Технологія післязбиральної обробки і зберігання зерна та насіння (практичне частина)

При вологості зерна вище 26 % висушити його за один пропуск, навіть при послідовному пропусканні через дві шахти, неможливо. Краще сушити його в сушарках камерного типу або бункерах активного вентилювання.

Для регулювання температури нагрівання зерна в шахтах насадка випускного механізму зроблена від кожних двох випускних отворів шахт. Сушити зерно можна паралельно, послідовно і методом рециркуляції (при сушінні з високою вологістю).

 

 

Барабанні зерносушарки

Зерносушарку стаціонарну барабанну СЗСБ-8 використовують для сушіння зерна різних зернових і олійних культур будь-якого ступеня вологості та засміченості без попереднього очищення. Встановлюють її на масложирових підприємствах для сушіння соняшнику та на токах для сушіння зерна різних культур.

Зерносушарка СЗСБ-8 (рис.10) складається з топки 1, камери завантаження 2, колонки охолодження 4, розвантажувальної та завантажувальної норій, вентиляторів колонки охолодження та сушильного барабана 3, приводного механізму.

По перерізу барабан розділений на шість секторів, у кожному з яких закріплено полички, що захоплюють зерно під час обертання барабана. Рівномірну подачу зерна в барабан забезпечує завантажувальна камера. Пересувається зерно вздовж барабана в момент його пересипання під дією підпору і потоку агента сушіння. З розвантажувальної камери зерно подається в шлюзову заслінку, звідки надходить в охолоджувальну колонку. Тривалість перебування зерна в контакті з агентом сушіння в барабанних сушарках регулювати важче, оскільки температура нагрівання агента сушіння в них 90 -130 °С для насіння і понад 180 °С для продовольчого та фуражного зерна. Недоліком конструкції сушарок цього типу є те, що зерно, яке надходить в сушарку, контактує з досить нагрітим агентом сушіння.

Барабанні сушарки не можна використовувати для сушіння насіння бобових, рису, кукурудзи, тому що воно травмується — розтріскується.

Режим сушіння продовольчого, фуражного і насінного зерна, а також насіння наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Режим сушіння зерна на сушарці СЗСБ-8

        (температура агента сушіння 200 °С)

Культура	початкова вологість зерна, %	максимальна температура нагрівання.	Культура	початкова вологість зерна, %	максимальна температура нагрівання,
Продовольче і фуражне зерно			Насінне зерно
Пшениця	До 18	55	Пшениця,	До 18	48
	18-22	52	жито,	До 21	48
	Понад 22	50	ячмінь,	До 27	45
Жито,	До 18	65	овес	Понад 27	42
ячмінь	18-22	62	Гречка,	До 18	40
	Понад 22	60	просо	До 21	38
Овес	До 18	60		До 27	38
	18-22	55		Понад 27	34
	Понад 22	52
Просо	До 18	48	Горох, вика,	До 18	45
	18-22	40	сочевиця,	До 21	45
	Понад 22	38	квасоля,	До 27	43
Гречка	До 18	50	люпин
	18-22	48	Насіння олійних культур
	Понад 22	45	Соняшник		55
			Ріпак		45

Таблиця 2

Режими сушіння зерна і насіння гречки

Призначення зерна	Початкова вологість, %	Тип сушарки
		Шахтна		Барабанна
		Температура, °С		Температура, °С
		агента сушіння	зерна (насіння)	агента сушіння	зерна (насіння)
Зерно	18	70	45	130	45
	20	65	45	125	45
	26	60	43	115	43
	більше 26	55	40	110	40
Насіння	18	60	40	100	40
	20	60	40	95	40
	26	55	38	95	38
	більше 26	50	35	90	35

 

Установлена таким шляхом максимальна температура нагріву не повинна перевищувати максимально допустимої температури для даної партії.

Також важливим показником роботи сушарок – це відсоток зйому вологи. З цією цілю перевіряють вологість зерна до і після сушки. Проби відбирають після охолоджувальної камери не рідше ніж через кожні 2 год., а в період установки режиму сушки кожної години.

