Характеристика та аналіз діяльності господарства

 

Агрокліматичні умови  Степової зони дозволяють забезпечити  біологічну потребу рослин кукурудзи  в теплових ресурсах в період «посів - повна стиглість зерна» для гібридів від ранньо-стиглої (ФАО 100-199) до середньо-пізніше (ФАО 400-499) за групи стиглості, Лісостепової зони - для гібридів кукурудзи від ранньо-стиглої (ФАО 100-199) до середньо-стиглої (ФАО 300-399) груп, а Полісся - лише для гібридів культури скороспілих біотипів (ФАО 100-299).

У Державний реєстр сортів рослин України на 2012 р. занесено понад 500 гібридів різних груп стиглості (ФАО 150-500).

 

2.2 Підбір машинно - тракторного парку

Технологічні комплекси  машин для вирощування кукурудзи  на зерно підбирають відповідно до технологій, які бувають шести-, восьми- і дванадцятирядні. Найпоширеніша в Україні восьмирядна технологія.

Існуючі технології вирощування  і збирання кукурудзи на зерно  передбачають лущення грунту, основне  внесення органічних і мінеральних добрив, глибокий обробіток грунту, закриття вологи, внесення гербіцидів, передпосівний обробіток грунту, сівбу, догляд за рослинами в період вегетації та збирання врожаю.

Комплекс машин для  виконання цих операцій включає  в себе машини зонального призначення і спеціальні.

Для лущення грунту застосовують дискові ЛДГ-10А, ЛДГ-15А і лемешні  ППЛ-10-25 лущильники. На полях після  високостеблових просапних культур  для подрібнення рослинних решток використовують важкі дискові борони БДТ-3, БДТ-7 і БДТ-10.

Тверді органічні добрива  вносять розкидачами РОУ-6, МТТ-13, МТТ-16, рідкі — РЖУ-3,6, МЖТ-8, МЖТ-13, МЖТ-16П, МЖТ-19. Для подрібнення і  змішування мінеральних добрив застосовують подрібнювач АЙР-20, а для змішування і завантаження — мобільну тукорозпушувальну установку УТМ-30. Тверді мінеральні добрива розкидають по поверхні поля машинами 1РМГ-4Б, МВУ-5, МВУ-16, СТТ-10, МВУ-30, пиловндні — РУП-10, РУП-14. Рідкі мінеральні добрива вносять підживлювачами ПЖУ-2,5, ПЖУ-5, ПЖУ-9, ПОМ-630, а безводний аміак —агрегатами АША-2, АБА-0,5М, АБА-1,0.

Глибокий обробіток  грунту виконують залежно від  грунтово-кліматичних умов різними  ґрунтообробними знаряддями Для  оранки з обертанням скиби застосовують плуги ПЛН-3-35, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛ-5-35, ПЛН-8-40 і ПТК-9-35, а в окремих випадках— ярусні плуги ПНЯ-4-40, ґіНЯ-4-42, без обертання скиби — чизельні плуги ПЧ-2,5 і ПЧ-4,5, культиватори КПШ-9 і КПЗ-3.8А.

Для ранньовесняного  закриття вологи застосовують зубові борони БЗСС-1,0 і БЗТС-1,0, шлейф-борони ШБ-2,5, культиватори КДНП-8 і КПЗ-9,7. При досягненні фізичної спілості ґрунту вирівнюють поверхню поля вирівнювачами ВИП-5,6 і ВП-8.

Під час вирощування  кукурудзи на зерно за інтенсивною  технологією у грунт вносять  гербіциди: самостійно або одночасно  з передпосівним обробітком ґрунту. Для самостійного внесення гербіцидів застосовують обприскувачі ОПШ-15 і ОП-2000-2. Відразу ж після внесення загортають гербіциди в грунт дисковими боронами БД-10, БДТ-3, БДТ-7 і БДТ-10. При одночасному внесенні гербіцидів із передпосівним обробітком ґрунту використовують підживлювач-обприскувач ПОМ-630 з ґрунтообробними машинами КПШ-8, БДТ-7 та іншими, обладнаними штангами з розпилювачами.

Висівають кукурудзу  пунктирним способом відповідними сівалками  залежно від прийнятої схеми  вирощування. При вирощуванні за шестирядною схемою застосовують сівалку СПЧ-6ФС або переобладнані СУПН-8 і СУПН-8А в шестирядні за восьмирядною – СУПН-8 і СУПН-8А і за дванад-цятирядковою —СКПН-12. На вологих ґрунтах засіяне поле боронують зубовими боронами БЗСС-1,0, а в умовах сухого і жаркого клімату — коткують котками ЗККШ-6.

