Створення сортів білоголової капусти, стійких до кили

менша за усереднену врожайність сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, але сорт має високі показники якості та інші цінні господарські ознаки;

перебуває на рівні усередненої врожайності сортів, що пройшли державну реєстрацію за п'ять попередніх років, але сорт має підвищену стійкість до хвороб, шкідників, посухи, а також холодостійкість.

Рішення про визнання сорту перспективним та занесення його до переліку сортів рослин, перспективних для поширення в Україні, який є складовою каталогу сортів, приймають на підставі позитивного висновку Українського інституту експертизи сортів рослин про результати кваліфікаційної експертизи щодо рівня його врожайності або інших цінних господарських ознак, визначених упродовж одного року проведення державного випробування. Такий сорт допускається для комерційного поширення в Україні, починаючи з року занесення до переліку сортів рослин, перспективних для поширення в Україні, з одночасним продовженням його державного випробування.

Свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин видає Дєржсортослужба в місячний термін від дати державної реєстрації сорту особі, яка має право на його одержання, або надсилається за адресою, що зазначена у заявці.

Державний реєстр прав власників сортів рослин (Реєстр патентів) є документом, який призначений для державної реєстрації прав на сорт рослин в Україні та містить відомості щодо майнового права власності на сорт та прав, пов'язаних з цим правом. Державна реєстрація прав на сорт здійснюється, якщо він відповідає критеріям охороноздатності, йому присвоєно назву та якщо він отримав позитивний висновок за результатами проведення формальної і кваліфікаційної експертизи заявки рослин на підставі рішення Держсортослужби про державну реєстрацію прав на сорт, занесенням відомостей про цей сорт до Реєстру патентів та сплати державного мита згідно 3 Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито».

Згідно з Законом України «Про насіння» заборонено вирощування, розмноження та продаж насіння сортів, не занесених до Реєстру чи переліку перспективних [ 3 ].

ВИСНОВКИ

Одним з важливих заходів підвищення врожайності капусти та значного поліпшення її якості є впровадження у виробництво кращих сортів та прогресивних технологій вирощування. Правильний добір сортів різної скоростиглості, а також сортів з високою лежкістю головок дає змогу позбутися сезонності у постачанні населенню свіжої капусти.

Капуста – найважливіше джерело мінеральних солей, в мг на 100 г сирої речовини : натрію – 18, калію – 185-230, магнію – 16, фосфору -31,заліза – 1.0-1.2, сірки – 75, та інших макро-, мікро-, ультрамікроелементів. В ній містяться вітаміни С, каротин В1, В2, В3, В6, В9, PP, K, P, E, U, холін, інозит.

Інститут харчування Академії медичних наук рекомендує середню річну норму споживання овочів — 122 кг па людину, з яких 27,5 кг має припадати на капусту (23,7 кг на білоголову, 2,5 — на цвітну і 1,3 кг на інші види).

Список використаної літератури

1. Опалко А.І., Заплічко Ф.О. Селекція плодових і овочевих культур : Підручник - К.: Вища школа, 2000. - 440 с.: іл.

2. Опалко А.І. Селекція плодових і овочевих культур. Практикум : Навчальний посібник / Яценко А.О., Опалко О.А., Мойсейченко Н.В. – Умань, 2004. – 307 с.: іл.

3. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин : Підручник. – К.: Вища освіта, 2006. – 463 с.:іл.

4. Вавилов Н.И. Происхождение и география культурних растений. – Л.: Наука, 1987. – 440 с.

5. Плєшков К.К., Макарова С.Г. Капуста. – К.: Урожай, 1990. – 112 с.: іл.

6. Конвейерное выращивание белокачанной капусты. Овощеводство. - №10 (22), 2006.

7. Технология выращивания ранней капусты для использования в свежем виде. Овощеводство. - №4 (16), 2006.

8. Каталог сортів рослин, придатних до поширення в Україні  у 2006 році.- К.: 2006.-355 с.

9. Болотских А.С. Капуста./Художник-оформитель В.А. Садченко.- Харьков : Фолио, 2002. – 320 с.- (Домашняя б-ка).

10. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: Підручник.-К.: Аграрна освіта, 2000.-415 с.:іл.