Продуктивність сушарок виражають в планових тонах. Отже розрахуємо виробіток зерносушарок при сушінні 346,4 т зерна і 28,6т насіння. Початкова вологість зернової маси перед сушінням – 17%, кінцева вологість повинна бути – 14%.

Маса просушеного зерна в планових тоннах (тпл) для всіх типів сушарок розраховується за формулою:

mпл=mф х Кв х Кк

де mпл - маса просушеного зерна в планових тоннах;

mф - фізична маса зерна, яке надійшло в сушарку, т;

 Кв - коефіцієнт перерахунку маси зерна в планові одиниці в залежності від його початкової вологості ;

 Кк- коефіцієнт перерахунку маси зерна в планові одиниці, в залежності від культури.

Розрахунок виробітку при сушінні продовольчого зерна:

mпл =346,4 т х 0,67 х 0,8 = 185,7 т.

Розрахунок виробітку при сушінні насіння:

mпл = 28,6т х 0,67 х1,6 = 30,7  т.

Сумарний виробіток зерносушарки: 185,7 + 30,7= 216,4 планових тон.

       2.3.5. Кількісний облік зерна і насіння при післязбиральній обробці

Маса зернової маси при післязбиральній обробці знижується у зв’язку із зниженням вологості і вмісту домішок.

Розрахуємо зменшення маси партій гречки продовольчого (346,4 т) і насіннєвого зерна (28,6 т) при початковій вологості 17% і вмісту смітних домішок 4%.

Втрати маси продовольчого зерна і насіння при висушуванні розраховується за формулою:

де хв - втрата маси зерна, %;

а - вологість зерна при приході;

б - вологість зерна при втраті, % .

хв =

= 3,49%

Розраховуємо зменшення маси продовольчого зерна при очищенні від смітних домішок:

хз=

=2,92%.

Розрахунок зменшення маси насіння при очищенні від смітних домішок:

хз=

= 1,97%.

Розрахунок загальних втрат маси при післязбиральній обробці:

продовольчого зерна - 3,49%+2,92%=6,41% або 346,4 х6,41%=22,2т;

насіння – 3,49%+1,97% = 5,46%  або 28,6 х 5,46 =1,56 т.

Таким чином, на зберігання у сховище буде закладено:

Продовольчого зерна – 346,4 – 22,2 = 324,2т;

Насіння – 28,6 – 1,56 = 27,04т.

 

2.4. Технологія  зберігання зерна і насіння

2.4.1. Розрахунок  необхідної кількості  ємкості  зерносховища.

Розрахуємо потребу в складській площі та складемо план розміщення у сховищі 324,2т продовольчого зерна та 27,04т  насіння гречки.

Розрахунок необхідної кількості засік висотою 2,5м; об’єм засіки 6х6х2,5=90 м3

Маса зерна в засіку 90м3 х 0,5 т/м3=45 т;

Необхідна кількість засіків 324,2 т : 45т = 7 засік.

Розрахунок необхідної кількості мішків об’ємом 0,05 м3 :

маса зерна в мішку 0,05м3 0,5 т/м3=0,025т;

необхідна кількість мішків 27,04т / 0,025т =1081,6 мішків.

Розрахунок кількості штабелів висотою 6 рядів мішків, укладений п’ятериком: 1081,6 :6:5 = 36,05 тобто 37 штабелів.

Складаємо схематичний план розміщення зерна і насіння в сховищі. При цьому враховуємо, що відстань від зовнішніх стін будівлі до стінки засіка або штабеля мішків повинна становити не менше 70 см, прохід між штабелями не менше 1,1м, ширина центрального проїзду - 6 м. Мішки в рядах штабеля вкладаються п'ятериком.

Склавши схематичний план розміщення зерна і насіння в сховищі, розраховуємо  його мінімальну площу: 45,4 м 17,5  м =794,5 м2

 

 

 

 

 

        2.4.2 Спостереження за зерном і насінням під час зберігання

                             Особливості зберігання насіння

             Зберігання насіння культурних рослин є однією з найважливіших проблем агрономів-спеціалістів. Вважається, що приріст врожайності від доброго повноцінного насіння становить від 10 до 50%. Якість насіння під час зберігання залежить від комплексу взаємопов'язаних факторів, які умовно можна поділити на три групи.