Для догляду за посівами кукурудзи залежно від схеми  посівів застосовують культиватори КРН-4,2А, КРН-5,6А і КРН-8,4.

Збирають кукурудзу  у вигляді неочищених або очищених качанів та обмолоченого зерна. Для збирання у вигляді очищених та неочищених качанів застосовують комбайни КСКУ-6 і ККП-3. Очищають качани на очиснику ОП-15, обмолочують молотарками МКП-3, МКП-У або на універсальному механізованому пункті ПМУ-15. Для збирання кукурудзи у вигляді зерна застосовують зернозбиральні комбайни СК-5 і СК-Ю «Дон-1500» з приставками відповідно ППК-4 і КМД-6. Для досушування і очищення зерна застосовують зерноочисно-сушильний комплекс КЗС-255.

 

2.4 Розрахунок витрат  паливно-мастильних матеріалів

При нормуванні витрати палива розрізняють базове значення витрати палива і розрахункове нормативне значення, що враховує виконувану транспортну роботу і умови експлуатації автомобіля. Базове значення витрати палива визначається для кожної моделі, марки або модифікації автомобіля. 
          Для автомобілів загального призначення встановлені наступні види норм: 
базова норма в літрах на 100 км пробігу автотранспортного засобу в спорядженому стані (залежить від конструкції автомобіля, його агрегатів, категорії, типу і призначення автомобіля, від виду використовуваного палива, враховує споряджений стан автомобіля, типізований маршрут і режим руху в експлуатації); 
транспортна норма в літрах (включає базову норму і залежить від вантажопідйомності або нормованого завантаження, або від конкретної маси перевезеного вантажу, з урахуванням умов експлуатації автотранспортного засобу): 
на 100 км пробігу транспортної роботи; 
на 100 тонно-кілометрів транспортної роботи вантажного автомобіля враховує додатковий до базової норми витрати палива при русі автомобіля з вантажем, автопоїзда з причепом або напівпричепом без вантажу і з вантажем. 
Облік дорожньо-транспортних, кліматичних і інших експлуатаційних факторів проводиться за допомогою поправочних коефіцієнтів, які встановлюються у вигляді відсотків підвищення або зниження вихідного значення норми витрати палива.

Розрахунок витрат пального

1) Витрати палива на  пробіг

Qпр=Sз*Qб/100

де Sз -загальний пробіг автомобіля, км 
Qб - базові витрати пального в залежності від марки автомобіля (видаються заводом виробником), л/100км 
2) Витрати на виконання транспортної роботи (при перевезенях вантажу) 
Для карбюраторного двигуна

Qтр=2,5*Ткм/100

де Ткм - це тоно-кілометри  вони визначаються

Ткм= Sв*Мв

де Sв - шлях пройдений  автомобілем з вантажем, км 
Мв -маса перевезеного вантажу, т 
Для дизельного двигуна

Qтр=1,5*Ткм/100

3) Загальні витрати  пального на пробіг і транспортну  роботу

Qз=Qпр+ Qтр

4) Поправки витрат  пального в залежності кліматичних  і інших експлуатаційних факторів 
4.1) Поправка на зимовий час. З настанням середньодобової температури нижче 0 градусів робиться поправка в розмірі 5% в загальної кількості витраченого пального на прогрів двигуна

Qзим=Qз*5/100

4.2 Поправка при обкатці  автомобіля також дорівнює 5% від  витраченого пального

Qобк=Qз*5/100

4.3 Поправка при учбовій їзді становить 25 % від витраченого палива

Qучб=Qз*25/100

4.4 Поправка на міську  їзду, Qмк В залежності від інтенсивності  руху може бути від 5 до 25 %,  
4.5 Поправка приїзді в гірськой місцевості, Qгк от 5 до 15 %  
5. Сумарні витрати пального будуть становити

Qсум=Qз+Qзим+Qобк+Qучб+Qмк+Qгк

Якщо якісь з перерахованих  поправок не враховуються то вони автоматично  викидаються з формули Витрати  мастильних матеріалів 
Витрати мастильних матеріалів рахуються в залежності від сумарних витрат пального. 
Моторне масло - для карбюраторних двигунів рахується з розрахунка 1,5 л на 100 л витраченого палива, для дизелів 2,5 -3 л на 100 л 
трансмісійні масла 0,8 л на 100 л палива для одномостових і 1,4 л для двом остових.

