактичного терміну зберігання, %; в – фактичний термін зберігання, міс.; г і д- відповідно попередній і наступний у порівнянні з фактичним терміном зберігання,для яких встановлені норми природніх втрат, міс.:
для продовольчого зерна:
х=0,08%+ =0,012% ;
для насіння:
х=0,05%+ =0,0005%.
Фактичні природні втрати
продовольчого зерна -324,2 0,012=3,89т;
насіння-27,04 0,0005=0,014т.
Висновки
Ми визначили принципи зберігання рослинницької продукції встановлені на основі глибокого вивчення фізіологічних, біохімічних, мікробіологічних процесів, що відбуваються в ній за певних умов і режимів, що рівень життєдіяльності живого організму зумовлюється певними параметрами середовища: температурою, відносною вологістю, газовим складом повітря тощо.
Також на підставі опрацьованих літературних джерел і проведених розрахунків відзначили шляхи скорочення втрат маси і якості зерна при післязбиральній обробці та зберіганні.
Скорочення втрат зерна під час зберігання відображає добре постановлений облік. Зміна маси партії, яка зберігаються у зв’язку з фізичними (сорбційними) і фізіологічними властивостями їх, а також технологічні прийоми, які застосовуються для підвищення якості зерна і насіння в період зберігання викликають потребу в організації обліку за кількісно-якісними показниками. Наприклад, вологість партії зерна і насіння, при зберіганні, може бути однією, а при відпускному іншою (більшою або меншою). Зрозуміло, що це позначається і на загальній масі партії. Підвищення вологості в наслідок поглинення вологи зерном призводить до погіршення якості та зменшення фізичної маси залишків. Збільшенню кількості смітних домішок у зерні внаслідок потрапляння зерна інших культур також призводить до погіршення якості насіння та появи залишків. Змінюється маса партії і в результаті чого питання про нестачу при змінах у масі розглядають з урахуванням змін якості. Після поправок у масі, пов’язаних зі зміною якості, нестачі, що утворюються списують в природні втрати.
Отже, закономірності змін зернової маси під час зберігання зерна визначають, як за кількісними так і за якісними показниками.При опрацюванні літературних джерел і проведенні розрахунків визначено такі основні шляхи скорочення втрат маси і якості зерна при післязбиральній обробці та зберіганні:
1. проводити збирання гречки при оптимальних строках та при оптимальних умовах;
2. ретельно регулювати комбайни, щоб було менше втрат за комбайнами;
3. проводити підготовку зерносховища до завантажування, а саме боротьбу з шкідниками хлібних запасів та гризунами;
4. спостерігати за зерном і насінням під час зберігання;
5. вибирати оптимальні режими зберігання зернових мас.
1. Довгань М.М., Пузік Л.М. Після збиральна обробка і зберігання зерна і насіння. Методичні вказівки до написання курсової роботи студентами агрономічних спеціальностей. Харків 2001 – 26 с.
2. Жемела Г. П., Шемавньов В.І., Олексик О.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. - Полтава, 2003. - 420 с.
3. Н. Я. Иванов, С. С. Лебедев, А. И. Филипов. Способы и средства уборки зернобобовых культур - Издательство Министерства сельского хозяйства РРФСР/ Москва — 1961.
4.Кропп. Л.И. Обработка и хранение семеного зерна. М., «Колос» , 1974. – 176 с.
5. Ю. Рейслер, Ю. Николаев. Комплексная механизация уборки гороха – Московський робочий 1962
6. Сомочетов В.Ф и Джороген Т.А. Зерносушение. М., «Колос», 1970.-287с.
7. Мельник Б. Е. Вентелирование зерна. М., «Колос», 1970 -183с.
8. Фітофармакалогія Підручник / М.Д Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.П. Туренко та інші. За ред. Професорів М.Д. Євтушенка, Ф.М, Марютіна. – К.: Вища освіта, 2004. -65 с.
9. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М., Хилевич В.С. Зберігання і переробка продукції рослинництва. - К.: Мета, 2002. - 495 с.
10. Фітофармакалогічний довідник / М.Д Євтушенко, Ф.М. Марютін, В.П. Туренко та інші. За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М, Марютіна. – Харк. держ. аграр. ун-т. ім. В.В. Докучаєва.- Харків, 1997. -253 с.
11. Зберігання і переробка продукції рослинництва: Навч. посібник / Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. — К.: Мета, 2002. — 495 с.: іл.