            До першої групи відносять біотичні фактори. Вони поєднують живі компоненти зернової маси - мікроорганізми, комах, кліщів, гризунів. Виходячи із ступеня їх розвитку, можна зробити висновок про рівень технології, підготовку і стан зерносховищ, професіональний рівень виконавців. Важко забезпечити високу якість насіння, якщо під час зберігання воно зазнає впливу біотичних факторів.

          До другої групи відносять абіотичні фактори, які поєднують ряд показників - вологість, температуру, світло, склад повітря міжзернових просторів. Забезпечивши відповідну матеріально-технічну базу для сушіння, очищення, вентилювання, охолодження, можна впливати на ці показники під час зберігання і гарантувати якість насіння.

           До третьої групи відносять фактори антропологічного порядку, які побічно визначають стійкість під час зберігання. До них належать техніко-технологічні впливи на насіння в процесі вирощування, збирання, транспортування, післязбиральної обробки. Так, під час вирощування створюють умови для оптимального живлення рослин і достигання насіння, а збирання і доробку ведуть, не допускаючи його травмування, засмічення, застосовують різні методи стимуляції. Підготовлене таким чином насіння володіє підвищеною стійкістю і імунітетом до несприятливих факторів зберігання.

            Добре насіння повинне відповідати вимогам стандарту на сортові й посівні якості. Це забезпечується дотриманням необхідної технології вирощування, збирання, транспортування, обробки і зберігання.

         За посівними якостями насіння поділяється на три класи. Класи встановлюють, враховуючи такі показники: вологість, схожість, чистоту, засміченість, наявність домішок, хвороб, шкідників.

          Насіння з підвищеною вологістю погано проростає, потребує негайного сушіння і особливого режиму зберігання.

          Схожість насіння - основний показник його якості. У насіння, що має знижену схожість, різко зменшуються врожайні властивості.

          Чистота насіння - невід'ємний показник доброго насіння. Наявність у насінні сміттєвих домішок свідчить про низьку культуру землеробства.

           Хвороби і шкідники становлять особливу небезпеку для насіння. Уражене і пошкоджене насіння суттєво зменшує врожайність, тому наявність хвороб і шкідників у насіннєвих фондах не допускається.

         Енергія проростання поряд із схожістю - важливий показник якості насіння. Якщо воно відповідає кондиціям за всіма показниками, але має знижену енергію проростання, то таке насіння не можна вважати повноцінним. Чим менша розбіжність у показниках між лабораторною схожістю і енергією проростання, тим краще насіння.

          Інтенсивність початкового росту (сила росту) впливає на врожайні властивості насіння. Воно швидше проростає, укорінюється, в рослинах інтенсивніше відбуваються фізіологічні процеси. Сила росту - це комплексний показник біологічних властивостей насіння.

         На якість насіння негативно впливають мікротравми, які бувають біологічного і механічного походження.

        Мікротравми біологічного походження - це пошкодження насіння мікроорганізмами, комахами, кліщами і гризунами.

           Мікротравми механічного походження можуть виникнути під час збирання врожаю, транспортування, очищення і сортування. Пошкоджуються зародок, ендосперм, оболонки.

           Основна маса насіння усіх культур зберігається безпосередньо в господарствах, де воно вирощувалось. Головне завдання при цьому - вберегти насіння від несприятливих факторів, зберегти його схожість, силу росту, енергію проростання або навіть поліпшити їх. Але бувають випадки, коли насіння втрачає частково або повністю свої посівні якості. Таких причин декілька.

           Втрата насінням схожості відбувається внаслідок отруєння клітин продуктами своєї життєдіяльності. При інтенсивному диханні насіння з підвищеною вологістю в насипі скупчується вуглекислий газ, а в клітинах насіння одержує широкий розвиток процес анаеробного дихання. Етиловий спирт та інші продукти, які виділяються при цьому, згубно діють на клітини зародка, і насіння швидко втрачає схожість. Сухе насіння в зв'язку з малою інтенсивністю дихання може зберігатися тривалий період, не втрачаючи схожості з цієї причини.