 

2.5 Підготовка поля  до виконання посіву сільськогосподарської культури

Догляд за посівами кукурудзи  ведуть з метою знищення бур'янів і створення сприятливих умов для розвитку рослин.

Обробіток міжрядь у фазі 5—7 листків  проводять на глибину 10—12 см з одночасним знищенням бур'янів у рядках полільними борінками. Захисна зона при цьому повинна бути 13 см (відхилення понад 2—3 см не допускається).

При досягненні рослинами висоти 35—40 см грунт розпушують на глибину 6—7 см з одночасним присипанням бур'янів у рядках шаром грунту за допомогою  загортачів. Відхилення фактичної глибини розпушування грунту в міжряддях повинне бути не більше 1 см.

Поверхня грунту в міжряддях  після обробітку має бути рівною, без грудок. На поверхню поля не повинен  виноситись нижній вологий шар грунту. Глибина борозен після проходу робочих органів допускається до 3 см.

Потрібно, щоб у міжряддях підрізались  усі бур'яни і в оброблених захисних зонах полільні борінки  знищували не менше 65—70 % однорічних бур'янів, а шляхом присипання шаром  грунту із застосуванням загортачів — не менше 90 %. Пошкодження рослин кукурудзи під час обробітку міжрядь не повинне перевищувати 1%.

Збирати кукурудзу потрібно наприкінці воскової та на початку фази повної достиглості.

При збиранні кукурудзи в качанах  повнота збирання зерна має бути не менш як 98,5%, а листостеблової маси – 80%. Ступінь очищення качанів від обгорток становить не менш ніж 95%, а чистота вороху очищених качанів –не менш ніж 99%. Вилущеного з качанів зерна може бути 1,5 – 2%, пошкодженого зерна в качанах – близько 1%, а довжина подрібненої листостеблової маси – 20 – 45 мм.

Якщо кукурудзу збирають з обмолочуванням качанів, то повнота збирання зерна  має становити 98%, листостеблової маси – 80%, а можливі втрати зерна за комбайном - не перевищувати 0,7%. Кількість  недостатньо вимолоченого зерна не може перебільшувати 1,2%, а пошкодженого зерна – бути не менша за 2,5%. Чистота зерна в бункері має становити 96%. У подрібненій листостебловій масі може бути зерна не більш як 0,8%.

Збирати кукурудзу з обмолочуванням качанів потрібно при вологості не більш як 25 – 30%.

При збиранні кукурудзи з подрібненням качанів підвищеної вологості повнота  збирання врожаю має становити не менш ніж 98%, бункерне збирання стрижнів від урожаю – у межах 41 – 86%, а  втрати зерна за молотаркою – не перевищувати 0,12%.

 

2.6 Порядок роботи агрегату в загоні.

Регулювання агрегатів на загоні.  
         Перед початком роботи на загоні машини встановлюють на норму внесення добрив і при першій проходах агрегату проводять перевірку правильності встановлення.  
           У сівалки РТТ-4, 2 та розкидачі НРУ-0, 5 переставляють блоки шестерень редуктора і встановлюють їх на передавальне число у відповідності із заводським керівництвом.  
Причепи-розкидачі і КСА-3 регулюють на норму висіву і рівномірність розкидання добрив.  
            Регулювання причепа-розкидачі РУМ-3 на норму висіву здійснюється зміною швидкості руху транспортера і положення дозуючої заслінки. Для цього по таблиці 16 додатка визначають значення радіусу кривошипа (подача транспортера) та положення дозуючої заслінки.  
           Необхідну величину радіуса кривошипа встановлюють обертанням гвинта повзуна куліси, а величину відкриття дозуючої заслінки - переміщенням важеля по отворах сектора.  
          Рівномірність розподілу добрив по ширині розкидання встановлюють переміщенням, тукоделітеля по напрямних. Щоб збільшити кількість добрив в середній частині, тукоделітель переміщують вперед, щоб збільшити кількість добрив по краях смуги, тукоделітель відсувають тому. Якщо таким шляхом не вдається досягти рівномірного розкидання, слід повернути внутрішні стінки 3 по пазах 4 тукоделітеля до центрів розкидає дисків для збільшення кількості добрив по краях смуги і від центру - для збільшення їх кількості в середній частині.  
         У розкидачів 1-РМГ-4 і КСА-3 норма внесення добрив регулюється величиною щілини дозуючого пристрою.  
Для отримання рівномірності розсіву добрив регулюють положення туконаправітелей щодо центру розкидає дисків, як було описано раніше.  
          Робота агрегатів на загоні проводиться у відповідності з прийнятим способом руху.  
Агрегат потрібно вести прямолінійно з перекриттям попереднього проходу та збереженням постійного інтервалу між суміжними проходами.  
Швидкість руху агрегатів з РУМ-3 і НРУ-0, 5 повинна бути постійною і відповідати тієї, при якій проводилася регулювання на норму висіву. Маневрування швидкостями призводить до порушення норми внесення добрив. Вал відбора потужності трактора на кінцях гону вимикають і повороти виконують вхолосту.  
         У процесі роботи з розкидачі КСА-3 і 1-РМГ-4 слід прагнути до збереження середніх обертів двигуна і досягнення максимально можливої швидкості руху. Транспортер включають в роботу тільки при русі агрегату (автомобіля) вперед. У залежності від довжини гону і величини запасу робочого ходу агрегатів між заправками (Lp) можливі кілька варіантів роботи агрегатів човниковим способом 
          На великих полях неправильної конфігурації можливі поєднання декількох способів руху в залежності від розбивки поля Для високопродуктивної роботи агрегатів на внесення добрив велике значення має правильна організація їх завантаження. Для узгодження роботи заправника і розкидачі (сівалки) слід враховувати час розкидання добрив агрегатом.  
          Орієнтовно (без урахування часу на повороти) час розкидання можна визначити за формулою:  
 
де g - вантажопідйомність розкидачів (сівалок), кг;  
Н - норма внесення, кг/га;  
Вр - ширина захвату агрегату, м;  
vр - робоча швидкість руху агрегату, км/ч.  
Після закінчення розсіву мінеральних добрив на основному полі обробляють поворотні смуги.

 

 

 

2.8 Щозмінне технічне  обслуговування агрегату

Комплекс заходів технічного обслуговування (ТО) є основою планово-профілактичної системи підтримки комбайна в  працездатному стані протягом терміну  служби.

Відповідно до вимог  ГОСТу 20793-86 для зернозбиральних комбайнів встановлено наступні види технічного обслуговування:

технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної  обкатки;

технічне обслуговування при експлуатаційній обкатці;

технічне обслуговування при використанні за призначенням, куди входять щозмінне технічне обслуговування (ЩТО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічне обслуговування (ТО-2);

технічне обслуговування при підготовці до зберігання зернозбиральних  комбайнів виконують відповідно до вимог ГОСТу 7751-85.

Технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної  обкатки вимагає виконання наступних  вимог:

розконсервувати комбайн і його складові частини;

встановити демонтовані вузли  і деталі;

перевірити і при необхідності встановити нормальний тиск повітря в шинах ведучих і ведених коліс;

перевірити рівень масла в баках  гідросистеми і гідростатичної трансмісії, коробці діапазонів і бортових редукторах, картері двигуна, охолоджувальної  рідини в радіаторі системи охолодження  двигуна, дизельного пального в баці системи живлення двигуна і, при необхідності, заправити відповідні ємкості;

підготувати до роботи акумулятори, долити дистильовану воду;

змастити через прес-маслянки вузли  і механізми відповідно до схеми  змащування;

перевірити і при необхідності підтягнути різьбові з'єднання комбайна: кріплення моста до рами, корпусу підшипників барабана і відбійного бітера, кріплення коліс до мостів, кріплення вузлів очистки тощо;

встановити демонтовані ланцюгові  передачі і відрегулювати їх натяг. Перевірити і при необхідності відрегулювати натяг клино-пасових передач;

перевірити механізм переключення діапазонів і блокування. Запустити  двигун і перевірити працездатність і взаємодію всіх вузлів, приладів і механізмів комбайна.

Технічне обслуговування при експлуатаційній обкатці (обкатка без навантаження) здійснюється у наступній послідовності:

обкатати ходову частину;

обкатати робочі органи комбайна, через кожні 30 хв. зупиняючи двигун і перевіряючи підшипникові вузли  на відсутність нагріву ущільнень  і зовнішніх обойм. Слід також упевнитися у відсутності підтікання палива і масла у вузлах з'єднання гідросистеми і комунікаціях, переміщенні робочих органів у посадочних місцях (барабан, клавіші соломотряса, механізм очищення, шнек жниварки і т.п.).